Питання на іспит з курсу «Соціологія»

Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції.

Соціологія як наука.

Соціоло́гія — наука про умови та процеси у суспільстві, а також про спостереження над ними.

«Суб’єкт-суб’єктний» характер соціологічного знання Термін запропонував 1839 року французький учений Оґюст Конт

Об`єкт і предмет соціології як науки.

Об'єктом соціології є суспільство як сукупність осіб, що взаємодіють між собою.

Предмет соціології — це сукупність основних теоретичних понять, за допомогою яких вчені описують реальні факти, пояснюють і практично вирішують соціальні проблеми.

Підходи до визначення предмету на рівних рівнях соціологічного знання (макро-, мікро).

 макросоціологію, спрямовану на вивчення суспільства як цілісного організму чи певних його складових (увага зо­середжена на дослідженні структурних компонентів суспіль­ства, великих соціальних груп, світових систем тощо);

• мікросоціологію, що спрямована на вивчення буденного життя людини в її найближчому оточенні (у центрі уваги -міжособистісні взаємодії людей із акцентом на дослідженні особливостей поведінки, мотивацій, спілкування тощо).

Поняття соціальної спільноти.

Соціальна спільнота — сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками, відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.

Різновиди соціальних спільнот.

етнічні ,демографічні, професійні, територіальні ,спільності, що відрізняються за соціальним статусом, малі соціальні групи.

Категорії і закони соціології.

Соціальний закон — об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

КАТЕГОРІї 1. Закони, які відображають інваріантне співіснування соціальних явищ: якщо існує явище «А», обов'язково повинно існувати і явище «Б». 2. Закони, які відображають тенденції розвитку: зміну структури соціального об'єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого. 3. Закони, які встановлюють функціональну залежність (коваріацію) між соціальними явищами, тобто залежність, за якою зміни елементів системи не зумовлюють суттєвої зміни структури. 4. Закони, які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами та лише з функціональної, тобто не обов'язкової точки зору. 5. Закони, які встановлюють імовірність зв'язку між соціальними явищами.

Структура соціологічного знання.

Перший рівень-загальна соціологія, чи загальна соціологічна теорія.

Другий рівень - соціологія конкретного суспільства

Третій рівень -рівень конкретних соціологічних (емпірич­них) досліджень

Основні функції соціології.

теоретична; • описова; • інформаційна; • прогностична; • пізнавальна; • емпірична; • прикладна; • виховна; • управлінська;

• критична; • гуманістична; • охоронна; • практична; • інструментальна; • регулятивна; • організаційно-технологічна; • соціального проектування і Конструювання

Зв’язок соціології з іншими науками.

Соціологія тісно пов'язана з різними науками: з економікою, філософією, політологією та ін Теоретична важливість соціологія стає очевидною в тому випадку, якщо ми доведемо, що властивості явищ, що вивчаються їй не є в інших класах наук і не вивчаються іншими науками. 

Соціологія як генералізуюча наука.

Соціологія займає загальне, а не приватне місце серед суспільних і гуманітарних наук, вона дає науково обгрунтоване уявлення про суспільство та його структури, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур. Положення соціології по відношенню до спеціальних суспільних дисциплін те ж саме, що положення загальної біології по відношенню до анатомії, фізіології, морфології, систематиці та до інших спеціальних біологічним галузей знання.