К орисність та гранична корисність товару
u
15
13
9
5
0 1 2 3 4 5 6 Q
Рис 3.1. Загальна корисність товару
5
4
3
2
1
0 1 2 3 4 5 6 Q
Рис 3.2 Гранична корисність товару
Нехай , наприклад, на вулиці страшенна спека, а вам подарували 1 літр (5 склянок) холодної води. Ви з нетерпінням випиваєте першу склянку при надзвичайному задоволенні від напою і ладні оцінити його в 5 умовних одиниць корисності. Через декілька хвилин ви випиваєте ще одну склянку води. Вона вам теж здається чудовою, хоч принесене нею задоволення не йде ні в яке порівняння з першою склянкою. Ви оцінили її в 4 умовні одиниці корисності. Дещо пізніше ви добираєтесь і до решти склянок, але вже здається занадто солодкою і несмачною, і п’яту склянку не ви недопиваєте . Корисність упала до нуля, решта напою не дасть вам ніякого задоволення.
3.2 Умови оптимального споживчого вибору
Корисність є метою споживання . Але здійснюється ринковий вибір споживчих благ на основі корисності як мети, люди зіштовхуються з обмеженнями, з яких до визначальних відносяться ціни товарів і бюджет споживачів. Або , можна сказати, вибираючи з багатьох варіантів покупки , споживач купує те, чого більше хочеться, але в межах певної суми грошей, тобто він максимізує свою функцію корисності споживання в умовах обмеженого бюджету.
Розглянемо приклад споживчого вибору при ціновому і бюджетному обмеження. Уявімо , що ви знаходитись а ресторані, де порція піцци продається за 2 гр. од , а склянка содової води – за ціною 1 гр. од . Ваш бюджет становить 9 гр. од . . Вашою метою є вибір сніданку, який принесе вам найбільш можливу корисність . Що ви замовите? Чи витратите ви всі гроші на купівлю 4.5 порції піцци? Очевидно – ні , тому що ви не одержати від останнього шматка піцци стільки ж задоволення , як від першого. Якщо ви купите замість 5-ї половини порції піцци склянку содової води , щоб запити перші 4 порції піцци , то ви збільшите одержану вами корисність. Далі ви, можливо, захочете відмовитись від половини четвертої порції піцци заради ще однієї склянки води.
В міру того, як скорочуєте споживання піцци і збільшуєте споживання води, гранична корисність піцци зростає, а вже содової – знижується. Врешті решт ви досягаєте точки, в якій ви вже не в стані збільшити загальну корисність , витрачаючи більшу суму на одне благо і меншу – на інше в межах обмеженого бюджету., тобто від половини четвертої порції піцци заради ще однієї склянки води.
Ви досягли точки споживчої рівноваги. Ця точка (в табл. 3.2)- 3 порції піцци і 3 склянки води загальною корисністю 13,5 одиниць При всіх інших поєднаннях кількості піцци і води при бюджеті 9 гр. од. загальна споживча корисність є меншою.
Таблиця 3.2
Визначення споживчої рівноваги при купівлі піцци і содової води
бюджет споживача в гр.од. |
Кількість товару |
Кількість товару |
Гранична корисність |
||||||
Порції піцци |
Склянок содової |
Піцци - U піцци |
Содової – U содової |
Загальна піцци і содової |
Піцци- MU піцци |
Содової води - MU води |
|||
9 |
4,5 |
- |
6,75 |
- |
6,75 |
1,5 |
-- |
||
9 |
4 |
1 |
8 |
2,5 |
10,5 |
2 |
2,5 |
||
9 |
3,5 |
2 |
8,75 |
4 |
12,75 |
2,5 |
2 |
||
9 |
3 |
3 |
9 |
4,5 |
13,5 |
3 |
1,5 |
||
9 |
2,5 |
4 |
8,75 |
4 |
12,75 |
3,5 |
1 |
||
9 |
2 |
5 |
8 |
2,5 |
10,5 |
4,0 |
0,5 |
||
При покупці ціна одиниці купленого товару відповідає граничної корисності MU останньої одиниці товару .
Приймемо, наприклад, що 1 одиниця корисності = 1 грошовій одиниці. Якщо споживач купу одноразово 3 склянки содової води, то він не платить за першу склянку 2,5 гр. од . за другу – 2 гр. од. і т.д. , а оплачує за всі склянки по 2 гр . од . тобто за рівноважною ринковою ціною.
Задача визначення оптимального вибору обсягу покупки виглядає так:
…