58. Розкажіть про особливості наукової-технічної революції в срср і урср у 1960-1980-ті рр.

Вперше згадана в Радянському Союзі НТР вже змінювала уявлення про світ, робила його менше, посилювала взаємозалежність країн і континентів, створювала нові відносини вчорашніх рівновеликих держав. Разом з тим, перехід до НТР не був одномоментним. При здійсненні ракетно-космічних програм були створені нові спеціальні види палива, жароміцні конструкційні матеріали, виключно надійні прилади управління, засоби радіозв'язку і телевимірювань, мініатюрні радіодеталі, сонячні батареї.

Лише на початку 1970-х років вперше була поставлена ​​задача переходу від окремих, нехай навіть блискучих завоювань науки і техніки до широкого освоєння новинок НТР у народному господарстві і виходу радянської індустрії на якісно новий технічний рівень, «поєднати досягнення НТР з перевагами соціалізму». Нові знаряддя та засоби праці, нові джерела енергії ознаменували повномасштабне вступ до НТР тоді, коли відбувся перехід до стадії їх технічно і економічно доцільною еволюції. Так, введення в промислову експлуатацію атомних енергоблоків і міцне положення АЕС в енергетиці відноситься до кінця семирічки. У 1963-1964 рр. були пущені Белоярська АЕС ім. Курчатова та Ново-Воронезька АЕС. Потужність кожної з них у порівнянні з Обнінської станцією зросла в 20 разів і досягла 100 тис. кВт. Пуск АЕС на Уралі і в центрі Росії доводив велике значення атомних електростанцій як промислових енергетичних підприємств. Первісток атомної енергетики 1954 р. – експериментальна АЕС Академії наук, а Белоярська і Ново-Воронезька АЕС увійшли до складу Міністерства енергетики і електрифікації СРСР. Період створення та освоєння промислових АЕС – відправна точка революційних змін в індустріальній енергетиці. Аналогічні етапні оцінки у розвитку інших галузей і напрямків (освоєння космосу, електронно-обчислювальна техніка і т. д.). Перші штучні супутники Землі прикладного призначення були виведені на орбіту вже в середині та другій половині 60-х років: «Блискавка», «Метеор», супутники серії «Космос». Космічні дослідження сприяли розвитку різних напрямків науки і техніки, поступово набуваючи прикладного значення. З початку 70-х років кошти на космонавтику стали виділятися тим же порядком, що й на розвиток інших народногосподарських галузей.

Навіть на прикладі космонавтики, здавалося б далекої від безпосередніх потреб економіки сфери науково-технічного прогресу, видно, як поступово і радикально зростав зв'язок науки з практикою. НТР викликала прискорений розвиток галузей науки, безпосередньо пов'язаних з народним господарством. Впровадження у виробництво нових технологій і більш досконалої техніки приносило великий економічний ефект.

Зміни охопили різні напрямки НТР. Через 13 років після появи першої радянської цифрової обчислювальної машини в СРСР починається серійний випуск транзисторних обчислювальних машин, а ще через два роки (1964) лампові моделі знімаються з виробництва. Справжній переворот у виробництві ЕОМ відбувся на рубежі 60-70-х років на основі нової елементної бази, появи мікропроцесорів і складних інтегральних схем – обчислювальна техніка третього-четвертого поколінь вперше поєднала в собі компактність, швидкодію, відносну дешевизну, стала доступною значному колу установ, підприємств, організацій. Це була подія виняткового значення. Не випадково створення виробничих АСУ починається через 20-30 років після появи перших дослідних і серійних зразків обчислювальної техніки в 1948-1953 рр.

У сучасних умовах електронна техніка перетворює так званий м'який товар, або ж предмет праці – інформацію і, таким чином, ЕОМ також може розглядатися як робоча машина. Отже, ЕОМ також може внести революційні зміни, особливо на першому етапі НТР. У цілому ж мікропроцесорна революція створила передумови для появи нової нематеріальної галузі суспільного виробництва (програмобудування, накопичення «ноу-хау» і т. д.). Під впливом НТР кордони народного господарства все більше розходяться з межами традиційного поняття «суспільне виробництво». Повністю відповідають тезі «відкриття без застосування не дає революційного зсуву» подання про глобальність НТР. Подальший розвиток мав ознаки різночасності і виявив нову сторону НТР як глобального процесу: набравши силу «у них», вона зробила невідворотними зміни в соціально-економічних структурах у нас. Однак опосередкований вплив НТР може цілком виявитися лише після того, як революційні зміни в науці, техніці, виробництві сталися в найбільш індустріально розвинених країнах. Так як це мало місце в 60-х роках, то і в СРСР опосередкування не могло виникнути раніше 60-70-х років, виключаючи військово-технічну область. Досягнувши успіху в запуску штучного супутника Землі, наша країна поступилася в галузі телебачення, транзисторів, комп'ютерів, радарів, полімерів, лазерів, верстатів з ЧПК, роботів і т. д. Рахунок промисловим АЕС також відкрила зарубіжна індустрія.

Доповнення критеріїв розгортання науково-технічної революції вимогами масового освоєння в народному господарстві новинок НТР, відносного і абсолютного здешевлення наукомісткої продукції дозволяє віднести початковий етап НТР в СРСР до 60-х – початку 70-х років.

У початковій, нерозвиненій фазі, НТР виявляє перш за все свої технічні та економічні складові (наукові ж формуються як їх передумови й органічно входять в основу НТР). На більш зрілій щаблі еволюції науково-технічної революції на перший план входить ще один, мабуть, корінний критерій НТР – соціальний. Сучасна науково-технічна революція – не тільки і не стільки зміни в науці або технічної оснащеності, скільки найглибше соціальне перетворення, так як будь-яка революція є такою лише в тій мірі, в якій вона змінює суспільство. Поза людини і суспільства термін «революція» позбавлений сенсу. У зв'язку з цим не можна не відзначити порочність методологічного прийому, що закріпився в суспільствознавство при вивченні НТР – виокремлення проблеми соціальних наслідків науково-технічної революції, що веде до втрати комплексності поняття «НТР».

НТР у військовій сфері відразу ж заявила про свій глобальний характер. Нова зброя масового знищення й невідомі досі унікальні засоби її доправлення перетворили науку в планетарну силу, що об'єднала різні країни і континенти. Всі стали сусідами, особливо гостро проявилася взаємозалежність світу. Разом з тим поява атомної зброї та його застосування різко погіршило геополітичне становище Радянського Союзу. Дорожнеча нововведень обмежувала розвиток НТР в широкому обсязі, тому дуже швидко склався вузьке коло держав з особливо вагомим голосом у світовому співтоваристві.

Були досягнуті великі успіхи в розвитку кібернетики, ядерної фізики, астрофізики, в дослідженні космосу, у вивченні земної кори і морських глибин. Кількість нобелівських лауреатів було обернено пропорційно ступеню секретності проблем, що вивчалися.

У роки «холодної війни» в Росії створювалися цілі наукові містечка, які працювали майже виключно на оборону, наприклад, Арзамас-16. Сім'я номерних міст-супутників швидко розросталася: Красноярськ-26 (Желєзногорськ), Пенза-19, Томськ-7 (Сіверськ), Челябінськ-65 (Озерськ), Свердловськ-45 (Лісовий), Златоуст-36 (Трьохгорний), Зарічний, Зеленогорськ , Ново-Уральський, Снежинск і т. д.

У 1960 р. на місці села Пущино з'явився перший підмосковний наукоград. Зусиллями видатних вітчизняних учених-академіків Несмеянова, Єрусалимського, Білозерцева в короткі терміни створено потужний біологічний центр з 8 НДІ та інформаційно-обчислювальним комплексом. Пущинські вчені були удостоєні багатьох найвищих відзнак, в тому числі двох Ленінських, 12 державних та інших премій. З 1966 р. в Пущино розгорнули роботи з радіоастрономії. Через деякий час Пущино стало одним із 30 наукоградів Підмосков'я (Троицк, Черноголовка, Дзержинськ і ін.) На відміну від Новосибірська ці та інші наукові центри не мали виробничих потужностей прикладного призначення і безпосереднього виходу наукових вишукувань у практику.

У 70-ті роки СРСР став втрачати раніше завойовані позиції у сфері освоєння космосу (США здійснили престижний проект висадки на Місяць, а в 80-ті - першими створили космічний корабель багаторазового використання, що може повертатися на Землю), у літакобудуванні, ряді інших галузей науки і техніки. Далеко позаду СРСР опинився в області комп'ютеризації. Навіть традиційна політика випереджаючого розвитку військових галузей з максимальною концентрацією в них матеріальних і кадрових ресурсів у нових історичних умовах стала давати збої, тому що ці галузі все більше залежали від загального технологічного рівня народного господарства, від неефективності економічних механізмів.

Розвиток НТР і навіть елементів науково-технічного прогресу більш ранніх стадій стримувався економічним механізмом, що мало дуже негативні наслідки і для розвитку продуктивних сил суспільства, і для соціальної сфери. У середині 1980-х рр. понад 50 млн. чол. у промисловості, будівництві та на транспорті були зайняті ручною працею, характерним для доіндустріальних технологій. Тривало кількісне зростання працівників матеріального виробництва.