
- •1.Принципи побудови багатоканальних систем зв’язку
- •2.1. Багатоканальна система зв’язку
- •4. Види модуляції, застосовувані в системах із чпк
- •3.1.1. Лінійна амплітудна модуляція (ам) та її властивості
- •3.1.2. Лінійна фазова модуляція (фм) та її властивості
- •5. Улучшение энергетики модулированных сигналов в системах с чрк
- •6. Завади в системах із чпк і причини їхньої появи
- •7. Основные виды импульсной модуляции и способы их получения
- •1. Амплитудная импульсная модуляция (аим)
- •2. Широтная импульсная модуляция (шим)
- •3. Временная импульсная модуляция (вим)
- •9. Перехресні шуми інтерференційного походження
- •11. Показники якості роботи систем зв’язку
- •13. Типи каналів передачі та їх характеристики.
- •2.6. ДвоСторонНі канали передачі.
- •14. Генераторне обладнання асп.
- •2.7.4. Обладнання спряження і лінійного тракту асп.
- •15 Структурна схема декодера (цАп) системи ікм-30.
- •16. Утворення групового сигналу в цсп з ікм
- •17. Синхронізація в системах з ікм- часовим рк.
- •18 Лінійний тракт цифрової системи передавання з ікм – часовим розділенням каналів.
- •3.9.1. Формування лінійного сигналу.
- •3.9.2. Регенерація цифрових сигналів.
- •3.9.3. Накопичення помилок.
- •19. Ієрархія цсп.
- •Основні характеристики цсп з ікм.
14. Генераторне обладнання асп.
Використання в сучасних АСП багаторазового та групового перетворення частоти потребує отримання великої кількості синусоїдних сигналів різних частот, які використовуються в якості несучих частот. Усі необхідні частоти виробляються генераторним обладнанням, яке є складовою частиною АСП. Основні вимоги до генераторів несучих частот - сталість їх частоти. Це зумовлено тим, що при використанні методу ОБП на перетворювач приймальної станції слід подавати несуче коливання, частота якого точно співпадає з частотою несучого коливання на передавальній станції. Припустимо, що на перетворювач приймальної станції подається несуче коливання з частотою н + , де - відхилення частоти від номінального значення. На виході демодулятора замість сигналу з частотою з’явиться сигнал з частотою + , тобто виникає зсув частот. Це викликає спотворення сигналу, яке погіршує чіткість мови, а при передаванні нетелефонних сигналів (телеграф, передавання даних) підвищує кількість помилок. Максимально допустиме розходження частот = 0,5Гц.
Відносна нестабільність частоти за таких умовах:
0/0 10-6...10-8, де 0 - номінальне значення частоти.
Застосування великої кількості високостабільних генераторів несучих частот зробило би генераторне обладнання дорогим і малонадійним (із-за складності). Тому в сучасних АСП використовують принцип гармонійної генерації несучих частот. Усі несучі частоти вибираються як гармоніки деякої основної частоти 0, яка виробляється високостабільним задавальним (опорним) генератором (ЗГ). У задавальному генераторі застосовують високодобротні кварцові резонатори, які розміщують в термостаті. Іноді весь ЗГ також ставлять в термостат. Частота ЗГ може перевищувати опорну, оскільки на високих частотах можливо виготовити більш якісні і економічні кварцові резонатори. У цьому випадку частота ЗГ ділиться подільником частоти (ДЧ), з виходу якого поступає частота 0=з.г./n, де n - коефіцієнт ділення.
Г
армоніки
основної частоти утворюються в пристрої,
який називається генератором
гармонік
(ГГ). ГГ - це нелінійне обладнання, яке
викривлює форму синусоїдального сигналу.
Рис. 2.32
Гармоніки виділяються фільтрами Ф. Виділенні частоти кі0 (де кі - номер відповідної гармоніки) використовуються в якості несучих частот.
П
риклад:
Рис. 2.33
ФІНЧ - фільтри індивідуальних несучих частот.
Надійність генераторного обладнання повинна бути виключно високою, оскільки від його надійності залежить робота всієї СП.
Для забезпечення надійності генераторне обладнання звичайно резервується з автоматичним переключенням на резерв при виході із ладу яких-небудь вузлів. Звичайно один комплект генераторного обладнання забезпечує перетворення сигналів сотень і навіть тисяч стандартних каналів ТЧ, тобто велика кількість СП може використовувати одне й те ж генераторне обладнання. Отже, генераторне обладнання повинно бути уніфікованим. Для його розміщення передбачені спеціальні стійки уніфікованого генераторного обладнання (СУГО).