Препарати для лікування хронічного гепатиту

Препарати α-інтерферону

а) натуральні

Велферон – амп. 1 мл – 3 або 10 млн ОД;

б) рекомбінантні

Інтрон – амп; порошок 3, 5, 10, 30 млн ОД, п/ш, в/м

Роферон – амп.; порошок 3, 9, 18 млн ОД.

Віферон – суппозиторії по 150 тис., 500 тис. ОД по 1 млн ОД.

Лаферон – амп. по 1 або 3 млн ОД.

Мембраностабілізатори. Есенціальні фосфоліпіди.

Есенціале – капс. 300 мг по 2 к. х 3 р.

розч. 5 мл (250 мг) в/в х 2 р.

Урсодезоксихолієва кислота

Урсофальк (Урсосан) капс. по 250 мг, добова доза 10 мг/кг ваги

Глюкокортикоїди

Преднізолон т. 5 мг

Імунодепресанти

Азатіоприн т. 50 мг 1 р. на добу

Імуран т. 50 1 р. на добу

Цироз печінки-

Це остання стадія різноманітних за етіологією уражень печінки з порушенням структури органа через розвиток фіброзу паренхімоторних вузлів, утворенням внутрішньо- та позапечінкових портокавальних шунтів з розвитком портальної гіпертензії, ознаками прогресуючої печінкової недостатності.

Цироз є компенсований і некомпенсований; за перебігом – прогресуючий, регресуючий, стабільний.

Основні синдроми.

1. Астено-вегетативний.

2. Диспепсичний.

3. Симптом мальабсорбції.

4. Печінкові стигми.

5. Гормонального дисбалансу.

6. Анемії.

7. Порто-кавального шунтування – набряк, асцит.

8. Порто-системної енцефалопатії – ендотоксемії.

9. Гепатомегалія – гіпербілірубінемії, в/печінкового гемостазу.

10. Спленомегалія.

11. Гіперспленізм:

• цитолітичний;

• мезенхімально-запальний;

• геморагічний;

• гепато-целюлярної недостатності.

• Стратегія лікування – етіотропна і патогенетична терапія (базисна).

• Симптоматична.

• Хірургія (лікування варикозних судин, трансплантація печінки).

Компенсований цироз Базисна терапія

Дієта 1 г білка/1кг маси тіла.

Усунення симптомів диспепсії – ферментні препарати.

Зменшення вживання лікарських препаратів з приводу супутньої патології.

Субкомпенсований

Базисна терапія

Дієта 0,5 г/кг, кухонної солі менше 2 г.

Діуретики – спіронолактон 100 мг постійно ; фуросемід 40 - 80 мг постійно

Зменшення ендотоксемії

1. Лактулоза 60 мл постійно.

2. Ампіцилін або неоміцину сульфат 0,5 г 4 р. на добу по 5 днів кожні 2 місяці.

Декомпенсований

Лікують як сумкомпенсований. + 10-добові курси інтенсивної терапії.

Амінокислоти (гепасерил А) 0,5 – 1л в/в кр.на 750 г розчинника.

Лактулоза ректально. або через зонд 250 мг

Неоміцин або ампіцилін

Парацентез з введенням 10 г альбуміну на 1 л евакуйованої асцитичної рідини.Очисні клізми.

Як базова терапія використовують. препарати інтерферону, ГКС, діуретики, при гемохроматозі – десферал 500 - 1000 мг/добу поряд з кровопусканнями й інсулін.

При Коновалова-Вільсона-Д-пеніциламін (купреніл) – 1000 м/добу

Безкам’яний холецистит

це – гостре запальне захворювання жовчного міхура.

Холецестити бувають гострими і хронічними, некалькульозними і калькульозними.

За перебігом легкі, середньої важкості і важкі.

Хронічні за стадією: загострення, затихаючого загострення і ремісії.

За морфологією: катаральні;

флегмонозні;

гангренозні.

Хронічний холецистит-

Це хронічне поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, яке поєднується з функціональними захворюваннями жовчевивідних шляхів і змінами фізико-хімічних й біохімічних властивостей жовчі (дисхолія).

Лікування некалькульозного холецеститу

1. В гострому періоді – госпіталізація

2. Харчування

3. Біль – платифілін, но-шпа (не морфін)

4. Антибактеріальна терапія антибіотики, 7 – 10 дн., нітрофурани 7 дн., сульфаніламіди 5 – 7 дн., під контролем чутливості, широкого спектру – олететрин, еритроміцин, ампіциліни, мономіцин. Найкращий тетрациклін 200 тис. х 4 – 5 р. в день, 7 – 15 дн. за 20 – 30 хв. до їди

В жовч проникають

ампіцилін і ріфампіцин

цефалоспорини і вище подані

нітрофурани і оксихіноліни (5 - NOK)

хінолони ІІ покоління

абактал (перфлоксацин) 1 т 0,4 2 р.

таривід (офлоксацин) 1 т 0,2 2 р.

ципробай (ципрофлоксацин) 1 т. 0,5 2 р. (не можна дітям, вагітним)

5. Дезінтоксикацйна терапія – відвар шипшини, глюкоза.

6. Жовчогінні

1. Холеретики – стимуляція печінки

1.1. Препарати з жовчними кислотами.

хологон

алохол 2 т. х 3 р. після їди

холензим 1 т. 3 р.

мексазе

ліобіл 1 т. 0,2

1.2. Синтетичні

нікодин т. 0,5 3 – 4 р. до їди

оксафенамід 0,25 3 р. перед їдою

1.3 Рослинні

безсмертник

фламін

холосас

оліметин

1.4. Гідрохолеретики (мінеральні води)

2. Жовчевиділення

2.1. Холекінетики подразнюють слизову 12-палої кишки, викликають виділення холецистокініна

ксиліт (плитка по 100–200 г) – за 30 хв. до їди у вигляді 10 % р-ну

магнію сульфат – 20 % р-н по 1 ст. ложці

відвар пижми 1 ст. ложка 10 г. на 200 мл

2.2. Холелітики – платифілін, еуфілін

тюбаж 1 р. 2 – 3 дні №10 (зондовий або беззондовий)

7. Нормалізація вегетативної нервової системи

малі транквілізатори – еленіум 0,005 2 – 3 р.

настоянка валеріани

8. Імуномодулююча терапія

При цьому знижується імуноглобулін А. Тому дають декаріс (левамізол) 50 мг 1 р. на день перші 3 дні кожного тижня протягом 3 тижнів.

Тимоптин (з тимуса) – 100 мкг підшкірно 1 р. на день № 5 - 10

Натрію нуклеїнат – 0,2 – 0,3 3 – 4 р.

Продігіозан – фагоцитоз, підвищують γ-глобуліни 50 – 100 мкг № 3 – 6

9. Зняття спазму жовчних шляхів – спазмолітики і М-холінолітики – папаверин 2 % 2 мл в/м 2 р., но-шпа 2 % 2 мл 2 р. в/м, атропін, платифілін.

10. Вітамін В₆ (піридоксин) – у великих дозах погіршує функцію печінки – 2 мл 5 % розчину в/м № 20

В₁ (тіамін) – в/м 0,5 мл 5 – 6 %

С (сприяє регенерації, накопичує глікоген, покращує жовчевиділення) в/м 500 мг 2 р. 10 – 15 днів

Фітотерапія: листя берези, брусниць, м’яти, трава звіробою, полину, тисячолистника, шалфею, квіти ромашки, плоди шипшини.