- •2)Одномембранні органели-ендоплазматична сітка,апарат Гольджі
- •4)Рівні організації живої матерії
- •6)Основні напрямки еволюції Закон незворотності еволюційних процесів
- •Закон прискорення темпів еволюції
- •Закон нерівномірності еволюційного розвитку
- •Закон збільшення різноманітності організмів
- •Закон стрибкоподібного характеру еволюції
- •Закон цефалізаціі
- •5)Місце вірусів в системі органічного світу.
- •7) Статеве та безстатеве розмноження
- •10) Захисні фактори (бар’єри) організму людини від інфекцій:
- •12) Особливості будови клітин тварин.
- •14.Види нестатевого розмноження їх біологічне значення.
- •13.Елементарний склад живих організмів та хімічні процеси
- •15. Мікроеволю́ція
- •19.Методи генетичних досліджень.
- •18. Складні та прості життєві цикли.
- •16. Двомембранні органели клітини:мітохондрії та пластиди
- •20.Основні положення еволюційного вчення Дарвіна.
- •22.Життєві цикли.
- •24. Зиго́та
- •25.Видатні вчені-біологи України.
- •27.Поверхневий апарат клітини,його функції,цитоплазма та її компоненти.
- •28.Основні методи біології
- •29.Регенерація,біологічне значення.
- •31. Основні середовища існування організмів.
- •32. Зако́ни Ме́нделя
- •33. Макроеволюція
- •35. Популяція та її характеристики
- •36. Природний відбір
- •37. Структура популяції
- •38. Проміжний характер успадкування
- •39. Біогенетичний закон
- •40. Будова функції особливості будови тваринних тканин Епітеліальна тканина, або епітелій
- •Сполучна тканина
- •М'язова тканина
- •Нервова тканина
- •41Клітинна теорія
- •Загальні відомості
- •42. Основи еволюційного вчення
- •43. Спадковість і мінливість організмів
- •44. Статеві клітини
- •45. Тканини рослин будова і функції
- •47. Розвиток еволюційних поглядів ламарка
- •48. Біологічне значення статевого розмноження
- •49. Єдність хімічного складу організмів.
- •51. Макроеволюція
- •52. Клітинні мембрани
- •53.Основні генетичні поняття
- •54. Ембріональний розвиток
- •55. Методи цитологічних досліджень
- •56. Будова та властивості вірусів
- •57. Постембріональний розвиток
- •58. Макромолекули
- •59. Значення личинкових фаз в онтогенезі
- •60. Прямий і непрямий розвиток
54. Ембріональний розвиток
Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток,— розвиток організму тварини, що відбувається в оболонках яйця поза материнським організмом або усередині нього. Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження. Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку варіює.
55. Методи цитологічних досліджень
Цитологічні методи дослідження - це лабораторне дослідження з оцінки стану клітин організму та їх продуктивності.
Досліджуючи окремі клітинні структури, ми можемо оцінити будову клітин, клітинний склад органів, тканин, рідин організму людини як при патологічних процесах, а також з метою профілактики, а також фізіологічні процеси (відтворення клітин і компонентів, реакція і пристосованість клітин до різних факторів зовнішнього середовища , патологічні зміни клітин).
Причинами призначення цитологічного дослідження є:
при профілактичних оглядах;
у встановленні та уточнення діагнозу (злоякісне або доброякісна пухлина, непухлинні виразки (наявність запальних, реактивних, проліферативних процесів);
контроль лікування;
динамічне спостереження.
56. Будова та властивості вірусів
Віруси — неклітинні форми живих організмів[1] , які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо). Розміри більшості вірусів коливаються від 10 до 300 нм. У середньому віруси в 50 разів менші за бактерій. Їх неможливо побачити у оптичний мікроскоп, тому що їх розмір менший за довжину світлової хвилі.
Віруси складаються з різноманітних компонентів:
серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, більше 100 генів). Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки.
білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.
додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном.