
- •1)Інтерференція світлових хвиль. Когерентність світлових хвиль.
- •2)Методи спостереження інтерференції світла.
- •5)Метод графічного додавання амплітуд світлових хвиль.
- •6)Дифракція Френеля від круглого отвору.
- •7)Дифракція Фраунгофера від щілини.
- •8)Дифракція Фраунгофера на дифракційній решетці.
- •3)Принцип Гюйгенса-Френеля.
- •4)Дифракція світла. Метод зон Френеля.
- •9)Поляризація світла. Закон Малюса.
- •10)Види поляризованого світла. Ступінь поляризації.
- •11) Поляризація світла при заломленні та відбитті. Закон Брюстера.
- •12) Природна оптична активність речовини
- •13) Магнітне обертання площини поляризації.
- •14) Дисперсія світла. Області нормальної і аномальної дисперсії
- •15) Електронна теорія дисперсії світла
- •16) Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа
- •17. Закон Стефана-Больцмана. Закон Віна
- •18)Формула Релєя-Джинса для функції Кірхгофа
- •19) Квантова гіпотеза і формула Планка
- •20) Рентгенівське віпромінювання
- •27) Рівняння Шредінгера
- •28) Властивості хвильової функції. Квантування енергії.
- •30) Частинка в одномірній прямокутній «потенціальній ямі».
- •31. Проходження частинки крізь потенціальний бар”єр. «Тунельний ефект».
- •32. Атом водню. Головне, азимутне і магнітне квантові числа. Спін електрона. Спінове квантове число.
- •33. Розподіл електронів в атомі по енергетичним рівням. Принцип Паулі.
- •35. Склад і характеристика атомного ядра. Состав и характеристика атомного ядра
- •36. Маса і енергія зв’язку ядра.
- •38. Реакція поділу ядра. Ланцюгова реакція.
- •39. Радіоактивність. Альфа-, бета-, гама-випромінювання атомних ядер.
- •40. Термоядерні реакції
15) Електронна теорія дисперсії світла
16) Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа
Тіла, які нагріті до досить високих температур, світяться. Світіння тіл, яке обумовлене нагріванням, називається тепловим випромінюванням. Теплове випромінювання є найбільш поширеним в природі і відбувається за рахунок енергії теплового руху атомів і молекул речовини. Теплове випромінювання властиве всім тілам, які мають температуру, вищу за 0К. Теплове випромінювання має суцільний спектр частот, положення максимуму якого залежить від температури. При високих температурах випромінюються ультрафіолетові й видимі електромагнітні хвилі, при більш низьких температурах - переважно інфрачервоні хвилі.
Теплове випромінювання - практично єдиний вид випромінювання, яке може бути рівноважним. Припустимо, що нагріте (випромінююче) тіло поміщене в порожнину, обмежену ідеальною не відбиваючою оболонкою. З часом, у результаті безперервного обміну енергією між тілом і випромінюванням наступить рівновага, тобто тіло в одиницю часу буде поглинати стільки ж енергії, скільки й випромінювати. Якщо рівновага між тілом і випромінюванням з якої-небудь причини буде порушена то тіло випромінює енергії більше, ніж поглинає. Якщо в одиницю часу тіло більше випромінює, ніж поглинає (або навпаки), то температура тіла почне знижуватися (або підвищуватися). У результаті буде послаблятися (або зростати) кількість випромінюваної тілом енергії, доки, нарешті, не встановиться нова рівновага. Всі інші види випромінювання неврівноважені.
Кількісною характеристикою теплового випромінювання є його енергетична світимість - потужність випромінювання з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі частот одиничної ширини. Одиницею енергетичної світимості є джоуль на метр у квадраті в секунду (Дж/(м 2с).
Поглинальна здатність тіла — величина безрозмірна.
Тіло, яке здатне поглинати повністю при будь-якій температурі все падаюче на нього випромінювання будь-якої частоти, називається абсолютно чорним. Отже, поглинальна здатність абсолютно чорного тіла для всіх частот і температур дорівнює одиниці. Абсолютно чорних тіл у природі немає, однак такі тіла, як сажа, платинова чернь, чорний оксамит і деякі інші, у певному інтервалі частот за своїми властивостями близькі до них.
Ідеальною
моделлю абсолютно чорного тіла є
замкнута порожнина з невеликим отвором
(рис. 1), внутрішня поверхня якої покрита
чорною фарбою. Промінь світла, що
потрапив усередину такої порожнини,
багаторазово буде відбиватися від
стінок, у результаті чого інтенсивність
практично зменшується до нуля.
Досліди показують, що при розмірі отвору, меншому 0,1 діаметра порожнини, падаюче випромінювання на всіх частотах практично «повністю поглинається.
Поряд
з поняттям абсолютно чорного тіла
використовують поняття сірого тіла —
тіла, поглинальна здатність якого менша
одиниці, але однакова для всіх частот
і залежить тільки від температури,
матеріалу й стану поверхні тіла. Таким
чином, для сірого тіла
.
Дослідження теплового випромінювання зіграло важливу роль у створенні квантової теорії світла, тому необхідно знати закони, яким воно підпорядковується.
Закон Кірхгофа
Кірхгоф, аналізуючи умови рівноважного випромінювання в ізольованій системі тіл, встановив кількісний зв'язок між спектральною густиною випромінювальної здатності й спектральною поглинальною здатністю тіл. Відношення спектральної густини випромінювальної здатності тіла до спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла; воно є для всіх тіл універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури.
Із
закону Кірхгофа треба усвідомити, що
спектральна густина випромінювальної
здатності будь-якого тіла в будь-якій
області спектра завжди менша спектральної
густини випромінювання абсолютно
чорного тіла (при тих же значеннях Т и
ν), так як
й
.
Крім того, випливає, що якщо тіло не
поглинає електромагнітних хвиль якоїсь
частоти, то воно їх і не випромінює.
Використовуючи
закон Кірхгофа, вираз для інтегральної
випромінювальної здатності тіла можна
записати так
. Для сірого тіла
де
(9). Якщо випромінювання не підпорядковується
закону Кірхгофа, то воно не є тепловим.