- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1.
- •Тема 6. Новгородська боярська республіка. Новгородська земля: географічне положення, статус у Давньоруській державі, специфіка адміністративно-територіального розподілу (кінцi, п’ятини, пригороди).
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток російської централізованої держави (14-15 ст.Ст.)
- •Підручники, навчальні посібники:
- •1.3. Структура залікового кредиту курсу.
- •1.4. Тематичний план семінарських занятть змістовий модуль 1 – 6 год. Виникнення та розвиток давньоруської держави (9-13 ст.Ст. )
- •Тема 1. Давньоруська держава Київська Русь: факти і легенди її виникнення та еволюції. – 4 год.
- •Тема 2: Феодальна роздробленість в 12-13 ст. – 4 год.
- •Тема 3: Боротьба князівств з іноземною агресією у 12 - 13 ст.Ст. – 2 год.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток російської централізованої держави (14-15 стст.) – 14 год.
- •Тема 1. Теоретичні питання процесу централізаціі. Боротьба Москви та Твері у першій половині 14 ст.- 2 год.
- •Тема 3. Боротьба за політичне головування у іі половині 14 ст. - 2 год.
- •Тема 4. Процес централізації наприкінці 14 – і половині 15 ст. – 2 год.
- •Тема 5. Іван ііі – государ усія Русі. – 2 год.
- •Формування державної символіки. Перші міжнародні контакти.
- •Тема 6. Завершення процесу централізації,
- •Тема 7. Підсумки централізації: збирання землі і влади. – 2 год.
- •Тема 8. Культура Росії: основні вехі еволюції (9-15 ст.). – 2 год.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література:
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток Російської централізованої держави (14-15 ст.Ст.)
- •Руська православна церква 14-15 ст.
- •Завдання до самостійної роботи за курсом
- •Зразок плану анотації (резюме) монографії:
- •1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії” для студентів 2 курсу історичного факультету ( 9-15 ст.Ст.)
- •Основні теорії виникнення держави східних слов”ян
- •Основні концепції походження Давньоруської держави:
- •Феодальна роздробленість (загальна характеристика)
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості на Русі
- •Правлячі князівські гілки північно-східної русі
- •Новгородська боярська республіка (домонгольський період) Адміністративно-територіальний поділ Новгородської землі
- •Боротьба новгорода проти іноземних загарбників у 13 ст.
- •Ростово-суздальське князівство (домонгольський період)
- •Ростово(Володимиро )-Суздальські князі
- •Муромо-рязанське (рязанське) князівство.
- •Русь та татаро-монгольська навала.
- •Початок об”єднавчих процесів в землях північно-східной русі (хііі-хіv cт.Ст.)
- •Тверське князівство
- •Московське князівство
- •Московська та Тверська князівські династії (хііі-хіv cт.)
- •Основні причини швидкого політичного підвишення Москви
- •Боротьба москви та твері за політичну владу у 14 cт.
- •Династічна ( феодальна) війна 1425-1450 рр.
- •Генеалогічне відображення династичної війни 1425-1450 рр.
- •Політичний устрій російської держави кінця 15 ст.
- •Служиві князі. Формування складу двору.
- •Ієрархія Государева Двора Російської централізованої держави
- •Формування території російської держави
Служиві князі. Формування складу двору.
Служиві князі з’явилися в Росії в процесі централізації й існували до кінця 16 століття. У їхньому складі, у залежності від соціально-політичного статусу, часу переходу, місця в придворній ієрархії можна виділити три основних прошарки: старомосковські княжата, княжата Північно-Східної Русі, княжата Південно-Західної Русі.
Старомосковськими княжатами умовно називають тих, хто ще наприкінці 14 ст. перейшли на московську службу і устигли ввійти до складу великокнязівського двору в період його формування. У їхньому числі: Гедиміновичі (князі Хованські, Патрикєєви, Булгакови Голіцини, Куракіни, Колишкови, Щенятєви та ін.); Стародубські (князі Ромодановські, Пожарські Рябополовські, Гагаріни, Кривоборські тощо); Оболенські (князі Репніни, Щербаті, Тростенецькі, Нагі, Довгорукі, Телепніни та ін.); Звенигородські (князі Ноздроваті, Токмакови тощо). Цей прошарок відрізнявся більш міцним соціально-політичним положенням, раннім включенням до складу Государева двору й Боярської думи, відсутністю великих земельних володінь у Північно-Східній Русі (крім Стародубських).
Другу групу служивих князів утворили вихідці з колишніх великих князівств Північно-Східної Русі. Це князі Суздальсько-Нижегородські (основних гілки дві – Шуйські та Горбаті), Ярославські (Курбські, Шаховські, Шестунови, Хомякови, Пенкови, Чулкови, Прозоровські, Шехонські), Ростовські (роди Голеніних, Щепиних, Пужбольських, Бахтеярових, Хохолкових). Окремо знаходяться, але відносяться до цієї групи Тверські князі (Телятєвські, Микулинські, Дорогобузькі, Холмські, Нащокіни, Нагі) й Рязанські (найбільш відомий рід Пронських).
До кінця 15 століття з вищезгаданих прошарків сформувався склад Государева Двора, у якому досить чітко виділялося три елементи:
Князі, що знаходилися на московській службі з 14 століття (Гедиміновичі, Оболенські, Ряполовські і їхні відгалуження) ;
Бояри, що здавна знаходилися на московській службі (Кошкіни, Морозови, Челядніни тощо), нетитулована старомосковська знать;
“Діти боярські”, представники бічних гілок тих же родів, місцеві землевласники, що досягли підвищення службою.
У ці кола вже не могли пробитися служиві князі Південно-Західних земель, що перейшли на московську службу на рубежі 15-16 ст. у зв’язку з російсько-литовськими війнами і зберегли особливий соціально-політичний статус у Російській централізованій державі. До третьої групи входять князі південно-західних земель, що перейшли на службу на рубежі 15-16 ст. Динаміка переходу князів цієї групи на московську службу: 70-ті роки XV ст. – Одоєвські; з 80-х років 15 ст. – Бєльські; з осені 1487 р. – Воротинські; з 1489 р. – Белевські; з 1492 р. – В’яземські; з 1493 р. – Мезецькі; з 1500 р. – Трубецькі, Мосальські, Можайські, В.І. Шемячич; з 1508 р. – Глинські ; з 1514 р. – Мстиславські.
Ієрархія Государева Двора Російської централізованої держави
Нащадки великого московського князя.
Нащадки великих і князів уділів (у залежності від часу переходу на московську службу і значимості столу).
Корінне московське дворянство (старомосковська знать).
Колишні бояри удільних князів (у тому числі нащадки князів уділу, які до переходу до Московського двору були на службі в кого-небудь).