77 Питання:

В 1974-75рр. Країни-члени ОПЕК оголосили про бойкот поставок нафти на Захід під час арабо-ізраїльської війни. Це призвело до небаченого на той час зростання цін на нафту.Криза 70-рр. стала потужним стимулом для пошуку  шляхів порятунку від негативних наслідків нафтової залежності. Першопричиною сучасної світової валютно-фінансової кризи прийнято вважати нафтові шоки, які розпочалися з 1970 р. і призвели до переростання заборгованості окремих країн, головним чином, країн, що розвиваються, у глобальну кризу заборгованості. Фактор нафти та газу ще у 20-му столітті відігравав значну роль у геополітиці. У контексті рекордно високих цін на нафту більшість урядів країн- експортерів нафти не тільки збільшили дохідну частину своїх бюджетів, але й отримали додаткову можливість для реалізації власного політичного курсу. Проте, головна провина в існуванні нерівномірного розподілу прибутків лежить  на плечах головних країн-експортерів -  Заходу. Другий нафтовий шок            Другий нафтовий шок з 1979 по 1981 р. ще більше ускладнив ситуацію. За 1974—1981 рр. сукупне негативне сальдо за поточними рахунками промислово розвинутих країн досягло 154,2 млрд. дол.; країн, що розвиваються, — 330 млрд. Водночас сукупне позитивне сальдо країн ОПЕК становило 393 млрд. дол. США. В результаті за 1972-1981рр, ціни на нафту зросли в 14.5 разів. Ця ситуація була названа "світовим нафтовим шоком”, що ознаменував кінець ери дешевої нафти та викликав ланцюгову реакцію подорожчання різних інших видів сировини.Деякі аналітики тих років розцінювали подібні події як свідчення виснаження світових  не поновлюваних природних ресурсів і вступу людства в епоху тривалого енергетичного та сировинного "голоду”Енергетична та сировинна кризи 70-х — початку 80-х рр. завдали важкого удару по системі світогосподарських зв'язків, яка існувала раніше, та викликали важкі наслідки в багатьох країнах.

76 Питання:

 В умовах НТР світове господарство зазнало таких впливів:  -стрімко розвивалися наукомісткі галузі - електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка при деякому скороченні традиційних галузей промисловості - текстильної, вугільної та ін.; -широко впроваджувалися ресурсозберігаючі техніка і технологія, пов'язані з проблемами економії палива і сировини, з використанням вторинної сировини;  -все більшого значення набували природоохоронна техніка і технологія, які впливали на зменшення шкідливих викидів або їх запобігання на основі використання замкнутих технологічних схем;

-у виробництво впроваджувалися нові технологічні досягнення (створення роботизованих цехів і дільниць). З одного боку це значно підвищувало продуктивність праці, а з іншого - впливало на зменшення зайнятості працездатного населення, а також сприяло деконцентрації виробництва;  -висока концентрація виробництва в основних індустріальних центрах розвинених країн впливала на їх деконцентрацію за рахунок вимушеного переміщення деяких виробництв у менш промислово розвинені райони;  -деконцентрація виробництва прискорила промислове освоєння не лише позаагломераційних територій розвинених країн, а й країн "третього світу", які володіють сировинними ресурсами і забезпечені дешевою робочою силою;  -орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації, економічно підтвердила доцільність перенесення у країни "третього світу" окремих підприємств легкої промисловості, а також деяких екологічно небезпечних підприємств;  -потужні промислові регіони високорозвинених країн (Рейн-Вестфалія у Німеччині, район Великого Лондона в Англії, мегаполіси США та ін.) є носіями НТР, бо вони володіють найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, висококваліфікованими кадрами, можливостями комплексної переробки відходів виробництва, уміло використовують вигоди кооперування і спеціалізації (так званого ефекту агломерації), мають значні резерви капіталовкладень, що можуть спрямовуватися на природоохоронні заходи тощо;  -наука в епоху НТР стала важливою сферою діяльності, адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до розв'язання глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинно- енергетичної та ін.