9. Поняття про фітоочищення. Основні культури-трансфоматори. Приклади використання фітоочисних технологій.

Фіторемедіація - комплекс методів очищення стічних вод, грунтів та атмосферного повітря з використанням зелених рослин. Один з напрямків більш загального методу биоремедиації. Виділяють 5 видів фіторемедіації:

1. світло стабілізація;

2. фіто деструкція;

3. фіто випаровування;

4. ризо деструкція;

5. фіто екстракція.

Переваги фіторемедіації:

1. дешевизна;

2. може застосов. на великих площах;

3. очищ від широкого спектра полютантів;

4. поліпшує якість грунту;

5. не вимагає спец. устаткування.

Недоліки:

1. велика тривалість процесу;

2. залежність від кліматичних умов;

3. ця технологія працює лише на глибинні коріння;

4. існує загроза отруєння тварин, що вжили забр. росл.;

5. росл., що накопичили полютант потребують спец. захоронення.

Культури-трансформатори: гірчиця індійська, кукурудза, очерет, верба, ряска.

Прикладом використання фіторемедіації може слугувати висаджування різних культур, наприклад, рапс, кукурудза, люцерна, для очищення грунту від важких металів у тому числі і від свинцю. Ці метали будуть накопичуватися в різних вегетативних органах рослин.

10. Особливості фітоочисних технологій. Використання фітоочищення у процесах знешкодження радіоактивних відходів.

Світлостабілізіція– це нагромадження або іммобілізація, захоплення рослиною забруднених реч. з грунту або грунтових вод.

Можливі різні механізми:

• абсорбція забруднювачів кореневою с-мою, нагромадж. їх у росл.;

• абсорбція в прикореневій с—мі (ризосфері) та їх осадження;

• обмеження рухливості забруднила і його біодоступності у грунті;

• комплексоутв. з ме – осадження.

Цей метод ефективний, коли ненеобхідна шв. іммобілізація для зберігання землі та розташування біомаси. Недолік – забрудники залишаються у грунті.

Фітодеструкція – це руйнування забрудника вже всередині росл., в ході її метаболізму.

Фітовипаровування – здатність росл. поглинати певні забрудники в процесі підтримання свого водного балансу і разом з тим викачувати його за росл.

Ефективним є у поєднанні з фіто деструкцією. Застосовуються для очищення від Ртуті, Тритію, Селену.

Ризодеструкція – ризосферна посилена деструкція, повільніший процес ніж фіто деструкція.

Ризобактерії змін. біодоступність важких Ме у декілька способів:

• через виділення хелатуючих реч.;

• підкислення мікро-середовища;

• впливаючи на ок-відн потенціал.

Фітоекстракція – механізм гіперакумуляції забрудників.

Є декілька підходів:

1. хелатопосередкована або індукована фіто екстракція;

2. природна – довготривала фіто екстракція, що залежить від природної здатності рослин до очищення.

Важливими є фактори:

• шв. росту;

• селективність;

• стійкість до хвороб;

• методи збору урожаю.

Деякі рослини, наприклад капуста, акумулюють в собі дорогоцінні МЕ. Також вирощ. росл., які здатні накопичувати фітохелатини. Вчені також пропонують використ. Металтіопеїни – білки, що містять Цис і здатні зв’язувати важкі Ме. Тому було отримано транс генні росл., в які вбуд. гени Металтіопеїнів з тварин і ці рослини були стійкішими.

Формальдегід метаболізується за участі ензиму алкогольдегідрогенази. На сьогодні розробл. спосіб отримання транс генних росл., що здатні до детоксикації альдегідів за рахунок введення в них гену алкогольдегід.