- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1.
- •Тема 6. Новгородська боярська республіка. Новгородська земля: географічне положення, статус у Давньоруській державі, специфіка адміністративно-територіального розподілу (кінцi, п’ятини, пригороди).
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток російської централізованої держави (14-15 ст.Ст.)
- •Підручники, навчальні посібники:
- •1.3. Структура залікового кредиту курсу.
- •1.4. Тематичний план семінарських занятть змістовий модуль 1 – 6 год. Виникнення та розвиток давньоруської держави (9-13 ст.Ст. )
- •Тема 1. Давньоруська держава Київська Русь: факти і легенди її виникнення та еволюції. – 4 год.
- •Тема 2: Феодальна роздробленість в 12-13 ст. – 4 год.
- •Тема 3: Боротьба князівств з іноземною агресією у 12 - 13 ст.Ст. – 2 год.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток російської централізованої держави (14-15 стст.) – 14 год.
- •Тема 1. Теоретичні питання процесу централізаціі. Боротьба Москви та Твері у першій половині 14 ст.- 2 год.
- •Тема 3. Боротьба за політичне головування у іі половині 14 ст. - 2 год.
- •Тема 4. Процес централізації наприкінці 14 – і половині 15 ст. – 2 год.
- •Тема 5. Іван ііі – государ усія Русі. – 2 год.
- •Формування державної символіки. Перші міжнародні контакти.
- •Тема 6. Завершення процесу централізації,
- •Тема 7. Підсумки централізації: збирання землі і влади. – 2 год.
- •Тема 8. Культура Росії: основні вехі еволюції (9-15 ст.). – 2 год.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література:
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2. Виникнення та розвиток Російської централізованої держави (14-15 ст.Ст.)
- •Руська православна церква 14-15 ст.
- •Завдання до самостійної роботи за курсом
- •Зразок плану анотації (резюме) монографії:
- •1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії” для студентів 2 курсу історичного факультету ( 9-15 ст.Ст.)
- •Основні теорії виникнення держави східних слов”ян
- •Основні концепції походження Давньоруської держави:
- •Феодальна роздробленість (загальна характеристика)
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості на Русі
- •Правлячі князівські гілки північно-східної русі
- •Новгородська боярська республіка (домонгольський період) Адміністративно-територіальний поділ Новгородської землі
- •Боротьба новгорода проти іноземних загарбників у 13 ст.
- •Ростово-суздальське князівство (домонгольський період)
- •Ростово(Володимиро )-Суздальські князі
- •Муромо-рязанське (рязанське) князівство.
- •Русь та татаро-монгольська навала.
- •Початок об”єднавчих процесів в землях північно-східной русі (хііі-хіv cт.Ст.)
- •Тверське князівство
- •Московське князівство
- •Московська та Тверська князівські династії (хііі-хіv cт.)
- •Основні причини швидкого політичного підвишення Москви
- •Боротьба москви та твері за політичну владу у 14 cт.
- •Династічна ( феодальна) війна 1425-1450 рр.
- •Генеалогічне відображення династичної війни 1425-1450 рр.
- •Політичний устрій російської держави кінця 15 ст.
- •Служиві князі. Формування складу двору.
- •Ієрархія Государева Двора Російської централізованої держави
- •Формування території російської держави
Початок об”єднавчих процесів в землях північно-східной русі (хііі-хіv cт.Ст.)
Середина ХІІІ - ХІV cт.ст. – досіть складной період в руськой історії, це апогей політичного дроблення Русі. Продовжувалися феодальні династичні усобиці, князі втягнули в цю боротьбу монголо-татар. Князь, якой мав ярлик на велике князювання, був головою лише номінально, продовжувалося виділення нових удільних князівств. Найбільш активними з нових земель були Тверське (з 1246 р.) та Московське (з 1276 р.). Вони стали головними супротивниками в політичної боротьбі за владу в князівствах Північно-Східної Русі. Боротьба за великокнязівський володимирський стіл із почерговим успіхом продовжувалась на протязі всього 14 століття. Перемогу одержали московські князі, які в другій половині 14 ст. очолювали об”єднавчий процес, а в 15 ст. Москва стала століцею нової могутньої держави.
Основними напрямками боротьби за першість у політичному об’єднанні Північно-Східний Русі були: боротьба за ярлик на велике князювання; політичний союз із православною церковью; вигідні відношення із Ордою.
Тверське князівство
Займало територію по верхній течії р. Волги та її притоках. Столиця – Тверь (при впадінні р. Тверці до р. Волги, вперше згадується під 1208 р.). Відокремлено Ярославом Всеволодовичем із складу Переяславль-Залеського в якості уділу сину Ярославу в 1247 р. Міста князівства: Кашин, Коснятин, Зубців, Стариця, Холм, Микулін, Дорогобуж (поступово навколо них утворювались удільні княжіння тверского дома). Князівство зміцніло в другій половині 13 ст., а все 14 ст. вело запеклу боротьбу за політичну першість у всій Північно-Східній Русі. Головним суперником Твері в цій боротьбі була Москва.
Московське князівство
Було розташовано в центрі європейської частини Росії, у поміжріччі рік Оки та Волги, на р. Москва. Столиця – Москва, вперше згадується в летопису під 1147 р. Князівство виникло в другій половині 13 ст. при виділенні уділа Данилі - молодшему сину Олександра Невського (в 1263 р. за заповітом Олександра Невського. Але, Данилі було всього два роки, він жив і виховувався при дворі свого старшого брата - Димитра Олександровича, який, ставши великим володимирським князем, підтвердив батьківське розпорядження.). Склад міст та уділов Московського князівства постійно поширювався в ході централізації. Звеличення Москви активно проходило на протязі всього 14 ст. в боротьбі з Твер’ю, яка особливо жорстоко велась при Івані Калиті та Дмитрі Донському. Після перемоги на Куліковому полі (1380 р.), яка була одержана об’єднаним руським військом під керівництвом великого князя московського та володимирського Дмитра Донського, визначились шляхи та методи централізації, відпали можливі раніше альтернативні варіанти об’єднавчого процесу.