Охарактеризуйте міжнародний поділ праці та назвіть фактори, що його ви­значають.

В основі об’єднання національних госпо­дарств у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці (МПП), що являє собою спеціалізацію окремих країн на вироб­ництві певних видів продукції, якими країни обмінюються між собою. В сучасних умовах набувають поширення най­більш розвинуті форми внутрішньогалузевої спеціалізації в промислово­сті (предметна, подетальна, технологічна). Це позначається на рості взає­мної торгівлі промисловими виробами. Так, американська компанія «Дженерал моторе» для виготовлення автомобіля «Понтщк» купує в Японії мотори, ведучі мости, електронні пристрої; у Тайвані, Сінґапурі і Гонко­нгу — дрібні деталі; в Німеччині — конструкторські розрахунки.

Функціональне призначення МПП зводиться до того, щоб за допо­могою встановлення міцних економічних зв’язків між різними країна­ми справити найбільш сприятливий економічний вплив на структуру їхньої національної сукупної суспільної праці. Цей вплив зумовлений тим, що участь у МПП дозволяє країні сконцентрувати зусилля на виробництві тих товарів і послуг, для виробництва яких у неї є най­кращі умови.

Напрямок спеціалізації визначається на основі принципів абсолютних і порівняльних переваг, представлених у роботах А. Сміта і Д. Рікардо. За теорією А. Сміта, будь-яка країна може брати участь у торгівлі лише тоді, коли вона виробляє хоча б один товар дешевше, ніж інші країни. Це означає, що країна повинна спеціалізуватися на виробництві того товару, за яким у неї є абсолютна перевага. Абсолютну перевагу мають країни, що володіють обмеженими (рідкими) ресурсами. У системі міжнародного поділу праці виділяються країни — виробники нафти, кави, цитрусових, кольорових металів. Якщо ж країни знаходяться в однакових природних умовах, то їхня спеціалізація у світовому співтоваристві визначається на основі принципу порівняльних переваг. Країні слід спеціалізуватися на виробництві того товару, альтернативна вартість якого найменша. Припустимо, що Німеччина і Франція виробляють по 100млн т сталі. Максимально можливе виробництво зерна в Німеччині — 100 млн т, а у Франції — 120 млн т.

	Німеччина	Франція
Альтернативна вартість 1т зерна
Альтернативна вартість 1т сталі

Отже, на світовому ринку Франція повинна виробляти зерно, а Німеч­чина — сталь. Обидві країни матимуть вигоди від торгівлі, якщо ціна на зерно буде встановлена вище внутрішньої ціни Франції і нижче внут­рішньої ціни Німеччини:

0,83 < Рзерна < 1, то відповідно 1 < Рсталі < 1,2

МПП у процесі міжнародного обміну дає будь-якій країні ряд переваг: по-перше, одержання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів і послуг; по-друге, економію внутрішніх витрат через відмову від національного виробництва при використанні більш дешевого імпорту.

Для виміру МПП використовуються такі показники: питома вага експорту в загальному обсязі виробництва; питома вага галузі в загаль­ній вартості експорту; темпи росту галузей спеціалізації порівняно з тем­пами росту всієї промисловості країни; зовнішньоторговельний оборот на душу населення.

Україна спеціалізується на виробництві сталі, прокату, чавуну, про­дукції хімічної харчової, машинобудівної галузей. Вона має порівняльні переваги в агропромисловому виробництві, ракето- і суднобудуванні. Країна розширює експорт послуг (транспортні послуги, морський флот, трубопроводи). Партнери України по торгових угодах залежно від їхньої частки в експортно-імпортних операціях розташовуються в такій послідовності: Європейський Союз, Центральна і Східна Європа, Туреччини, США, Китай, Японія.