
- •2)Одномембранні органели-ендоплазматична сітка,апарат Гольджі
- •4)Рівні організації живої матерії
- •6)Основні напрямки еволюції Закон незворотності еволюційних процесів
- •Закон прискорення темпів еволюції
- •Закон нерівномірності еволюційного розвитку
- •Закон збільшення різноманітності організмів
- •Закон стрибкоподібного характеру еволюції
- •Закон цефалізаціі
- •5)Місце вірусів в системі органічного світу.
- •7) Статеве та безстатеве розмноження
- •10) Захисні фактори (бар’єри) організму людини від інфекцій:
- •12) Особливості будови клітин тварин.
- •14.Види нестатевого розмноження їх біологічне значення.
- •13.Елементарний склад живих організмів та хімічні процеси
- •15. Мікроеволю́ція
- •19.Методи генетичних досліджень.
- •18. Складні та прості життєві цикли.
- •16. Двомембранні органели клітини:мітохондрії та пластиди
- •20.Основні положення еволюційного вчення Дарвіна.
- •22.Життєві цикли.
- •24. Зиго́та
- •25.Видатні вчені-біологи України.
- •27.Поверхневий апарат клітини,його функції,цитоплазма та її компоненти.
- •28.Основні методи біології
- •29.Регенерація,біологічне значення.
- •31. Основні середовища існування організмів.
- •32. Зако́ни Ме́нделя
- •33. Макроеволюція
- •35. Популяція та її характеристики
- •36. Природний відбір
- •37. Структура популяції
- •38. Проміжний характер успадкування
- •39. Біогенетичний закон
- •40. Будова функції особливості будови тваринних тканин Епітеліальна тканина, або епітелій
- •Сполучна тканина
- •М'язова тканина
- •Нервова тканина
- •41Клітинна теорія
- •Загальні відомості
- •42. Основи еволюційного вчення
- •43. Спадковість і мінливість організмів
- •44. Статеві клітини
- •45. Тканини рослин будова і функції
- •47. Розвиток еволюційних поглядів ламарка
- •48. Біологічне значення статевого розмноження
- •49. Єдність хімічного складу організмів.
- •51. Макроеволюція
- •52. Клітинні мембрани
- •53.Основні генетичні поняття
- •54. Ембріональний розвиток
- •55. Методи цитологічних досліджень
- •56. Будова та властивості вірусів
- •57. Постембріональний розвиток
- •58. Макромолекули
- •59. Значення личинкових фаз в онтогенезі
- •60. Прямий і непрямий розвиток
22.Життєві цикли.
Для багатьох видів організмів властиве сполучення різних способів розмноження протягом їхнього життя — статевого й одного чи кількох варіантів нестатевого. Багато найпростіших (наприклад інфузорії) за сприятливих умов інтенсивно розмножуються простим поділом. Але час від часу в них відбувається статевий процес, після якого знову здійснюється нестатеве розмноження. Щось подібне спостерігається й у деяких багатоклітинних організмів: той самий організм у різні періоди свого життя може розмножуватися різними способами. Так, наприклад, гідра розмножується і нестатевим (брунькування), і статевим способами. Протягом літнього періоду гідра відбруньковує безліч дочірніх особин (які, у свою чергу, також можуть розмножуватися брунькуванням). Із настанням холодів у тілі гідри формуються статеві клітини й відбувається статеве розмноження. Із запліднених яєць наступного року розвиваються нові особини.У цих і подібних випадках можна говорити про нерегулярне чергування поколінь особин, що розрізняються між собою способом розмноження.У великої кількості видів зустрічається регулярне чергування поколінь, коли в одного виду циклічно змінюються покоління особин, що розрізняються способом розмноження. Дуже часто при цьому особини різних поколінь істотно розрізняються морфо-анатомічно, за місцем перебування, способом життя, поведінкою. Життєвий цикл таких організмів, що охоплює ряд поколінь, знову приводить до вихідної стадії. У паразитичних організмів чергування поколінь у ході життєвого циклу може сполучатися зі зміною хазяїнів.У життєвому циклі кишковопорожнинних тварин існує регулярне чергування поколінь — поліпів і медуз. Ще більше редукція гаметофіта властива насінним рослинам. Так, у квіткових рослин жіночий гаметофіт представлений зародковим мішком, а чоловічий — пилковим зерном.
24. Зиго́та
диплоїдна (містить повний подвійний набір хромосом) клітина, що утворюється в результаті запліднення (злиття яйцеклітини і сперматозоїда). Термін ввів німецький ботанік Е. Страсбургер.У людини перший мітотичний поділ зиготи відбувається через близько 30 годин після запліднення, що обумовлене складними процесами підготовки до першого акту дроблення.. Перші поділи зиготи називають «дробленнями», тому що клітина саме дробиться: дочірні клітини після кожного ділення стають дедалі дрібнішими, а між поділами відсутня стадія росту клітини. Клітини, що утворилися в результаті дроблення зиготи, називають бластомерами.
26. Біологія це наука про життя. Зараз вона становить сукупність наук про живу природу. Біологія вивчає всі прояви життя: будова, функції, розвиток і походження живих організмів, їх взаємовідносини із середовищем проживання і з іншими живими організмами. Біологія оформилася як самостійна наукова дисципліна лише протягом XIX століття. Це зв'язано з проблемами у встановленні фундаментальної відмінності між живими і неживими природними тілами. Нам відомі імена багатьох видатних учених, які зробили внесок у розвиток біології. Назвемо лише деяких з них. Гіппократ дав першим опис будови людини і тварин, вказав на роль середовища і спадковості у виникненні хвороб. Його вважають засновником медицини. Арістотель (384-322 до н. Е.) Ділив навколишній світ на 4 царства: неживий світ землі, води і повітря; світ рослин; світ тварин і світ людини. Він описав багатьох тварин, поклав початок систематиці. У написаних ним 4-х біологічних трактатах містилися практично всі відомі на той час відомості про тварин. Заслуги Аристотеля настільки великі, що його вважають основоположником зоологіі. Давайте подивимось відео про цього вченого. Винахід мікроскопа (початок XVII ст.) дозволив вивчати мікроскопічну будову рослин і тварин. Були відкриті невидимі для неозброєного ока мікроскопічно малі живі організми - бактерії та найпростіші. Великий внесок у розвиток біології вніс Карл Лінней, що запропонував систему класифікації тварин і рослин. Карл Бер (1792-1876) у своїх роботах сформулював основні положення теорії гомологічних органів і закону зародкової схожості, що заклали наукові основи ембріології.