- •2)Інструкція “з охорони праці для студентів зайнятих пайкою в електрорадіомонтажній майстрені”
- •3)Організація робочого місця електромонтажника, монтажний інструмент.
- •4)Монтажні та обмоточні провода та ізоляційні матеріали, які використовуються для ізоляції проводів.
- •5)Маркування проводів, жил кабелів та ере.
- •6)Припої та флюси, їх класифікація.
- •7)Лаки, клеї, компаунди та їх застостосування.
- •8)Загальні відомості про технічну документацію.
- •9)Технічна документація яка застосовується при зборці.
- •10)Структурні,функціональні та принципові схеми
- •11)Схеми з’єднання,підключення та розміщення
- •12)Умовні графічні позначення в електричних схемах
- •13)Конструктивно-технологічні вимоги пред’явлені до електромонтажу.
- •14)Технологія підготовки до монтажу проводів та кабелів
- •15)Монтаж штепсельний з’єднань та екранованих проводів
- •16)Вимоги пред’явлені до монтажу з’єднань по стп
- •18)Вимоги пред’явлені до жгутів по стп
- •19)Розділення,з’єднання,відгалуження та окенціювання проводів
- •20)Будова паяльника,підготовка паяльника до роботи та технологія пайки та лудіння
- •21)Вимоги до флюсів та припоїв
- •22)Підготовка радіоелементів до пайки
- •23)Вимоги пред’явлені до паяльних з’єднань
- •24)Вхідний контроль та підготовка електрорадіоелементів до монтажу
- •25)Ручна та механізована пайка
- •26)Вимоги пред’явлені до пайки монтажних з’єднань по стп
- •27)Пайка електромонтажних з’єднань
- •28)Контроль якості паяльних з’єднань та вологозахист друкованих вузлів
- •29)Електромонтажні вироби та матеріали
- •30)Електроустановочні вироби та освітлювальні прилади
- •31)Запобіжники та автомати
- •32)Проводи,шнури та кабелі та шини для внутрішніх електропроводок
- •33)Схеми освітлювальних та силових електроустановок
- •34)Електричні вимірювальні прилади та їх застосування
- •35)Вимірювання напруги,струму та опору
- •36)Трансформатори та дроселі та їх призначення
- •37)Комутаційні деталі та пристрої
- •38)Електромагнітні та теплові реле
- •39)Контактори та магнітні пускачі
- •40)Трифазний асинхронний двигун з коротко замкнутим ротором
- •41)Апарати та схеми ручного управління електродвигуном змінного струму
- •42)Схема управління трьохфазним асинхронним електродвигуном за допомогою контактора та його реверсуванню
- •43)Схеми дистанційного управління струмоприймачами та релейний захист
- •44)Реверсивний запуск асинхронного двигуна в однофазній мережі та його тепловий захист
- •45) Перша допомога при ураженні струмом.
- •46)Електричний струм напруга та їх визначення
- •47) Провідники, напівпровідники та діелектрики.
46)Електричний струм напруга та їх визначення
Електри́чний струм — упорядкований рух заряджених частинок у просторі: у металах це електрони, унапівпровідниках — електрони та дірки, в електролітах - додатно та від'ємно заряджені йони, в іонізованихгазах — йони й електрони.
За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металевих провідниках протилежний напрямку руху електронів.
Електричний струм в речовині виникає під дією електричного поля. Електричне поле змушує рухатися вільні носії заряду: електрони, дірки чи іони. Узгоджений рух носіїв заряду в зовнішньому електричному полі називається дрейфовим струмом.
Електричний струм виникає також під дією відмінних від електричного поля причин. У таких випадках говорять, що електричний струм зумовленийсторонніми силами. Кількісною характеристикою здатності сторонніх сил створювати електричний струм є так звана електрорушійна сила, або скорочено ЕРС.
Електричний струм створює магнітне поле, напруженість якого визначається законом Біо-Савара. Магнітне поле, створене струмом, використовується для вимірювання сили струму. Сила струму вимірюється приладами, які називають амперметрами і гальванометрами. В цих приладах зазвичай вимірюється не сам струм, а механічна дія створеного ним магнітного поля.
Напруга (U) на ділянці електричного кола — фізична величина, що визначається роботою, яка виконується сумарним полем електростатичних історонніх сил при переміщенні одиничного позитивного заряду на даній ділянці кола. Поняття напруги є узагальненим поняттям різниці потенціалів: напруга на кінцях ділянки кола дорівнює різниці потенціалів в тому випадку, якщо на цій ділянці не прикладена електрорушійна сила.
Напруга вимірюється у вольтах (B).
U=Wст/Q, де Wст - робота сторонніх сил по переміщенню заряду, Q- одиниця заряду U=φ1-φ2, де φ1-φ2 - різниця потенціалів
Із закону Ома для неповного кола: U=I·R , де I-струм, R-опір провідника
Для вимірювання напруги використовуються прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.
У різних напрямках діяльності людини використовуються різні стандартні рівні напруги. Часто це визначається традиційним для даної галузі значенням, як, наприклад, 12 В для звичайного автомобільного акумулятора або використання в побутовій електромережі України змінний струм із напругою 220 В.
47) Провідники, напівпровідники та діелектрики.
Провідник — матеріал, що проводить тепло або електрику (на противагу діелектрику). Для провідника характерні високітепло- або електропровідність. Найчастіше провідник є речовиною, яка має багато вільних електронів (метали). Діелектрики, типу скла чи кераміки, мають мало вільних електронів. Вуглець — єдиний неметал, що є (у деяких формах) провідником тепла й електрики. Речовини типу кремнію і германію, електропровідність яких має проміжне значення у порівнянні з провідниками й діелектриками називаються напівпровідниками. Їх електропровідність може змінюватися у широкому діапазоні під впливом тепла, світла і напруги.
Метали – найкращі провідники електричного струму. Під час проходження електричного струму через металеві провідники їхня маса і хімічний складне змінюються – атоми металу не переносять електричний струм. У металах це роблять вільні електрони. Валентні зони металів заповнені тільки частково. У них багато незаповнених електронних станів, що дозволяє електронам рухатися в кристалічній ґратці. При дії на провідники зовнішнього електричного поля частина металу, що розміщена ближче до позитивного заряду, який створює електричне поле, набуває негативного заряду, протилежна частина заряджена позитивно. Такий ефект пояснюється електростатичною індукцією.
Питомий опір металів лінійно залежить від температури. Це пояснюється тим, що при збільшенні температури збільшується коливання атомів відносно рівноважних положень
Напівпровідни́к — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та діелектрика. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури і різних видів випромінювання. Основною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.
Напівпровідниками є речовини, ширина забороненої зони яких складає порядку декількох електронвольт (еВ). Наприклад, алмаз можна віднести до широкозонних напівпровідників, а арсенід індію — до вузькозонних. До числа напівпровідників належать багато простих речовин хімічних елементів(германій, кремній, селен, телур, арсен та інші), величезна кількість сплавів і хімічних сполук (арсенід галію та ін.).
Залежно від того, чи віддає домішковий атом електрон або захоплює його, його називають донорними або акцепторними. Характер домішки може змінюватися в залежності від того, який атом решітки вона заміщує, в яку кристалографічну площину вбудовується.
Провідність напівпровідників сильно залежить від температури. Поблизу абсолютного нуля температури напівпровідники мають властивості діелектриків.
Діеле́ктрики — це матеріали, в яких заряди не можуть пересуватися з однієї частини тіла в іншу (зв'язані заряди). Зв'язаними зарядами є заряди, що входять в склад атомів або молекул діелектрика, заряди іонів, в кристалах з іонною ґраткою.
За агрегатним станом діелектрики поділяють на
газоподібні (більшість газів);
рідкі (гліцерин, олія, хімічно чиста вода);
тверді (пластмаси, скло, полімерні смоли).
Основні електричні характеристики:
Питомий електричний опір,
Діелектрична проникність,
Тангенс кута діелектричних втрат,
Напруженість електричного поля за якої відбувається пробій.