IV Державна дума

15.11.1912 р. – 6.10.1917 р. П’ять сесій. Голова – Родзянко М. Л. (октябрист). Усього – 442 депутати. Склад аналогічен складу ІІІ Державної думи: права більшість (чорносотенці та октябристи) – 283 депутати, помірно праві (октябристи та кадети) – 225 депутатів. Підконтрольна керівництву. В її складі 6 більшовиків: Бадаєв О. Є., Петровський Г. І., Муранов М. К., Самойлов Ф. М., Шагов М. Р., Маліновський Г. В. (було викрито як провокатора).

Таблиця 20

Партійний склад і – IV державних дум

Фракції Державні думи

І ІІ ІІІ IV

О ктябрісти 16 154 99

Ч орносотенці 54 144 184

П рогресисти 12 28 48

К адети 179 98 54 58

Т рудовики 107 104 14 10

С оціал-демократи* 17 65 19 14

Е сери 37

Б езпартійні 105 50 26 7

Партія демократи-

ч них реформ 14 1

Ф ракція “мирного

п оновления” 25

А втономісти 70 76

Праві 50 65

Н аціоналісти

( помірні праві) 97 120

П артія центру 32

Народні

С оціалісти 16

П ольське коло** 11 9

М усульманська

г рупа** 8 6

* Із 19 – 4 більшовики, із 14 – 6 більшовиків, 7 есерів.

** Раніше входили до групи автономістів.

Таблиця 21 ХРОНОЛОГІЯ ВИНИКНЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ РОСІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Дата Назва партії

1902 р. Соціалісти-революціонери (есери).

1903 р. Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП),

більшовики та меньшовики.

1903 р. (липень) Союз визволення.

1903 р. (листопад) Союз “земцев-коституціоналістів”.

1905 р. (літо) Селянський союз.

1905 р. (жовтень) Конституційно-демократична партія (кадети).

1905 р. (листопад) “Союз руського народу” (черносотенці).

1905 (листопад) Партія “Союз 17 жовтня” (октябристи).

1906 р. (квітень) Трудова група (трудовики).

1908 р. Союз Міхаїла Архангела (близьки черносотенцям).

1912 р. Прогресивна партія.

1915 р. (серпень) Прогресивний блок (блок буржуазних партій IV Держав-

ної думи: октябристи, прогресисти, кадети, націоналісти).

27 лютого 1917 року у Росії одержала перемогу буржуазно-демократична революція, 3 березня сталось падіння самодержавства: останній російський імператор Микола II відрікся від престолу. На деякий час установилося двовладдя: пролетаріату – Ради робітничих депутатів та буржуазії – Тимчасовий уряд. Після розстрілу повстання робочих під керівництвом більшовиків 3-4 липня у Петрограді скінчився період двовладдя, у влади залишився Тимчасовий уряд, який очолювали: 2.03. – 8.07.17 р. – Г. Є. Львів, 8.07 – 26.10.17 р. – О.Ф.Керенський. 1.09.1917 Росію проголошено республікой.25.10.17 р. в Петро-граді сталося збройне повстання, наслідком якого стало встановлення влади Рад. ІІ Всеросійський з’їзд Рад (25 – 27.10.17 р.) обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет (ВЦВК) на чолі з Я.М.Свердловим та Раду Народних Комісарів (Раднарком або РНК) на чолі з В.І.Ульяновим-Леніним. ВЦВК був вищої законодавчою владою, РНК – виконавчою.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………3

Київська Русь……………………………………………………………………..…….3

Таблиця 1: Династія Рюриковичів: князя Київської Русі (до 1132 р.)………….4

Таблиця 2: Ранньофеодальна монархія ІХ – ХІІ ст………………………………….4

Таблиця 3: Політичний устрій Новгородської боярської республіки..……………..5