26. Мистецтво росії 18 ст. - 6 год

Специфіка суспільно-політичного устрою Росії першої чверті 18 ст. Реформи Петра І та їх вплив на формування художньої культури європейського типу.

Архітектура. Містобудівельні ідеї та їх втілення у проектуванні нової столиці Пе­тра І. Діяльність Доменіко Трезіні — Петропавлівський собор, Літній палац, будівля Дванадцяти Колегій у Петербурзі.

Особливості розвитку образотворчого мистецтва петрівського періоду. Вплив гол­ландського мистецтва на зародження російського граверства. Творчість Олексія Зубова. Барокові тенденції у російській скульптурі. Творчість Карло Бартоломео Растреллі — портрет-бюст Петра І, статуя Анни Іоанівни.

Становлення та розвиток портретного живопису у першій половині століття. Твор­чість Андрія Матвеєва («Алегорія живопису», «Автопортрет з дружиною»), Івана Нікіті- на («Портрет Петра І», «Напольний гетьман»), Олексія Антропова («Портрет статс-дами Ізмайлової», «Отаман Краснощоков») Івана Аргунова («Портрет Лобанова-Ростовського», «Портрет селянки»). Участь О. Антропова у розписах Андріївської церкви в Києві.

Російське мистецтво у другій половині 18 ст. Архітектура. Формотворчі принципи бароко у творчості Бартоломео Растреллі: Зимовий палац і Смольний монастир в Петер­бурзі, Єкатерининський палац в Царському Селі, Андріївська церква в Києві.

Формування класицизму в російській архітектурі. Будівлі Василя Баженова — Бу­динок Пашкова і проект Кремлівського палацу в Москві; Матвія Казакова — Сенат і Колонний зал будинку Благородних зібрань в Москві; Джакомо Кваренгі — Академія наук в Петербурзі, Олександрійський палац в Царському Селі; Чарльза Камерона — Камеронова галерея в Царському Селі, палац в Павловську.

Класицистичні тенденції у розвитку російського живопису другої половини 18 ст. Утворення Петербурзької Академії мистецтв (1757 р.). Розвиток історичного (Антін Лосенко «Володимир і Рогнеда») та пейзажного (Семен Щедрин «Види Петербургу») жанрів. Портретний живопис. Поетика камерних полотен Федора Рокотова («Портрет невідомої в рожевому», «Портрет Струйської»). Особливості образно — психологіч­них характеристик в творах Дмитра Левицького (портрети А. Кокорінова, Н, Борщової. М. Дьякової). Поєднання рис класицизму і сентименталізму в жіночих образах Володи­мира Боровиковського (портрети М. Лопухіної, сестер Гагаріних, родини Безбородько).

Вплив класицизму на розквіт російської скульптури у другій половині 18 ст. Твор­чість Федота Шубіна. Портрети — бюсти А. Голіцина, Павла І, П. Завадовського: го­строта психологічних характеристик та висока майстерність виконання. Монумен­тальна скульптура: пам’ятник Петру І на Сенатській площі Етьєна Моріса Фальконе та пам’ятник Суворову на Марсовому полі Михайла Козловського в Петербурзі.

«Від середньовіччя до класицизму» — шлях розвитку російського мистецтва впро­довж 18ст.

ХХІХ. МИСТЕЦТВО ФРАНЦІЇ 19 ст. - 8 год.

Загальна характеристика та періодизація західноєвропейського мистецтва 19 ст. Формування національних шкіл образотворчого мистецтва. Передова роль Франції в розвитку стилістичних напрямків в архітектурі, скульптурі та живописі.

Особливості суспільно-політичного життя Франції та його вплив на формування культурно-мистецьких процесів у першій третині 19 ст. Класицистична школа Давида — творчість Антуана Гро та Франсуа Жерара. Академічний класицизм Жана Домініка Енгра — «Наполеон на імператорському троні», «Юпітер і Феміда», «Велика одаліска».

Драматизм героїчної особистості в мистецтві романтизму першої половини 19 ст. Жи­вопис французького романтизму: особливості та тенденції розвитку. Творчість Теодора Жеріко — трагічні образи живописних полотен художника — «Пліт «Медузи». Подальший розвиток стилістичних засад романтизму в творчості Ежена Делакруа, Багатогранність творчих шукань: образ романтичного героя сучасності («Греція на руїнах Міссолонгі», «Рі­занина на Хіосі», «Свобода на барикадах») та давньої історії («Данте і Вергілій», «Смерть Сарданапала», «Взяття хрестоносцями Константинополя»); пошук екзотичних вражень в алжирській серії; трагізм творчої особистості в портретах Ф. Шопена, Ж. Санд, Н. Паганіні. Нові засоби художньої виразності: контрастність кольору, динамічність композиції, світлотіньові ефекти, експресія рисунку. Теоретична спадщина художника. Вплив Дела­круа на розвиток бунтарських ідей в живописі Франції другої половини 19 ст.

Франсуа Рюд і романтизм у французькій скульптурі.

Активізація ролі реалістичних тенденцій у французькому живописі під впли­вом революційних подій 1830 та 1848 рр. Творчість Оноре Дом'є Політична сатира («Гаргантюа» «Законодавче черево») та соціально-побутова карикатура (серії «Люди юстиції», «Маски», «Сині панчохи») в літографіях художника. Живописні полотна — «Пралі», «Вагон III класу». Політична спрямованість творів Дом’є проти існуючого ладу та академічного мистецтва.

Каміль Коро і «барбізонська школа»: Теодор Руссо, Шарль Добіньї, Нарциз Діаз, Жюль Дюпре. Новаторство пленерного живопису барбізонців та їхній вплив на розвиток фран­цузького пейзажу сер. 19 ст. Селянський жанр у творчості Франсуа Міллє — «Збирачі ко­лосків», «Анжелюс», «Сіяч». Монументальне трактування образу трудової людини на тлі ліричного сільського пейзажу. Демократична спрямованість живописних полотен Гюс­тава Курбе — «Похорони в Орнані», «Каменотеси», «Купальниці». Виставка «Павільйон реалізму» 1855 р. як протест художника, основоположника критичного реалізму у фран­цузькому мистецтві, проти засад академічного живопису офіційних Салонів.

Суспільно-політичні та культурні передумови розвитку мистецтва Франції другої пол. 19 ст. Всесвітня виставка 1855 р. в Парижі. Зародження бунтарського мислення в живописі. Новаторство Едуарда Мане у відображенні теми сучасності: «Сніданок на траві», «Олімпія», «Бар в Фолі Бержер».

Мистецтво імпресіонізму: історія виникнення, загальна характеристика та періо­дизація. Пейзажний живопис імпресіоністів. Роль пленеру у творчості Клода Моне — «Враження. Схід сонця», серії «Копиці сіна», «Тополі». «Бульвар капуцинок», серія «Руанський собор». Відображення мінливості оточуючого природного середовища в об­разах сучасного міста — «Бульвар капуцином», серії «Руанський собор», «Міст Ватер­лоо». Застосування нових композиційних прийомів та відображення характерних про­фесійних рухів і поз у творах Едгара Дега — «Прачки», «Блакитні балерини», «Балерина на сцені». Роль нюансів сонячного освітлення в картинах Огюста Ренуара — «В ложі», «Гойдалки», «Бал в Мулен де ла Галет».

Творчість Альфреда Сіслея та Каміла Піссаро, їхнє розуміння завдань пленеру у від­творенні навколишньої природи на полотні. Сміливість пошуків та філософська гли­бина в скульптурі Огюста Родена. Реалістичне трактування образу та імпресіоністична манера виконання творів «Мислитель», «Поцілунок», «Вічна весна». Новаторське розу­міння завдань монументальної скульптури — «Громадяни Кале». Вплив мистецтва імп­ресіонізму на подальший розвиток європейського мистецтва.

Неоімпресіонізм. Особливості техніки пуанталізму у живописі Жоржа Сьора — «Від­починок на острові Гранд-Жат».

Мистецтво постімпресіонізму як новаторське явище кінця 80-х рр. 19 ст. Загальна характеристика.

Творчість Поля Сезана. Особливості художньої манери: пластична виразність, кон­структивна чіткість композиції, геометризація форм і об’ємів, синтез форми і кольору у пейзажах та натюрмортах.

Метод «клуазонізму» та синтетичного декоративізму в творах Поля Гогена понтавенського («Жовтий Христос», «Боротьба Якова з ангелом») та таїтянського («Дружина короля», «Жінки під манговим деревом») періодів. Своєрідність творчості Вінцента Ван Гога. Експресивний колоризм та сміливість у виборі композиційних рішень живопис­них творів: «Червоні виноградники в Арле», «Соняшники», «Жовта дорога з кипариса­ми». Гострий психологізм автопортретів художника. Вплив творчості художників — постімпресіоністів на формування мистецьких напрямків початку 20 ст.