28.Основні методи біології

Основними приватними методами в біології є:

описовий;

порівняльний;

історичний;

експериментальний.

Для того, щоб з'ясувати сутність явищ, необхідно насамперед зібрати фактичний матеріал і описати його. Збирання й опис фактів були головним прийомом дослідження в ранній період розвитку біології , що, однак, не втратив значення й у цей час.

Ще в XVIII в. одержав поширення порівняльний метод, що дозволяє шляхом зіставлення вивчати подібність і розходження організмів і їхніх частин. На принципах цього методу була заснована систематика й зроблена одне з найбільших узагальнень - створена клітинна теорія. Порівняльний метод переріс в історичний, але не втратив свого значення й зараз.

Історичний метод з'ясовує закономірності появи й розвитку організмів, становлення їхньої структури й функцій. Твердженням у біології історичного методу наука зобов'язана Ч. Дарвінові.

Експериментальний метод дослідження явищ природи пов'язаний з активним впливом на них шляхом постановки досвідів (експериментів) в умовах, що враховуються точно, і шляхом зміни плину процесів у потрібному дослідникові напрямку.

Цей метод дозволяє вивчати явища изолированно й домагатися повторюваності їх при відтворенні тих же умов. Експеримент забезпечує не тільки більше глибоке, чим інші методи, проникнення в сутність явищ, але й безпосереднє оволодіння ними.

Вищою формою експерименту є моделювання досліджуваних процесів. Блискучий експериментатор И.П. Павлов говорив: "Спостереження збирає те, що йому пропонує природа, досвід же бере в природи те, що він хоче".

Комплексне використання різних методів дозволяє найбільше повно пізнати явища й об'єкти природи. зближення, Що Відбувається в цей час, біології з хімією, фізикою, математикою й кібернетикою, використання їхніх методів для рішення біологічних завдань виявилися досить плідними.

29.Регенерація,біологічне значення.

Регенера́ція — це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих. У біологічному аспекті вона є пристосувальним процесом, сформованим у ході еволюції, який притаманний усьому живому і спрямований на відновлення структури та функції тканини. Значення регенерації полягає в матеріальному забезпеченні гомеостазу на різних рівнях структурної організації живої матерії. Розрізняють дві форми регенерації:1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин. Фізіологічна регенерація .Відбувається протягом усього життя організму і характеризується оновленням клітин слизових, серозних оболонок, внутрішніх органів, різних тканин, залежно від зміни умов їх існування в процесі виконання тих або інших функцій. Репаративна регенерація Буває у двох формах. У першому випадку некроз, що є наслідком патологічного процесу, поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула, і місце пошкодження зникає безслідно. Такий вид регенерації називають повним, або реституцією. Подібна форма особливо характерна для тих органів і тканин, в яких регенерація відбувається тільки в клітинній формі. Патологічна регенераціяПатологічна регенерація це така, що перебігає не так, як у звичайних умовах. Виникає при спотворенні ходу регенераторного процесу. Це спостерігається при порушенні харчування , нервової регуляції, гормональних розладах, пригніченні імунних реакцій і характеризується сповільненням або спотворенням регенерації.

30.Немембранні органели,рибосоми,клітинний центр.

До немембранних органел належать рибосоми, мітохондрії, клітинний центр та органели руху. Рибосоми (від «рибонуклеїнова кислота» та грец. сома) - сферичні тільця діаметром приблизно 20 нм, які беруть участь у синтезі білків у клітині. Вони складаються з двох різних за розмірами субодиниць: великої та малої. Кожна з них містить рРНК і білки, які взаємодіють між собою. Субодиниці рибосом можуть роз'єднуватись після завершення синтезу білкової молекули і знову сполучатись між собою у місцях синтезу білків. Структурні компоненти рибосом утворюються в ядрі. Кількість рибосом у клітині залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків. Наприклад, у хребетних тварин найбільше рибосом виявлено в клітинах печінки, червоного кісткового мозку. До складу клітинного центру входять дві центріолі, розташовані в ділянці світлої цитоплазми, від якої радіально розходяться мікронитки . Центріолі мають вигляд порожнього циліндра, який складається з мікротрубочок. Джгутики і війки мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми діаметром приблизно 0,25 мкм. Вони вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна система з мікротрубочок. Джгутики і війки є у деяких одноклітинних організмів , а також деяких типів клітин багатоклітинних . Рухи війок у цілому нагадують роботу весел і, як правило, скоординовані . Для джгутиків характерний гвинтоподібний або хвилеподібний рух .