
- •1)Інтерференція світлових хвиль. Когерентність світлових хвиль.
- •2)Методи спостереження інтерференції світла.
- •5)Метод графічного додавання амплітуд світлових хвиль.
- •6)Дифракція Френеля від круглого отвору.
- •7)Дифракція Фраунгофера від щілини.
- •8)Дифракція Фраунгофера на дифракційній решетці.
- •3)Принцип Гюйгенса-Френеля.
- •4)Дифракція світла. Метод зон Френеля.
- •9)Поляризація світла. Закон Малюса.
- •10)Види поляризованого світла. Ступінь поляризації.
- •11) Поляризація світла при заломленні та відбитті. Закон Брюстера.
- •12) Природна оптична активність речовини
- •13) Магнітне обертання площини поляризації.
- •14) Дисперсія світла. Області нормальної і аномальної дисперсії
- •15) Електронна теорія дисперсії світла
- •16) Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа
- •17. Закон Стефана-Больцмана. Закон Віна
- •18)Формула Релєя-Джинса для функції Кірхгофа
- •19) Квантова гіпотеза і формула Планка
- •20) Рентгенівське віпромінювання
- •27) Рівняння Шредінгера
- •28) Властивості хвильової функції. Квантування енергії.
- •30) Частинка в одномірній прямокутній «потенціальній ямі».
- •31. Проходження частинки крізь потенціальний бар”єр. «Тунельний ефект».
- •32. Атом водню. Головне, азимутне і магнітне квантові числа. Спін електрона. Спінове квантове число.
- •33. Розподіл електронів в атомі по енергетичним рівням. Принцип Паулі.
- •35. Склад і характеристика атомного ядра. Состав и характеристика атомного ядра
- •36. Маса і енергія зв’язку ядра.
- •38. Реакція поділу ядра. Ланцюгова реакція.
- •39. Радіоактивність. Альфа-, бета-, гама-випромінювання атомних ядер.
- •40. Термоядерні реакції
27) Рівняння Шредінгера
Оснновне рівняння квантової механіки було сформульоване Шредінгером в 1926р. Це рівняення, як і всі основні рівняння фізики, не виводяться, їх правильність підтверджується експериментально.
Рівняння Шредінгера має такий вигляд:
(1)
де
;
– хвильова функція координат і часу;
– маса частинки;
– оператор Лапласа (
);
–
потенціальна
енергія частинки в силовому полі, в
якому рухається частинка .
– уявна одиниця.
Рівняння
(1) є рівнянням другого порядку з
частинними похідними. Воно справедливе
для будь-якої частинки, яка рухаїться
з малою швидкістю(
).
Рівняння
(1) також називають рівнянням Шредінгера,
що залежить від часу, оскільки воно
містить похідну від функції
по часу.
Поряд
з часовим рівнянням Шредінгера, існує
стаціонарне рівняння Шредінгера, в
якому виключено залежність Ψ від часу.
Воно має сенс для тих задач, в яких
потенціальна енергія
U
не залежить від часу
Стаціонарне рівняння Шредінгера має вигляд:
де
Ψ(
)
– хвильова функція координат;
Е – повна енергія частинки.
Функції Ψ, які задовольняють рівняння Шредінгера при повному значенні Е, називають власними функціями. Ті значення Е, для яких рівняння мають розв’язок, називають власними значеннями.
Отже,
рівняння Шредінгера дає змогу знайти
не тільки конкретний вигляд функції
в заданому зовнішньому полі
, а й визначити її зміну з часом
.
28) Властивості хвильової функції. Квантування енергії.
29) Хвильова функція та її статичний зміст.
30) Частинка в одномірній прямокутній «потенціальній ямі».
Частинка в прямокутній потенціальній ямі
У випадку одномірної потенціальної ями потенціальна енергія частинки U(x) набуватиме такі значення (для простоти приймаємо, що частинка рухається вздовж осі ОХ) (рис. 176):
де
–
ширина “ями”, а енергія відраховується
від дна ями.
Рівняння
Шредінгера у випадку одномірної ями
запишемо у вигляді
.
За
умовою задачі (нескінченно високі
"стінки") частинка не проникає за
границі "ями", тому імовірність
її виявлення за границями "ями"
дорівнює нулю. На границях "ями"
(при x = 0
і x = l)
неперервна хвильова функція повинна
перетворюватися в нуль. Отже, граничні
умови мають вигляд
.
В
границях "ями" (
)
рівняння Шредінгера має вигляд
,
,
де
.
Загальний розв’язок цього диференціального рівняння:
.
Оскільки
,
то
.
Отже,
.
Умова
виконується
лише при
,
де n
– цілі числа, тобто необхідно, щоб
.
Тоді
i
.
Рівняння
Шредінгера задовольняється лише при
значеннях
,
що залежать від цілого числа n.
Отже,
енергія
частинки
в потенціальній "ямі" з нескінченно
високими стінками не може бути довільною,
а набуває лише певних дискретних
значень, тобто квантується. Квантові
значення енергії
називають
рівнями енергії, а число n,
яке визначає енергетичні рівні частинки,
називають квантовим числом.
Знайдемо власні хвильові функції
.
Сталу
інтегрування A визначаємо з умови
нормування
.
Звідси
.
Тоді власна хвильова функція має вигляд:
,.
На
рис. 177, а
наведені графіки функції
при
,
рис. 177, б
– густини ймовірності знаходження
частинки на різних відстанях від
“стінок” ями для
.
Наприклад, у квантовому стані з n = 2 частинка не може знаходитись посередині "ями" і в той же час однаково часто може перебувати в її лівій або правій частині.