МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СВАЛЯВСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ НУХТ

ПРАКТИЧНА РОБОТА

на тему:

« Проектування мережі»

Виконав: ст. групи ДОК-109

Матішинець Сергій

Свалява 2013

Зміст

Вступ

1. Поняття мережі. Середовище передавання у комп’ютерних мережах.

1.1 Принцип побудови комп'ютерних мереж.

1.2 Основна ідея мережі з виділеним сервером

1.3 Аналіз обох типів мереж і співставлення доцільності їхнього використання для даної бухгалтерії.

1.4 Опис топологій локальних мереж.

1.5 Топологія зірка.

1.6 Топологія загальна шина.

1.7 Кільцева топологія.

1.8 Ethernet на коаксіальному кабелі

1.9 Ethernet на витій парі

1.10 B оптоволоконному кабелі

2. Опис апаратного забезпечення. Схематичний план бухгалтерії.

2.1 Характеристики кабелю Hortex UTP Cat5e

2.2 Структура мережі 100BASE-T4

2.3 Опис мережевого адаптера MikroTik RB 493

2.4 Опис мережевого адаптера LogicPower LP-8139D PCI Card

2.5 Опис МФУ Canon PIXMA MP230

2.6 Опис HP ScanJet 300

2.7 Схематичний план Бухгалтерії

3. Розрахунок параметрів мережі та її вартості

Висновок

Література

Вступ

В даній роботі ми розглянемо топології та середовища передачі в комп’ютерних мережах, а також створимо комп’ютерну мережу для бухгалтерії яка складається з одного приміщення, у якій розміщені 5 комп’ютерів розміром 5х6м

При об'єднанні персональних комп'ютерів в мережу у вигляді внутрішньої виробничої обчислювальної мережі отримуються такі переваги, як:

Розподіл ресурсів: розподіл ресурсів дозволяє ощадливо використовувати ресурси, наприклад, керувати периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, з усіх приєднаних робочих станцій.

Розподіл даних: розподіл даних надає можливість доступу і керування базами даних з периферійних робочих місць,які потребують інформацію.

Розподіл програмних засобів: розподіл програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів.

Розподіл ресурсів процесора: при розподілі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для обробки даних іншими системами, що входять у мережу.

Режим багатьох користувачів: пристрої системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих.

Комп’ютери можна використовувати по різному – або як окремий комп’ютер, або як складову більш чи менш великої автоматизованої інформаційної системи АІС. АІС складаються з чотирьох видів забезпечення: апаратного, програмного, інформаційного і організаційного.

Для того щоб підключити ПК до глобальної мережі INTENET використовують різні локальні мережі які мають декілька топологій: зіркоподібну, деревоподібну, шинну, кільцеподібну, а також різні мережеві протоколи найпоширеніші з них TCP/IP.

Комп’ютерні мережі служать для об’єднання ПК різної конфігурації для їхнього спільного використання в обробці інформації, а також для зв’язку з іншими ПК, які підключені до мережі.

1. Поняття мережі

Мережа — це, в основному, спільне користування або розподіл. Розподіл файлів, ресурсів і програм

Мережа дозволяє користуватися спільною інформацією разом з іншими користувачами мережі. У залежності від того, яким чином установлюється мережа, існує два способи доступу до інформації. Найпростіший спосіб — передати зі свого комп'ютера прямо на інший. Другий спосіб — відправити файл на певний проміжний пункт, де інформація буде знаходитися, поки її не забере той, кому вона призначена.

Розподілити ресурси — це означає встановити певні комп'ютерні (мережні) ресурси (диск, принтер, графобудівник, CD-ROM, модем і т. д.) таким чином, Щоб усі комп'ютери могли ними користуватися. Диски також можуть бути розподільними ресурсами. Це заощаджує гроші й засоби. Іноді зручніше помістити використовувану програму на спільний диск, ніж зберігати копію програми на кожному ПК (розподіл програм). Оскільки навіть у найпростішій мережі можуть виникнути складності, потрібна людина, яка нестиме відповідальність за те, Щоб мережа працювала нормально і не виходила з-під контролю. Ця людина називається адміністратором мережі або системним адміністратором. її обов'язок — забезпечувати якнайбільше вільного місця на серверному диску, підтримувати нормальну роботу сервера, гарантувати можливість доступу в мережу новим користувачам, розмежовувати доступ до різних мережних ресурсів, визначати пріоритети. Ця людина повинна бути гарним організатором.

У міру поширення мереж із виділеним сервером (іноді не одним) роль системного адміністратора зростає.

1.1 Основна ідея однорангової мережі

Однорангова мережа являє собою мережу рівноправних комп'ютерів, кожний з яких має унікальне ім'я (ім'я комп'ютера) і, як правило, пароль для входу в нього під час завантаження ОС. Ім'я й пароль входу надаються власником ПК засобами ОС. Однорангові мережі можуть бути організовані за допомогою всіляких різновидів операційних систем Windows — Windows 9x, Windows NT Workstation, Windows 2000 Professional, Windows XP

1.2 Основна ідея мережі з виділеним сервером

Сервери орієнтовані на те, щоб обробляти численні запити на ресурси швидко й ефективно. Сервери звичайно виділені для обслуговування мережевих запитів клієнтів. На додаток фізична безпека — доступ до самої машини — є ключовим компонентом мережної безпеки. Мережі з виділеним сервером також надають централізовану перевірку облікових записів користувачів і паролів. Користувачу необхідно знати пароль для безпосереднього входу в мережу.

1.3 Аналіз обох типів мереж і співставлення доцільності їхнього використання для даної бухгалтерії.

На відміну від однорангової мережі, мережа з виділеним сервером звичайно вимагає тільки один пароль для доступу до самої мережі, що безсумнівно полегшує роботу з мережею працівнику офісу, якому не потрібно забивати голову різними паролями. Людині, що погано знає комп'ютер, і усе, що з ним пов'язане, працювати в одноранговій мережі небагато складніше, тому що, що б захистити деякі свої ресурси необхідно для цього виконати ряд дій на комп'ютері, що вимагає хоча не великого але все-таки якогось знання. Крім того, мережеві ресурси типу файлів і принтерів легше знайти, тому що вони розташовані на визначеному сервері, а не на якомусь комп'ютері, що ще треба знайти і якщо він захищений знати до нього пароль (однорангова мережа). Мережі з виділеним сервером краще масштабуються — у порівнянні з одноранговими мережами. Із збільшенням кількості комп'ютерів однорангова мережа починає «гальмувати», а також стає некерованою.

Якщо говорити про недоліки мереж з виділеним сервером, то необхідно сказати, що в такій мережі несправність сервера може зробити мережу непрацездатною. Такі мережі вимагають кваліфікованих людей (мережевий адміністратор). Вимагаються також досить великі витрати на програмне забезпечення сервера.

Усе це робить мережу з виділеним сервером досить коштовною. Тому якщо фірма не може виділити велику суму на мережу, тоді, звичайно, кращим рішенням буде прокладка однорангової мережі, що безумовно зменшить витрати на мережу, тому що відпадає необхідність в програмному забезпеченні серверу і не треба тримати нікого, хто б обслуговував мережу. Цей тип добре підходить для офісів, що не планує збільшувати число комп'ютерів, а також для мереж з кількістю комп'ютерів не більше десяти.

Однак, для солідної фірми, де цінується швидкість і оперативність, гарним варіантом є прокладка мережі з виділеним сервером. Ці мережі неважко масштабувати, у мережах з виділеним серверам легше працювати персоналу офісу. У людей не буде виникати такої проблеми, як «гальмування» комп'ютера у випадках, якщо хтось вирішив скористатися вашими ресурсами або вашим принтером. Хоча для даного офісу, де всього п’ять комп'ютерів, краще прокласти однорангову мережу.