22 Вопрос Поняття, ознаки та види акціонерних товариств.

Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси: - різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України Закон “Про господарські товариства), Закон. “Про цінні папери і фондову біржу” Закон. “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, - поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями; - відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності; - відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

- засновники - фізичні та/або юридичні особи; - можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії; - законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT);

- придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань; - органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT (вирішують питання стратегічного характеру); виконавчий орган - правління, дирекція чи директор (забезпечує виконання рішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною діяльністю товариства); можуть (а в певних випадках - повинні) створюватися спостережна рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;

- чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за діяльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів), а також вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції таких зборів), за наявності відповідного делегування, що зазвичай фіксується в статуті AT; - участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

- можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите; - можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій; - визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать; - вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій.

Акціонерні товариства бувають двох видів: відкрите акціонерне товариство і закрите акціонерне товариство Відмінності між відкритим акціонерним товариством і закритим акціонерним товариством:

- порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обмежень, з ЗАТ - розміщенням серед засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з виключенням системи торгів); - порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно (з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а продаж їх акціонером товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів товариства на придбання таких акцій); - видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка, ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб); - видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ - лише іменні);

- порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції, оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних з результатами підписки); - мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів; - переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язано з результатами підписки на акції ВАТ);

- обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції (обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми у разі:

У сучасній українській економіці функціонує чимало державних або національних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань відповідно до законодавства про корпоратизацію. Такі акціонерна товариства і виконують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (підприємства, страхові компанії та ін., а й діють як своєрідна форма господарського об'єднання (державні холдингові компанії) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне товариство “Національна мережа аукціонних центрів”, Національний депозитарій).

Характерні риси державного акціонерного товариства (ДАТ):

- формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі Уповноваженого органу; - створюються, як правило, на базі державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству;

- мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (строк якої однак, заздалегідь не визначається);

- належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства і відповідно - здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств; - засновником виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується; - статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації; - державна реєстрація товариства здійснюється його засновником в загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору; - виконавчий орган товариства - правління - формується:

а) на стадії його створення шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується; б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;

- у обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спостережної ради є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство в установленому порядку визнано монополістом - представник Антимонопольного комітету; персональний склад спостережної ради затверджується спільною постійно діючою комісією Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України за поданням засновника;

- порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39);

- нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;

- наявність значних особливостей в правовому статусі ДАТ зумовлюють уніфікацію правового регулювання у формі спеціального закону, який, проте, ще не прийнятий.