Обсяг граничного продукту та спадаючої віддачі
Кількість праці Q, одиниць
|
Загальна кількість продукту P |
Граничний продукт
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
1 |
0 |
0 |
2 |
1 |
1 |
3 |
3 |
2 |
4 |
7 |
4 |
5 |
10 |
3 |
6 |
12 |
2 |
7 |
13 |
1 |
8 |
13 |
0 |
В діапазоні від одного до семи робітників з ростом затрат праці випуск зростає, але не з постійною швидкістю. В колонці 3 табл. Показано, на скільки змінюється випуск продукції на кожного додаткового робітника. Ця кількість продукції – це і є граничний продукт. Спочатку , в міру збільшення кількості робітників , граничний продукт зростає. Однак за певною точкою збільшення кількості робітників при незмінній кількості інших факторів приведе до зменшення росту, а потім і до скорочення граничного продукту, в чому і проявляється дія закону спадної віддачі.
Закон спадної віддачі стосується всіх виробничих процесів і всіх змінюваних витрат. Наприклад, у сільському господарстві з внесенням більшої кількості добрив випуск продукції спочатку буде зростати , але з певного моменту цей приріст на кожну додаткову внесену одиницю добрив буде знижуватись. Надлишок же добрив, в кінці кінців, може спричинити до загибелі посівів , коли граничний продукт стане негативним.
Слід відмітити , що у відношенні до землі як природного фактору виробництва, синонім закону спадної віддачі являється закон спадної родючості, у відповідності з яким родючість землі зменшується заходи по її поліпшенню.
Дія закону спадаючої віддачі має місце при незмінному рівні науково – технічного прогресу. При застосуванні досягнення науково – технічного прогресу у довгостроковому періоді виробництва дія закону спадної віддачі зменшується або й зовсім припиняється. Так, при поліпшенні землі її родючості не тільки не знижується , але й зростає.
4.5. Граничні витрати
Граничними витратами є додаткові витрати , зв’язані із збільшенням випуску продукції на 1 одиницю. Граничні витрати визначаються відношенням додаткових витрат до додаткового випуску продукції :
Але так як зміна загальних витрат ТС обумовлюється, а своїй основі, змінюваними витратами VC, так як фіксовані витрати FC являються практично незмінними, то граничні витрати МС визначаються як витрати на додаткову одиницю продукції :
Використовуючи дані табл.4.2. і прийнявши, що витрати на оплату праці одного робітника а день становлять 10 гр. од. , визначимо повні і граничні витрати (рис. 4.1, а).
Випуск, одиниці |
Затрати праці, чол. |
Повні витрати на оплату праці, гр. од. |
Граничні витрати, гр.. од. |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
2 |
20 |
20 |
3 |
3 |
30 |
5 |
7 |
4 |
40 |
2,5 |
10 |
5 |
50 |
3,3 |
12 |
6 |
60 |
5 |
13 |
7 |
70 |
10 |
б) Сумарна вартість в) Граничні виртати
робочої
сили
75 15
10
25 5
0 5 10 15 0 5 10 15
Рис. 4.1. Випуск продукції і змінювані та граничні витрати
Для випуску першої одиниці продукції необхідно два робітники. Таким чином, додаткові (граничні) витрати на дану одиницю продукцію становлять 20 гр. од. Для збільшення випуску ще на дві одиниці (від однієї до трьох) необхідно ще один робітник із заробітною платою 10 гр. од. , тому граничні витрати на додаткову одиницю продукції випуску в цьому інтервалі складають 5 гр. од., і т. д.
Необхідно відмітити , що дія закону спадаю сої дохідності і співвідношення між змінюваними витратами і фізичними продуктом при незмінних цінах на всі види витрат дає результат у формі оберненої S - подібної кривої витрат і U – подібної кривої граничних витрат.
Розділ 5