Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilety_oet.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
449.59 Кб
Скачать

Охарактеризуйте сукупні доходи та сукупні витрати та покажіть значення для функціонування економіки досяг­нення їх відповідності.

Основна макроекономічна тотожність (то­тожність доходу) відбиває рівність доходів і витрат. У процесі створення валового внутріш­нього продукту (ВВП) всі суб’єкти одержують доходи в тій чи іншій формі. Таким чином, сума всіх доходів має дорів­нювати величині вартості всіх вироблених товарів і послуг. Нормальна умова розвитку економіки — це реалізація всіх вироблених благ, що дає можливість відшкодувати витрати і відновити процес виробництва. Для цього всі доходи мають бути витрачені. Якщо рівність доходів і витрат порушується, то економічний цикл перебуває в стадії рецесії (спаду) чи депресії (застою). В сучасних умовах вважається за можливе через вплив на сукупні витрати (сукупний попит) регулювати циклічність розвитку, знижуючи темпи спаду і зменшуючи період депресії.

Структура сукупних доходів:

1) заробітна плата;

2) рентні платежі як доходи власників обмежених ресурсів, що зда­ються в оренду;

3) відсоток як доход власників грошового капіталу, наданого в кре­дит бізнесу;

4) прибуток як форма доходу підприємців (прибуток поділяється на доход вій власності і прибуток корпорації);

5) амортизація — особливий вид доходу підприємства, що формуєть­ся як відрахування на купівлю інвестиційних товарів для заміни зноше­ного устаткування;

6) непрямі податки, які можна розглядати як «незароблений» прибу­ток держави (до непрямих податків належать: податок на додану вар­тість — ПИВ, акцизний збір, мита).

Сукупні витрати включають:

1) витрати споживача (С);

2) інвестиційні витрати бізнесу (І);

3) державні витрати на товари і послуги (G);

4) чистий експорт (X) як різниця між експортом та імпортом.

Умова рівності доходів і витрат виявляється в тім, що ВВП — основ­ний показник економічного розвитку країни може розраховуватися ме­тодом витрат і методом доходів. Для аналізу макроекономічної рівно­ваги важливо, що сукупність усіх витрат являє собою сукупний попит. Класична Теорія передбачає можливість автоматичного встановлення рів­новаги між доходами і витратами через зміну цін, зарплати, ренти, від­сотка — через дію законів попиту та пропозиції. Теорія Кейнса визначає державу як головного «регулювальника» рівноваги; при цьому вона ви­користовує монетарну і фіскальну політику.

Якщо витрати перевищують доходи, то в суспільстві буде спостеріга­тися інфляція. Держава повинна знизити сукупний попит, тобто при тих самих доходах знизити можливість їхньої витрати. Для цього підвищу­ються податки як зі споживачів, так і на бізнес. Держава знижує витра­ти, але їй потрібно також знизити кількість грошей в обігу: для цього підвищуються облікова відсоткова ставка, норма банківських резервів. В такий спосіб держава проводить політику стримування.

При перевищенні доходів над витратами виникає проблема зайнято­сті. У цьому випадку гроші не потрапляють до виробників товарів і послуг, бо не витрачаються. Бізнес скорочує попит на робочу силу — зростає безробіття. Держава застосовує стимулюючі методи, спрямовані на збільшення витрат. Методи фіскальної політики — зменшення по­датків і збільшення державних витрат. Методи монетарної — зниження облікової відсоткової ставки і норми обов’язкових резервів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]