2) За сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів та послуг,

Y=W+R+і+π+ А + Т_п

де Y — ВВП; W — заробітна плата (грошова винагорода за працю робі­тників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забезпечен­ня, соціальне страхування тощо); R — рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду землі, приміщень тощо); і — відсоток (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачальникам грошо­вого капіталу); π — прибуток (доход некорпоративного підприємниць­кого сектора і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на до­ходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій); А — амортизаційні відрахування (амортизація — це відрахування на при­дбання інвестиційних товарів, які було спожито в процесі виробництва товарів та послуг упродовж поточного року; ця частина ВВП не витрача­ється на споживання, як інші види доходів; її використовують для замі­ни зношених протягом року машин, устаткування та будівель, щоб не погіршувати вже існуючих умов виробництва); Т_п — непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

3) За вартістю («виробничий» метод). Слід враховувати, що всі то­вари та послуги поділяються на кінцеві та проміжні. Товари, які купу­ються для подальшої переробки або перепродажу, називаються проміж­ними; вони не купуються кінцевими споживачами і ніколи не враховуються у ВВП. До ВВП включається вартість тільки кінцевих продуктів, що виробляються та продаються для споживання та інвестицій. Статистики, здійснюючи розрахунок ВВП, враховують у ньому тільки те, що називається доданою вартістю.

Додана вартість — різниця між вартістю вироблених товарів та послугі вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Поясніть причини, що зумовлюють необхідність державного регулювання ринкової економіки (з використанням конкретних ситуацій).

Однією з найістотніших рис, за якими відрізняють одну економічну систему від іншої, є співвідношення між роллю уряду і ринку в управ­лінні економікою.

Уряд виконує надзвичайно різноманітні функції в економіці. Всі вони спрямовані на підтримку і полегшення функціонування ринкової системи, а також на посилення і модифікацію функціонування ринкових відносин.

• Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє правова база як передумова ефективного функціонування ринкової економіки.

• Оскільки на більшості ринків ефективне виробництво може бути забезпечене при високому рівні розвитку конкуренції, то уряди багатьох країн впроваджують антимонопольні закони з метою захисту і посилення конкуренції як ефективного регулятора підприємницької діяльності.

• Ринкова система дуже нерівномірно розподіляє грошові доходи, а отже, і національний доход, між окремими сім’ями та особами. Важли­вим завданням уряду є відносне вирівнювання доходів окремих груп населення за допомогою системи трансфертних та податкових платежів.

• Конкурентна ринкова система часто спонукає до виготовлення про­дукції, яка не відповідає суспільним потребам, а на виробництво деяких товарів і послуг, випуск яких економічно виправданий, неспроможна вза­галі виділяти будь-які ресурси. Дефіцит ресурсів у деяких галузях держа­ва здатна усунути за допомогою субсидій споживачам або виробникам.

• Маніпулювання рівнем державних витрат та податків — один із головних інструментів уряду, за допомогою якого держава здатна регу­лювати рівень зайнятості і цін.

Розглянемо співвідношення між недоліками ринку та функціями державної політики.

Недоліки ринку	Державне втручання
1. Неадекватна конкуренція	1. Антимонопольне (антитрестівське) законодавство
2. Побічні ефекти економіч­ної діяльності	2. Законодавче регулювання рівня забруднення; податки, субсидії
3. Суспільні товари та послу­ги	3. Національна оборона, національна безпека, маяки та ін.
4. Неприйнятна нерівність у доходах і майні	4. Прогресивне оподаткування доходів і майна. Програми підтримки доходів
5. Діловий цикл (високі інфляція та безробіття)	5. Монетарна політика, зміни в про­позиції грошей і відсоткових ставок
6. Повільне економічне зростаня	6. Фіскальна політика (податки і ви­трати). Інвестиції в освіту. Зменшення бюджетного дефіциту