Індивідуальні завдання

Виконання індивідуального завдання активізує діяльність студентів, розширює їх кругозір, підвищує ініціативність і самостійність практикантів.

Перед виїздом на виробничу практику випускова кафедра ознайомлює студентів з програмою практики, та специфікою проходження практики в тому або іншому районі, управлінні, інспекції, підприємстві, організації.

Матеріали, одержані студентами при виконанні індивідуальних завдань, можуть бути використані при виконанні курсової або дипломної роботи, підготовки доповіді на конференцію, наукової статті або інших цілей.

Згідно з поставленим завданням студент збирає матеріал для написання індивідуального завдання за такими основними розділами:

1. Огляд літератури за тематикою досліджень.

2. Визначення сучасної екологічної ситуації та екологічного стану природного середовища (промислового об`єкту) на території області, району, міста, сільськогосподарського, промислового, лісогосподарського або іншого підприємства з метою її оптимізації та покращення.

3. Аналіз екологічної ситуації та екологічного стану природного середовища на об'єкті практики. Виконання екологічного картографування об'єкту практики або регіону його (об'єкта) впливу.

4. Моніторинг та прогноз небезпечних техногенних процесів на регіональному, спеціальному та локальних рівнях стосовно об'єкта практики.

5. Складання (при необхідності) комп'ютерних баз даних екологічної інформації, геоінформаційних систем, електронних екологічних карт області, міста, району, рекреаційної зони, промислового, агропромислового або іншого підприємства для розробки інформаційно-керуючих систем управління довкіллям.

6. Складання проектів з оцінки впливу на навколишнє середовище згідно Державних норм.

7. Обґрунтування та розробка програм охорони навколишнього природного середовища на обласному, районному, міському рівнях та на відповідному об'єкті практики.

Окрім того, студент має вивчити і зібрати матеріал для розробки спеціальних питань з окремих вузьких, спеціальних напрямів роботи, які можуть бути відображені у випускній бакалаврській роботі (проекті). Завдання на розробку спеціальних питань видаються керівником практики від кафедри або від виробництва.

Оформлення звіту та вимоги до нього.

Для того, щоб звіт про практику був виконаний вірно та заслуговував високої оцінки, студенту необхідно детально ознайомитись з програмою виробничої практики, що наведена вище, ретельно розглянути питання, що висвітлюються в кожному розділі. Даючи послідовні, зрозумілі відповіді на ці питання можна сформулювати повну та цілісну картину про стан справ в галузі охорони довкілля.

Матеріал потрібно викладати стисло у зрозумілій формі. В кінці кожного розділу обов’язково слід зробити аналіз даного напрямку, сформулювати висновки та внести свої пропозиції щодо покращення існуючого стану. Кожен новий розділ починається з нової сторінки.

Основні редакційні вимоги. Звіт про практику повинен бути виконаний акуратно на аркушах формату А-4, мати титульну сторінку (додаток 1). Наступна сторінка після титульної – зміст звіту, де вказані назви розділів звіту та номери сторінок, з яких вони починаються.

Усі сторінки (включаючи сторінки з рисунками, таблицями, фотографіями) нумеруються по порядку, починаючи з титульної. Номер проставляється у правому верхньому куті сторінки , починаючи з "Вступу". Обсяг роботи може орієнтовно складати 30 – 40 сторінок машинописного або рукописного тексту. Але бажання автора щодо збільшення обсягу з метою більш повного і детального викладу окремих питань не обмежується.

Основні розділи роботи, за потребою, з метою більш детального, систематичного поділу, розділяють на підрозділи і пункти, що нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу і пункту, розділених крапкою. Після номера підрозділу чи розділу теж ставиться крапка. Наприклад:

1.1. - перший підрозділ першого розділу

1.1.1 - перший пункт першого підрозділу першого розділу.

Сторінки повинні мати поля (незалежно від того рукописний текст чи друкований), мм: ліве – 30, праве – 10, верхнє – 20, нижнє – 20. Не допускається вживання загальноприйнятих скорочень за винятком таблиць.

Текст. Числа до десяти, за відсутності розмірності (г, т, млн. та ін.) у тексті записують словами, а більше десяти – цифрами (10 м², 20 ˚С, 1 – 2 кг з розрахунку на 100 кг живої маси тощо). Дроби записують тільки цифрами.

Слід дотримуватись прийнятих скорочень одиниць виміру фізичних чи інших величин (мкг, мг, кг, г, ц, т, мм, см, м, км, с, хв., год., корм. од., МДж та ін.).

Якщо під час написання звіту використовується наукова література, зверніть увагу на кілька форм посилання на джерела літературі у тексті звіту: “ Г.О. Білявський (1994) установив (одержав результати, які свідчать, зробив висновок), що...”.

Бібліографічний опис документів здійснюється за :

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)» . - К. : Держстандарт України, 2007.

Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:

ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила» . - К. : Держстандарт України, 1998.

ГОСТ 7.12.93» Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила».

Таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву та номер. Всі таблиці в звіті нумеруються по порядку незалежно від розділу, в якому вони знаходяться. Не можна починати з таблиці виклад матеріалу розділу, підрозділу чи пункту та не слід закінчувати текст таблицею.

Потрібно брати до уваги таку умову: якщо в таблиці до однієї графи одночасно заносяться цілі числа з десятими та сотими частками після коми, то перші потрібно доповнити, проставляючи після коми відповідну кількість нулів. У тому ж разі, коли цифрові дані чи інша інформація до даного рядка не заноситься, то у відповідних місцях проставляється риска.

Малюнки. Схеми, креслення, ескізи і інші графічні матеріали можуть бути виконані олівцем, чи за допомогою комп`ютера. До ілюстрацій відносять: графіки, схеми, діаграми, креслення , фотографії. Їх називають рисунками і нумеруючи послідовно арабськими цифрами, розміщують на наступній сторінці після першого посилання. Номер та назву рисунку записують під ним.

На одній сторінці можна розміщувати два рисунка без порушення черговості нумерації. Розміри малюнків з врахуванням ширини полів і підпису (назви) не повинні перевищувати розміри аркуша.

Орієнтовна структура звіту:

Вступ

1. Характеристика бази чи господарства виробничої практики.

- короткі дані про підприємство, вид економічної діяльності, виробнича спеціалізація;

- особливості організації поточної роботи підрозділу і бази практики в цілому;

- характеристика заходів, що проводяться студентом;

- частка участі в розробці документів, в поточній роботі підрозділу бази практики;

- освоєння передового досвіду управління виробництвом або діяльністю;

- ступінь виконання програми практики з вказівкою причин невиконання окремих вимог (якщо такі є);

2. Технологічна схема підприємства.

- характеристика підприємства як джерела забруднення довкілля (водних ресурсів, атмосферного повітря);

- копії оформлених документів, деякі види розрахунків, форми документів підприємства;

- пропозиції по поліпшенню організації виробництва і практики;

3. Індивідуальне завдання.

- ступінь виконання індивідуального завдання;

- ступінь корисності практики для майбутньої самостійної роботи.

Висновки

Список використаної літератури