
- •Питання рд
- •Зміст поняття «ринкові дослідження». Роль ринкових досліджень.
- •Організаційні форми проведення ринкових досліджень.
- •Сутність, роль та вимоги до інформації.
- •Класифікація видів інформації та її джерел.
- •Послідовність етапів проведення ринкових досліджень.
- •Характеристика цілей і завдань ринкових досліджень.
- •Джерела первинної інформації. Переваги й недоліки .
- •Джерела вторинної інформації. Переваги й недоліки .
- •Сутність методу спостереження. Види спостережень.
- •Сутність і особливості методу інтерв’ю.
- •Сутність експертного методу. Способи організації експертного опитування.
- •Зміст методу Дельфи й методу «мозкового штурму».
- •Сутність методу фокусування в групі.
- •Характеристики учасників фокусування.
- •Сутність методів опитування й анкетування.
- •Панельний метод опитування
- •Сутність поняття «кон’юнктура ринку» та основні аспекти її дослідження. Показники кон’юнктури ринку.
- •Прогноз товарного ринку: сутність та алгоритм. Вимоги до прогнозу товарного ринку.
- •Конкурентоспроможність. Методи її оцінки.
- •Сутність ринкових досліджень споживачів. Альтернативні підходи до розуміння поведінки споживачів.
- •Концептуальні схеми поведінки споживачів.
- •Чинники зовнішнього впливу на поведінку споживачів.
- •Процес прийняття рішень щодо придбання товару. Чинники «чорної скриньки» споживача.
- •Дослідження міри задоволення споживачів.
- •Характеристика факторів, що впливають на механізм взаємовідносин «бренд-споживач».
- •Теоретичні засади ринкових досліджень торгових марок.
- •Дослідження іміджу. Оцінка ступеня лояльності до торгової марки.
- •Парадигма ринку послуг. Дослідження якості в сфері послуг.
- •Визначення ринку та формування попиту і пропонування послуг.
Теоретичні засади ринкових досліджень торгових марок.
Торгова марка (trademark) — це юридичний термін, який засвідчує право власності підприємства на певну назву, емблему, дизайн тощо.
У класичному маркетинговому розумінні торгова марка — це зареєстрований торговий знак, несанкціоноване використання якого (цілком або частково) забороняється чинним законодавством. У курсі теорії маркетингу та маркетингової товарної політики багато говорять про головні складові торгової марки, тому ми лише зауважимо, що її первинне покликання за ринкових умов — слугувати ідентифікатором продукції фірми-виробника з-поміж конкурентних у місцях реалізації. На початкових етапах розвитку ринкових механізмів господарювання в економіці торгова марка відігравала роль «прізвища, ім’я та по батькові» певного товару певного виробника. Одначе мірою посилення конкуренції така ситуація докорінно змінилася.
Так, на думку відомого спеціаліста в галузі брендингу Торсте - на Нільсона, «торгова марка — це лише символ, але символ із гігантським потенціалом» . Такий потенціал, на його думку, розкривається внаслідок того, що потужна торгова марка означає довіру до фірми-виробника з боку споживачів. Тобто фактично йдеться про напрацювання її позитивного іміджу.
З цього приводу зауважимо, що первинна функція горішин' марки за умов розвинених ринків значно поглибилася, падаючії діячам бізнесу можливість отримання додаткових засобів для успішної конкурентної боротьби. Перефразувавши цей вислів, можна стверджувати, що «механістичний» підхід до створення та управління торговими марками за умов ринку змінився комплексними складними моделями управління ними на основі брендингу, про що ми окремо поговоримо далі.
Своєю чергою, потрібно визначити таку категорію, як імідж. Імідж — це певне сприйняття споживачами торгової марки та її фірми-виробника, тобто це може бути навіть не те, що вони являють собою насправді, це радше уявлення про ті характеристики, якими вони наділені або не наділені. Таким чином, імідж існує або «не існує» в уяві представників цільового ринку. Такий імідж створюють численні елементи: від упаковки до чинників маркетингового виливу на поведінку споживачів. Цілком зрозуміло, що неабияку роль у такому процесі відіграватиме корпоративний РІІ як дуже потужний важіль формування позитивного іміджу компанії та її продукції.
Отже, цілком логічно постає питання, які зміни відбуваються і торговими марками у результаті набуття ними певного сталого позитивного іміджу в очах значної кількості представників цільового ринку? Одразу зауважимо, що на практиці доволі складно однією торговою маркою «догодити» різним представникам цільового ринку, навіть за умов його глибинної сегментації. Адже в разі загального позитивного ставлення до торгової марки кожним окремим споживачем різним її характеристикам надаватиметься різна міра важливості. Тому завдання маркетолога полягає не лише у формуванні загального позитивного іміджу торгової марки, що, безумовно, є конче важливим за умов жорсткої конкуренції. Не менш важливим буде розроблення та подальше донесення до цільового ринку певної системи цінностей або своєрідної системи споживчих координат, які закладені виробником у даний товар.