1.Дайте загальну характеристику історії економіки та економічної думки як науки.

Історія ек. та ек.думки вивчає становл та розвиток господ сфери суспільства. Як і кожна наука, історія ек. у своїх дослідженнях спирається на низку фундамент. положень, методолог підходів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму розвитку суспільства. Трив час суспільні науки ґрунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою істор розвиток кожного сусп полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспільно-ек.формацій. Системно-синергет аналіз передбачає вивчення кожного суспільства як цілісного утворення, що має структурну будову, яка постійно ускладнюється, кожний елемент якої виконує певні функції. Цивіліз парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею історичного розвитку людства виступає конкретне суспільство, що належить до певної цивілізації і характеризується власними етапами розвитку. Цивілізац аналіз суспільства в центр усіх суспільних процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та суспільством загалом. Історично утвердилися 2 типи цивілізацій, які характеризують східну і західну гілки розвитку людства. Розвиток господ системи суспільства здійснюється під впливом еволюції сусп поділу праці та форм власності на засоби виробн. Господ система є об’єктом різних економ наук, кожна з яких має власний погляд на складні та багатоаспектні процеси господ життя. Іст.ек. та ек.думки досліджує генезис господ сфери суспільств певних світових цивілізацій. У своєму розвитку історико-економ наука пройшла тернистий шлях від простого збирання та опису істор фактів до формування власного предмета дослідження, установлення наукової періодизації істор розвитку господ.

2.Охарактеризуйте предмет методи дослідження та завдання історії економіки та економічної думки.

З 60-хрр.ХХст. утвердилося з незначними варіаціями як предмет економічної історії вивчення діяльності народів окремих країн у всіх сферах і галузях господарства. Також під предметом історії економіки розумілося господарське життя різних країн у різні історичні епохи. Утім, наведене визначення предмета історії економіки містить низку недоліків, а саме: предмет дослідження не подається в його цілісності; виникають суттєві труднощі з визначенням структурно-функціональних засад предмета дослідження. Під предметом історії економічних учень маємо на увазі виникнення і розвиток економічних ідей, течій та шкіл, формування системи економічних знань. При цьому поза увагою залишалося врахування одночасного існування кількох систем економічних знань, які передбачали свої підходи до історії ек.думки. Отже, предмет історико-економічної науки включає в себе історичні форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в ек.думці. Тобто, історія ек.думки тісно пов’язана з реальними змінами в ек.системі і відбиває етапи її розвитку – від виникнення і до сучасної системи знань ек.теорії. Метод- це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значимість та пізнавальна цінність якого визначається насамперед його здатністю збагатити науку новими знаннями. Складниками сучасного методу історії ек. й ек.думки є : системний підхід; методологічні засади сучасної філософії; загальнонаукові методи; загальноекономічні методологічні положення сучасної ек.теорії; методи ек.історії та їх еволюція; історико-генетичний, історико-типологічний, статист методи, метод компаративістики(порівняльний), а також методи соціологічних досліджень. До методологічних засад сучасної філософії належеть: нова загальнонаукова парадигма пізнання та сучасна картина світу, об’єктивність дослідження, поєднання історичного та логічного, аналізу і синтезу. Загальнонаукові методи: статистичні, математичні та методи моделювання, факторний, кореляційний аналіз. Методи історії економіки: поняття ек.сис-ми та її структури, перехід від загальної описовості розвитку господарських систем і процесів до поглиблибленого історико-економічного аналізу, статистичні методи, побудова та використання гіпотетичних дедуктивних моделей для пояснення минулого, використання принципу «за інших незмінних обставин». Методи іст.ек.думки: історичний метод, хронологічний,проблемно-тематичний, міждисциплінарний підходи, метод зіставлення, аналітичний, казуальний функціональний методи. Поряд із переліченими методами чільне місце посідають системний аналіз та генезис. Системний аналіз передбачає розгляд кожного об’єкта як цілісного утворення, що має складну внутрішню будову. Генезис – поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження фактів господарського життя суспільства.

Завданнями курсу : 1) з'ясування того «що, коли і де відбулося» в господарській сфері; 2)узагальнення та аналіз господарського досвіду; 3)з'ясування логічних причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів і явищ під час певних історичних подій. Завдання історії ек.думки: 1)пізнання основних тенденцій та чинників розвитку екдумки; 2)розкриття еволюції світової економічної теорії в єдності домінантних наукових парадигм; 3)висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій; 4)пізнання основних напрямів сучасної економічної думки.Отже, основне завдання ІЕЕД - формуванні ек.мислення, розуміння закономірностей розвитку та функціонування основних господарських форм та їх взаємозв’язку і взаємообумовленості.

3. Дайте загальну характеристику етапів та напрямів розвитку історії економіки та історії економічної думки. Етапи: 1)період становлення – з XVII, особливо XVIIIст., до середини XIXст. 2)Традиційна економічна історія – з сер. XIX до кінця 50-хрр. ХХст. – як самостійна наука; 3)«нова ек.історія»(кліометрія, історична економетрика) – кінець 1950-1960-ті рр.. 4)вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростання – як напрям історико-ек.досліджень; 5)історична економіка – 1970-х рр.. й до сьогодення. В ході розвитку історико-економічної науки досить поширеною практикою був спільний виклад історії господарства з іс.ек.думки, про що свідчать, наприклад, праці Дж.Ешлі «Економічна історія Англії у зв’язку з економічною теорією» та Ф.Левитського «Історія господарського побуту у зв’язку з історією політичної економії». Сучасна західна економічна історія, яку можна назвати «історичною економікою», являє собою синтез низки підходів, деякі з яких, зокрема «нова ек.історія», виникли порівняно недавно – у 1960-ті роки, інші праці, наприклад, угалузі ек.динаміки, з'явилися ще на початку ХХст.