26.Охарактеризуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

Такі світові події як Великі географічні відкриття, утво­рення колоніальної системи, становлення світового ринку привели до того, що дрібне товарне виробництво вже не задо­вольняло дедалі більших потреб у різних промислових товарах. Постало питання щодо створення великого масового ви­робництва.

Для того, щоб здійснити перехід від переважно натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробни­цтва був потрібний збіг кількох умов: звільнення основної маси робітників від особистої, феодаль­ної залежності і станових, цехових обмежень; відокремлення ро­бітників від засобів виробництва, з метою створення для них не­обхідності пошуку роботи за грошову плату; концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у рука тих, хто спроможний організувати й управляти великомасштаб­ним товарним виробництвом (у підприємців); наявність ринків постійного збуту продукції. Зазначені умови забезпечив так званий процес первісного на­громадження.

Основними джерелами нагромадження капіталів стали: зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами. система протекціонізму, державні позики, податки; пряме пограбування колоніальних володінь і залежних зе­мель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство; організація в колоніях рабовласницького, план­таторського господарства; жорстокі методи поневолення та по­грабування корінного населення; нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і за­собів існування пауперів у майстернях і робочих будинках, деробота виконувалася з перервами лише на сон і харчування.

Названі процеси зумовили соціальні зрушення, що виявилися у міжстановому й внутрішньостановому розшаруванні. Первісне нагромадження капіталу виявилося вихідною точкою в ста­новленні господарського устрою, що почав складатися з XVI ст. в Європі і отримав назву капіталізму. Отже, розвиток продуктивних сил у країнах Західної Європи свідчить, що в XVI ст. дрібне господарство ремісників та селян як основних суспільних виробників вичерпало свої можливості й стало неспроможним до подальшого самостійного розвитку. Дріб­не товарне виробництво починає поступатися місцем продуктив­нішим формам організації виробництва, посилюється його підлег­лість капіталу.

27.Дайте загальну характеристику форм господарства на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

Подальша генеза ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц­твом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рів­ню розвитку продуктивних сил формою організації вироб­ництва. Із сере­довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму­ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте­рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одер­жало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові об­меження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого вироб­ництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані ману­фактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із до­рогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збу­ту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій. Взагалі, мануфактурне виробництво в Україні мало свої особливості. Основ видами мануфактур, що існували в українських землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури. До кріпосної мануфактури належать: вотчинна мануфактура (базоване на примусовій праці, що в основному займається переробкою сировини, що виробляється в маєтку); посесійна мануфактура ( передбачає умовне володіння, використовує примусову працю приписних робітників). До капіталістичної мануфактури належали: купецька мануфактура (базується на вільнонайманій праці, як правило, належить представникам III стану — купцям); селянська мануфактура (засноване забагатілим селянством);

28.Охарактеризуйте господарство суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідо­вується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму