30. Мистецтво росії 19 ст - 6 год.

Особливості розвитку російської культури першої половини 19ст., в умовах кризи феодально-кріпосницького устрою. Події Вітчизняної війни 1812 р. та повстання дека­бристів як перший збройний виступ проти царизму. Своєрідність та протиріччя у про­цесах формування російського мистецтва.

Архітектура класицизму Загальна характеристика та періодизація розвитку. Розбу­дова Петербурга, Споруди Андрія Воронихіна (Казанський собор), Андріана Захарова (Адміралтейство), Карла Россі (будинок Сенату і Синду, Головний штаб, Александринський театр), Августа Монферана (Ісаакієвський собор). Реконструкція Москви: Вели­кий театр арх. Осипа Бове, храм Христа Спасителя арх. Карла Тона.

Класицизм та реалістичні традиції російської скульптури. Меморіальна пластика у творчості Івана Мартоса. Мармурові надгробки М. Собакіної, О. Куракіної, Д. Волкон­ської, Декоративні рельєфи Казанського собору в Петербурзі. Глибина образів та грома­дянський пафос пам’ятника Мініну і Пожарському в Москві. Феодосій Щедрін як майстер монументально-декоративної скульптури: оздоблення Адміралтейства в Петербурзі.

Розвиток портретного живопису Творчість Ореста Кіпренського — портрети Є. Да­видова, О. Пушкіна; Василя Тропініна — портрети П. Булахова, О. Пушкіна, жанрові портрети «Гітарист», «Гаптувальниця», український період в творчості художника. По­бутовий жанр в творчості Олексія Венеціанова: «На оранці. Весна», «На жатві. Літо», «Ранок поміщиці» — ідеалізація образів російського селянства. Зародження методу критичного реалізму в творчості Павла Федотова. Сатира на тогочасну дійсність в кар­тинах «Свіжий кавалер», «Сватання майора», «Сніданок аристократа».

Пейзажний живопис Сильвестра Щедріна — «Новий Рим. Замок св. Ангела», «Озеро Альбані» — італінізуючий напрямок творчості.

Творчість Карла Брюллова. Італійський період: «Італійський полудень», «Вершни­ця». Відображення трагедії загибелі античного світу в визначному творі «Останній день Помпеї». Поєднання академічних композиційних прийомів з емоційною піднесеністю романтизму. Значення портрету в творчості Брюллова: образи Н. Кукольника, В. Жу­ковського, А. Струговщикова, автопортрет.

Творчість Олександра Іванова. Ранні твори римського періоду («Аполлон, Гіацинт і Кипарис»). Двадцятилітня праця художника над створенням монументального твору «Явлення Христа народу»: новаторство змісту та засобів художньо-образної виразності.

Значення творчості К. Брюллова і О. Іванова в розвитку російського живопису да­ного періоду.

Провідна роль живопису в мистецтві другої половини 19 ст. Відображення життя ро­сійського селянства після реформи 1861 у творах Василя Перова «Хресний хід на Паску», «Проводи покійника», Останній кабак біля застави».

Роль естетики М. Чернишевського у формуванні бунтарських настроїв молодих вихованців Академії мистецтв. Іван Крамський і створення першого демократичного об’єднання «Товариства пересувних художніх виставок» (1871 р.). Портрети — картини І. Крамського: письменника Л. Толстого, художників Ф. Васильєва, І. Шишкіна. Психо­логізм образів у творах «Христос в пустелі», «О. Некрасов в період «Останніх пісень».

Розвиток побутового живопису 70-х — 80-х рр. 19ст. у творчості В. Максимова «Прихід чаклуна на селянське весілля», В. Маковського «На бульварі», М. Ярошенка «Кочегар», «Курсистка». Видатні російські живописці другої половини 19ст. Ілля Рєпін та Василь Суриков: розмаїття жанрів, багатогранність та психологізм образів.

Відображення народної долі в творах І. Рєпіна «Бурлаки на Волзі», «Хресний хід в Курській губернії»; образ революціонера-народника в картинах «Арешт пропагандис­та», «Не ждали»; історична тема в полотнах «Іван Грозний і син його Іван», «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Галерея образів сучасників — портрети М. Мусоргського, М. Пирогова, П. Стрепетової, Я. Толстого.

Образ російського народу в історичних полотнах Василя Сурикова — «Ранок стрі­лецької страти», «Меньшиков в Березові», «Бояриня Морозова». Розуміння історії як трагедії народу, протест проти насильства з боку правлячої верхівки, нескореність духу вольових особистостей. Монументальність та епічність, дзвінкий, насичений колорит, яскравий психологізм образів — риси, притаманні творам В. Сурикова.

Естетика нового реалістичного пейзажу в творчості передвижників. Образ природи як відображення рідної землі. Народність і демократизм, висока майстерність і винят­кове різноманіття творчих індивідуальностей: Олексій Саврасов — «Граки прилетіли»; Федір Васильєв «Мокрий луг»; Іван Шишкін «Жито»; Василь Полєнов «Московський дворик», Ісак Левітан «Над вічним спокоєм», Іван Айвазовський «Дев’ятий вал»; Архип Куїнджі «Ніч на Дніпрі». 20 ст.

Суспільне та культурно мистецьке життя Росії кінця 19 — початку 20 ст. Теорія «мистецтво для мистецтва» та її відображення в діяльності організації «Світ мистецтва» (О. Бенуа, К. Сомов, Л. Бакст). Національна тематика в творах учасників «Союзу росій­ських художників»(Ф. Малявін, К. Юон).

Драматична експресія, фантазійність та новизна трактування художніх образів у творчості Михайла Врубеля — «Демон сидячий», «Царівна — лебідь», «Пан».

Глибина змісту та артистизм виконання портретних творів Валентина Сєрова — «Ді­вчинка з персиками», «М. Єрмолова», «Іда Рубінштейн». Риси імпресіонізму в творах Костянтина Коровіна та Ігоря Грабаря.

Внесок російського мистецтва в європейську художню культуру 19 ст.