58 Питання:

Першою ознакою економічної кризи прийнято вважати різке падіння цін на акції Нью-Йоркської біржі 24 жовтня 1929 p. Якщо до 1 жовтня їх вартість становила майже 90 млрд дол., то в березні 1933 p. — лише 19 млрд дол., знизившись у 5 разів. Криза охопила насамперед важку індустрію. Випуск автомобілів, виплавлення чавуну і сталі скоротилися на 80 %. Все промислове виробництво, національний доход, роздрібна торгівля знизилися вдвічі, імпорт і експорт — на 75%. За роки Великої депресії збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Внаслідок цього мільйони громадян, втративши своє майно, робочі місця, залишились без збережень, стали безробітними, жебраками. Таких у 1933 p. налічувалося понад 17 млн. Промисловість США була відкинута назад на 17 років до рівня 1911 p. Що стосується зовнішньої сторони депресії, то вона виявилася у перевиробництві товарів. Щоб стримати падіння цін, скоротити запаси товарів по всій країні, було вжито заходи щодо фізичного знищення їх. Спалювали пшеницю, каву, бавовну, молоко виливали в річки. Внутрішня причина кризи — відсутність будь-якого контролю державою за промисловим і сільськогосподарським виробництвом. У Великобританії економічна криза почалася наприкінці 1929 p. Вперше з'явилися труднощі в одержанні кредитів, все важче проходив процес реалізації промислової та сільськогосподарської продукції. Як наслідок — на ринках нагромаджувалися непродані товари, ціна на які різко знизилася. Зупинилися тисячі підприємств, зростало безробіття. Хоч у Великобританії Велика депресія не була такою катастрофічною, як в США чи інших країнах, однак її удар все ж був дуже відчутний. У 1932 p. промислове виробництво скоротилося на 25% порівняно з 1929 p., виплавлення чавуну — на 53 %, ціни на сільськогосподарську (продукцію знизилися на 34%. Занепад господарського життя Великобританії тривав до 1933 p.

57 Питання:

Як було вже зазначено в попередній лекції, промисловий переворот – це світовий процес, який передбачає впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей. Для цього були характерні як загальні закономірності, так і особливості в кожній окремо взятій країні. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія (остання третина ХVІІІ – середина ХІХ ст.). Виникло машинобудування, основу якого складали винахід токарного верстата та свердлильної машини. У 1812 році пущено пароплав на р. Клайд. В 1830 році була збудована перша в Англії та світі залізниця  Манчестер - Ліверпуль. На середину ХІХ ст.. Англія перетворилася у “майстерню світу”, виробляючи близько половини світової промислової продукції. Коли до середини ХІХ ст.. англійська промисловість зміцніла, то вона перестала боятися іноземної конкуренції. Була проголошена політика “фритредерства” – вільної торгівлі. Інші країни аналогічно сприяли ввозу в свої країни англійських товарів. Промисловий пролетаріат склав 45,5% зайнятого населення. В містах проживало 75% населення. У Франції промисловий переворот мав свої особливості. Розпочався на 50 років пізніше, ніж  в Англії і був затяжним. У своєму розвитку він пройшов декілька етапів. Німеччині промисловий переворот розпочався лише в 30-х роках ХІХ ст. і тривав до 70-х років, його гальмували феодальні середньовічні порядки у сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни, ізольованість країни від світових торгівельних шляхів, відсутність власного флоту. Кожна з німецьких держав мала власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми господарського законодавства, що гальмувало створення єдиного національного ринку.  В першій половині ХІХ ст. Німеччина була аграрним придатком Англії та Франції. Перші парові машини стали застосовуватися в німецький промисловості лише в 30- роках ХІХ ст. промисловий переворот прискорюється у 50-60 –х роках , коли німецька промисловість переходить від мануфактурної до фабрично-заводської стадії. Особливістю промислового перевороту в Німеччині було те, що він базується на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. Структура німецької фабрично-заводської промисловості вигідно відрізнялася від англійської і французької. Промисловий переворот відбувався у США за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. Але тут застосовувалися власні оригінальні винаходи – циліндр для механічної набивки тканин. У 1807 році на р. Гудзон з’явився колісний пароплав, збудований Р. Фултоном. Текстильна фабрична промисловість в середини ХІХ ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. З 1830-1850 рр. довжина залізниць зросла  в 300 разів, що сприяло прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. Виробництво чавуну в 1830-1850 рр. зросло в 3 рази. В середині ХІХ ст. у США існували свої власні машинобудівні заводи .