- •1) Неолітична революція та її наслідки для розвитку господарської діяльності людства.
- •2) Особливості розвитку господарства східних стародавніх країн: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- •4. Економічна думка у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї.
- •5. Характеристика еволюції господарства стародавньої Греції, Стародавнього Риму.
- •6. Економічні ідеї давньогрецьких вчених.
- •7. Економічна думка Стародавнього Риму
- •8) Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя.
- •9. Розвиток ремесла і торгівлі в епоху класичної феодальної економіки та руйнування феодальних відносин.
- •10. Економічні ідеї представників середньовічного Сходу.
- •11. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона.
- •12. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.
- •13. Особливості становлення феодальних відносин в Київській Русі. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14. Зародження економічної думки в Київській Русі.
- •15. Розвиток феодальних відносин на українських землях у складі Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •16.Мануфактурний період у Західній Європі
- •17. Особливості розвитку мануфактурної економіки в Нідерландах, Англії, Франції.
- •19. Національні особливості англійського, французького, італійського,
- •20. Буржуазні революції в Європі, їх економічні наслідки.
- •21. Теоретичні погляди засновників класичної школи (в.Петті, п. Де Буагільбер).
- •22. Школа фізіократів. Економічні ідеї ф. Кене.
- •23. Економічна теорія а.Тюрго.
- •24. Сутність промислового перевороту та його значення для економіки країн Західної Європи та сша
- •25. Теорії ринку, вартості, розподілу, грошей, капіталу а.Сміта та д.Рікардо.
- •26. Розвиток класичної політичної економії в Англії в і пол. Хіх ст. (т.Мальтус, н.Сеніор, Дж.С.Мілль).
- •27. Економічні погляди г.Ч.Кері..
- •28. Розвиток класичної політичної економії у Франції в і пол. Хіх ст. (ж.-б.Сей, ф.Бастіа)
- •29. Економічні погляди представників дрібнобуржуазної економічної думки (с. Сісмонді, к.Родбертус, п.Ж.Прудон).
- •30. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •31. Теорії вартості, доданої вартості, грошей, капіталу, доходів в марксистській економічній теорії.
- •32. Економічна модель соціалізму в працях к.Маркса та ф.Енгельса
- •33. Друга технологічна революція: її сутність та вплив на світове господарство.
- •34. Особливості розвитку економік Англії, Франції, Німеччини, сша наприкінці XIX - на початку XX ст..
- •35. Зародження маржиналізму та його особливості.
- •39. Американська школа маржиналізму.
- •36. Дослідження піонерів маржинального аналізу: ж.Дюпюї, а.Курно, і. Фон Тюнен, г. Госсен
- •37. Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, о.Фон Бем-Беверк
- •38. Кембрідзька школа маржиналізму та становлення некласичного напряму в економічній науці.
- •40. Математична школа маржиналізму.
- •41. Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •42. Розвиток історичної школи в Німеччині
- •44. Аграрні відносини в Україні у хviii - і пол. Хіх ст
- •46. Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •45. Міста та ремесла в Україні у хviii – і пол. Хіх ст.. Розвиток фінансової справи.
- •47. Тенденції розвитку господарства на українських землях в іі пол. Хіх- на поч. ХХст..
- •48. Економічні ідеї декабристів.
- •49 Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •50) Ліберально-буржуазна економічна думка України в після реформовий період.
- •54. Економічна теорія м.І.Тугана-Барановського.
- •55. Економічні погляди є.Слущького
- •56. Версальська угода. Плани Дауеса та Юнга
- •58. Причини та характер світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •59. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •60. Шляхи виходу з кризи Великобританії, Німеччини і Франції ц 1930-х рр..
- •61. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •62. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е. Чемберлін та Дж. Робінсон
- •63. Теорія інноваційного розвитку й. Шумпетера
- •94 Питання: Сучасні тенденції розвитку світової економіки.
- •93 Питання:
- •92 Питання:
- •91 Питання :
- •89 Питання:
- •90 Питання:
- •88 Питання :
- •87 Питання:
- •86 Питання:
- •85 Питання:
- •84 Питання:
- •83 Питання:
- •82 Питання:
- •80 Питання:
- •79 Питання:
- •78 Питання:
- •77 Питання:
- •76 Питання:
- •75 Питання:
- •74 Питання:
- •73 Питання:
- •72 Питання:
- •71 Питання:
- •70 Питання:
- •69 Питання:
- •68 Питання:
- •67 Питання:
- •66Питання:
- •65 Питання:
- •64 Питання:
- •63 Питання:
- •62 Питання:
- •61 Питання:
- •60 Питання:
- •59 Питання:
- •58 Питання:
- •57 Питання:
93 Питання:
Процес економічної інтеграції складний і суперечливий. Він обумовлений не тільки економічних, але й політичними причинами, хоча основною причиною інтеграції є вимоги високорозвинутих факторів виробництва, які переросли рамки національних господарств, історично цей процес складався таким чином, що співвідношення політичних та економічних факторів на окремих етапах змінювалося.Створення інтеграційного об'єднання на певних етапах його розвитку (митний союз) може викликати і протилежний ефект в силу того, що виробники третіх країн могли б поставляти ті самі товари за нижчою ціною. Якщо негативний ефект (ефект відхилення торгівлі) перевершить по своїй вартісній величиною позитивний (ефект створення торгівлі), то добробут країн-учасниць інтеграційного об'єднання може погіршитися.Конкретні форми взаємодії в рамках інтеграційного об'єднання залежать від рівнів господарського розвитку країн-учасниць. Особливості цих країн відповідно впливають на форми, характер і рушійні сили об'єднавчих процесів. Типи і форми регіональної економічної інтеграції. Розвиток економічної інтеграції виявляється в кількох типах і формах. Виділяються два типи регіональної економічної інтеграції - міждержавна економічна інтеграція і інтеграція на мікрорівні, або інтеграція, ведена приватними закордонними прямими інвестиціями.Міждержавні інтеграційні об'єднання проявляються у формах: зон вільної торгівлі, які ставлять за мету ліквідувати перешкоди у взаємній торгівлі; митних союзів, які крім вищевказаної мети вживають заходів митної та податкової захисту свого внутрішнього ринку від конкуренції третіх країн. Далі інтеграційний процес у своєму розвиткові приймає форму спільного ринку зі свободою руху товарів, послуг і капіталів, єдиного ринку з уніфікацією юридичних та економіко-технічних умов торгівлі, руху капіталу та робочої сили і, нарешті, утворення валютного та економічного союзу. Якщо єдиний ринок регулює сферу обміну головним чином, то створення економічного союзу передбачає уніфікацію функціонування всіх сфер господарської діяльності, координацію економічної політики країн - членів союзу і створення єдиного законодавства. Це припускає утворення органів наднаціональних, які можуть приймати обов'язкові для всіх рішення, і відмова національних урядів від відповідних функцій.
92 Питання:
До країн з перехідною економікою належить більшість колишніх соціалістичних країн, що здійснюють перехід від соціалістичних до ринкових методів господарювання. Це - країни Центральної та Східної Європи та країни Балтії (Литва,Латвія, Естонія);країни СНД;китай та В’єтнам. Проте внутрішні протиріччя системи соціалістичної економіки перешкоджали перетворенню таких позитивних явищ на тривалу тенденцію. Ліквідація приватної власності, монополія держави на засоби виробництва, відсутність нормальної конкуренції не стимулювали зростання продуктивності праці. У 30-50-ті роки високі темпи з ростання промисловості ґрунтувалися переважно на ентузіазмі трудівників, які щиро вірили в реальність перемоги комунізму. Згодом ентузіазм почав згасати, а методів ефективного стимулювання праці система розробити не змогла. Тому, починаючи з другої половини 60-х років, темпи зростання економіки СРСР та інших соціалістичних країн уповільнюються, а їхня сукупна частка в світовій економіці зменшується. За рівнем продуктивності праці і за якістю продукції (за винятком вузької галузі аерокосмічного й військово-технічного виробництва) соціалістичні країни суттєво відставали від розвинутих країн.Адміністративно-командна система управлінням економікою виявила свою негнучкість щодо здатності опанування надбанням науково-технічного прогресу. Згідно з пануючою теорією про пріоритетність виробництва засобів виробництва, основний наголос робився на все більше нарощування потенціалу важкої індустрії. Це призводило не тільки до занепаду сфери послуг, але й викликало деструкцію народного господарства в цілому. Незважаючи на досить великі вливання коштів у НДДКР, соціалістичні країни все помітніше відставали від західних країн у розвитку наукоємного виробництва. Жодна з соціалістичних країн не перейшла до постін- дустріальної стадії розвитку.