Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ліфо)

Оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто одиниці запасів, що надійшли останніми, відпускаються першими.

Дата	Придбано			Вибуло			Залишок
	К-ть	Ціна, грн	Сума, грн	К-ть	Ціна, грн	Сума, грн	К-ть	Ціна, грн	Сума, грн
01.01							80	12	960
12.01	100	15	1500				80	12	960
							100	15	1500
16.01				60	15	900	80	12	960
							40	15	600
18.01	40	18	720				80	12	960
							40	15	600
							40	18	720
24.01				30	18	540	80	12	960
							40	15	600
							10	18	180
Разом	140		2200	90		1440	130		1740

Встановлення націнки

Багато менеджерів визначають ціну продукції на основі собівартості її.

Для цього є певні причини.

По-перше, компанії, що реалізують різні види продукції, не мають часу для аналізу маржинальних витрат і доходів для кожного виробу (послуги).

По-друге, навіть якщо є можливість встановити ціну завдяки дослідженню ринку, розрахунок ціни на основі витрат є відправною точкою для старту.

Зрештою, собівартість продукції або послуг визначає межу, нижче якої ціну не можна встановлювати на тривалий термін.

Найпоширенішою формою ціноутворення на основі витрат є ціноутворення за принципом "витрати плюс".

Ціноутворення за принципом "витрати плюс" — метод ціноутворення, за якого ціну визначають на підставі собівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї певної частки прибутку (націнки).

Загальна формула ціни за принципом "витрати плюс" має вигляд:

Ціна = Витрати + Націнка

Своєю чергою, націнку визначають як відсоток витрат, базових для розрахунку ціни:

Націнка = Відсоток націнки  Витрати

Практичне застосування цієї формули розглянемо на прикладі компанії "Каскад", бюджет якої наведено у табл. 5.32.

Обсяг виробництва, од.	5000
Виробничі витрати, грн.:
Змінні	3840000
Постійні	2400000
Витрати на збут і управління, грн.:
Змінні	480000
Постійні	960000
Середній інвестований капітал, грн.	6000000
Мінімальна прибутковість капіталу, %	20
Бажаний прибуток, грн. (60000000,2)	1200000

Спираючись на дані наведеного бюджету, обчислимо витрати на одиницю продукції.

Розрахунок витрат на одиницю продукції:

1. Змінні виробничі витрати:

3840000÷5000=768

2. Постійні виробничі витрати:

2400000÷5000=480

Разом виробнича собівартість 1248.

3. Змінні операційні витрати:

480000÷5000=96

4. Постійні операційні витрати:

960000÷5000=192

Разом повні витрати на одиницю 1536

Бажаний прибуток

Річний обсяг  Повні витрати на одиницю

(120000 ÷ (5000  1536))  100 = (1200000 ÷ 7680000)  100 = 15.62%

2. Сума націнки до повних витрат:

(153615,62) ÷ 100 = 240 грн.

Ціноутворення на основі вартості часу та матеріалів є різновидом ціноутворення за принципом "витрати плюс".

Цей метод широко застосовують у ремонтних цехах, друкарнях та фірмах, що надають професійні послуги (аудиторські, юридичні тощо).

При цьому методі ціна послуги (замовлення) складається з двох елементів:

Ціна = Вартість часу + Матеріальні витрати

Своєю чергою, вартість часу складається з трьох частин:

Вартість часу

=

Пряма зарплата за годину

+

Накладні витрати на годину

+

Вартість години для забезпечення бажаного прибутку

Матеріальні витрати складаються з двох частин:

Матеріальні витрати

=

Прямі матеріали (за ціною придбання)

+

Частка витрат на транспортування і зберігання матеріальних запасів

Приклад 5.17

Компанія "Фенікс" здійснює ремонт автомобілів і має такі бюджетні показники на наступний рік.

Тарифна ставка за годину, грн.	36
Річна кількість годин праці	10000
Річні накладні витрати, грн.
Транспортування та зберігання матеріалів	200000
Інші накладні витрати	500000
Загальні прямі матеріальні витрати, грн.	1000000
Бюджетний прибуток, грн.	140000

Наведені бюджетні дані вможливлюють обчислення вартості години ремонтних робіт та відсотка витрат на транспортування і зберігання матеріалів.

Розрахунок вартості години ремонтних робіт:

36 + (500000 ÷ 10000) + (140000 ÷ 10000) = 100 грн.

Розрахунок відсотка витрат на транспортування та зберігання матеріалів:

200000 ÷ 1000000  100 = 20%.

Припустімо, що компанія отримала замовлення на ремонт автомобіля, на який потрібно 40 годин праці та прямих матеріальних витрат на 8000 грн.

Виходячи з вартості часу та матеріалів, калькуляція ціни замовлення матиме такий вигляд.

Стаття	Сума, грн.
Вартість часу (40100 грн.)	4000
Матеріальні витрати (8000+(80000,2))	9600
Разом	13600

Єдина ставка розподілу накладних витрат може бути застосована за умов виробництва однорідної продукції однакової складності.

Наприклад, касовий зал і кредитний зал розташовані в одній будівлі загальною площею 24000 м². Загальна площа касового залу становить 18000 м², а кредитного залу – 6000 м².

Витрати на утримання будівлі становлять 1200000 грн. Ці витрати доцільно розподіляти між цехами пропорційно площі, тобто:

Касовий зал: грн.

Кредитний зал: грн.