
- •1.2 Ключаві проблеми мікроекономіки
- •1.2.1 Що варто виробляти? Альтернативна вартість
- •Бюджет грошових витрат (дол.)
- •Бюджет альтернативної вартості навчання (дол.)
- •1.2.2 Як виробляти : ефективність
- •1.3 Межа виробничих можливостей
- •1.4 Коордмнування економічних виборів
- •Розділ 2 ринок кінцевих товарів і послуг: попит і пророзиція
- •2.1 Попит на споживчому ринку. Закон попиту
- •Причини зміщення кривої попиту
- •2.2 Характеристика і закон пропозиції
- •Причини зміщення кривої пропозиції
- •2.3 Еластичність попиту по доходу
- •2.4. Перехресна еластичність попиту
- •2.5 Еластичність пропозиції
- •2.6 Практичне застосування поняття еластичності
- •Споживчий вибір
- •3.1 Гранична корисність і цінність товару закон
- •К орисність та гранична корисність товару
- •3.2 Умови оптимального споживчого вибору
- •Визначення споживчої рівноваги при купівлі піцци і содової води
- •3.3 Графічний спосіб вираження
- •Залежність загальної корисності товру від кількості і граничної корисності
- •Можливий розподіл виручки від реалізації продукції підприєиства, %
- •4.2 Прибуток
- •5.3 Визначення обсягу мінімального рентабельноо випуску продукції
- •4.4. Закон спадаючої віддачі. Граничний продукт.
- •Обсяг граничного продукту та спадаючої віддачі
- •4.5. Граничні витрати
- •Пропозиція в умовах досконалої конкуренції
- •5.1. Умови оптимізації розмірів виробництва і масимізації прибутку підриємства при досконалій конкуренції в короткостроковий періоді
- •Функціонування ринку в умовах досконалої конкуренції
- •7.1 Суть поняття «функціонування ринку»
- •7.2 Надлишок споживача і виробника
- •Ринок факторів виробництва
- •7.1. Попит на фактори виробництва
Функціонування ринку в умовах досконалої конкуренції
7.1 Суть поняття «функціонування ринку»
СУТЬ ПОНЯТТЯ «ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ» полягає у тому, наскільки ринок здатний забезпечити ефективний розподіл обмежених ресурсів і наскільки ефективно він відповідає на фундаментальні економічні питання : що?, як? , хто? Виробляє.
Ринки повинні забезпечувати можливим будь – які обміни , які є взаємовигідними для обоє сторін. Торгівля вигідна для споживача , якщо задоволення ,яке вони одержують від купленого товару , наприклад від яблука , принаймні таке ж велике , яке вони одержали б, витративши гроші на інший товар – наприклад персик. Для виробника торгівлі теж вигідна в тому випадку , якщо ціна, одержувана ними за яблуко, за величиною покриває, в деякому разі , альтернативну вигідна і для споживача , і для виробника, то ведення торгівлі буде ефективним , так як в результаті торгової угоди принаймні одна із сторін виграє і жодна не програє.
На рис 7.1. показані дві криві – попиту DD і пропозиція SS. При цьому крива попиту представляє благо, одержуване споживачами від яблук , яке відбивається в їх бажанні купувати яблука виходячи з ціни на них , цін на альтернативні товари і інше. Крива пропозиції представляє альтернативну вартість виробництва додаткового кілограма яблук , яка відбивається в бажанні фермерів виробляти і продавати продукт за даних умов.
У будь якій точці лівіше перетину двох кривих , яку споживачі готові заплатити за яблука (і на яку показує висота кривої попиту), перевищує той мінімальний рівень, який необхідний для покриття витрат фермера (на них показує висота кривої попиту) . Таким чином, лівіше від перетину торгові угоди по будь – якій ціні між двома кривими є вигідним як для споживачів , так і для виробника. Однак правіше точки перетину будь – яка ціна споживача є меншою від витрат виробника. Відсутність взаємовигідної ціна, тому виробництва за межами точки перетину стане неефективним. Ринок функціонує ефективно до точки перетину, але не далі.
Тачка перетину вказує не лише на рівноважну кількість , але й на рівноважну ціну. Будь яка більш висока ціна призведе до марнотратного надлишку яблук, в той час як будь - яка більш низька ціна призведе до дефіциту, при якому потреби покупця залишаться незабезпеченими.
ціна за кг
2 ,0 D S
1,5
1,0
0,5
0 1 2 3 4 5
Кількість яблук (тис. т)
Рис 6.1. Функціонування ринку яблук
7.2 Надлишок споживача і виробника
Як відомо , крива попиту відповідає на запитання про те , яку кількість товару куплять споживачі при будь – якій ціні . Але крива попиту також здатна дати відповідь і на наступне запитання : скільки побажають заплатити споживачі за додаткову одиницю товару, якщо певна кількість товару у них вже є . Адже крива попиту відображає той рівень корисності і цінності, який в свідомості споживачів зв’язаний з кожною додатковою одиницею товару.
Висота кривої попиту показує , яку максимальну ціну покупець готовий заплатити за додаткову одиницю товару, наприклад за яблуко. За перше яблуко готовий платити 0,38 гр. од. , але за сьоме , якщо і нього вже є шосте яблуко , - вже не більше 0,26 гр . до. Максимум ціни , яку він готовий заплатити за кожну одиницю товару.
Крива пропозиції SS показує зв'язок між величиною альтернативних витрат, необхідних для виробництва додаткової одиниці товару , і обсягом випуску. Висота кривої пропозиції в будь – якій точці відображає мінімум ціни, який виробники готові прийняти в оплату за одиницю продукції. Наприклад, виробник не погодився прийняти як оплату тисячної одиниці продукції, яка ними продається , менше 0,75 гр. од. Якщо вони не виручать принаймні цю суму, то вони швидше перекинуть свої ресурси на інший напрямок їх використання , ніж вироблятимуть тисячну одиницю цього продукту.
Однак , згідно з малюнком, виробники одержують за кожну продану одиницю продукції 1 гр. од. відповідно до ринкової ціни. При продажу тисячної одиниці вони одержують надлишок 0,25 гр. од. Надлишок, який надходить на користь виробника, одержуваний з кожної одиниці проданої продукції, дорівнюють різниці між ринковою ціною мінімумом ціни, який готові були б прийняти виробники в обмін на цю одиницю продукції. Загальний надлишок виробника, одержуваний від усіх 2000 одиниць , дорівнює площі між кривою пропозиції ss , ринковою ціною 1,0 і віссю цін Р.
Концепція надлишку на ринку симетрична. Покупці купують товари , за виключення останньої по порядку купленої продукції , за ціною, менше того максимуму , який би вони з готовністю заплатити, а виробники продають товари, за виключенням останньої по порядку проданої ними одиниці , за ціною, більше того мінімуму, за яким вони з готовністю погодились продати цей товар . Тому в результаті обміну як покупці , так і продавці одержують певну кількість вигод. Кожний з учасників обміну стає багатшим, ніж був би, не беручи участі в діяльності ринку. Тому й існують ринки. Взаємна вигода від торгівлі (споживчий надлишок плюс надлишок виробника) дорівнює загальній площі трикутника, що міститься між кривими попиту і пропозиції і віссю цін вліво від точки перетину.
Розділ 7