2 Роки.

2,5 Роки.

Дівчинка 13 років отримує мерказоліл для лікування дифузного токсичного зобу. Внаслідок проведення терапії досягнено стану еутиреозу. Дозу препарату поступово знижують протягом кожних 10 днів на:

1 мг.

3 мг.

*5 мг.

7 мг.

10 мг.

У дитини 2 років діагностовано природжену дисфункцію кори наднирникових залоз. Замісну терапію слід проводити на протязі:

Кількох місяців.

Кількох років.

Обмеженого проміжку часу.

Тривалого проміжку часу.

*Постійно.

У дівчинки 7 років діагностовано природжену дисфункцію кори наднирникових залоз. Оптимальні терміни для проведення хірургічної корекції статі у дівчинки:

Відразу після встановлення діагнозу.

Через 1-2 місяці.

*Через кілька місяців – 1 рік.

Через 2-3 роки.

Через 5-6 років після встановлення діагнозу.

У хлопчика 4 років, який перебуває в реанімаційному відділенні, розвинувся синдром Уотерхауса-Фрідеріксена. На фоні якої інфекції може виникнути даний синдром:

Пневмококової.

Стрептококової.

*Менінгококової.

Стафілококової.

Дифтерії.

У дитини 6 років діагностовано синдром Іценко-Кушінга. Назвіть критерій даної патології:

Підвищення вмісту АКТГ в крові.

*Зниження вмісту АКТГ в крові.

Зниження екскреції із сечею 17-кетостероїдів та 17-оксикортикостероїдів.

Гіперплазія кори наднирникових залоз.

Базофільна аденома гіпофіза.

У хлопчика 4 років діагностовано первинну хронічну недостатність наднирникових залоз. Лабораторний критерій даної патології:

Підвищення рівня кортизолу та альдостерону в крові.

Зниження рівня кортикотропіну в крові.

Підвищення екскреції із сечею 17-кетостероїдів та 17-оксикортикостероїдів.

Гіпернатріємія, гіпохлоремія, гіперкаліємія.

*Зниження екскреції із сечею 17-кетостероїдів та 17-оксикортикостероїдів.

У дитини 12 років діагностовано синдром Іценко-Кушінга, для якого характерно такі зміни:

Посилення продукції кортикотропіну.

Підвищення утворення кортиколіберину.

*Надлишок в організмі кортикостероїдів.

Зниження рівня кортикостероїдів в крові.

Підвищення продукції катехоламінів.

У дитини 12 років при огляді педіатром запідозрено синдром Іценко-Кушінга. Дитину направлено на консультацію до ендокринолога, який запідозрив хворобу Іценко-Кушінга. Для проведення диференціальної діагностики між хворобою та синдромом Іценко-Кушінга використовують діагностичні проби з:

Тироліберином.

Дофаміном.

Вазопресином.

*Дексаметазоном.

Інсуліном.

Дівчинці 11 років. Скарги на слабкість, втомлюваність, запаморочення, похудання. Хворіє 2 роки. При огляді виражена слабкість, гіперпігментація шкіри сосків, складок. Щитовидна залоза ІІ ст., очні симптоми відсутні. Лікар виставив попередній діагноз:

Дифузний токсичний зоб.

Адреногенітальний синдром.

Гіпотиреоз.

*Хвороба Аддісона.

Дифузний нетоксичний зоб.

Дівчинці 12 років. Скарги на слабкість, втомлюваність, запаморочення, похудання. Хворіє 2 роки. При огляді виражена слабкість, гіперпігментація шкіри сосків, складок. Щитовидна залоза ІІ ст., очні симптоми відсутні. Лікар виставив попередній діагноз: хвороба Аддісона. Для уточнення діагнозу найбільш доцільно провести:

Визначення електролітів.

*Вміст кортикотропіну, кортизолу.

УЗД наднирників.

ЯМР.

Томографію наднирникових залоз.

Дівчинці 11 років. Скарги на слабкість, втомлюваність, запаморочення, похудання. Хворіє 2,5 роки. При огляді виражена слабкість, гіперпігментація шкіри сосків, складок. Щитовидна залоза ІІ ст., очні симптоми відсутні. Лікар виставив попередній діагноз: хвороба Аддісона. Для оцінки функціонального стану кори наднирникових залоз слід провести проби з:

Кортизолом.

Кортикотропіном.

*АКТГ.

Альдостероном.

Преднізолоном.

У новонародженої дитини відмічається блювання, часті рідкі випорожнення, відмова від їжі, сухість шкіри, зниження тургору, здуття живота, збільшення клітора, неповне розділення уретри та вагіни, неповне зрощення статевих губ. Попередній діагноз:

Пілороспазм.

Пілоростеноз.

Крипторхізм.

*Адреногенітальний синдром.

Кишкова інфекція.

У новонародженої дитини відмічається блювання, часті рідкі випорожнення, відмова від їжі, сухість шкіри, зниження тургору, здуття живота, збільшення клітора, неповне розділення уретри та вагіни, неповне зрощення статевих губ. Попередній діагноз: адреногенітальний синдром. Зміни електролітів при даній патології:

*Гіперкаліємія, гіпонатріємія.

Гіпернатріємія, гіпокаліємія.

Гіпернатріємія, норма калію.

Норма натрію, гперкаліемія.

Норма калію і натрію.

У новонародженої дитини відмічається блювання, часті рідкі випорожнення, відмова від їжі, сухість шкіри, зниження тургору, здуття живота, збільшення клітора, неповне розділення уретри та вагіни, неповне зрощення статевих губ. Попередній діагноз: адреногенітальний синдром. Клінічна форма даного синдрому:

*Солевтратна.

Вірильна.

Змішана.

Гіпертензивна.

Гіпотензивна.

У дитини 3 років діагностовано просту вірильну форму адреногенітального синдрому. Недостатня продукція яких гормонів кори наднирникових залоз виявляється при даній патології:

*Глюкокортикоїдів.

Глюко- та мінералокортикоїдів.

Андрогенів.

Мінералокортикоїдів.

Естрогенів.

У дитини 2 років діагностовано сільвтрачаючу форму адреногенітального синдрому. Недостатня продукція яких гормонів кори наднирникових залоз виявляється при даній патології:

Глюкокортикоїдів.

*Глюко- та мінералокортикоїдів.

Андрогенів.

Мінералокортикоїдів.

Естрогенів.

У дитини 2 місяців виявлено порушення статевого розвитку. Необхідно провести зміну статі до якого віку:

1 року.

1-2 років.

2-3 років.

*3-4 років.

5 років.

Хлопчик 15 років відстає в статевому дозріванні, періодично втомлюється. З 3 років відмічається відставання в рості більше 3 сигм. При огляді: ріст – 121 см, маса тіла – 34 кг. Розвиток зовнішніх статевих органів відповідає 6-річному віку. «Кістковий вік» - 8 років. Хлопчику можна поставити попередній діагноз:

*Гіпофізарний нанізм.

Психосоціальний нанізм.

Тиреогенний нанізм.

Хондродистрофія.

Примордіальний нанізм.

Хлопчик 15 років відстає в статевому дозріванні, періодично втомлюється. З 3 років відмічається відставання в рості більше 3 сигм. При огляді: ріст – 121 см, маса тіла – 34 кг. Розвиток зовнішніх статевих органів відповідає 6-річному віку. «Кістковий вік» - 8 років. Хлопчику виставили діагноз: гіпофізарний нанізм. Найбільш доцільно призначити терапію:

Соматотропін.

Тироксин.

Соматотропін, тироксин.

Анаболічні стероїди.

*Соматотропін, тироксин, гонадотропін.

Хлопчик 16 років скаржиться на підвищену масу тіла, втомлюваність, головний біль. Протягом останнього року відзначається прискорений ріст і прибавка маси на 6 кг, виникли рожеві стриї на стегнах і животі, періодично підвищується АТ. Зріст – 165 см, маса тіла – 70 кг. Розподіл підшкірно-жирової клітковини рівномірний, АТ підвищений. Статевий розвиток відповідає 12-13 рокам. У дитини можна діагностувати:

Хворобу Іценко-Кушінга.

Синдром Іценко-Кушінга.

Аліментарне ожиріння.

*Пубертатний юнацький диспітуїтаризм.

Гіпоталамічне ожиріння.

У дитини 15 років діагностовано гіпофізарний нанізм: типова ознака для даної патології:

Малий зріст при народженні.

Шкіра помірної вологості, звичайного кольору.

Виражене зниження інтелекту.

*Відсутні вторинні статеві ознаки.

Вторинні статеві ознаки розвинені відповідно до віку.

Хлопчик 10 років. Зріст – 95 см, маса тіла – 19 кг. Зріст матері – 165 см, батька – 178 см. Сигмальне відхилення у дитини:

1 сигма.

2 сигми.

3 сигми.

*4 сигми.

5 сигм.

Хлопчик 10 років. Зріст – 95 см, маса тіла – 19 кг. Зріст матері – 165 см, батька – 178 см. Відхилення у дитини 4 сигми, що відповідає такому синдрому:

*Нанізм.

Гіпонанізм.

Субнанізм.

Гіпотиреоз.

Хондродистрофія.

Хлопчик 10 років. Зріст – 95 см, маса тіла – 19 кг. Зріст матері – 165 см, батька – 178 см. Відхилення у дитини 4 сигми. Відставання в рості відмітили з 4 років. За останні 2 роки прибавка в рості складає 1 см. АТ – 80/50 мм рт. ст. Статеві органи відповідають віку 4-5 років, сформовані правильно. Інтелект не порушений. Попередній діагноз:

Тиреогенний нанізм.

Соматогенний нанізм.

Церебральний нанізм.

*Гіпофізарний нанізм.

Сімейно-конституційна затримка росту.

Хлопчик 10 років. Зріст – 95 см, маса тіла – 19 кг. Зріст матері – 165 см, батька – 178 см. Відставання в рості відмітили з 4 років. За останні 2 роки прибавка в рості складає 1 см. АТ – 80/50 мм рт. ст. Статеві органи відповідають віку 4-5 років, сформовані правильно. Інтелект не порушений. Сигмальне відхилення удитини:

1 сигма.

2 сигми.

3 сигми.

*4 сигми.

5 сигм.

В стаціонар госпіталізована дитина 6 місяців з клініко-лабораторною картиною залізодефіцитної анемії 2-го ступеня тяжкості. Народилася недоношеною з вагою 1800 г. На штучному вигодовуванні з 2-х місяців. За останні 2 тижні дитина значно зблідла. Який препарат використовують для патогенетичної терапії?

*Гемофер.

Еритроцитарна маса.

Вітамін В₁₂ .

Фолієва кислота.

Преднізолон.

Мати 10-місячної дитини скаржиться на загальну блідість, поганий апетит, збільшений живіт малюка. В неонатальному віці дитина лікувалась у стаціонарі з приводу жовтяниці та анемії. Об’єктивно: шкіра бліда з жовтяничним відтінком, зубів немає, живіт збільшений, пальпується селезінка. Нв-90 г/л, ер.-3,0х10¹²/л, КП-0,9, мікросфероцитоз, ретикулоцитоз до 20%, білірубін сироватки – 37 мкмоль/л, непрямий- 28 мкмоль/л. Який тип анемії має місце?