Модуль 3. Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей Текстові завдання

Анемія – це захворювання, яке обумовлене зменшенням:

Гемоглобіну в крові.

Еритроцитів в крові.

Гемоглобіну в мілілітрі крові.

Еритроцитів в літрі крові.

*Гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові.

Для І ступеня анемій характерні такі показники гемоглобіну в крові:

*110-90 г∕л.

89-70 г∕л.

69-50 г∕л.

100-90 г∕л.

105-95 г∕л.

Для ІІ ступеня анемій характерні такі показники гемоглобіну в крові:

110-90 г∕л.

89-70 г∕л.

69-50 г∕л.

*89-70 г∕л.

105-95 г∕л.

Для ІІІ ступеня анемій характерні такі показники гемоглобіну в крові:

110-90 г∕л.

89-70 г∕л.

*69 і менше г∕л.

100-90 г∕л.

105-95 г∕л.

Для І ступеня анемій характерні такі показники еритроцитів в крові:

*3,5 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

3,3 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

3,0 -2,5 ×10 ¹²⁄л.

4,5 -4,0 ×10 ¹²⁄л.

4,0 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

Для ІІ ступеня анемій характерні такі показники еритроцитів в крові:

3,5 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

3,3 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

*3,0 -2,5 ×10 ¹²⁄л.

4,5 -4,0 ×10 ¹²⁄л.

4,0 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

Для ІІІ ступеня анемій характерні такі показники еритроцитів в крові:

3,5 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

3,3 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

*2,5 і менше ×10 ¹²⁄л.

4,5 -4,0 ×10 ¹²⁄л.

4,0 -3,0 ×10 ¹²⁄л.

До анемій, викликаних недостатністю гемопоетичних факторів належить така анемія:

*Залізодефіцитна.

Анемія Фанконі.

Гіпопластична.

Апластична.

Гемолітична.

До анемій, викликаних недостатністю гемопоетичних факторів належить така анемія:

*Вітамінодефіцитна.

Анемія Фанконі.

Гіпопластична.

Апластична.

Гемолітична.

До анемій, викликаних недостатністю гемопоетичних факторів належить така анемія:

*Протеїнодефіцитна.

Анемія Фанконі.

Гіпопластична.

Апластична.

Гемолітична.

Анемія Фанконі належить до таких видів анемій:

Залізодефіцитних.

Протеїнодефіцитних.

*Гіпопластичних.

Постгеморагічних.

Гемолітичних.

Для гіпохромної анемії характерний такий кольоровий показник:

1,2.

1,1.

1,0.

0,9.

*0,7.

Для нормохромної анемії характерний такий кольоровий показник:

1,2-1,1.

1,1-1,0.

1,0-1,2.

*0,9-1,0.

0,7-0,8.

Для гіперхромної анемії характерний такий кольоровий показник:

1,0-0,9.

1,0.

*1,1 і більше.

0,9.

0,7.

Для регенераторної анемії характерна така кількість ретикулоцитів у %:

*Від 5 до 50.

Більше 50.

Більше 40.

Менше 5.

0.

Для гіперрегенераторної анемії характерна така кількість ретикулоцитів у %:

Від 5 до 50.

*Більше 50.

Більше 40.

Менше 5.

0.

Для гіпорегенераторної анемії характерна така кількість ретикулоцитів у %:

Від 5 до 50.

Більше 50.

Більше 40.

*Менше 5.

0.

Для aрегенераторної анемії характерна така кількість ретикулоцитів у %:

Від 5 до 50.

Більше 50.

Більше 40.

Менше 5.

*0.

Дітям до 3 років кожного дня необхідно отримувати з їжею стільки заліза:

4 мг.

5 мг.

6 мг.

7 мг.

*8 мг.

Дітям старшого віку необхідна така кількість заліза щоденно:

8-9 мг.

9-10 мг.

10-12 мг.

11-12 мг.

*12-15 мг.

Найкраще залізо засвоюється з такого продукту:

*Риби.

Яєць.

Пшениці.

Курячої печінки.

Яблук.

Найкраще залізо засвоюється з такого продукту:

*Курячого м’яса.

Яєць.

Пшениці.

Курячої печінки.

Яблук.

Найкраще залізо засвоюється з такого продукту:

*Сої.

Яєць.

Пшениці.

Курячої печінки.

Яблук.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Тахикардія.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертрофія правого шлуночка.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Систолічний шум над верхівкою.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертрофія правого шлуночка.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Систолічний шум над легеневою артерією.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертрофія правого шлуночка.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Зміщення меж серця вліво.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертрофія правого шлуночка.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Гіпертрофія лівого шлуночка.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертррофія правого шлуночка.

До проявів змін з боку серцево-судинної системи при залізодефіцитній анемії відноситься:

Брадикардія.

*Задишка.

Систолічний шум над аортою.

Зміщення меж відносної серцевої тупості вправо.

Гіпертррофія правого шлуночка.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Зниження зубця Р в грудних відведеннях.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Зниження зубця Т.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Двофазність зубця Т.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Відхилення вверх інтервалу ST.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Відхилення вниз інтервалу ST.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Зниження зубця Р в грудних відведеннях.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Зміни на ЕКГ при залізодефіцитній анемії:

*Зниження зубця Р в грудних відведеннях.

Однофазність зубця Т.

Відхилення вправо інтервалу ST.

Зниження зубця Т в грудних відведеннях.

Підвищення зубця Т.

Тусклі і плоскі нігті є проявом такого синдрому:

Інтоксикаційного.

*Сидеропенічного.

Серцево-судинного.

Загальноанемічного.

Гіпотонічного.

Загальна залізозв’язуюча здатність сироватки крові в нормі становить:

*44,6-56,8 мкмоль⁄л.

42,6-46,6 мкмоль⁄л.

40,6-46,4 мкмоль⁄л.

34,6-36,3 мкмоль⁄л.

36,6-46,7 мкмоль⁄л.

Коефіцієнт насичення трансферину в нормі у %:

20-30.

30-40.

40-60.

*30-50.

50-60.

Ферритин сироватки крові в нормі становить:

*32-68 мкг∕л.

22-58 мкг∕л.

36-78 мкг∕л.

22-44 мкг∕л.

36-48 мкг∕л.

Вміст вільних протопорфіринів еритроцитів в нормі становить:

100-150 мкг⁄л.

150-200 мкг⁄л.

200-350 мкг⁄л.

200-450 мкг⁄л.

*200-400 мкг⁄л.

Норма сидеробластів в мієлограмі у %:

10-50.

20-40.

20-60.

30-70.

*20-90.

Загальна залізозв’язуюча здатність сироватки крові при залізодефіцитній анемії становить:

*Більше 58,0 мкмоль⁄л.

Більше 46,6 мкмоль⁄л.

Більше 38,4 мкмоль⁄л.

Більше 26,3 мкмоль⁄л.

Більше 16,7 мкмоль⁄л.

Коефіцієнт насичення трансферину при залізодефіцитній анемії становить в %:

Менше 30.

Менше 40.

Менше 60.

*Менше 20.

Менше 50.

Ферритин сироватки крові при залізодефіцитній анемії становить:

*Менше 12 мкг∕л.

Менше 28 мкг∕л.

Менше 14 мкг∕л.

Менше 24 мкг∕л.

Менше 18 мкг∕л.

Вміст вільних протопорфіринів еритроцитів при залізодефіцитній анемії становить:

Більше 100 мкг⁄л.

Більше 200 мкг⁄л.

Більше 400 мкг⁄л.

Більше 500 мкг⁄л.

*Більше 600 мкг⁄л.

При залізодефіцитній анемії кількість сидеробластів в мієлограмі у %:

Менше 50.

Менше 40.

Менше 30.

Менше 20.

*Менше 10.

Показники си­роваткового заліза в нормі:

5-10,5 мкмоль/л.

12,5-10,5 мкмоль/л.

*12,5-40,0 мкмоль/л.

45,0-72,0 мкмоль/л.

1,0-5,0 мкмоль/л.

Нижня межа нормального рівня сироваткового феритину у дітей:

10-15 нг.

*20-25 нг.

30 нг.

50-60 нг.

5-7 нг.

Найбільш часто зустрічається у дітей така анемія:

Гемолітична.

*Аліментарна.

Гіпопластична.

Анемія складного генезу.

Постгеморагічна.

Аліментарна анемія може бути результатом дефіциту такої сполуки, за винятком:

Залізо.

Фолієва кислота.

Вітамін В_12.

*Піридоксин.

Вітамін А.

Стосовно залізодефіцитної анемії кожне з наступних тверджень вірне, за винятком:

У близнюків вона розвивається рідко.

Вона особливо поширена у ма­люків, оскільки молоко, як ко­ров'яче, так і грудне, бід­не на залізо.

Недоношені діти дуже схильні до її розвитку.

*Часто зустрічається при синд­ромі мальабсорбції.

Супроводжує гіпотрофію.

Основними клінічни­ми проявами астено-невротичного синдрому при залізодефіцитній анемії у дітей є такі, за винятком:

Слабкість.

М'язова гіпотонія.

Зниження емоцій.

Гіперестезія.

*Зниження інтелекту.

Клінічними проява­ми серцево-судинного синдрому при залізодефіцитній анемії у дітей є такі, за винятком:

Тахікардія.

Послаблення серцевих тонів.

*Органічний систолічний шум.

Розширення меж відносної ту­пості серця у поперечнику.

Функціональний систолічний шум.

Ознака залізодефіцитної анемії у дітей:

Мікроцитоз.

*Гіпохромія.

Анізоцитоз.

Пойкілоцитоз.

Поява бластних клітин.

Показник, що не є ознакою залізодефіцитної анемії:

*Мікроцитоз.

Гіпохромія.

Еритропенія.

Зниження гематокриту.

Зниження сироваткового заліза.

Стосовно перорального застосування препаратів заліза при лікуванні залізодефіцитних анемій всі твердження правильні, за винят­ком:

*Добова доза елементарного залі­за у дітей 1 року життя 5-8 мг/кг.

Має подразливий вплив на сли­зову оболонку шлунку.

Часто спостерігається зміна ко­льору шкіри у зв'язку з розвит­ком гемосидерозу.

Рідко приводить до побічних дій.

Підвищує рівень заліза на 2-4 дні пізніше, ніж парентеральний прийом.

Загальна тривалість лікування пероральними препаратами заліза коливається в межах:

1 -3 роки.

3-6 місяців.

1 місяць.

*2-3 місяці.

4-5 місяців.

У таких продуктах міс­титься залізо у високій концентрації, за винятком:

Яблука.

Боби, квасоля, соя.

Печінка яловича.

*Крупа вівсяна.

Язик яловичий.

Дози вітаміну Е у дітей першого року життя при вітамін-Е-дефіцитній анемії:

1-2 мг/добу.

2-3 мг/добу.

3-4 мг/добу.

*4-5 мг/добу.

10-20 мг/добу.

Набутий дефіци­т вітаміну В12 при однобічному виго­довуванні молоком і борошном спостерігається у дітей віком:

В кінці 1 місяця життя.

В кінці 2-3 місяців життя.

*В кінці 6 місяця життя.

Після 1 року життя.

Після 2 років.

Другий фізіологічний перехрест в лейкоформулі крові у дітей відбувається в такому віці:

В 5-годинному віці.

В 5-денному віці.

В 5-тижневому віці.

В 5-місячному віці.

*В 5-річному віці.

Клітини, які переважають у лейкоформулі трьохмісячної дитини:

Лейкоцити.

*Лімфоцити.

Нейтрофіли.

Моноцити.

Базофіли.

Клітини, які переважають у лейкоформулі 3-х річної дитини у нормі:

Лейкоцити.

*Лімфоцити.

Моноцити.

Нейтрофіли.

Базофіли.

Клітини, які переважають у лейкоформулі 7-річної дитини у нормі:

Лейкоцити.

Лімфоцити.

Моноцити.

*Нейтрофіли.

Базофіли.

Вміст гемоглобіну за даними загального аналізу крові вважають нижньою межею норми у 3-х річної дитини:

140 г/л.

130 г/л.

120 г/л.

*110 г/л.

100 г/л.

Вміст гемоглобіну за даними загального аналізу крові вважають нижньою межею норми у 8-річної дитини:

140 г/л.

130 г/л.

*120 г/л.

110 г/л.

100 г/л.

Клінічна ознака залізодефіцитної анемії:

*Спотворення смаку та нюху.

Блювота.

Заїкання та дисфагія.

Біль епігастральній ділянці.

Нудота.

Продукт, який можна рекомендувати до вживання дитині, хворій на залізодефіцитну анемію:

Горіхи.

*М’ясо.

Сир.

Огірки.

Чай.

Причиною виникнення ранньої анемії недоношених дітей є:

Дефіцит вітаміну Д.

Дефіцит заліза.

*Дефіцити еритропоетину.

Дефіцит цинку.

Дефіцит кальцію.

Анемія – це захворювання, що характеризується зменшенням в одиниці об”єму крові:

Еритроцитів та лейкоцитів.

Гемоглобіну та колірного показника.

Тромбоцитів та ретикулоцитів.

*Еритроцитів та гемоглобіну.

Еритроцитів та колірного показника.

Синдром, який є характерним для залізодефіцитної анемії:

*Епітеліальний.

Артралгічний.

Осалгічний.

Больовий.

Інтоксикаційний.

Для залізодефіцитної анемії у дітей до 5 років характерне зменшення Нв в крові нижче:

150 г/л.

130 г/л.

120 г/л.

*110 г/л.

100 г/л.

Гематологічною ознакою залізодефіцитної анемії є:

Гіперхромія.

Нормохромія.

*Гіпохромія.

Мікросфероцитоз.

Анізоцитоз.

Ознакою залізодефіцитної анемії у дітей старших 5 років є рівень гемоглобіну нижчий за :

150 г/л.

110 г/л.

130 г/л.

*120 г/л.

100 г/л.

Рання анемія у недоношених дітей найчастіше є:

*Залізодефіцитною.

Білководефіцитною.

Гемолітичною.

Апластичною.

Постгеморагічною.

Пізня анемія недоношених спостерігається у дітей:

Першого місяця життя.

Першого кварталу життя.

4-6 місяців.

* 6-9 місяців.

9-12 місяців.

Рання анемія недоношених спостерігається:

Відразу після народження.

На першому тижні.

На першому місяці життя.

*У першому кварталі життя.

В 3-6 місяців.

При залізодефіцитній анемії залізозв’язуюча здатність сироватки крові:

Знижена.

Не змінена.

*Підвищена.

Спотворена.

Відсутня.

При залізодефіцитній анемії вміст еритробластів в кістковому мозку:

*Нижчий 10%.

Вищий 10%.

Нижчий 20%.

Вищий 20%.

Нижчий 15%.

Синдром, який є характерним для вітамінодефіцитної анемії:

Інтоксикаційний.

*Астено-невротичний.

Геморагічний.

Гіпертермічний.

Осалгічний.

Ознакою вітамін-В 12-фолієводефіцитної анемії є:

Зниження колірного показника.

* Підвищення колірного показника.

Зниження коефіцієнту насичення плазми трансферином.

Зниження залізозв”язуючої здатності сироватки крові.

Зниження сироваткового заліза.

При вітамін В 12-фолієводефіцитній анемії колір шкіри має:

Ціанотичний відтінок.

Іктеричний відтінок.

*Лимонно-жовтий відтінок.

Виражену блідість.

Шорсткість.

Для вітамінодефіцитної анемії є характерним:

Мікросфероцитоз.

*Наявність тілець Жолі і Кебота в еритроцитах.

Еритроцитоз.

Тромбоцитопенія.

Поліцитемія.

Для білководефіцитної анемії характерна:

Гіпохромія.

*Гіпопротеїнемія.

Гіпербілірубінемія.

Гіперхромія.

Мікросфероцитоз.

Ознакою сидеропенічного синдрому при анемії у дітей є:

*Спотворення апетиту.

Зниження маси тіла.

Збільшення селезінки.

Підвищення пітливості.

Підвищена збудливість.

При анемії легкого ступеня гемоглобін в крові:

120-100 г/л.

110-100 г/л.

*90-110 г/л.

70-89 г/л.

Нижче 69 г/л.

При анемії середньої тяжкості гемоглобін в крові:

110-100 г/л.

90-99 г/л.

*70-89 г/л.

60-69 г/л.

80-89 г/л.

При тяжкій анемії гемоглобін в крові знаходиться в межах:

90-99 г/л.

80-89 г/л.

70-79 г/л.

*Нижче 69 г/л.

Нижче 60 г/л.

Залізодефіцитну анемію неможливо вилікувати без:

Гемотрансфузій.

*Препаратів заліза.

Глюкокортикоїдів.

В/в введення препаратів заліза.

Призначення вітаміну В 12.

Гемотрансфузії при анеміях дітям прводять, коли гемоглобін нижчий за:

80 г/л.

70 г/л.

69 г/л.

50 г/л.

*40 г/л.

Після нормалізаціі показників крові препарати заліза у половинній дозі призначають напротязі:

1-2 тижнів.

2-4 тижнів.

*4-8 тижнів.

6 місяців.

1 року.

Препарати заліза для лікування анемій у дітей призначають з розрахунку

(по елементарному залізу):

1 мг/кг/добу.

2 мг/кг/добу.

3 мг/кг/добу.

*5 мг/кг/добу.

10 мг/кг/добу.

Харчовий продукт, який містить багато заліза:

Яблука.

Вівсяна крупа.

Гречана крупа.

М’ясо.

*Свинна печінка.

Препарати заліза найкраще засвоюються організмом при введенні їх:

В/в.

В/м.

П/ш.

*Перорально.

Парентерально.

Доза препаратів заліза при парентеральному введенні становить (розрахунок по елементарному залізу):

*1 мг/кг/добу.

2 мг/кг/добу.

3 мг/кг/добу.

4 мг/кг/добу.

5 мг/кг/добу.

Для лікування вітамінодефіцитної анемії обв”язково призначають:

Препарати заліза і вітамін А.

Вітаміни А і Е.

*Вітамін В 12 і фолієву кислоту.

Вітаміни групи В.

Аскорутін.

З метою профілактики анемій недоношеним дітям призначають:

Вітамін В 12.

Фолієву кислоту.

*Препарати заліза з 2-х місячного віку.

Препарати заліза з 2-х тижневого віку.

Фототерапію.

Препарат заліза, який призначений для парентерального введення:

Аскофер.

Гемофер.

Ферроцерон.

*Феррум-лек.

Ферроплекс.

Разом з призначенням препаратів заліза дітям доцільно:

*Нормалізувати функцію травного каналу.

Проводити антибактеріальну терапію.

Призначати бактерійні препарати.

Призначати антацидні препарати.

Призначати жовчегінні засоби.

В стаціонар госпіталізована дитина 6 місяців з клініко-лабораторною картиною залізодефіцитної анемії 2-го ступеня тяжкості. Народилася недоношеною з вагою 1800 г. На штучному вигодовуванні з 2-х місяців. За останні 2 тижні дитина значно зблідла. Який препарат використовують для патогенетичної терапії?

*Гемофер.

Еритроцитарна маса.

Вітамін В₁₂ .

Фолієва кислота.

Преднізолон.

Мати 10-місячної дитини скаржиться на загальну блідість, поганий апетит, збільшений живіт малюка. В неонатальному віці дитина лікувалась у стаціонарі з приводу жовтяниці та анемії. Об’єктивно: шкіра бліда з жовтяничним відтінком, зубів немає, живіт збільшений, пальпується селезінка. Нв-90 г/л, ер.-3,0х10¹²/л, КП-0,9, мікросфероцитоз, ретикулоцитоз до 20%, білірубін сироватки – 37 мкмоль/л, непрямий- 28 мкмоль/л. Який тип анемії має місце?