21. Особливості та застосування аеробної та анаеробної технологій переробки відходів.

Компостування – аеробно-анаеробний процес розкладання орг. Речовин в природних умовах або наближених до природних за рахунок діяльності живих організмів (в оснвному сапрофаги) в результаті чого орг. відходи перетворюється на компост – гумусоподібну речовину.

Загалом є корисний для грунту. Вихід продукті: компост – 40-50% за масою, 40-50% - гази. Залишкові продукти до 10% - речовини, що випадково потрапили в компост. До складу входять як органічні так і неорганічні речовини. Найпростіша форма дворового компостування є накопиення органічного матеріалу в купу і його періодичне перемішування. Щоб прискорити процес – купу зволожують. Централіоване компостування – компостування у валках і тунельне компостування. Потребують просіювання, подрібнення та перемішування. Для механізації потрібне гарантована наявність споживача в радіусі 20км.

Валок – трацеподібна купа, валки перегортаються за допомогою фронтальних навантажувачів. Проходить 6-7 тижнів. Дозрівання 3-6 місяців.

Тунельний метод – розміщення відходів у камері тунельного типу. Камера постійно перемішує, постійно подається повітря по вентиляційним каналам. Компостований матеріал після цих камер потім дозріває у валка. Отримується компост скоріше але значне енергоспоживання.

Оптимальні умови для компостування

Компостери: виготовляються з поліетилену високої щільності. Є відкриті і закриті. Немає дна для контакту з грунтом. Кришка з вентелем для аерації. Люк для вивантаження компосту.

1. Співвідношення карбону до нітрогену (25:1). Залежно від того, що більше – карбонвмісні(солома, тріска, тирса, кора) чи нітрогенвмісні (зелені свіжі матеріали, гній, трава, зарчові відзоди). Рекомендовано 2-3 частини сухих і 1 часину зеленого матеріалу. Співвідношення карбону до вуглецю: зарчові 15:1, пташиний послід 10:1, Скошена трава 20:1, гній худоби 20:1, хвоя 70:1, солома 100:1, кора 120:1, папір картон 350:1.

2. Вологість.Варто утримувати на рівні 50-60%. На дотик – добре вичавлений рушник.

3. Температура максимальна 70 градсів. Оптимальна температура - 50 – 55 градусів.

4. Фракційність. Чим дрібніші фракції тим краще іде процес.

5. Перешарування вуглецевих та нітрогенвмісних відзодів. Шари до 15 см.

6. Обовязково додається певна кількість готового компосту або землі. Якщо рН занадто кисле, то додають вапно. Оптимальне рН 5-7,5.

Основні 4 групи організмів:

1. Бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби()мікрофлора).

2. Мікрофауна – найпростіші, коловертки, інфузорії.

3. Вищігриби – аскоміцети, базидіоміцети.

4. Мезофауна – черви олігофети, кліщі, колембули, комахи(лічинки).

Одним із можливих способів одержання енергії з біомаси тваринного і частково рослинного походження є її анаеробне (без доступу кисню) зброджування. За цих умов під дією наявних у біомасі бактерій частина органічних речовин розкладається з утворенням метану та вуглекислого газу, суміш яких становить так званий біогаз.

Як сировину для одержання біогазу можна використати органічні відходи різноманітних виробництв сільського господарства і підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, що мають рідку або напіврідку консистенцію або доведені до такого стану. До них належать екскременти тварин, рослинні рештки (солома, бадилля, трава та інші рештки, невикористовувані безпосередньо як корм), осади стічних вод тваринницьких та птахівничих підприємств тощо. Якщо реактор працює нормально, одержуваний біогаз містить 60—70% метану, 30—40% двоокису вуглецю, незначну кількість сірководню (0—3%), а також домішки водню, аміаку та окислів азоту, не має неприємного запаху