- •1.3. Вимірники, які застосовуються в обліку
- •2.2. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування
- •2.3. Господарські процеси як об'єкт бухгалтерського обліку
- •2.4. Метод бухгалтерського обліку
- •3. Бухгалтерський баланс
- •3.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і будова
- •3.2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями
- •Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції.
- •4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
- •4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова
- •4.2. Подвійний запис, його суть і значення
- •4.3. Хронологічний і систематичний облік
- •Журнал реєстрації господарських операцій
- •4.4. Синтетичні й аналітичні рахунки
- •4.5. Взаємозв’язок між балансом і рахунками
- •Баланс Рахунки Баланс1.
- •5. Принципи обліку основних господарських процесів
- •5.1. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція
- •5.2. Облік процесу постачання
- •Синтетичний облік
- •Аналітичний облік
- •Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів
- •5.2. Облік процесу виробництва
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат між видами продукції
- •Калькуляція собівартості
- •5.4. Облік процесу реалізації
- •Приклад.
- •5.5. Облік фінансових результатів і використання прибутку
- •7.7. Інвентаризація, її значення і види
- •7.8. Порядок проведення й оформлення інвентаризації
- •7.9. Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку
1.3. Вимірники, які застосовуються в обліку
Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошовий.
Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні — в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності та ін. Застосовують і комбіновані натуральні вимірники. Наприклад, роботу вантажного автотранспорту вимірюють у тонно-кілометрах, що характеризують одночасно масу (вагу) вантажу і відстань, на яку його перевозять; використання обладнання — в машино-годинах тощо.
Натуральні вимірники можна застосовувати для обліку тільки однорідних об'єктів. Вони не дають узагальненого уявлення про господарську діяльність підприємства в цілому, оскільки неможливо за допомогою натуральних вимірників відобразити сукупність господарських засобів підприємства або випуск всієї різноманітної продукції, якщо навіть її обліковують в одному вимірнику (не можна, наприклад, додавати кількість виготовлених або реалізованих верстатів і двигунів тощо).
Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу — днях, годинах, хвилинах. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці (наприклад, за кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції), контролюють використання робочого часу і фонду оплати праці. На відміну від натуральних, трудові вимірники дають можливість певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини (наприклад, при визначенні показників нормування часу на виробництво продукції). Проте в умовах існування товарно-грошових відносин трудові вимірники не можуть бути узагальнюючим показником.
Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їхнього формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України). За допомогою грошового вимірника визначають, наприклад, загальну вартість наявних у господарстві основних засобів (будівель, споруд, машин, устаткування тощо), виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг). Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, визначенні фінансових результатів і рентабельності діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами.
Часто грошовий вимірник використовують в обліку поряд з натуральними і трудовими вимірниками і на їхній основі. Так, вартість матеріалів або готової продукції визначають множенням їх кількості (в штуках, кілограмах, тоннах та інших натуральних вимірниках) на ціну за одиницю виміру; суму заробітної плати розраховують за даними про кількість витраченого часу (трудовий вимірник) і розцінками (тарифами) за одиницю часу (грошовий вимірник).