- •Методи і прийоми навчання морфології
- •Практична частина
- •2. Узагальнююча бесіда з теми займенник
- •3. Словниково-розподільчі диктанти з тем вживання апострофа та мякого знака.
- •5. Фрагмент уроку узагальнення відокремлені члени речення
- •4) Пояснювальний диктант
- •7. Словникова робота морфологія.
- •9. Урок з інтерактивними методами
- •11.Вправи на конструювання складнопідрядних речень за схемами.
- •13.Тренувальні вправи з фразеології
- •Написати відомі вам фразеологізми із словами нога, голова.
- •Реалізація 4 змістових ліній
- •Методи при ознайомленні з ступенями порівняння прикметників
4) Пояснювальний диктант
Сонце чисте і прекрасне крізь сльози усміх посилає.
Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю – далекого, синього, чистого.
Справжній син українського народу, Тарас Шевченко був борцем за його щастя.
Херсонщина як хлібний край давно оспівана в піснях.
Дівчата йшли співаючи.
У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни – крихітний жайворонок.
Український поет Тарас Шевченко відомий далеко за межами нашої Батьківщини.
5) Творче завдання.
Скласти речення, щоб подані слова і словосполучення стали відокремленими членами речення. Пояснити розділові знаки.
Облите місячним сяйвом озеро
Високе чисте вечірнє небо
Високі стрімкі київські кручі
Незважаючи на несприятливу погоду
Струснувши з себе росу
Геніальний син українського народу Тарас Шевченко
Столиця нашої Батьківщини Київ.
7) Синтаксичний розбір.
- У чому особливості синтаксичного розбору речень з відокремленими членами?
Любов до Вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати, до стежки на городі, втоптаної дитячими ногами.
V. Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру „Моє рідне місто”, використовуючи відокремлені члени речення.
VІ. Підсумок уроку.
Виставлення та мотивація оцінок.
4. односкладні речення різного типу
Визначити типи односкладних речень.
Не бійся досвітньої мли, - досвітній вогонь запали(означено-особове)
Над лиманом білять синім, білять білим над лиманом (неозначено-особове)
Любиш поганяти, люби й коня годувати;(узагальнено-особове)
Надворі вже зовсім розсиділось (безособове)
А слова дружнього за гроші не купити (інфінітивне)
Весна. Теплінь. Жайворонки в небі (номінативне, називне)
1. звуки мови фрагмент уроку
Тема: звуки мови: голосні та приголосні
Мета: Засвоєння учнями поняття про фонетику як розділ науки про мову; поглиблення знань про звуки мови, їх роль, удосконалення навичок виділення й вимови окремих звуків, поглиблення діалектико-матеріалістичного світогляду шляхом усвідомлення учнями природи звуків як матеріальної оболонки мови, без якої неможливе існування її.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: таблиці “Органи мовлення”, “Голосні та приголосні звуки”.
Основний зміст уроку.
І. Мотивація.
Знайомство з загальною природою звуків, які направлені на усвідомлене засвоєння поняття про фонетику, орфоепію, орфографію, графіку. Запам’ятовування термінів, що їх позначають, з’ясувати їх значення.
ІІ. Оголошення теми уроку і завдань, що стоять перед учнями. Слово вчителя.
Голосні (6) |
Приголосні |
||||
[а] |
Тверді |
М’які |
|||
[о] |
Дзвінкі |
Глухі |
Дзвінкі |
Глухі |
|
[у] |
[б] |
[П] |
- |
- |
|
[е] |
[д] |
[Т] |
[΄д] |
[΄Т] |
|
[и] |
[з] |
[С] |
[з΄] |
[С΄] |
|
[і ] |
[дз] |
[Ц] |
[дз΄] |
[Ц΄] |
|
|
[ж] |
[Ш] |
- |
- |
|
|
[дж] |
[Ч] |
- |
- |
|
|
[г] |
[Х] |
- |
- |
|
|
[Г] |
[К] |
- |
- |
|
|
[Л] |
- |
[Л΄] |
- |
|
|
[М] |
- |
- |
- |
|
|
[Н] |
- |
[Н΄] |
- |
|
|
[Р] |
- |
[Р] |
- |
|
|
[В] |
- |
- |
- |
|
|
- |
[ф] |
[Й] |
- |
|
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Картка 1.
Назвіть звуки, за допомогою яких розрізняємо подані слова.
Рід, ряд, рад; коза, коса; парад, порадь; брати, прати; перелаз, перелазь; ладжу, лажу; даний, даній; різка, риска; путь, п’ють; міг, мох, міх; лис, ліс, лусь.
Поясніть лексичне значення слів різка, риска.
Творча робота.
1. Визначте, якими звуками різняться слова: честь-чисть, полин-полинь.
2. Як змінюється звуковий склад у парах слів: жар-шар, мив-нив, сом-сон, рана-рама, лук-лак, риба-рима, весь-овес, наша-шана.
3. Вимовте вголос подані парами слова. Що означають вони і якими звуками різняться?
Гора-кора; пологий-вологий; бетон-батон; мило-мало; казка-каска; гриб-грип.
Картка 2.
На місці крапок дописати до кожного слова перший склад. Позначити орфограми.
...гач, ...лач, ...нах, ...дат, ...чан, ...жан, ...вар, ...разд, ...зак.
Для самоконтролю. Багач, калач, монах, солдат, качан, кажан, товар, гаразд, козак.
Словниковий диктант.
Хазяйство, багатіти, качанчик, лопатити, гончарня, корявість, коряга, допомагати, поламати, солдатський, хазяйновитий.
Картка 3.
Від поданих слів утворити такі форми або дібрати споріднені слова, в яких чергуються приголосні звуки.
Берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, мука, горіх, смуга, горох, казати, просити, косити, кликати, скакати.
Розподільний диктант.
Слова з “о” та “е” після ж, ч, ш, щ записати у дві колонки.
Чернівці, чорніти, черствий, четвер, чоло, чохол, вечоріє, шершавий, жорстокий, чоловік, шепіт, шолом, женці.
IV. Підсумок.
1. Чому голосні називають співучими звуками?
2. Що характерно для творення приголосних звуків у порівняння з голосними?
3. Які пари приголосних звуків виділяються у фонетичній системі сучасної української літературної мови?
V. Домашнє завдання.
Зробити транскрипцію даних слів: вокзал, просьба, молотьба.
