3.3 Графічний спосіб вираження

^{ОПТИМАЛЬНОГО СПОЖИВЧОГО ВИБОРУ}

^{Умову оптимального споживчого споживчого вибору можна виразити графічно. При побудові графіка слід враховувати, що існує не одна, а кілька комбінацій споживчих благ, які приносять однакове задоволення споживчих благ у даних комбінаціях для суб’єкта байдужі}

^{Наприклад, купуючи м'ясо і сир, споживач може комбінувати їх а різних кількостях, маючи від цього одне і те саме задоволення. Приводимо кілька таких таких комбінацій:}

М'ясо кг	Сир кг	Коефіцієнт заміщення м'яса сиром	Відношення Граничних корисностей MUсиру M Uм'яса	Відношення цін одиниці сиру і м'яса Р сиру 2гр.од. Р м'яса 2 гр. од.
3	0,5
2	1	1 : 0,5 = 2	2	0,8
1,6	1,5	0,4 : 0,5 = 0,8	0,8	0,8
1	2,5	0,6 : 1 = 0,6	0,6	0,8
0,5	4	0,5 : 1,5= 0,33	0,33	0,8

^{Лінія АВСDЕ на графіку (рис 4,3) відображає різні обсяги споживчих потреб – наприклад, при загальній корисності і цінності на 31,5 гр. од. Дана лінія називається кривою байдужості споживання.}

^{Крива байдужості завжди увігнута і становиться більш пологою в міру руху вниз і вправо по графіку. Крутизна кривої байдужості відображає пропозиції заміщення одного споживчого вибору. Коефіцієнт заміщення знижується в міру заміщення м'яса сиром .}

^{Коли м'ясо є в надлишку, його гранична корисність мала і споживач заміщує значну кількість його незначною кількістю сиру, гранична корисність якого велика. По мірі руху вниз по кривій байдужості споживач заміщує все меншу кількість м'яса все більшою кількістю сиру. Зменшення коефіцієнта заміщення і крутизну кривої байдужості обумовлює дією закону спадаючої граничної корисності, що проявляється у зменшенні граничної корисності сиру при заміщенні ним м'яса.}

^{5 y'}

А

3 В

c'' С D E

I''

1 3 4 5 6 сир

Рис 3.3. Умова рівноваги граничної корисностей споживчих благ і оптимального споживчого вибору

Коефіцієнт заміщення, являючись своєрідним коефіцієнтом взаємозамінюваності двох споживчих благ, одночасно виражає і відношення заміни обсягів граничної корисностей цих благ, але в оберненій залежності :

Слід відмінити , що при переході на інший (більший високий чи більш низький) рівень споживання проявитися й інший набір комбінацій споживчих благ для забезпечення певної потреби, що відобразиться іншою кривою байдужості, розміщеною вище або нижче кривої АВСДЕ. Таким чином, можна побудувати карту байдужості, яка буде включати в себе ряд кривих, кожна з яких, розміщена нижче або вище , відображатиме певний рівень споживання при різних наборах споживчих благ. Карти байдужості відображають суб'єктивні побажання споживача і виборі споживчих благ.

Але можливості вибору обмежуються і об’єктивними умовами : розмірами доходів і цінами. Маючи 7 гр. од, споживач може витратити їх на купівлю м'яса в кількості 2,8 кг за ціною 2,5 гр. од за 1 кг. Може він потратити їх на сир, купивши його за 3,5 за ціною 2 гр. од. за 1 кг, або може розподілити свій дохід між двома благами. Всі можливі комбінації закупок при бюджеті в 7 гр. од . розміститься на лінії ХY , яка називається бюджетною, або лінією можливостей споживання , і описується рівнянням:

В= Р × Х + Ру × У ,

де В- споживчий бюджет;

Рх – ціна блага Х (сиру);

Ру - ціна блага У (м'яса) .

Точки, які лежать всередині трикутника, утвореного даною лінією з осями координат, відображають недовикористання бюджетних можливостей , а точки справа від лінії – перевищення бюджету. Тому лінія бюджету визначає межі реалізації суб’єктивних побажань споживача.

Крутизна лінії можливостей споживання дорівнює відношенню цін споживчих благ. У нашому випадку воно становить 0,8 як відношення ціни одного кг сиру 2гр. од. до ціни одного кг м'яса 2,5 гр. од. При даних цінах , відмовляючись від одного кг м'яса (опускаючи на одне ділення по вертикальній осі), споживач купує 1,25 кг сиру (пересуваючись на 1,25 ділення по горизонтальній осі).

У точці С бюджетна лінія ХУ являється дотичною ло лінії байдужості при придбанні споживачем 1,6 кг м'яса і 1,5 кг сиру . тут досягається оптимальний склад покупки. Обидві лінії у точці С мають однаковий кут нахилу , а тому відношенні цін споживчих благ і їх граничних корисностей придбаних споживачем м'яса і сиру до їх цін та середньої граничної корисності на одиницю продукції бюджету.

Нехай , наприклад, покупець при даному варіанті покупки – 1,5 кг сиру та 1,6 кг м'яса – одержує 13,5 од. корисності від сиру при його граничній корисності 9 гр. од. , та 18 од. корисності від м'яса про його граничній корисності 11,25 гр. од. Вартість 1,5 кг сиру становить 3гр. од , а вартість 1,6 кг м'яса – 4 гр. од. при ціні сиру 2 гр. од . за кг і ціні м'яса – 2,5 гр . од. за І кг., Тоді :

MU м'яса/ Р м'яса = MU сиру / Р сиру = =

= = = = 4,5.

Але , крім того , у точці С буде досягнуто і максимуму загальну корисність при існуючих можливостях. Лінія ХУ, являючись дотичною до кривої байдужості в точці С , характеризує середню крутизну даної кривої при середньому сумісному обсязі придбаних благ і їх граничних корисностей загальна корисність їх буде найбільшою.

Це наслідок виходить з закономірності формування доходу (загальної корисності) в залежності від еластичної кривої попиту (кривої граничної корисності). Якщо крива попиту (граничної корисності) має вигляд прямої (рис 3.2), то її верхня частина відображає еластичний попит , а нижня - нееластичний.. Якщо ж попит еластичний, то падіння ціни приводить до збільшення сукупного доходу. Коли ж попит нееластичний , то дохід падає при зменшенні ціни . Максимум же доходу (загальної корисності) буде мати місце в точці одиничної еластичності кривої попиту (граничної корисності) – при трьох одиницях придбаної продукції при граничній корисності три одиниці (табл. 3.3 і рис 3.4.) Цим і пояснюється причини «ефекту горба» на рис. 4.4.

Таблиця 3.3