Тема 5. Соціальна мобільність.

Поняття соціальної мобільності. Канали соціальної мобільності.

Соціальна мобільність — перехід індивіда, соціального об'єкта або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої. 

Види соціальної мобільності.

Існують два основних види соціальної мобільності — групова і індивідуальна, і два основних типи — вертикальна і горизонтальна.

Індивідуальна соціальна мобільність та її причини.

 Індивідуальна соціальна мобільність зв'язана із соціальними переміщеннями окремих індивідів

Групова соціальна мобільність та її причини.

групова — із змінами соціальної структури суспільства і самих підстав соціальної стратифікації (революції, реформи).

Характеристики соціальної мобільності (інтенсивність, об’єм, діапазон, абсолютна/відносна).

объем - количество перемещающихся,а интенсивность - ну вот если в вертикальной,то это количество проходимых страт (для 1-го человека) а для многих - число индивидов,которые меняют свои позиции в верт или гориз направлении

абсолюта по моему процент мобільних ( немобільних) індивідів в рамках категорії. Відносна вказ на відн шанси доступу до різних класів а може абс - кількість,відн - відсоток

Дослідження соціальної мобільності у соціології.

Однією з найперших праць у цій галузі було дослідження Питирима Сорокіна

Пітером Блау та Отіс Дадлі Данкен

Тема 6. Соціальні групи.

Поняття соціальної групи.

Соціáльна грýпа — сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею^[1]; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.

Різновиди соціальних груп у суспільному житті.

Одним із головних критеріїв типології груп є їхня чисельність. У соціології розрізняють малі, середні та великі групи.

Мала соціальна група, її ознаки та особливості.

Малі групи — це добре знайомі між собою люди, які об'єднані спільними цілями, інтересами і постійно взаємодіють між собою (сім'я, студентська група, виробнича бригада, компанія друзів).

Тема 7. Емпіричне соціологічне дослідження.

Основні етапи емпіричного соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (проведення емпіричного дослідження), завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій).

Програма соціологічного дослідження, вимоги до її розробки.

Програма соціологічного дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації).

Перша вимога — необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми.

Друга вимога — ясність і точність, деталізація програми. Всі її позиції і

положення мають бути чіткими, всі елементи продумані відповідно з логікою

дослідження і ясно сформульовані.

Третя вимога — логічна послідовність всіх елементів, ланок прог­рами.

Четверта вимога — гнучкість програми.

Методологічний розділ програми та його характеристика.

Методологічна функція програми соціологічного дослідження передбачає

визначення наукових проблем, для вирішення яких ведеться дослідження;

формування мети і завдань дослідження; фік­сування вихідних уявлень про об'єкт;

встановлення співвідношен­ня даного дослідження і раніше здійсненого або

паралельно вико­нуваного дослідження проблеми.

Процедурний (методичний) розділ програми та його характеристика.

Методична функція програми полягає в тому, що в програмі розробляється

загальний логічний план дослідження, на основі яко­го здійснюється цикл

досліджень: теорія — факт — теорія. Методи­ка розкриває шляхи, методи і способи

Об’єкт соціологічного дослідження, його характеристика. Інтерпретація понять.

 У соціології об'єктом дослідження можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності

Інтерпретація понять соціологічного дослідження — процедура тлумачення явищ, подій тощо, уточнення сенсу суті понять, що складають концептуальну схему дослідження.

Сутність вибірки у соціологічному дослідженні. Репрезентативність як характеристика вибірки.

Об'єктами репрезентації називають елементи вибіркової сукупності, тобто територіальні спільноти та організації, в яких, у свою чергу, концентруються одиниці спостереження.

Генеральна та вибіркова сукупність.

Генеральна сукупність — це вся сукупність одиниць спостереження, що має відношення до даної проблеми, хоча й може бути обмеженою територією, часом, професією, функціональними рамками. Вибіркова сукупність — це частина генеральної, безпосередній об'єкт вивчення за розробленою програмою відбору, відтворення характеристики генеральної сукупності на основі її репрезентації 

Типи вибірок у соціологічних дослідженнях.

стихійний відбір, тобто. відбір за принципом добровільності і доступності входження одиниць генеральної сукупності в вибіркову.

випадковий) відбір – одна з основних, які у соціологічних дослідженнях. Головний принцип подібного відбору – забезпечення можливості кожній одиниці генеральної сукупності потрапити до вибіркову

випадковий) відбір – одна з основних, які у соціологічних дослідженнях. Головний принцип подібного відбору – забезпечення можливості кожній одиниці генеральної сукупності потрапити до вибіркову

Методи соціологічних досліджень.

 аналіз документів; 2) опитування; 3) спостереження; 4) експеримент

Спостереження як метод соціологічного дослідження, його різновиди.

це пряма реєстрація подій (що відбуваються) з боку очевидця, тобто того, хто спостерігає.

Методи опитування у соціологічних дослідженнях, їх різновиди.

анкетування;

2) інтерв’ювання.

Експеримент як метод соціологічного дослідження, його види.

Виявлення причинно-наслідкових залежностей в об’єкті

Типи інтерв’ю у соціологічних дослідженнях.

Правила складання соціологічної анкети.

Типи запитань у соціологічній анкеті.

Соціометричне дослідження: його призначення та специфіка. Соціограма.

Соціометрія - теорія вивчення міжособових відносин, автором якої є австрійсько-американський психолог та соціолог Якоб Морено. Рідше соціометрією називають методику вивчення внутрішніх групових зв'язків та ієрархії в маленьких групах осіб.