Охарактеризуйте змішану економіку сучасних розвинутих країн.

Економічна система — це сукупність взає­мозалежних економічних елементів, що ство­рюють певну цілісність, економічну структуру суспільства; єдність відносин, що складають­ся у зв’язку з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням економічних благ. Економічні системи відрізня­ються одна від одної типом вирішення головних проблем: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти? — а також за принципом: хто несе трансакційні витрати.

Трансакційні витрати пов’язані не безпосередньо з виробництвом, а із супутніми йому витратами: на пошук інформації про ціни, про контрагентів господарських угод, на укладання господарських угод і контроль за їх виконанням тощо. Історично в «чистому вигляді» мож­на виділити такі економічні системи: традиційну, ринкову, командну. Однак у сучасному світі існує система, що поєднує в собі риси тради­ційної, ринкової і командної.

Традиційна економіка. Методи і техніка виробництва, обмін і роз­поділ доходів базуються на освячених часом звичаях і традиціях. Спад­ковість і кастові відмінності визначають економічні ролі індивідів, чітко простежується соціоекономічний застій. Технічний прогрес і впро­вадження новацій різко обмежені, оскільки вони суперечать традиціям і являють загрозу стабільності суспільного ладу. Економічна, діяльність є вторинною, порівняно з релігійними і культурними цінностями.

Ринкова економіка — система, що базується на приватній власності, свободі вибору і конкуренції. Орієнтується на особисті інтереси, обмежує роль держави.

У процесі історичного розвитку людського суспільства створюються передумови для зростання економічної свободи — можливості індивіда реалізувати свої інтереси і здібності, беручи активну участь у виробництві, розподілі, обміні й споживанні економічних благ.

Ринкова економіка гарантує, насамперед, свободу споживача, що виражається у свободі споживчого вибору на ринку товарів і послуг. Добровільний, без примусу, обмін стає необхідною умовою суверенітету споживача. Кожен самостійно розподіляє свої ресурси відповідно до своїх інтересів і, якщо має бажання, може самостійно організувати процес виробництва товарів і послуг у масштабах, що відповідають його здібностям і наявному капіталу. Це означає свободу підприємництва. Індивід сам визначає, що, як і для кого виробляти, скільки і на якою ціною реалізовувати вироблену продукцію, яким чином і на що витрачати отриманий виторг. Тому економічна свобода припускає еко­номічну відповідальність і спирається на неї.

Особистий інтерес виступає головним мотивом і рушійною силою економіки. Для споживачів таким інтересом є максимізація корисності, для виробників — максимізація прибутку. Свобода вибору стає основою конкуренції.

Класична ринкова економіка передбачає обмежену роль державного втручання в економіку. Держава виступає тільки як орган, що визначає правила, ринкової гри і стежить за додержанням цих правил.

На противагу ринковій командна економіка є системою, у якій домі­нують суспільна (державна) власність на засоби виробництва, колектив­не прийняття економічних рішень, централізоване керівництво економі­кою за допомогою державного планування.

Характерною рисою командної економіки є монополізм виробництва, що врешті-решт гальмує науково-технічний прогрес. Державне регулю­вання цін, монополізм виробництва, гальмування технічного прогресу закономірно породжують економіку дефіциту. Парадокс полягає в тім, що дефіцит виникає в умовах загальної зайнятості і майже повного зава­нтаження виробничих потужностей.

Змішана економіка — економічна система, що синтезує елементи всіх систем, тобто механізм ринку доповнюється активною діяльністю держави, підтримуються традиції. Держава відіграє активну роль в економіці, сприяючи стабільності і зростанню, забезпечуючи її деяки­ми товарами і послугами, що виробляються ринковою системою в недостатній кількості чи взагалі не виробляються, модифікуючи розпо­діл доходів.

При змішаній економіці цілями є: створення умов для ефективного виробництва, забезпечення зайнятості населення, формування високого стандарту життя. Головні пріоритети змішаної економіки — економічна свобода, економічна ефективність, рівні підприємницькі можливості, економічна безпека та економічне зростання.

Основу змішаної економіки становить приватна власність. Вона є гарантією додержання добровільно підписаних контрактів і невтручан­ня третіх сторін. Економічна свобода — фундамент і складова частина свобод громадянського суспільства. Вона виступає, насамперед, як необ­хідний засіб досягнення політичної свободи. У свою чергу, політична свобода є гарантом економічної свободи. У вільному суспільстві індивід може відстоювати й активно пропагувати будь-які, у тому числі ра­дикальні, зміни в соціальній структурі, звичайно, за умови, що його агітація не спрямована на застосування насильницьких дій щодо ін­ших громадян.

Для України характерна перехідна економіка (перехід від адміністративно-командної системи до ринкової). Економіці перехідного типу властива трансформація відносин колишньої системи і виникнення нових відносин. Так, швидке зростання приватного сектора при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки супроводжується трансформацією державних підприємств у фірми, що діють за прави­лами ринкового господарства.