Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История России. 2 курс.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
673.9 Кб
Скачать

Початок об”єднавчих процесів в землях північно-східной русі (хііі-хіv cт.Ст.)

Середина ХІІІ - ХІV cт.ст. – досіть складной період в руськой історії, це апогей політичного дроблення Русі. Продовжувалися феодальні династичні усобиці, князі втягнули в цю боротьбу монголо-татар. Князь, якой мав ярлик на велике князювання, був головою лише номінально, продовжувалося виділення нових удільних князівств. Найбільш активними з нових земель були Тверське (з 1246 р.) та Московське (з 1276 р.). Вони стали головними супротивниками в політичної боротьбі за владу в князівствах Північно-Східної Русі. Боротьба за великокнязівський володимирський стіл із почерговим успіхом продовжувалась на протязі всього 14 століття. Перемогу одержали московські князі, які в другій половині 14 ст. очолювали об”єднавчий процес, а в 15 ст. Москва стала століцею нової могутньої держави.

Основними напрямками боротьби за першість у політичному об’єднанні Північно-Східний Русі були: боротьба за ярлик на велике князювання; політичний союз із православною церковью; вигідні відношення із Ордою.

Тверське князівство

Займало територію по верхній течії р. Волги та її притоках. Столиця – Тверь (при впадінні р. Тверці до р. Волги, вперше згадується під 1208 р.). Відокремлено Ярославом Всеволодовичем із складу Переяславль-Залеського в якості уділу сину Ярославу в 1247 р. Міста князівства: Кашин, Коснятин, Зубців, Стариця, Холм, Микулін, Дорогобуж (поступово навколо них утворювались удільні княжіння тверского дома). Князівство зміцніло в другій половині 13 ст., а все 14 ст. вело запеклу боротьбу за політичну першість у всій Північно-Східній Русі. Головним суперником Твері в цій боротьбі була Москва.

Московське князівство

Бу­ло роз­та­шо­ва­но в центрі єв­ро­пей­сь­кої ча­с­ти­ни Ро­сії, у по­між­рі­ч­чі рік Оки та Во­л­ги, на р. Мо­с­к­ва. Сто­ли­ця – Мо­с­к­ва, впе­р­ше зга­ду­єть­ся в ле­то­пи­су під 1147 р. Кня­зів­с­т­во ви­ни­к­ло в дру­гій по­ло­ви­ні 13 ст. при ви­ді­лен­ні уді­ла Да­ни­­лі - мо­ло­д­ше­му си­ну Оле­к­са­н­д­ра Не­всь­ко­го (в 1263 р. за за­по­ві­том Оле­к­са­н­д­ра Не­всь­ко­го. Але, Да­нилі бу­ло всьо­го два ро­ки, він жив і ви­хо­ву­ва­в­ся при дво­рі сво­го стар­шо­го бра­та - Ди­ми­т­ра Оле­к­са­н­д­ро­ви­ча, який, ставши ве­ли­ким во­ло­ди­мир­сь­ким кня­зем, під­тве­р­див ба­ть­ків­сь­ке роз­по­ря­джен­ня.). Склад міст та уді­лов Мо­с­ков­сь­ко­го кня­зів­с­т­ва по­стій­но по­ши­рю­ва­в­ся в хо­ді центра­лі­за­ці­ї. Зве­ли­чен­ня Мо­с­к­ви ак­ти­в­но про­хо­ди­ло на про­тя­зі всьо­го 14 ст. в бо­ро­ть­бі з Твер’ю, яка осо­б­ли­во жо­р­с­то­ко ве­лась при Іва­ні Ка­ли­ті та Дми­т­рі Дон­сь­ко­му. Пі­с­ля пе­ре­мо­ги на Ку­лі­ко­во­му по­лі (1380 р.), яка бу­ла оде­р­жа­на об­’є­д­на­ним ру­сь­ким вій­сь­ком під ке­рі­в­ни­ц­т­вом ве­ли­ко­го кня­зя мо­с­ков­сь­ко­го та во­ло­ди­мир­сь­ко­го Дми­т­ра Дон­сь­ко­го, ви­зна­чи­лись шля­хи та ме­то­ди центра­лі­за­ції, від­па­ли мо­ж­ли­ві рані­ше аль­те­р­на­ти­в­ні ва­рі­а­н­ти об­’­є­д­на­в­чо­го про­це­су.