
- •1.3. Вимірники, які застосовуються в обліку
- •2.2. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування
- •2.3. Господарські процеси як об'єкт бухгалтерського обліку
- •2.4. Метод бухгалтерського обліку
- •3. Бухгалтерський баланс
- •3.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і будова
- •3.2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями
- •Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції.
- •4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
- •4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова
- •4.2. Подвійний запис, його суть і значення
- •4.3. Хронологічний і систематичний облік
- •Журнал реєстрації господарських операцій
- •4.4. Синтетичні й аналітичні рахунки
- •4.5. Взаємозв’язок між балансом і рахунками
- •Баланс Рахунки Баланс1.
- •5. Принципи обліку основних господарських процесів
- •5.1. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція
- •5.2. Облік процесу постачання
- •Синтетичний облік
- •Аналітичний облік
- •Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів
- •5.2. Облік процесу виробництва
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат між видами продукції
- •Калькуляція собівартості
- •5.4. Облік процесу реалізації
- •Приклад.
- •5.5. Облік фінансових результатів і використання прибутку
- •7.7. Інвентаризація, її значення і види
- •7.8. Порядок проведення й оформлення інвентаризації
- •7.9. Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку
7.9. Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку
Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють надлишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
Виявлені при інвентаризації надлишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у касі) прибуткують і зараховують на доходи підприємства записом:
Д-т 201 “Сировина й матеріали” (або 30 “Каса”)
К-т 74 “Інші доходи”
Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:
Д-т 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”
К-т 201 “Сировина і матеріали”
На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
К-т 716 “Відшкодування раніше списаних активів”
При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Переліку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96р. № 116. Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом України, відповідного розміру ПДВ та акцизного збору. Сума відшкодованого збитку оформляється записом:
Д-т 30 “Каса”
К-т 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету.
Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевисить вартість надлишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.
Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.