4. Форми професійної орієнтації школярів.

У процесі трудового навчання створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з робочими професіями, які пов'язані з обробкою деревини, металів та інших матеріалів, виконання електромонтажних робіт, з обслуговуванням машин тощо. Сприятливі в тому розумінні, що тут можна не просто дати поверхове уявлення, чим займатися той або інший спеціаліст, а по-справжньому розкрити всі сторони професії, показати умови праці. Такий матеріал органічно вписується в зміст трудового навчання. Звичайно, робиться це не само собою, а внаслідок планомірної копіткої діяльності вчителя.

Практикою роботи шкіл визначено форми професійної орієнтації учнів. Основні і них такі:

Профорієнтація на уроках, коли вчитель ознайомлює учнів з професіями, пов'язаними з роботою, яку вони виконують. Так, при вивченні обробки деревини учнів можна ознайомити з професіями столяра і тесляра, лісоруба, тракториста, рамника, столяра по виготовленню меблів, фанерувальника, токаря і свердляра. Крім того, для зв'язку роботи учнів у навчальних майстернях із сучасним виробництвом учитель розповідає про верстатні професії, які замінили на промислових підприємствах ручну обробку деревини.

При вивченні обробки металів на заняттях у майстернях також можна ознайомити учнів з слюсарними і верстатними професіями: слюсар-жерстяник, слюсар-інструментальиик, слюсар-ремонтник, слюсар-складальник, токар, свердляр. Крім того, при вивченні окремих навчальних тем можна поширити уявлення учнів про інші металообробні професії: терміст, прокатник, сталевар, чавуноливарник, пресувальник пластмас та ін.

Вивчаючи електромонтажні роботи, учні ознайомлюються з різними спеціальностями електромонтерів і електрослюсарів (електромонтера-ремонтника, слюсаря-електромонтажника, електромонтера-намотувальника та ін.).

На уроках обслуговуючої праці учні дізнаються про ряд професій із сфери обслуговування: швеця, закрійниця, кравець, кулінар, повар та ін.

У старших класах так само створюються умови для ознайомлення учнів з професіями і спеціальностями, які відповідають профілю трудової підготовки (електротехніка, радіотехніка, стенографія та ін.).

Профорієнтація при проведенні екскурсії. Па екскурсіях, як правило, створюються умови для ознайомлення учнів з матеріалом, який виходить за межі навчальної програми. Цим можна скористатися для професійної орієнтації учнів. Наприклад, відвідуючи механічні цехи обробки металів і деревини, учні спостерігають, багато груп і тинів устаткування. Тому доцільно ознайомити їх з професіями робітників, які це устаткування обслуговують. Добре враження справляє на учнів розповідь самих робітників про те, як вони виконують функції, яку виготовляють продукцію.

Екскурсія на швейну фабрику дає уявлення про новітні технології та сучасне обладнання швейного виробництва та пов'язаними з ними професіями.

Багатьом сільським школам доводиться проводити всі екскурсії на те саме підприємство. У таких випадках доцільно частину екскурсій виділити для відвідування підприємств іншого профілю і на цих екскурсіях проводити профорієнтаційну роботу.

Профорієнтація на гурткових заняттях. У процесі гурткових занять учитель мас необмежені можливості для ознайомлення учнів з різними професіями. Саме тут створюються можливості для орієнтування учнів на вибір професії. Якщо вчитель визначив у V-VІ класах, що учень має нахил до однієї з робочих професій по обробці деревини, металів, тканин, або до електротехнічних робочих професій, то він проводить з ним у VII- ІX класах індивідуальну роботу, щоб поглибити його знання і вміння, ще більше зацікавити професією, яка йому до вподоби.

Заняття в гуртках допомагають учням вибрати напрям трудового навчання в старших класах.

Зустрічі з новаторами виробництва, випускниками школи, які працюють на виробництві.

Хоч якою яскравою, переконливою не була б розповідь учителя про професії, проте, як правило, більше враження на учнів справляють виступи виробничників.

Професії, з якими учні ознайомлюються в процесі трудового навчання, досить поширені. Тому вчителі можуть завжди знайти новаторів виробництва, яким є про що розповісти учням. Особливу цінність мають розповіді новаторів про використання знань з основ наук при виконанні виробничих завдань. У такому разі учням стає зрозумілим, що стати передовим робітником сучасного виробництва неможливо без глибоких загальноосвітніх знань.

У деяких школах учителі проводять зустрічі з новаторами виробництва в урочистій обстановці. Діти виготовляють для гостей подарунки на спогад, беруть на себе зобов'язання краще вчитися та ін. Такі заходи мають велике виховне значення.

Проведення різних культурно-масових заходів. З досвіду роботи шкіл відомі різні культурно-масові заходи, які сприяють профорієнтаційній роботі з учнями. Наприклад:

• проведення конкурсів на тему "Хто більше знає про професію?";

• випуск усних журналів "У світі професій";

• організація диспутів на етичні теми ("Особисте і громадське у виборі професії");

• організація виставок відповідної літератури;

• обговорення книжок і кінофільмів та ін.

Усі ці заходи можуть бути з успіхом застосовані на заняттях у майстернях.

Поглиблене вивчення професій у групах і клубах за нахилами. Крім колективної роботи з усіма учнями, спрямованої на формування уявлення про певні професії, учитель праці проводить поглиблену роботу з тими з них, хто має бажання глибше ознайомитися з тією або іншою професією. Учні об'єднуються в групи або клуби за нахилами до певних професій. При цьому застосовуються різні організаційні форми роботи. Учні створюють своїми силами музеї, пишуть реферати, проводять екскурсії. Усе це дає змогу вчителеві роз'яснювати докладніше вимоги, які ставить певна професія, допомоги учням розібратися в мотивах, якими зумовлений їхній нахил. Якщо вчитель приходить до висновку, що учень має нахил до якоїсь професії і що стан здоров'я дозволяє йому її вибрати, він починає проводити відповідну роботу, яка сприяє виконанню бажання підлітка.

Уроки з профорієнтації. У деяких школах частина годин, що відводиться на факультативні заняття, використовується для профорієнтаційної роботи, тобто створюються факультативні предмети.

Досвід роботи показав, що всі учні, які відвідували факультативні уроки з профорієнтації, на кінець навчання зібрали собі професії, причому спостерігалися деякі зміни в їхніх намірах порівняно з тими, які вони висловлювали на початку. Це сталося під впливом профорієнтаційної роботи.

Робота з батьками. Вибір професії мас велике значення для всього життєвого шляху людини. Тому цілком природно, що батьки приділяють цьому питанню велику увагу. Проте вплив батьків на вибір професії учнями не завжди буває позитивним. Це пояснюється тим, що самі батьки не завжди мають правильне уявлення про ту або іншу професію, а також часто неправильно оцінюють можливості своїх дітей. У зв'язку з цим учителям доводиться проводити певну роботу з батьками. Це особливо характерно для вчителів праці, бо, як показують дослідження, неправильне ставлення батьків стосується насамперед робочих професій. Учитель праці повинен проводити бесіди з батьками, роз'яснювати їм можливості їхніх дітей, роль робочих професій у народному господарстві і їхнє місце в нашому суспільстві.