23. Загальні вимоги до аналізу образів персонажів

24. Індивідуальна характеристика образів – персонажів

Характеристика героїв може бути двох видів: індивідуальна і порівняльна. Якщо вам потрібно скласти індивідуальну характеристику героя, почніть з опису історичної епохи, про яку йде мова у творі. Це має важливе значення, оскільки дозволяє пояснити багато вчинків героя. Розкажіть про соціальний стан героя. Опишіть середовище, в якому він виховувався і в якій формувався його характер. Детально опишіть в характеристиці портрет героя, одяг, зовнішній вигляд, манеру поведінки. Зазвичай манери або якісь незвичайні риси у зовнішності героя є засобом розкриття характеру. Наприклад, Михайло Юрійович Лермонтов в романі "Герой нашого часу" підкреслює в зовнішності Печоріна протиріччя: стрункий, тонкий стан і широкі плечі, що доводило міцну будову. Це допомагає нам зрозуміти вчинки героя, теж суперечливі, неоднозначні. Вчинки героя, безумовно, необхідно описати в характеристиці. Складаючи характеристику героя, зверніть увагу на світогляд персонажа, коло його інтересів. Можна також відзначити ставлення автора до свого героя, якщо це проглядається в творі. Порівняльна характеристика дозволяє нам зрозуміти героя через зіставлення

25. Порівняльна та групова характеристика

План характеристики персонажів

1. Становлення в суспільстві ( соціальна група персонажа Микола Джеря. Становлення в суспільстві – динамічне, стихійний бунтар проти Осавули і проти 5 днів робити на пана, втікач, після кріпацтва вільна людина)

2. Походження ( з яких прошарків, його родина, виховання, освіта, власна сім’я)

3. Портрет( обличчя, постать, одяг, мова)

4. Риси характеру ( від визначальних до другорядних)

Проблема вивчення мови художнього твору є актуальною у методиці викладання української літератури. Сучасна методична наука визначає шляхи, що допомагають навчити школярів розуміти специфіку літератури, посилити їхню увагу до естетичної функції слова, сприяти їхньому мовному збагаченню. Специфіка викладання літератури полягає в тому, що в ній життя змальовується в образах, створених за допомогою мовних засобів. Тому в центрі уваги вчителя, особливо на сучасному уроці української літератури в старших класах, має бути мова художнього твору. Художнє слово — мовний знак культури нації, складова мови літературного твору, що вивчається на сучасному уроці в старших класах. «Однією з важливих ланок у вивченні літературного твору є розгляд ідейно-естетичної функції його мови як засобу творення художніх образів». Одним із найвизначніших митців, представників української діаспори, якого можна вважати найактивнішим творцем національної мови, є і. Багряний. Герої творів цього письменника — яскраві, оригінальні, неповторні особистості, що мають не тільки горду, безсмертну душу, а й самобутній національний характер. Детальний опис поїзда-дракона митець подає, застосовуючи при цьому метафоричні дієслівні форми, інверсію: «Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон» [1; 7]; еліпсис, що підсилюється порівняннями, риторичні оклики: «шістдесят коробок-вагонів — шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогненноока голова — велетенський двоокий циклоп — найпотужніший паротяг «Й.С.» (Йосип Сталін). У авторській мові та мові персонажів твору застосовано різні лексеми на позначення зовнішності героїв, їх віку, рис вдачі, професії, роду занять тощо. Під час аналізу мови роману «Тигролови» І. Багряного на уроці української літератури вчителеві доцільно запропонувати одинадцятикласникам скласти таблицю щодо використання таких слів, наприклад:

Лексеми на позначення:	Приклади з тексту роману «Тигролови» 1.Багряного
родинних стосунків (назви спорідненості)	«батько», «мати», «син», «дочка», «батьки», «діди», «онуки», «тітка», «зять», «кревняк», «кум», «хрещений батько» та ін.
віку образів-персонажів	«юнак», «старий», «стара», «дівчина», «хлопець», «дитина», «молодиці», «панії»

Його мета — перевірити розуміння учнями прочитаного твору, відчуття його, зроблені висновки, Особисті враження, оцінки. Форми проведення занять на цьому етапі можуть бути різними: Підсумкова фронтальна бесіда, Відповіді за тестами, літературна вікторина, літературні змагання, літературна гра «Що, де, коли...», літературний Ринг, письмові відповіді на контрольні запитання. За словами Є.Пасічника, „підсумкові заняття необхідні, щоб ще раз поглянути на твір як на цілісну художню структуру у єдності змісту і форми”. Мета цього етапу – перевірити розуміння учнями прочитаного твору, його відчуття, зроблені висновки, особисті враження та оцінки. Форми роботи на цьому етапі дуже різноманітні. Це – і підсумкова бесіда, і відповіді за тестами, і літературна вікторина, і літературні змагання та ігри. Така робота вчителю допоможе вчителю підвести підсумки теми, активізувати діяльність учнів, поставити значну кількість оцінок та головне – з'ясувати власне судження про твір кожного учня. У старших класах, коли художній твір розглядається на фоні літературного процесу, на цьому етапі можна визначити, хто з письменників впливав на світогляд автора, хто продовжив його ідеї, повторив думки тощо. Заключний етап роботи з художнім текстом – усні та письмові роботи. Його мета – навчити учнів узагальнювати і використовувати здобуті на попередніх етапах знання; самостійно давати оцінку окремим частинам і всьому твору в цілому; мати своє судження про вчинки дійових осіб, спираючись на зміст і форму твору; розвивати навички усного мовлення. Звичайно, види творчих робіт зумовлені віковими особливостями учнів та їх можливостями. Так, у 5-8 класах учнів треба вчити складати простий і складний план твору, простий план характеристики образу літературного героя, стисло і докладно переказувати текст (усно), готувати вибірковий переказ, твір-роздум про героя (усний і письмовий), стисло переказувати великий епічний твір, складати план порівняльної характеристики образів. Вчитель має пам’ятати, що учні будь-якого віку люблять фантазувати, висловлювати власні думки, творити, а тому, обираючи теми, прийоми творчих робіт, має визначати потенційні можливості для творчого розвитку учня. Обов’язковими є творчі роботи як відповіді на запитання (письмово). Можна запропонувати учням написати власний міф, казку чи байку, де зашифровані прислів’я, приказки, лист до героїв твору. Бажано, щоб твори звучали в класі з вуст самих авторів. Кожен має право на особисту думку. Добре, коли після прочитання твору у слухачів-однокласників виникають питання, чи вони висловлюють побажання. Учням старших класів необхідно дати навички складання конспекту, усного та письмового твору-роздуму над проблемою, усного і письмового твору-аналізу (компаративного) художніх творів, написання реферату, доповіді та її усного викладу. Вчитель сам визначає форму і час проведення творчих робіт.