№1(придмет анатомії. Методи дослідження в анатомії. Вісі та площини, ділянки тіла.) Анатомія – це наука про форму і будову організму людини і його складових – органів та систем, а також про їх розвиток і функції. Основним методом дослідження в нормальній анатомії є розтин і препарування. В сучасній анатомії застосовують багато інших методів дослідження з використанням сучасної оптики, рентгенівських променів. Пластичних матеріалів та хімії і фізики.Є 3 площени: сагітальна, фронтальна, горизонтальна. Сагітальна площина(стрілоподібна)- спрямована спереду назад і поділяє тіло на ліву та праву частини. Таких площин провести через тіло можна безліч. Площина яка поділяє тіло на дві симетричні половини називається серединною. Таку площину провести через тіло можна лише одну. Фронтальна площина(лобова) - проходить з права на ліво(паралельно до лоба) і ділить тіло на передню та задню частини. Таких площин через тіло можна провести безліч Горизонтальна площина - проходить паралельно до земної поверхні і поділяє тіло на верхню і нижню частини. Таких площин через тіло можна провести безліч.Осей теж є три: сагітальна, фронтальна і вертикальна.  Сагітальна вісь – проходить з переду назад, як стріла. Навколо неї можливі такі рухи як відведення і приведення, нахили вправо і в ліво.Фронтальна вісь – проходить з права на ліво, і навколо неї можливі згинання та розгинання Вертикальна вісь – проходить з верху в низ, і навколо неї можливе обертання назовні і в середину, вправо і в ліво.

Питання №2(Типи конституції людини) Дослідники давно намагалися об'єднати людей за спільними ознаками в окремі групи — типи конституції (від лат. constitutio — будова тіла). Нижче наведено типи конституції за М. В. Чорноруцьким, що грунтуються головним чином на морфологічних, біохімічних і деяких функціональних ознаках Астенічний тип — високий (рідше середній) зріст, видовжена грудна клітка з гострим підгруднинним кутом, довга шия, вузькі плечі, відносно довгі кінцівки, ніжна тонка бліда шкіра, слабко розвинута підшкірна клітковина. Серце невеликих розмірів, легені видовжені, кишки короткі, тиск крові знижений; переважають процеси дисиміляції. Гіперстенічний (пікнічний) тип — риси в цілому прямо протилежні попередньому: зріст середній або нижчий за середній, тіло масивне, багате жировідкладення (схильність до повноти), порівняно короткі кінцівки, короткі грудна клітка й шия, великий живіт, велике серце, довгі кишки, схильність до підвищеного тиску; переважають процеси асиміляції. Нормостенічному типу властива пропорційна гармонійна будова тіла, добре розвинуті у більшості випадків кісткова і м'язова тканини. Вважається, що нормостенічний тип займає середнє положення між астенічним і гіперстенічним типами.В. М. Шевкуненко виділив два основних типи конституції:  доліхоморфний (ближче до астенічного) брахіморфний(ближче до гіперстенічного).

14. Будова груднини, ребра , види ребер, з*єднання ребер з грудниною....Грудна клітка (thorax) утворена грудиною (sternum), 12 па­рами ребер (costae) і грудними хребцями. Сім пар ребер безпосередньо сполучено з грудиною; 8—10-а пари з'єднуються разом хрящами і переднім кінцем прикріпляються до грудини, а 11-а і 12-а пари лежать вільно, закінчуючись в м'яких тканинах. Грудна клітка вміщає важливі внутрішні органи: серце, крупні судини, легені, трахею, стравохід. Вона бере участь у дихальних рухах за рахунок ритмічного підняття і опускання ребер. Грудна клітка у людини у зв'язку з прямоходінням плоска і широка. Фо­рма і величина її залежать від віку і статі, виду трудової діяльнос­ті і способу життя. Під впливом фізичних вправ збільшуються її розміри. У дітей при неправильній посадці і опорі на парту грудь­ми може виникнути деформація грудної клітки, що порушує роз­виток і функціонування серця, легень і кровоносних судин.Ребра являють собою вузькі, довгі, вигнуті плоскі кістки. Роз­різняють справжні ребра .(верхніх сім), вони самостійно переднім кінцем прикріплюються до груднини; несправжні ребра (VIII, IX, X) – вони своїми хрящами з’єднуються з хрящем попереднього ребра і лише тоді досягають груднини; коливальні ребра (XI, XII) – їх передні кінці вільно закінчуються в м’язах передньобічної стінки живота.У кожному ребрі розрізняють зад­ню – кісткову частину і передню – ре­берний хрящ. Кісткова частина має го­ловку, шийку і тіло. Груднина – це плоска кістка, яка складається з трьох частин – ручки (верхня частина), тіла та мечопо­дібного відростка. Тіло з’єд­нане з ручкою під тупим кутом. На верх­ньому краї ручки знаходиться яремна вирізка, по боках від якої – ключичні вирізки. На бічних краях ручки і тіла груднини помітні реберні вирізки Своїми задніми кінцями (голов­ками) ребра зчленовуються з грудними хребцями і утворюють суглоб головки ребра. Горбики ребер зчле­новуються з поперечними відростками і утворюють суглоб горбика ребра. Ці суглоби комбіновані, в них відбувається піднімання та опускання ребер. Сім пар верхніх ребер своїми передніми кінцями зчленовуються з грудниною. Перше ребро з грудниною утворює синхондроз, а останніх 6 – суглоби (діартрози).VIII, IX, X ребра між собою з’єднуються за допомогою синхондрозів і утворюють ре­берну дугу.

15.Скелет верхньої кінцівки: скелет плечового пояса та вільної верхньої кінцівки, сполучення кісток.

Верхня кінцівка складається із поясу і вільної кінцівки, яка складається з плеча (1 кістка - плечова), передпліччя (2 кістки - ліктьова і променева) і кисті (зап'ястя - 8 кісток, п'ястя - 5 кісток і фаланги пальців - 14 кісток).Плечовий пояс людини утворений двома парними кістками: ключиці і лопатки, які прикріплені до грудної клітки м'язами і зв'язками, а спереду суглобом між ключицею і рукояткою грудної кістки.Ключиця (clavicula) - S-подібно зігнута трубчаста кістка з тілом і двома кінцями: лопатковим (акроміальним) та грудинним. На обох кінцях є суглобові поверхні для сполучення (відповідно) з ключичною вирізкою рукоятки грудної кістки та акроміальним відростком лопатки. Ключиця ніби відсовує плечовий суглоб на периферію тіла, забезпечуючи свободу рухів руки. Лопатка (scapula) - плоска трикутної форми кістка. На дорзальній площині кістки є виступ (ость), який поділяє лопатку на верхню та нижню частини. Виступ продовжується латерально і вперед у акроміон, на якому є суглобова поверхня для сполучення з ключицею. Верхній край лопатки переходить у дзьобоподібний відросток, під яким розташована велика вирізка лопатки. Латеральний кут лопатки закінчується потовщенням із суглобовою ямкою. Довга трубчаста плечова кістка (humerus) має тіло (діафіз) та дві голівки (епіфізи). На верхньому епіфізі є кулястої форми суглобова поверхня для сполучення з лопаткою та великий (латерально) і малий (медіально) горбики. Нижня частина кістки має трикутну форму і завершується складною суглобовою поверхнею. Тіло довгої трубчастої ліктьової кістки (ulna) нагадує тригранну призму. Верхній епіфіз більш масивний, має два відростки - ліктьовий (ззаду, для сполучення з блоком плечової кістки) і вінцевий (спереду). На вінцевому відростку розташована суглобова поверхня для сполучення з променевою кісткою.

16. Скелет нижньої кінцівки: скелет тазового пояса, таз в цілому, статеві відмінності тазу.

Скелет нижньої кінцівки складається з тазового пояса і кісток вільної нижньої кінцівки.Тазовий пояс включає дві тазові та крижову кістки, утворюючи суцільне кільце. Обидві тазові кістки формуються шляхом зрощення трьох окремих кісток — клубової, лобкової та сідничної, яке відбу­вається в період статевого дозрівання. На місці зрощення тазової кістки є кульшова западина чашоподібної форми, що слугує для з'єднання зі стегновою кісткою.Розрізняють великий і малий таз. Великий таз обмежений з боків крилами клубових кісток, ззаду — хребтовим стовпом; малий — крижовою кісткою, куприком, сідничними і лобковими кістками.Тазова кістка (os coxae) - парна плоска кістка, утворена лобковою, клубовою та сідничною кістками, які зрослися в районі вертлюжної впадини - глибокої ямки, що зчленовується з голівкою стегна.