Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОРИГИНАЛ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
705.02 Кб
Скачать

41.Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки хіх ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці .

Реформа 1861 р. Створила сприятливі умови для господарської діяльності, здійснення індустріалізації, перетворенню кріпаків на вільних людей.

Після реформи поміщицьке землеволодіння було збережено і розширено за рахунок селянських наділів протягом 60-х років у Східній Укр відбулався процесс поступового його зменшення.

Погіршився фінансовий стан поміщицьких маєтків. Після аграрних реформ 60-х років земля стала товаром і ціни на неї постійно зростали. Купували землію селяни, купці, товариства.

Розвитку селянської земельної власності сприяв закон 1868 р., щодав змогу селянам вільно розпоряджатися наділеною землею, продавати, ділити її між спадкоємцями.

Наслідком значних залишків кріпосництва в с/г укарїни було штучне аграрне перенаселення. Поступово розпочався промисловий переворот.(виникнення нових засобів виробництва)

Розвиток економічної думки в Україні зумовлювався, передусім, станом економічного та соціально-політичного життя в країні в цілому, менталітетом народу, культурними традиціями, а також потужним впливом ідей західноєвропейських шкіл (марксизм, неокласики, німецька історична школа, маржиналізм).

Ліквідація феодально-кріпосницької системи та зародження капіталістичних відносин сприяли активізації суспільно-політичного життя всіх верств населення. активізувала свою діяльність і українська національна буржуазія та її ідеологи.

Ліберально-буржуазний рух в Україні був представлений інтелігенцією, об’єднаною в так званих громадах.

Активними діячами “Старої громади” в Києві були:В.Антонович,М.Драгоманов, П. Чубинський,. Лисенко,О. Русов,М. Старицький,П. Косач,та інші.

Діяльність громад мала культурницький характер. Основна увага зверталась на вивчення сучасного минулого України, на її етнографію, видання літератури українською мовою, організацію недільних шкіл тощо.

Одним із перших осередків, навколо якого згуртувались літературно-наукові та громадські сили України, був журнал “Основа» .

Але в цілому праці були спрямовані, на­самперед, на дослідження українських реалій пореформеного розвитку. Українські дослідники висвітлювали національний ас­пект різноманітних проблем соціально-економічної еволюції країни. Особливе місце в дослідженні процесів генезису ринкового гос­подарства належить І. В. Вернадському. Його наукова діяльність припала на період феодальної кризи напередодні реформи 1861 р. та час становлення капіталістичних відносин у 70—80-х рр. XIX ст. Будучи послідовником класичної школи політичної еко­номії та високо оцінюючи внесок А. Сміта і Д. Рікардо до скарб­ниці світової економічної теорії, І. В. Вернадський не тільки аналі­зував теоретичні постулати західноєвропейських економістів, а й намагався використати їх для дослідження російської дійсності та критики феодально-кріпосницької системи. Він був упевнений, що феодальні відносини треба усувати як неефективні, як такі, котрі заважають становленню нових ринкових відносин.

І. В. Вернадський приді­ляв велику увагу питанню вивчення ролі машинного виробницт­ва як засобу подолання феодальних пережитків та відсталості Ро­сії від більш розвинутих країн Західної Європи. У зростанні промисловості вчений вбачав важливу передумову розвитку ка­піталістичних відносин та розширення ринку.