27 Вопрос Поняття командитного товариства

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники). Згідно з ч. 1ст. 134 ЦК командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені законом для командитного товариства (ч. 3 134ЦК).

Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст. 133-139 ЦК, ст. 67-74 Закону «Про господарські товариства» (ці статті закону стосуються правового статусу повних товариств) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.ст. 78-83) Закону «Про господарські товариства», безпосередньо присвячених командитним товариствам.

Основні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України (частини 7 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 133-139), Закон “Про господарські товариства” (статті 75-83);

- наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;

- установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установчим документом відповідно до ЦК (ч. З ст. 134) є підписаний такою особою меморандум;

- відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);

- обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;

- відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

- порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором;

- правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 8 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання;

- можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.

Повні учасники (учасники, які несуть повну відповідальність) командитного товариства:

- зобов'язані брати майнову і персональну участь у командитному товаристві;

- управляють справами товариства;

- несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

- мають права і обов'язки, аналогічні правам і обов'язкам учасників повного товариства: заборона конкурувати з товариством; вимога про попередження виходу з товариства за 3 місяці, а якщо товариство створене на визначений строк - і за наявності поважних причин;

- якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам - які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників.

Вкладники командитного товариства:

- зобов'язані брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);

- на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внести не менше 25% свого внеску;

- мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;

- вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;

- не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства;

- зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;

- не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

- самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду;

- набувають статусу повних учасників (і відповідно - несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном); якщо їх імена включені до найменування КТ (ч. 2 ст. 133 ЦК).