1. Гіпоталамічний синдром

2. *Цукровий діабет

3. Нецукровий діабет

4. Гіпотиреоз

5. Гіпертиреоз

109. Яка дієта використовується при лікуванні гастродуоденітів? Мал. 166

1. *Дієта №1

2. Дієта №2

3. Дієта №3

4. Дієта №4

5. Дієта №5

110. На Мал. 88 схематично зображено ВВС тетраду Фалло. Які патологічні зміни спостерігаються в будові серця при цій ваді?

1. Дефект міжпередсердної перегородки, гіпертрофія лівого шлуночка, декстра позиція аорти, дефект устя легеневої артерії

2. *Дефект міжшлуночкової перегородки, , гіпертрофія лівого шлуночка, декстра позиція аорти, дефект устя легеневої артерії

3. Відкрита Боталова протока, , гіпертрофія лівого шлуночка, декстра позиція аорти, дефект устя легеневої артерії

4. Дефект міжшлуночкової перегородки, гіпертрофія правого шлуночка, декстра позиція аорти, дефект устя легеневої артерії

5. Немає правильної відповіді

111. На мал. 89 зображено провідну систему серця. Що відсутнє з позначень провідної системи на малюнку?

1. Синусів вузол

2. Атріовентрикулярний вузол

3. Волокна Пуркінє

4. Аорта

5. *Пучок Гіса та його гілки

112. Що позначено на мал. 90 стрілками без підпису?

1. Шлуночки

2. Міжпередсердна перегородка

3. Міжшлунчкова перегородка

4. Аорта

5. *Гілки пучка Гіса

113. Яка ВВС схематично зображена на мал. 91?

1. *Тетрода Фолло

2. Коарктація аорти

3. Стеноз легеневого стовбура

4. Дефект міжшлуночкової перегородки

5. Стеноз аорти

114. Яка ВВС зображена на мал. 85?

1. Спільний шлуночок

2. *Дефект міжшлуночкової перегородки

3. Дефект міжпередсердної перегородки

4. Тетрода Фалло

5. Дексра позиція аорти

115. На мал. 85 зображено ВВС дефект міжшлуночкової перегородки. По якому типу розвивається недостатність кровообігу при даній ваді?

1. *Правошлуночкову

2. Лівошлуночкову

3. Змішану

4. Венозному

5. Артеріальному

116. На мал. 94 зображено кровообіг плода . Що з перерахованого не властиве для кровообігу плода?

1. Функціональне овальне вікно

2. Функціональне артеріальна протока

3. Функціональне аранцієва протока

4. *Функціональне мале коло кровообігу

5. Немає правильної відповіді

117. Яка вроджена вада серця зображена на мал. 95?

1. Тетрода Фало

2. *Дефект міжпередсердної перегородки

3. Дефект міжшлуночкової перегородки

4. Стеноз аорти

5. Намає правильної відповіді

118. На мал. 96 зображено ВВС тетраду Фало. Як відбувається скидання крові при даній ваді серця?

1. Зліва на право

2. *Справа на ліво

3. Не змінюється

4. Частково змінюється

5. Немає правильної відповіді

119. . На мал. 97 схематично зображено ВВС транспозицію магістральних судин. Яку кров отримує велике коло кровообігу при даній ваді?

1. Венозну

2. Артеріальну

3. *Змішану

4. Немає правильної відповіді

5. Не отримує

120. Які розміри великого тім‘ячка у новонародженої дитини? Мал. 92

1. 2,5-3 см

2. 2-3 см

3. 2,5-5 см

4. 1,5-3 см

5. *2-2,5 см

121. До якого віку заростає в нормі велике тім‘ячко? Мал. 92

1. 6 місяців

2. 12 місяців

3. *18 місяців

4. 9 місяців

5. 24 місяців

122. До якого віку в нормі заростає мале тім‘ячко у дитини? Мал. 92

1. *3 місяців

2. 12 місяців

3. 18 місяців

4. 6 місяців

5. 24 місяців

123. Які аномалії розвитку зображені на малюнку?

1. *Дефект міжпередсердної перегородки, спільний шлуночок, декстра позиція аорти

2. Спільний шлуночок, декстра позиція аорти

3. Спільний шлуночок, дефект міжшлуночкової перегородки, декстра позиція аорти

4. Відкрита артеріальна протока, спільний шлуночок, декстра позиція аорти

5. Немає правильної відповіді

124. Що позначено на мал. 102 цифрою 5 ?

1. Гіпофіз

2. Епіфіз

3. *Гіпоталамус

4. Мозочок

5. Жодна відповідь невірна

125. Що позначене цифрою 7 на мал. 103?

1. *Гіпофіз

2. Епіфіз

3. Гіпоталамус

4. Мозочок

5. Жодна відповідь невірна

126. На мал. 103 цифрою 7 зображено гіпофіз. Який з гормонів не характерний для задньої долі гіпофіза?

1. Окситоцин

2. Вазопресин

3. Антидіуретичний

4. *Пролактин

5. Жодна відповідь невіона

127. На мал. 103 цифрою 7 зображено гіпофіз. Який із гормонів не синтезується в гіпофізі?

1. Соматотропний

2. Тиреотропний

3. Меланоцитостимулюючий

4. *Мелатонін

5. Гонадотропний

128. На мал. 105 зображена дівчинка, у якої спостерігається підвищена пітливість, проноси, серцебиття. Для якого захворювання характерні дані симптоми?

1. Гіпотиреоз

2. *Гіпертиреоз

3. Хвороба Дауна

4. Дитячий церебральний параліч

5. Жодна відповідь невірна

129. На мал. 152 зображені слинні залози. В якому віці у дитини з‘являється фізіологічна слинотеча?

1. 3-4 місяці

2. *4-6 місяців

3. 5-6 місяців

4. 6-7 місяців

5. 12 місяців

130. До якого віку відбувається формування тимусу? Мал. 156

1. До 6 місяців

2. До 1 року

3. До 5 років

4. До 10 років

5. До 12-15 років

131. На мал. 161 схематично зображено гіпоталамус та гіпофіз. Яка зона гіпофізу виробляє гормони, що позначені на малюнку?

1. *Передня

2. Середня

3. Проміжна

4. Задня

5. Жодна відповідь невірна

132. На мал. 162 схематично зображений яєчник. Які основні його функції?

1. Синтез яйцеклітин

2. *Синтез яйцеклітини, прогестерону та естродіолу

3. Синтез статевих гормонів

4. Синтез яйцеклітини, прогестерону та тестостерону

5. Жодна відповідь невірна

133. Яка залоза внутрішньої секреції зображена на мал. 162

1. Яєчко

2. *Яйник

3. Гіпофіз

4. Гіпоталамус

5. Епіфіз

134. На мал. 162 зображений яйник. Який із гормонів, що виробляє ячник , впливає на збереження вагітності?

1. *Прогестерон

2. Фолікулін

3. Естродіол

4. Тестостерон

5. Сінестрол

135. На мал. 163 зображено гіпофіз. Який з гормонів не синтезується в гіпофізі?

1. Соматотропний

2. Тиреотропний

3. Меланоцитостимулюючий

4. *Мелатонін

5. Гонадотропний

136. На мал. 164 зображена щитовидна залоза. У якому віці закінчується її гістологічний розвиток?

1. До 6 років

2. До 10 років

3. 10-12 років

4. *12-15 років

5. Після 15 років

137. Який із гормонів не продукує щитовидна залоза, що зображена на мал. 164?

1. Серотонін

2. Кальцитонін

3. *Паратгормон

4. Тиреотропний гормон

5. Тироксин

138. Недостатність якого гормону щитоподібної залози може призвести до розвитку рахіту? Мал. 164

1. *Кальцитонін

2. Інсулін

3. Соматотропний

4. Кортикостерол

5. Альдостерон

139. На мал. 165 зображено яєчко. Які його основні функції?

1. *Синтез сперматозоїдів і тестостерону

2. Синтез сперматозоїдів

3. Синтез тестостерону і пргестерону

4. Синтез тестостерону і глюкокортикоїду

5. Жодна відповідь невірна

140. Яка залоза внутрішньої секреції зображена на мал. 165?

1. *Яєчко

2. Яйник

3. Гіпофіз

4. Гіпоталамус

5. Епіфіз

141. На мал. 126 зображені діти з ожирінням. Яка дієта використовується в лікуванні ожиріння?

1. 7 дієта

2. *8 дієта

3. 9 дієта

4. 10 дієта

5. 5-А дієта

142. Який надлишок маси тіла при ожирінні І ступеня? Мал. 126

1. *15-30 %

2. 30-50 %

3. 50-100 %

4. Більше 100 %

5. 10-30 %

143. Який надлишок маси тіла при ожирінні ІІ ступеня? Мал. 126

1. 15-30 %

2. *30-50 %

3. 50-100 %

4. Більше 100 %

5. 10-30 %

144. Який надлишок маси тіла при ожирінні ІІІ ступеня? Мал. 126

1. 15-30 %

2. 30-50 %

3. *50-100 %

4. Більше 100 %

5. 10-30 %

145. Який надлишок маси тіла при ожирінні ІV ступеня? Мал. 126

1. 15-30 %

2. 30-50 %

3. 50-100 %

4. *Більше 100 %

5. 10-30 %

146. Який номер дієти використовують при ожирінні? Мал. 98

1. 5 дієта

2. 7 дієта

3. 9 дієта

4. 10 дієта

5. *8 дієта

Модуль 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей.

Текстові завдання

Який із варіантів патогенетичної терапії найбільш доцільний при змішаній формі хронічного гломерулонефриту:

*поєднання преднізолону, гепарину, курантілу та цитостатика

монотерапія преднізолоном

поєднання преднізолону та цитостатика

поєднання преднізолону та гепарину

поєднання преднізолону, гепарину та курантілу

Яке із наведених положень невірне відносно лікування нефротичного синдрому:

* всім хворим з нефротичним синдромом обов'язково призначаються цитостатики

призначається кортикостероїдна терапія

доза діуретиків підбирається в залежності від ефекту

при вираженому набряковому синдромі та гіперкоагуляції призначається гепарин

цитостатики призначаються за показаннями

Яке ствердження відносно нефритичного варіанту являється невірним:

*основним патогенетичним механізмом набряків являється підвищення гідростатичного тиску

набряковий синдром частіше помірно виражений

основним патогенетичним механізмом набряків являється порушення судинної проникливості

в генезі таких набряків гіпопротеінемія не має суттєвого значення

в генезі таких набряків суттєве значення має гіпопротеінемія

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

*загальмованість

гіпертермія

нормотермія

збудження

гіпертензія

Вказати препарати, які використовують для регідратації.

*5% р-н глюкози

ліпофундин

желатиноль

альвезин

реополіглюкін

У якоий період рахіту визначається найвищий рівень кальцію в крові:

*в період залишкових явищ

в період розпалу

в початковому періоді

в період реконвалесценції

постійно

Основний шлях проникнення інфекції при пневмонії:

*бронхогенний

B. гематогенний

лімфогенний

змішаний

все вірно

При неревматичних кардитах у дітей найчастіше уражається:

всі оболонки серця;

*міокард

ендокард

перикард

ендо- та перикард

До ранніх вроджених кардитів належить:

гострий міокардит

хронічний міокардит

кардіосклероз

*фіброеластоз

панкардит

Ранні вроджені кардити формуються в терміни гестації:

1 – 3 місяці

*4 – 6 місяців

7 – 9 місяців

після народження

10 – 12 міс.

Вроджені вади серця формуються в терміни гестації:

*1 – 3 місяці

4 – 6 місяців

7 – 9 місяців

після народження

10 – 12 міс.

Пізні вродженні кардити формуються в терміні гестації:

1 – 3 місяці

4 – 6 місяців

*7 – 9 місяців

після народження

10 – 12 міс.

В основі фіброеластозу лежить:

гостра інфекція у дитини

гостра інфекція у матері

гостра інфекція в першому триместрі вагітності

*гостра інфекція в другому триместрі вагітності

гостра інфекція в третьому триместрі вагітності

В основі вроджених вад серця лежить:

гостра інфекція у дитини

гостра інфекція у матері

*гостра інфекція в першому триместрі вагітності

гостра інфекція в другому триместрі вагітності

гостра інфекція в третьому триместрі вагітності

Фіброеластоз у дитини можна запідозрити коли є:

*стійка, рефрактерна до терапії, тахікардія

грубий систолічний шум в V точці

стійка брадиаритмія.

часта екстрасистолія

грубий систолічний шум на верхівці серця

Для екстракардіальних змін при фіброеластозі не характерно:

“серцевий горб”

затримка фізичного розвитку

гепатомегалія

*судоми

набряки на кінцівках

Фіброеластоз у дитини можна запідозрити коли є:

*“серцевий горб”

кіфосколіоз

воронкоподібна грудна клітка

лівобічний лордоз

килеподібна грудна клітка

Фіброеластоз у дитини хаоактеризується:

*задишкою при смоктанні грудей

грубим систолічним шумом в V точці

стійкою брадиаритмією

частою екстрасистолією

грубим систолічним шумом над аротою

При фіброеластозі нехарактерно:

*послаблення тонів серця

підсилення тонів серця

стійка тахікардія

фунціональний систолічний шум

зниження АТ

Для фіброеластозу нетипово:

стійка тахікардія

функціональний систолічний шум

зниження АТ

*брадиаритмія

підсилення тонів серця

Для фіброеластозу не є характерно:

*кілевидна грудина

“серцевий горб”

“барабанні палички”

“годинникові скельця”

все вірно

В етіології пневмонії домінують:

*пневмококи

клебсієли

патогенні гриби

стафілококи

вірус грипу

У дітей раннього віку пневмонія начастіше буває:

*дрібновогнищевою

крупозною

інтерстиціальною

сегмантарною

лобарною

Типовими фізикальними даними при пневмонії є:

* ослаблене дихання

локальні вологі дрібнопухирчаті хрипи

дифузні вологі дрібнопухирчаті хрипи

дифузні сухі хрипи

все вірно

Тривалість гострого перебігу пневмонії становить:

*до 8 – ми тижнів

до 6 – ти тижнів

до 10 – ти тижнів

до 12 – ти тижнів

до 3-х місяців

При тяжкій пневмонії об'єм годування грудної дитини в перші дні становить:

*1/2 від норми

1/4 від норми

1/3 від норми

1/5 від норми

відповідно віку

Найчастіше позаліканяну пневмонію у дітей від 6 місяців до 6 років викликає:

*пневмокок

мікоплазма

хламідія

стафілокок

кишкова палочка

Пневмонія, яка викликана паличкою синьозеленого гною, не властива при:

*рахіті

вадах розвитку легень

дефектах імунітету

муковісцидозі

все невірно

При дихальній недостатності ІІ ступеню парціальне напруження кисню в артеріальній крові становить:

*65 – 54 м рт.ст

80 – 65 мм рт.ст

95 – 80 мм рт.ст

51 – 31 мм рт.ст

все невірно

Олігурія спостерігається при:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

Артеріальна гіпертензія спостерігається при:

*ДН ІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН 0

ДН ІІІ ступеню

все вірно

Бронхіт більше розповсюджений в:

*великих містах

містечках

селищах

хуторах

все невірно

До середників, які розріджують харкотиння, не належить:

*кларитин

бромгексин

амброгексал

ацетилцистеїн

все вірно

Клінічна картина рецидивуючого бронхіту залежить від:

*періоду захворювання

віку дитини

статі дитини

кліматичних умов

все вірно

При загостренні обструктивного бронхіту аускультація виявляє:

*сухі хрипи, середньоміхурові хрипи на вдиху, видих подовжений

ослаблене дихання

подовжений видих

дрібноміхурцеві хрипи дифузно

все вірно

Тривалість загострення рецидивуючого бронхіту:

*3 – 4 тижні

5 – 7 днів

1 – 2 тижні

3 – 5 днів

1 – 2 місяці

Тривалість курсу антибіотикотерапії при загостренні рецидивуючого бронхіту становить:

A. *7 днів

B. 14 днів

C. 21 дня

D. 28 днів

E. все вірно

Що в основному, призводить д опорушення з боку всіз органів і систем при хронічному бронхіті у дітей?

*гіпоксія

сурфактатна недостатність

порушення гемодинаміки

зниження імунітету

все невірно

Який найефективніший шлях введення антибактеріальних препаратів при хронічній пневмонії?

*внутрішньоорганний електрофорез

внутрішньовенний

ендобронхіальний

внутрішньом'язевий

все невірно

Атопічний статус хворого на бронхіальну астму не визначається:

*лімфоцитозом крові

спадковою схильністю до атопії

харчовою алергією в ранньому дитинстві

гіперпродукцією імуноглобуліну Е

наявністю бронхіальної астми у батьків

При астматичному статусі І ступені глюкокортикоїди призначають із розрахунку:

*1 – 2 мг/кг/добу

2 – 3 мг/кг/добу

6 – 8 мг/кг/добу

3 – 5 мг/кг/добу

0,5 – 1 мг/кг/добу

В лікуванні бронхіальної астми використовують інгалятори:

*сальбутамол

еуфілін

інгаліпт

амертон

інстаріл

Де є найнебезпечнішою є локалізація набряку Квінкеі:

*гортані

губ

статевих органів

язика

кінцівок

Атопічний дерматит не диференціюють з:

*дитячою екземою

псоріазом

чесоткою

себорейним дерматитом

контактним дерматитом

бронхіальна астма – це:

*хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою (спонтанно чи під дією лікування) обструкцією бронхів і феноменом гіперреактивності бронхів

хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується незворотньою обструкцією бронхів

хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується частково зворотньою (під впливом лікування) обструкцією бронхів.

хронічне не запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується незворотньою обструкцією бронхів.

хронічне незапальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується гіперреактивністю бронхів

В якому віці частіше розпочинається бронхіальна астма?

*до 7 років

до 7 місяців

до 17 років

27 років

до 37 років

Бронхіальну астму спричинюють:

*все, згадане вище

хімічні речовини

віруси і вакцини

медкаменти

харчові алергени

Для інтермітуючої бронхіальної астми характерне все, крім:

*симптоми астми виникають 2-3 рази на тиждень

симптоми астми виникають епізодично (рідше 1 разу на тиждень)

нічні симптоми виникають 2 рази на місяць або рідше

відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями

пікова швидкість видиху більше 80 % від належної

Для тяжкої персистуючої астми характерне все, крім:

*пікова швидкість видиху від 60 % до 80 % від належної

постійні симптоми хвороби

часті загострення

часті нічні симптоми

пікова швидкість видиху від 40 % до 60 % від належної

При легкій персистуючій бронхіальній астмі пікова швидкість видиху становить:

*більше 80 % від належної

більше 100 % від належної

більше 60 % від належної

більше 40 % від належної

більше 20 % від належної

До критеріїв бронхіальної астми відноситься все, за винятком:

*психічний розвиток

частота нападів ядухи

клінічна характеристика нападів

фізичний розвиток

спосіб ліквідації нападу

Перша стадія астматичного статусу (відносної компенсації) характеризується наступним, за винятком:

*відповідність між інтенсивністю дистантних хрипів та хрипів при аускультації

експіраторна задишка

здуття грудної клітки

стійка до серцевих глікозидів тахікардія

ослаблене дихання

При середньотяжкому нападі бронхіальної астми спостерігається наступне, за винятком:

*збережена фізична активність

розмовна мова обмежена (промовляє окремі фрази)

збудження

експіраторна задишка

виражене свистяче дихання

Діагностика бронхіальної астми грунтується на наступному, за винятком:

*епідеміологічний анамнез

дані анамнезу

клінічні прояви

результати дослідження функції зовнішнього дихання в момент загострення

результати дослідження функції зовнішнього дихання в періоді ремісії

Додаткові обстеження хворого на бронхіальну атсму не потребують проведення:

*УЗД внутрішніх органів

ЕКГ

рентгенографії органів грудної клітки

дослідження загального і специфічного ІgЕ

визначення еозинофілії крові і харкотиння

У дітей раннього віку появі типових нападів бронхіальної астми передує наступне, за винятком:

*повторні гострі кишкові інфекції

атопічний дерматит

гострі алергічні реакції на харчові продукти, ліки

повторні еспіраторні захворювання, які перебігають без гіпертермії

респіраторні захворювання, які перебігають з вираженими катаральними проявами

До характеристики астматичного статусу не належить:

*тахікардія

тахіпное

“німа легеня”

гіпоксична кома

торако-абдомінальне дихання

Серетид – це препарат:

В2 – агоністи короткої дії

*комбінація інгаляційного ГКС і пролонгованого ?2 – агоніста

антилейкотрієновий препарат

пролонгованого ?2 – агоніст

інгаляційний ГКС

Серед показів до призначення системних ГКС при загостренні бронхіальної астми немає:

*тривала гіпертермія

недостатній ефект 2 – агоністи короткої дії

тяжке загострення хвороби

наявність у пацієнта гормон-залежної бронхіальної астми

застосування ГКС в минулому для ліквідації загострення

Перебіг рахіту не буває:

*хронічним

підгострим

гострим

рецидивуючим

все вказане невірно

Не буває наступного періоду рахіту:

*інкубаційного

початкового

розпалу

реконвалесценції

залишкових явищ

Лабораторні зміни в періоді розпалу рахіту натупні:

*підвищення лужної фосфатози

гіперкальціємія

гіперфосфатемія

алкалоз

зниження лужної фосфатази

Специфічна антенатальна профілактика здоровим вагітним:

*проводиться з 28 – 32 тижнів

проводиться з 24 – 28 тижнів

не проводиться

проводиться протягом всієї вагітності

перед пологами

До симптомів гіпоплазії кісткової тканини не відносяться:

*вкорочення кінцівок

затримка росту

пізнє прорізування зубів

пізнє закриття тім'ячок

деформація кінцівок

Спазмофілія частіше зустрічається у дітей віком:

6- 18 місяці

3 – 9 місяці

6 – 12 місяців

0 – 1 місяців

1 – 3 місяці

Лабораторним критерієм спазмофілії є:

*гіпокальціємія

гіпонатріємія

гіпокаліємія

гіпофосфатемія

гіпернатріємія

Для появи судом при спазмофілії потрібно поєднання факторів, за винятком:

*метаболічного ацидозу

гіпокальціємії

гіперфосфатемії

метаболічного алкалозу

гіперкалієиії

Передуючим фактором спазмофілії не є:

діарея

*одночасне призначення вітаміну D та УФО

збагачена кальцієм дієта

інтенсивне лікування вітаміном D

збіднена кальцієм дієта

Ларингоспазм супроводжується наступними симптомами, за винятком:

* почервоніння шкіри

затруднений хрипкий вдих

короткочасна втрата свідомості

переляк

акроціаноз

Найбільш небезпечним проявом карпопедального спазму є:

*спазм серцевого м’яза

скорочення м’язів кистей

спазм гладкої мускулатури

спазм жувальних м’язів

спазм дихальних м’язів

Для пренатальної гіпотрофії ІІ ст масо-ростовий коефіцієнт складає:

*51 – 55

56 – 59

61 – 65

<50

<60

Серед ускладнень при гіпотрофії частіше виникає:

*рахіт

спазмофілія

кардит

гломерулонефрит

ревматизм

Принципи харчування при гіпотрофії:

*дієта з урахуванням толерантності хворих до їжі та омолодження їжі

дієта з урахуванням супутньої патології та причини гіпотрофії

дієта з урахуванням віку дітей та причини гіпотрофії

дієта з використанням адаптованих сумішей та віку дитини

максимального годування

Синдроми ексикозу включає

*втрату маси тіла

поліурію

набряки

напруження великого тімячка

все вірно

Зневоднення може бути за видом, крім:

*все вірно

ізотонічного

вододефіцитного

соледефіцитного

гіпертонічного

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

*сопор

гіпертермія;

збудження;

поліурія

спрага

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*брадикардія

гіпертермія;

судоми

спрага

все вірно

Лабораторними критеріями соледефіцитного ексикозу є все, крім:

*гіперкаліємія

зниження натрію в крові

гіпохлоремія;

підвищення гематокриту;

підвищення густини сечі;

Основним у лікуванні первинної спадкової діареї є:

*спеціальна дієтотерапія

водно-чайна пауза

ферменти

вітамiни

пробіотики

Спричинюючими факторами ферментопатії у дітей є все крім:

*напруження обміну речовин

зниження опірності організму

порушення режиму харчування

порушення обміну речовин

все невірно

Для ексикозу у дітей грудного віку нехарактерно:

*западіння великого тім”ячка

втрати маси тіла

підвищення тургору м’яких тканин

зниження еластичності шкіри

сухість шкіри

Синдром ексикозу включає:

*втрату маси тіла

поліурію

набряки

напруження великого тім’ячка

гепатомегалію

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*поліурія;

загальмованість

анурія

брадикардія

втрата маси тіла більше 10%

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*загальмованість

анурія

брадикардія

підвищення АТ

зниження АТ

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*судоми

гіпотермія

зниження м’язевого тонусу

зниження АТ

поліурія

Лабораторними критеріями ізотонічного ексикозу є:

*рівень калію в нормі

гіпонатріємія

гіпокальціємія

гіперкаліємія

підвищення гематокриту

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є:

*підвищення гематокриту

рівень натрію в нормі

зниження гематокриту

гіпохлоремія

гіперкальціємія

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є все, крім :

*гіпокаліємії

гіперкаліємії

підвищення гематокриту

гіпернатріємії

підвищення густини сечі

Доза амікацину при тяжкій формі діареї є:

*13 – 15 мг/кг

1 – 3 мг/кг

5 – 7 мг/кг

5–10 мг/кг

8–12 мг/кг

Вказати препарати, які використовують для регідратації:

*фізрозчин

10% р-н глюкози

альвезин

ліпофундин

желатиноль

Для квашиоркору характерно

*набряки та гідрофільність тканин

збільшення підшкірно-жирової клітковини

зменшення підшкірно-жирової клітковини

підвищення тургору м’яких тканин

все невірно

Скільки триває період з”ясування толерантності до їжі при гіпотрофії Ш ступеня?

*4 тижні

1 тиждень

2 тижні

3 тижні

5 тижнів

Який розчин глюкози використовують для парентерального харчування?

*10%

5%

20%

25%

40%

У якому віці частіше виникає ревматизм?

*7 – 11 років

до 1 року

2 – 4 роки

5 – 7 років

10 – 15 років

Доказом стрептококової етіології ревматизму є:

*підвищення рівня антигіалуронідази

підвищення рівня серомукоїду

підвищення рівня сіалових кислот

підвищення рівня ЛДГ

позитивна формолова проба

Морфологічна стадія ревматичного запалення:

*фібриноїдне набракання

міжклітинний набряк

дегідратація

набряк легень

набряк м’язів

Особливостями ревматизму у дітей є:

*формування вад серця

тільки поліартрит

затяжний перебіг

латентний перебіг

підгострий перебіг

До особливостей ревматизму у дітей належить:

*хорея

тільки поліартрит

тільки вузлики

латентний перебіг

артралгії

Для міокардиту характерно:

A. A. *порушення провідності AV-вузла

синдром WPW

синдром С LС

блокада правої ніжки п. Гісса

блокада лівої ніжки п. Гісса

Для міокардиту характерно:

*зниження артеріального тиску

підвищення АТ

АТ в межах норми

високий пульсовий тиск

все невірно

Мала хорея характеризується:

*м’язовою гіпотонією

порушенням свідомості

центральними паралічами

ураженням черепно-мозкових нервів

судомами

Для ревматичного міокардиту не характерно:

*підвищення АТ

кардіомегалія

брадиаритмія

“ватні” серцеві тони

зниження АТ

Для ревматичного ендокардиту характерний:

*грубий систолічний шум на верхівці

акцент ІІ тону над аортою

м’який систолічний шум на верхівці

систолічний шум над легеневою артерією

діастолічний шум на верхівці

При гострому перебігу ревматизму доцільно призначити:

*бруфен

плаквеніл

делагіл

парацетамол

сіган

До основних критеріїв ревматизму не належить:

нефрит *

хорея

кардит

артрит

вузлики

При алергії на пеніцилін для лікування ревматизму призначають:

*еритроміцин

гентаміцин

клафоран

левоміцетин

цефтріаксон

Доза преднізолону при тяжкому ревматичному кардиті складає:

*2 мг/кг

1 мг/кг

3 мг/кг

4 мг/кг

5 мг/кг

Тривалість диспансерного спостереження при ревматизмі залежить від:

*розвитку ускладнень

активності процесу

тривалості атаки

віку дитини

все невірно

Тривалість диспансерного спостереження при неускладненому ревматизмі:

*3 роки

2 роки

4 роки

5 років

1 рік

При РА “панусом” називають:

*мікровійчасті розростання синовіальної оболонки

набряк і гіперемію навколо ураженого суглоба

форму деформації суглоба

випіт у порожнину суглоба

форму ревматоїдного ураження хребта

Несприятливою прогностичною ознакою при полісуглобовій формі ЮРА є ураження:

*суглобів рук

кульшових суглобів

гомілковоступневих суглобів

колінних суглобів

суглобів нижньої щелепи

Який із перечислених синдромів є формою РА?

*субсепсис Віслера-Фанконі

синдром де Тоні-Дебре-Фанконі

синдром Рейно

синдром Рея

синдром Альпорта

Серопозитивна форма ЮРА визначається:

*позитивним ревматоїдним фактором

лейкоцитозом в крові

позитиним СРБ

підвищеним рівнем серомукоїду

підвищенням ШОЕ

Шкірні висипання при синдромі Стілла не характеризуються:

*стійким характером

локалізацією навколо суглобів

зливним характером

поліморфізмом

максимумом вираженості на висоті гарячки

При ЮРА найчастіше уражаються такі відділи хребта:

*шийний

грудний

поперековий

крижовий

усі відділи

Який із перлічених препаратів входить до складу базисної терапії ЮРА?

*метотрексат

гідрокортизон

кетотіфен

диклофенак

метиндол

1-ша фаза ревматичного процесу це:

*мукоїдне набрякання

фібриноїдне набрякання

гранульоматоз

склерозування

бактеріальне запалення

2-га фаза ревматичного процесу це:

*фібриноїдне набрякання

мукоїдне набрякання

склерозування

гранульоматоз

бактеріальне запалення

4-та фаза ревматичного процесу це:

*склерозування

мукоїдне набрякання

фібриноїдне набрякання

гранульоматоз

бактеріальне запалення

Доза біцилін-5 для дошкільнят складає:

*750 тис. ОД 2 рази на місяць

750 тис. ОД 1 раз на місяць

1500 тис ОД 2 рази на місяць

1500 тис ОД 1 раз на місяць

все невірно

Доза біцилін-5 для школярів складає:

*1500 тис ОД 1 раз на місяць

1500 тис ОД 2 рази на місяць

750 тис ОД 1 раз на місяць

750 тис ОД 2 рази на місяць

все невірно

На якому тижні гестації утворюється шлунок:

*на 4 тижні

на 1 тижні

на 2 тижні

на 3 тижні

на 5 тижні

Фактори агресії слизової оболонки шлунка:

*пепсин

слизоутворення

простагландин Е2

бікарбонати

все вірно

До факторів захисту слизової оболонки шлунка належить:

*простагландин Е2

пепсин

інсулін

ішемія слизової оболонки

соляна кислота

Фермент уреаза гідролізує в шлунковому вмісті:

*сечовину

пепсин

соляну кислоту

слиз

жовч

В скільки синдромів об’єднуються клінічні прояви хронічного гастриту:

*3

1

2

4

5

Три провідні синдроми хронічного гастриту:

*больовий, диспепсичний, інтоксикаційний

больовий, диспепсичний, геморагічний

дизуричним, диспепсичний, інтоксикаційний

больовий, геморагічний, дизуричним

все вірно

У хворих з дуоденітом біль виникає частіше через:

*1-1,5 год. після їди

15-30 хв. після їди

30-45 хв. після їди

45-60 хв. після їди

все вірно

Найчастіша локалізація болю при гастриті:

*епігастрії

навколо пупка

правому підребер’ї

лівому підребер’ї

за грудиною

Найчастіша локалізація болю при дуоденіті:

*пілородуоденальній зоні

навколо пупка

правому підребер’ї

лівому підребер’ї

за грудиною

Нічні болі характерні для хворих з кислотоутворюючою функцією:

*підвищеною

нормальною

зниженою

ахлоргідрією

все вірно

Ознаки диспепсичного синдрому:

*нудота

біль в животі

головний біль

загальна слабкість

блювання

Здуття живота характерно для хворих з гастритом з кислотоутворюючою функцією:

*зниженою

підвищеною

нормальною

збереженою

все невірно

Вторинний гастродуоденіт найчастіше виникає на фоні:

*інших хронічних захворювань органів травлення

харчового отруєння

дії Helikobakter pуlori

глистяних інвазій

гастроентеральних ферментопатій

хронічний гастродуоденіт найчастіше починається у дітей:

*дошкільного віку

першого місяця життя

першого року життя

перших трьох років життя;

шкільного віку

хронічний гастродуоденіт найчастіше поєднується з порушеннями:

*гепатобіліарної системи

ЦНС

дихальної системи

серцево-судинної системи

сечовидільної системи

Який із синдромів є найбільш постійним при хронічний гастродуоденіт у дітей?

*больовий

диспепсичний

інтоксикаційний

епітеліальний

гемосидеричний

При зниженій кислотності шлункового соку найчастіше спостерігається:

*нестійкі випорожнення

схильність до закрепів

відрижка “кислим”

“голодні болі”

блювота

За походженням хронічний гастродуоденіт класифікують як:

*первинний і вторинний

вроджений і набутий

постінфекційний та аліментарний

поширений та обмежений

алергічний та токсичний

У дитячому віці хронічний гастродуоденіт за розповсюдженістю найчастіше буває:

*поширений

антральний

фундальний

пілородуоденіт

бульбіт

За ендоскопічною характеристикою у дітей найрідше трапляється хронічний гастродуоденіт:

*атрофічний

Поверхневий

геморагічний

змішаний

ерозивний

Яку фізіотерапевтичну процедуру можна застосувати дітям з хронічний гастродуоденіт при вираженому больовому синдромі?

*електрофорез з новокаїном

озокеритові аплікації

тюбажі з ксилітом

діатермію

грязелікування

Яка добова доза мінеральної води для внутрішнього вживання призначається дітям?

*3 мл/кг

1 мл/кг

2 мл/кг

5 мл/кг

10 мл/кг

Сучасна схема лікування хронічний гастродуоденіт асоційованого з НР є:

*трьохкомпонентною

однокомпонентною

двохкомпонентною

пятикомпонентною

полікомпонентною

Частіше хворіють на виразкову хворобу шлунка:

*дівчатка

дошкільнята

хлопчики

діти шкільного віку

діти перших трьох років життя

Провідним симптомом І-ї стадії виразкової хвороби є:

*біль

блювота

відрижка

печія

локальна напруга м’язів

Яка характеристика диспепсичних проявів в стадії загоєння виразки?

*відсутні

виражені

утримується нудота

відрижка кислим

печія

Гостра шлунково-кишкова кровотеча характеризується наступним, крім:

*гіпертермії

кривавої блювоти

блідість шкіри

мелени

колапсу

Пальпаторно для гострої виразки є характерним:

*симптом Менделя

симптом Кера

симптом Щоткіна-Блюмберга

симптом Пастернацького

симптом Ортнера

Біль в періоді ремісії виразкової хвороби є:

*зберігається при глибокій пальпації

виражений після прийому їжі

відсутній

може виникати при фізичному навантаженні

іноді турбує вночі

Тривалість призначення потрійної або квадротерапії дітям складає:

*7 – 10 днів

5 – 7 днів

10 – 14 днів

14 – 21 день

21 – 30 днів

Препарати-цитопротектори призначають дітям з виразковою хворобою:

*після відміни антигелікобактерної терапії

від початку призначеня лікування

при підвищеній кислотності

в стадії загоєння виразки

в періоді ремісії

До факторів воринної профілактики виразкової хвороби належить все, крім:

*курс антигелікобактерної терапії 1 раз на рік

протирецидивне лікування навесні і восени

група по фізкультурі – спеціальна

санація хронічних вогнищ інфекції

динамічне спостереження педіатром

Класифікація хронічного гастродуоденіту по походженню:

*первинний і вторинний

обмежений, поширений

гострий і хронічний

антральний і фундальний

поверхневий і ерозивний

Класифікація хронічного гастродуоденіту по поширеності процесу:

*обмежений, поширений

поверхневий і ерозивний

первинний і вторинний

гострий і хронічний

антральний і фундальний

Середня тривалість застосування Н2-блокаторів гістаміну при лікуванні виразкової хвороби шлунка:

*6-8 тиж

1-2 тиж

2-3 тиж

3-4 тиж

4-6 тиж

Що таке халазія:

*недостатність кардії

недостатність верхнього стравохідного сфінктера

недостатність пілоруса

звуження пілоруса

розширення пілоруса

Креаторея характерна для:

*панкреатиту

гастриту

гепатиту

коліту

дуоденіту

Для корекції ендотоксичного шоку хворим з панкреатитом вводять:

*реополіглюкін

альбумін

кріопреципітат

гемодез

ацесоль

Для пригнічення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози показані:

*атропін

трамадол

тавегіл

но-шпа

інсулін

Для хронічного гепатиту характерний синдромокомплекс:

*біль в животі, гепатоспленомегалія, геморагії

біль в животі, геморагії, артрити

біль в животі, проноси, інтоксикація

біль в животі, спленомегалія, жовтяниця

все вірно

При дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типу характерно:

*важкість, дискомфорт в правому підребер’ї

голодний, нічний біль в животі

інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

розпираючий біль в навколопупковій ділянці

інтенсивні нічні болі

Для жовчнокам’яної хвороби характерний:

*інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

розпираючий, постійний біль в животі

тупий, ниючий біль в правому підребер’ї

голодний біль в правому підребер’ї

інтенсивні нічні болі

Який комплекс обстежень необхідний при захворюваннях гепатобіліарної системи?

УЗД, лапароскопія, дуоденальне зондування РH-метрія

*УЗД, дуоденальне зондування

РH-метрія, ЕФГДС, УЗД

ЕФГДС, УЗД, лапароскопія

РH-метрія, ЕФГДС, дуоденальне зондування ,УЗД

Синдром холестазу включає підвищення рівнів:

*холестерину, прямого білірубіну, лужної фосфатази

АсАТ, АлАТ, заліза, загального білірубіну

холестерину, непрямого білірубіну, ЛФ

заліза, загального білірубін, залишкового азоту

зниження рівня заліза, СРБ, підвищення АсАТ, АлАТ

Для синдрому поліклональної гамапатії характерно:

*гіперпротеїнемія, гіперімуноглобулінемія, позитивні осадові проби

гіперпротеїнемія, гіпоімуноглобулінемія, позитивні осадові проби

гіпопротеїнемія, гіпоімуноглобулінемія, гіпербілірубінемія

гіпопротеїнемія, гіперімуноглобулінемія, гіпербілірубінемія

гіпобілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпофенолемія

Дієтотерапія при патології гепатобіліарної системи:

*хімічно, механічно щадна їжа

термічно, механічно щадна їжа

термічно, хімічно щадна їжа

термічно, механічно і хімічно щадна їжа

все невірно

Препаратом вибору при холестазі є:

*гепабене

есенціале

карсил

но-шпа

віферон

При дискінезії жовчовидільних шляхів по гіпотонічному типу слід призначити:

*холензим

но-шпу

карсил

ессенціале

мотиліум

Назвіть форми хронічного гепатиту у дітей:

*вірусний, аутоімунний, медикаментозно-індукований, токсичний

персистуючий, активний, аутоімунний

медикаментозний, аутоімунний, алкогольний

криптогенний, вірусний, токсичний

криптогенний, аутоімунний, токсичний, алкогольний

Фази активності хронічного гепатиту:

*активна (мінімальна, помірна, виражена і неактивна

активна (мінімальна, помірна, виражена

активна (легка, середня, тяжка і неактивна

активна, неповна клініко-лабораторна ремісія, повна клініко-лабораторна ремісія

неповна клініко-лабораторна ремісія, повна клініко-лабораторна ремісія

Про мінімальну активність хронічного гепатиту свідчать:

*АЛТ до 3 разів перевищує норму

нормальні показники АЛТ

АЛТ до 5 разів перевищує норму

АЛТ в 5-10 разів перевищує норму

АЛТ перевищує норму більше як в 10 разів

Причини вторинного хронічного панкреатиту?

*патологія печінки

вірусно-бактеріальні інфекції

алергічні чинники

медикаментозні ураження

травми живота

Для мезенхімально-запального синдрому характерно:

*збільшення ШОЕ і тимолової проби (+++)

підвищення рівня АСТ, АЛТ

зниження рівня протромбіну

підвищення рівня лужної фосфатази

підвищення рівня непрямого білірубіну

Маркерами хронічного гепатиту С є:

*HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Печінка, жовчевий міхур, жовчовивідні шляхи розвиваються з печінкового дивертикула на:

*4-му тижні внутрішньоутробного розвитку

2-му тижні внутрішньоутробного розвитку

3-му тижні внутрішньоутробного розвитку

6-му тижні внутрішньоутробного розвитку

10-му тижні внутрішньоутробного розвитку

У здорових дітей якого віку не пропальповується нижній край печінки по середньо ключичній лінії?

*з 7-ми років

з 3-х років

з 1-го року

з 5-ти років

з 10 років

Віферон – це препарат групи:

*інтерферону

глюкокортикоїдів

антибіотиків

десенсибілізуючих засобів

вітамінів

Основним напрямком лікування при автоімунному гепатиті є:

*імуносупресивна терапія

противірусна терапія

атибіотикотерапія

гепатопротектори

протизапальна терапія

Первинні дискінезії жовчовивідних шляхів пов’язані з:

патологією шлунка

*розладом нейрогуморальної регуляції

патологією 12-палої кишки

патологією товстого кишечника

патологією підшлункової залози

Ознаки гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при дуоденальному зондуванні:

*збільшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції А

збільшення об’єму порції С

зменшення об’єму порції В

зменшення об’єму порції С

Ознаки гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при УЗД:

*збільшений жовчевий міхур

збільшення печінки

зменшений в розмірах жовчевий міхур

зменшення печінки

збільшення шлунка

Ознаки гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при УЗД:

*зменшений в розмірах жовчевий міхур

збільшення печінки

зменшення печінки

збільшений в розмірах жовчевий міхур

збільшення шлунка

В лікуванні гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів застосовують:

*спазмолітики і седативні засоби

анальгетики

антибіотики

гепатопротектори

УВЧ- терапія

З вентрального відділу ентодерми первинної середньої кишки розвивається:

*печінка

стравохід

шлунок

12-пала кишка

підшлункова залоза

Провідні синдроми в клініці хронічного холецистохолангіту:

*больовий, диспепсичний

больовий, дизуричний

інтоксикаційний, геморагічний

диспепсичний, дизуричний

диспепсичний, дизуричний, геморагічний

Біль в здухвинній ділянці у хворих на хронічний холецистохолангіт пов’язаний з:

*наявністю спастичного коліту

наявністю гастриту

наявністю дуоденіту

наявністю апендициту

наявністю панкреатиту

Позитивний синдром Ортнера характерний для:

*холецистохолангіту

гастриту

панкреатиту

дуоденіту

коліту

Причини вторинного хронічного панкреатиту?

*патологія печінки

алергічні чинники

вірусно-бактеріальні інфекції

медикаментозні ураження

травми живота

Локалізація болю при хронічному панкреатиті?

*в лівому підребер’ї

в правому підребер’ї

в епігастрії

в лівій здухвинній ділянці

в правій здухвинній ділянці

Типові больові точки при хронічному панкреатиті:

*Мейо-Робсона

менделя

кера

ортнера

фішера

При хронічному панкреатиті позитивний симптом:

*Шоффара

Менделя

Ортнера

Мюссе-Георгієвського

Кера

Випорожнення при хронічному панкреатиті:

*кашкоподібні чи рідкі

тверді

густі

замазкоподібні

овечоподібні

Для хронічного панкреатиту характерна:

*гіперамілаземія

гіпербілірубінемія

гіпоамілаземія

гіперхолестеринемія

гіперліпідемія

Фізіотерапія при загостренні хронічного панкреатиту:

*електрофорез з гордоксом

озокеритові аплікації

індуктотермія

УВЧ

електростимуляція діафрагмального нерва

Ведучим етіологічним чинником хронічного гепатиту є:

*віруси

бактерії

паразити

грибки

лямблії

Для хронічного холецистохолангіту характерно:

*біль в животі після фізичного навантаження

біль в животі відразу після прийому їжі

біль в животі після сну

біль в животі під час сечопуску

біль в животі після сну

Для диспепсичного синдрому при патології жовчовивідних шляхів характерно:

*періодичні закрепи

проноси після вживання молока

проноси часті, профузні

стійкі закрепи від народження

стійкі проноси від народження

При дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типу характерно:

*важкість, дискомфорт в правому підребер’ї

голодний, нічний біль в животі

інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

розпираючий біль в навколопупковій ділянці

стійкі проноси від народження

При фіброеластозі спостерігається:

виздоровлення

смерть в ранньому шкільному віці

смерть в молодшому віці

*смерть до 2-х років

все вірно

Кардинальним в лікуванні фіброеластозу є:

*трансплантація серця

хірургічна корекція порушень гемодинаміки

катетеризація порожнин серця

медикаментозна терапія

все невірно

Препаратом вибору при фіброеластозі є:

аспірин

преднізолон

*дігоксин

делагіл

пеніцилін

Лікування при фіброеластозі потребує призначення:

*симптоматичної терапії

етіотропних засобів

патогенетичної терапії

засобів відновної терапії

хірургічна корекція порушень гемодинаміки

Симптоматична терапія при фіброеластозі потребує призначення:

*серцевих глікозидів

гіпотензивних

ферментів

антиаритмічних

антибіотиків

Добова доза індометацину складає:

1–2 мг/кг

*2–3 мг/кг

3–4 мг/кг

4– 5 мг/кг

5–6 мг/кг

При фіброеластозі потребно призначати:

*сечогінні

гіпотензивні

вітаміни

антиаритмічні

антибіотики

При хронічному кардиті в аналізі крові може спостерігатися:

лейкоцитоз

тромбоцитоз

лейкопенія

*анемія

еозинофілія

При задишково-ціанотичних нападах недоцільно призначити:

*дігоксин

обзідан

промедол

анаприлін

морфін

Яке ствердження відносно нефротичного варіанту являється невірним:

*в генезі таких набряків гіпопротеінемія не має суттєвого значення

набряки частіше досить виражені

в генезі таких набряків гіпопротеїнемія відіграє суттєву роль

характерна гіпопротеїнемія, диспротеїнемія за рахунок альфа-2-фракції, гіперхолестеринемія в анамнезі

анасарка

При гормонозалежній нефротичній формі хронічного гломерулонефриту поряд з преднізолоном призначають:

*цитостатики

нестероїдні протизапальні препарати

препарати амінохінолінового ряду

антибіотики

імунокоректори

Пізній вроджений кардит формується:

у 1-ому триместрі вагітності

у 2-ому триместрі

*у 3-ому триместрі

у періоді новонародженості

все вірно

Для клініки пізнього вродженого кардиту характерно:

*множинні порушення ритму

значна кардіомегалія

прогресуюча тахікардія

стійка брадикардія

все невірно

Пізній вроджений кардит характеризується:

*послабленням серцевих тонів

значною кардіомегалією

прогресуючою тахікардією

стійкою брадикардією

грубим систолічним шум на верхівці

Для клініки пізнього вродженого кардиту нехарактерно:

множинні порушення ритму

*“серцевий горб”

послаблення серцевих тонів

функціональний систолічний шум

зниження АТ

Гострий неревматичний кардит у дітей раннього віку переважно викликається:

*вірусами

бактеріями

токсинами

алергічними станами

грибками

Для гострого неревматичного кардиту не є характерними:

тахіаритмія

кардіомегалії

“ватні” серцеві тони

*підвищення АТ

зниження АТ

Гострий неревматичний кардит характеризується:

*розширенням меж серця

зменшенням меж серця

підвищенням АТ

посиленням серцевих тонів

все невірно

Для гострого неревматичного кардиту є характерним:

все невірно

*зниження АТ

зменшення меж серця

підвищення АТ

посилення серцевих тонів

Гострий неревматичний кардит проявляється:

*порушенням серцевого ритму

зменшенням меж серця

підвищенням АТ

посиленням серцевих тонів

все вірно

При гострому неревматичному кардиті вислуховується:

грубий систолічний шум на верхівці

органічний діастолічний шум

підвищення АТ

посилення серцевих тонів

*функціональний систолічний шум

Гострий неревматичний кардит характеризується:

*послабленням серцевих тонів

зменшенням меж серця

підвищенням АТ

посиленням серцевих тонів

грубим систолічним шумом на верхівці

На ЕКГ при гострому кардиті спостерігають:

подовження РQ

вкорочення РQ

посилення вольтажу зубців

*зниження вольтажу зубців

все невірно

На ЕКГ при гострому кардиті визначається:

подовження РQ

вкорочення РQ

посилення вольтажу зубців

*порушення провідності у лівій ніжці п.Гісса

все невірно

На ЕКГ при гострому кардиті діагностують:

подовження РQ

вкорочення РQ

посилення вольтажу зубців

*шлуночкові екстрасистоли

все вірно

На ЕКГ при гострому кардиті нехарактерно:

*подовження РQ

шлуночкові екстрасистоли

порушення провідності у лівій ніжці п.Гісса

зниження вольтажу зубців

все вірно

Для лівошлуночкової недостатності кровообігу характерно:

гепатомегалія

набухання вен шиї

*вологі хрипи в легенях

набухання вен кистей рук

набряки на ногах

Для правошлуночкової недостатності кровообігу характерно:

вологий кашель

вологі хрипи в легенях

*набухання вен шиї

спленомегалія

кровохаркання.

Для НК ІІ–б ст. при неревматичних кардитах не характерно:

*анасарка

гепатомегамія

вологі хрипи в легенях

вологий кашель

акцент 2-го тону на легеневій артерії

Для НК ІІІ ст. не характерно:

асцит

перикардит

плеврит

*гепатит

анасарка

При лівошлуночковій недостатності кровообігу виявляють:

набряки на ногах

набухання вен шиї

*вологий кашель

набухання вен кистей рук

гепатомегалія

При правошлуночковій недостатності кровообігу виявляють:

вологий кашель

вологі хрипи в легенях

*набряки на ногах

спленомегалія

акцент 2-го тону на легеневій артерії

Для лівошлуночкової недостатності кровообігу типово:

гепатомегалія

набухання вен шиї

*акцент П тона на легеневій артерії

набухання вен кистей рук

послаблення 2-го тону на легеневій артерії

Для правошлуночкової недостатності кровообігу типово:

вологий кашель

вологі хрипи в легенях

*гепатомегалія

спленомегалія

акцент 2-го тону на легеневій артерії

Для правошлуночкової недостатності кровообігу нехарактерно:

гепатомегалія

набухання вен шиї

набряки на ногах

*вологі хрипи в легенях

набухання вен кистей рук

Для лівошлуночкової недостатності кровообігу нетипово:

тахіпное

вологий кашель

вологі хрипи в легенях

акцент 2-го тону на легеневій артерії

*набухання вен шиї

Для правошлуночкової недостатності кровообігу нетипово:

гепатомегалія

набухання вен шиї

*акцент П тону на легеневій артерії

набухання вен кистей рук

набряки на ногах.

При лівошлуночковій недостатності кровообігу не знаходять:

*гепатомегалію

вологі хрипи в легенях

вологий кашель

тахіпное

акцент П тону на легеневій артерії

При правошлуночковій недостатності кровообігу не знаходять:

гепатомегалію

набухання вен шиї

*напади серцевої астми

набряки на ногах

набухання вен кистей рук

При лівошлуночковій недостатності кровообігу небуває:

вологий кашель

вологих хрипів в легенях

акценту П тону над легеневій артерії

*набряків на ногах

тахіпное

При правошлуночковій недостатності кровообігу небуває:

гепатомегалії

набухання вен шиї

*набряку легень

набухання вен кистей рук

набряків на ногах

Для лівошлуночкової недостатності кровообігу нехарактерно:

вологий кашель

вологі хрипи в легенях

все вірно

тахіпное

*спленомегалія

Для НК ІІ–б ст. при неревматичних кардитах не характерно:

гепатомегамія

*спленомегалія

вологі хрипи в легенях

вологий кашель

акцент П тону на легеневій артерії

Для НК ІІІ ст. не є характерним:

асцит

перикардит

плеврит

*пневмонія

все вірно

Для НК ІІ–б ст. при неревматичних кардитах типовим є:

задишка при фізнавантаженні

анасарка

*вологі хрипи в легенях

сухий кашель

все невірно

Для НК ІІІ ст. є типовим:

*анасарка

пневмонія

менінгіт

гепатит

спленомегалія

Для НК ІІ–б ст. при неревматичних кардитах визначають:

задишку при фізнавантаженні

анасарку

*гепатомегалію

сухий кашель

спленомегалію

При НК ІІІ ст. характерно:

*астенія

пневмонія

менінгіт

гепатит

спленомегалія

НК ІІ–а ст. при неревматичних кардитах характеризується:

набряками на ногах

анасаркою

*непостійними вологими хрипами в легенях

сухим кашелем

серцевою астмою

НК ІІІ ст. характеризується:

*набряком легень

пневмонією

менінгітом

гепатитом

спленомегалією

Для НК ІІ–а ст. при неревматичних кардитах характерно:

набряки на ногах

анасарка

*задишка у спокої

сухий кашель

гепатомегалія

НК ІІІ ст. проявляється:

*гіпоксичною енцефалопатією

енцефалітом

менінгітом

деменцією

епілепсією

Для НК 1 ст. при кардитах характерно:

набряки на ногах

анасарка

*задишка прифізнавантаженні

сухий кашель

серцева астма

Для НК ІІІ ст. характерною ознакою є:

*затримка фізичного розвитку

пневмонія

менінгіт

гепатит

спленомегалія

Вирішальне діагностичне значення для кардитів має:

рентгенографія

контрастування порожнини серця

*ехокардіоскопія

електрокардіографія

все невірно

Ехокардіоскопічною ознакою фіброеластозу є:

*ділянки акінезії міокарду

ділянки гіперкінезії

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

наявність рідини в перикарді

все невірно

Ехокардіоскопічною характеристикою фіброеластозу є:

*збільшення діастолічного об'єму лівого шлуночка

ділянки гіперкінезії міокарду

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

наявність рідини в перикарді

анатомічні дефекти перегородок серця

Ехокардіоскопічною ознакою гострого кардиту є:

все невірно

*зменшення фракції викиду

ділянки акінезії міокарду

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

зменшення порожнини лівого шлуночка

Ехокардіоскопічною ознакою хронічного кардиту є:

ділянки акінезії міокарду

ділянки гіперкінезії міокарду

*гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

наявність рідини в перикарді

анатомічні дефекти перегородок серця

Прогноз при гострому кардиті найчастіше:

*виздоровлення

смерть до 3-х років

смерть в ранньому шкільному віці

смерть під час гострого періоду

хронічна серцева недостатність

Прогноз при хронічному кардиті найчастіше:

виздоровлення

*прогресуюча недостатність кровообігу

смерть в перші місяці хвороби

стійке покращення клінічних проявів

все вірно

Препаратом вибору при важкому гострому кардиті є:

*преднізолон

анаприлін

делагіл

індометацин

пеніцилін

Добова доза преднізолону при гострому міокардиті є:

*0,5–1,5 мг/кг

1,5–2,5 мг/кг

2,5–3,5 мг/кг

3,5–4,5 мг/кг

все вірно

Добова доза делагілу при кардиті є:

1 мг/кг

3 мг/кг

*5 мг/кг

7 мг/кг

все невірно

Доза насичення дігоксину для дітей раннього віку:

0,02–0,04 мг/кг/добу

*0,05–0,07 мг/кг/добу

0,06–0,08 мг/кг/добу

0,08–0,1 мг/кг/добу

0,1-0,2 мг/кг/добу

Підтримуюча доза дігоксину складає від дози насичення:

1/2–1/3

1/3–1/4

*1/4–1/5

1/5–1/6

1/7–1/8

При серцевій недостатності доцільно призначити:

*сечогінні

гіпотензивні

бактерійні

антагоністи кальцію

гормони

До препаратів, які покращують функцію міокарду відносяться:

преднізолон

*мілдронант

корглікон

метилурацил

дігоксин

При лівошлуночковій недостатності доцільно призначити:

*інгібітори АПФ

антиагреганти

салуретики

гормони

кардіотрпні засоби

При лівошлуночковій недостатності показано призначення:

*віагри

преднізолону

аспірину

діпірідамолу

кардонату

При правошлуночковій недостатності доцільно призначити:

*верошпірон

преднізолон

аспірин

діпірідамол

кардонат

Для дефекту міжшлуночкової перетинки характерно:

*акцент 2-го тону на легеневій артерії

послаблення 2-го тону на легеневій артерії

акцент 2-го тону над аортою

послаблення 2-го тону над аортою

все невірно

Для дефекту міжшлуночкової перетинки типово:

грубий систолічний шум над верхівкою

акцент 2-го тону над аортою

послаблення 2-го тону над аортою

ніжний систолічний шум над верхівкою

*грубий систолічний шум в V т.

Для дефекту міжпередсердної перетинки характерно:

*акцент 2-го тону на легеневій артерії

послаблення 2-го тону на легеневій артерії

акцент 2-го тону над аортою

послаблення 2-го тону над аортою

все невірно

Дефект міжпередсердної перетинки характеризується:

грубим систолічним шумом над верхівкою

акцентом 2-го тону над аортою

послабленням 2-го тону над аортою

*ніжним систолічним шумом в ІІ міжребір’ї зліва

грубим систолічним шумом над аортою

Для відкритої артеріальної протоки характерно:

*грубий систолічний шум над верхівкою

все невірно

послаблення 2-го тону над аортою

ніжний систолічний шум над верхівкою

грубий систолічний шум на легеневій артерії

Для відкритої артеріальної протоки типово визначення:

*грубого систолічного шуму над верхівкою

систоло-діастолічного шуму на легеневій артерії

послаблення 2-го тону над аортою

ніжного систолічного шуму над верхівкою

грубого систолічного шуму на легеневій артерії

Дефект міжшлуночкої перетинки відноситься до групи вад із:

*скидом крові зліва направо

скидом крові справа наліво

з перешкодою кровотоку

змішуванням крові в передсердях

змішуванням крові в аорт

Хвороба Фалло відноситься до групи вад із

скидом крові зліва направо

*скидом крові справа наліво

з перешкодою кровотоку

змішуванням крові в передсердях

змішуванням крові в

Хвороба Фалло характеризується:

*задишково-ціанотичні нападів

блідість шкіри

акроціанозу

паратрофії

анемії

При хворобі Фалло визначається:

*поліцитемія

зсув формули крові вліво

моноцитоз

тромбоцитопенія

лейкоцитоз

281. Хвороба Фалло характеризується:

спленомегалією

блідістю шкіри

акроціанозом

паратрофією

*“барабанні палочки”

Для хвороби Фалло на рентгенограмі характерно:

*послаблення легеневого малюнку

посилення легеневого малюнку

реберні “вервиці ”

зменшення розмірів серця;

“узури” на ребрах

Для коарктаціїї аорти на рентгенограмі характерно:

послаблення легеневого малюнку

посилення легеневого малюнку

реберні “вервиці ”

зменшення розмірів серця

*“узури” на ребра

Для дефекту міжшлуночкової перетинки на рентгенограмі характерно:

послаблення легеневого малюнку;

реберні “вервиці ”

*посилення легеневого малюнку

зменшення розмірів серця;

“узури” на ребрах

При коарктації аорти є характерною:

*артеріальна гіпертензія

артеріальна гіпотонія

парестезії в пальцях кистей рук

зниження тонусу м’зів верхніх кінцівок

все невірно

Для коарктації аорти характерно:

*парестезії в нижніх кінцівках

артеріальна гіпотонія

парестезії в пальцях кистей рук

зниження тонусу м’зів верхніх кінцівок

все невірно

Для транспозиції магістральних судин характерно:

*все невірно

систоло-діастолічний шум на легеневій артерії

послаблення 2-го тону над аортою

ніжний систолічний шум над верхівкою

грубий систолічний шум на легеневій артерії

Рентгенологічно при фіброеластозі спостерігається:

розширення судинного пучка

*кардіомегалія

деформація серцевої тіні

збіднення легеневого малюнка

зменшення правих контурів серця

На ЕКГ при фіброеластозі знаходять:

*підвищений вольтаж зубців

знижений вольтаж зубців

порушення провідності по лівій ніжці п.Гісса

брадиаритмія

шлуночкова екстрасистолія

Основним ускладненням пізнього вродженого кардиту є:

важка серцева недостатність

легенева недостатність

смерть у ранному віці

*шлуночкова екстрасистолія

все вірно

Ехокардіоскопічною ознакою хронічного кардиту є:

ділянки акінезії міокарду

ділянки гіперкінезії

*дилятація порожнини лівого шлуночка

наявність рідини в перикарді

дефекти перегородок

Ехокардіоскопічно при хронічному кардиті виявляють:

ділянки акінезії міокарду

ділянки гіперкінезії

*рестриктивну кардіоміопатію

наявність рідини в перикарді

все вірно

Прогноз при хронічному кардиті найчастіше:

виздоровлення

*прогресуюча недостатність кровообігу

смерть в перші місяці хвороби

стійке покращення клінічних проявів

гостра правошлуночкова недостатність

Препаратом вибору при підгострому кардиті є:

дігоксин

преднізолон

сіган

*делагіл

ортофен

Добова доза плаквенілу при хронічному кардиті є:

2 мг/кг

4 мг/кг

6 мг/кг

*8 мг/кг

10 мг/кг

Преднізолон доцільно призначити при:

*гострому кардиті

підгострому кардиті

хронічному кардиті

фіброеластозі

все вірно

При порушенні серцевого ритму доцільно призначити:

серцеві глікозиди

глюкокортикоїди

сечогінні

*антагоністи кальцію

все вірно

При порушенні серцевого ритму показано:

серцеві глікозиди

глюкокортикоїди

сечогінні

*інгібітори АПФ

все вірно

При серцевій недостатності недоцільно призначити:

сечогінні

серцеві глікозиди

*бактерійні

антагоністи кальцію

все вірно

При серцевій недостатності не є показаними:

сечогінні

*гіпотензивні

серцеві глікозиди

інгібітори АПФ

антагоністи кальцію

Доза фуросеміду при серцевій недостатності на кг маси складає:

0,2-0,5 мг

0,5–1,0 мг

*2,0–2,5 мг

3,0-5,0 мг

5,0–7,0 мг

До препаратів, які покращують функцію міокарду відносяться:

преднізолон

*тіотріазолін

нурофен

метилурацил

верошпірон

Який із лабораторних показників свідчить про неревматичний кардит?

підвищення рівня антистрептолізину О

прискорення ШОЕ

*лімфоцитоз

позитивний СРБ

лейкоцитоз

Для неревматичного кардиту характерно в аналізі крові:

лейкоцитоз

тромбоцитоз

*лейкопенія

анемія

еозинофілія

При ранньому вродженому кардиті в аналізі крові може спостерігатися:

лейкоцитоз

тромбоцитоз

лейкопенія

*анемія

еозинофілія

При гострому кардиті в крові спостерігається:

*підвищення рівня креатинфосфокінази

підвищення рівня гіалуронідази

позитивний СРБ

підвищення рівня антистрептолізину О

лейкоцитоз

При гострому кардиті в крові визначається:

*підвищення рівня лактатдегідрогенази

підвищення рівня гіалуронідази

позитивний СРБ

підвищення рівня антистрептолізину О

лейкоцитоз

При гострому кардиті в крові не є характерно:

підвищення рівня лактатдегідрогенази

*підвищення рівня гіалуронідази

підвищення рівня лактатдегідрогенази

лімфоцитоз

лейкопенія

При гострому кардиті в крові не спостерігається:

лімфоцитоз

лейкопенія

підвищення рівня лактатдегідрогенази

*підвищення рівня антистрептолізину О

підвищення рівня лактатдегідрогенази

При хронічному кардиті в аналізі крові можна знайти:

лейкоцитоз

тромбоцитоз

лейкопенію

*лімфоцитоз

все невірно

Кардіалгія при гострому кардиті може бути як:

*ведучий симптом

допоміжний симптом

нехарактерний симптом

сумнівний симптом

все вірно

Кардіомегалія при гострому кардиті це:

*ведучий симптом

допоміжний симптом

нехарактерний симптом

сумнівний симптом

все вірно

Для неревматичного кардиту нехарактерно:

все вірно

ригідність ритму

систолічний шум на верхівці

*органічний діастолічний шум

розширення меж серця

Гострий неревматичний кардит не характеризується:

послабленням І тону

ригідністю ритму

*грубим систолічним шумом на верхівці

ритмом галопу

розширенням меж серця

Для підгострого неревматичного кардиту характерно:

все вірно

*послаблення І тону

грубий систолічний шум на верхівці

органічний діастолічний шум

значне розширення меж серця

Для підгострого неревматичного кардиту нехарактерно:

послаблення І тону

кардіалгія

ніжий систолічний шум на верхівці

*ритм галопу

помірне розширення меж серця

При підгострому неревматичному кардиті не є характерним:

послаблення І тону

кардіалгія

ніжий систолічний шум на верхівці

*помірне розширення меж серця

значна кардіомегалія

При підгострому неревматичному кардиті відмічається:

періодичні кардіалгії

послаблення І тону на верхівці

*все вірно

ніжий систолічний шум на верхівці

помірне розширення меж серця

Для підгострого неревматичного кардиту нехарактерно:

послаблення І тону

все характерно

ніжний систолічний шум на верхівці

*періодичні кардіалгії

помірне розширення меж серця

При підгострому неревматичному кардиті є нехарактерно:

послаблення І тону на верхівці

*систолічний шум над аортою

ніжний систолічний шум на верхівці

періодичні кардіалгії

помірне розширення меж серця

Для хронічного неревматичного кардиту характерно:

послаблення І тону на верхівці

*все вірно

систолічний шум на верхівці

періодичні кардіалгії

помірне розширення меж серця

Для хронічного неревматичного кардиту нехарактерно:

послаблення І тону на верхівці

*грубий систолічний шум над аортою

ніжний систолічний шум на верхівці

періодичні кардіалгії

помірне розширення меж серця

Для хронічного неревматичного кардиту не є визначальним:

послаблення І тону на верхівці

ніжий систолічний шум на верхівці

періодичні кардіалгії

помірне розширення меж серця

*грубий систолічний шум на верхівці

Для хронічного неревматичного кардиту типово:

*гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

гіпертрофія правого шлуночка

гіпертрофія правого передсерддя

артеріальна гіпертензія

зменшення порожнини лівого передсерддя

Хронічний неревматичний кардит підтверджує виявлення:

зменшення порожнини лівого шлуночка

гіпертрофія правого шлуночка

гіпертрофія правого передсерддя

артеріальна гіпертензія

*дилатація лівого шлуночка

Для хронічного неревматичного кардиту не є вирішальним:

дилятація лівого шлуночка

рестриктивна кардіопатія

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

кардіомегалія

*тривалий субфебрилітет

Хронічний неревматичний кардит не включає в діагностику наявність:

гіпертрофії міокарду лівого шлуночка

*артеріальної гіпертензії

рестриктивної кардіоміопатії

кардіомегалії

дилатації лівого шлуночка

При хронічному неревматичному кардиті не знаходять:

гіпертрофію міокарду лівого шлуночка

артеріальну гіпотонія

рестриктивну кардіоміопатія

*зменшення розмірів серця

дилатацію лівого шлуночка

Для хронічного неревматичного кардиту нехарактерно:

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

*збільшення фракції викиду лівого шлуночка

рестриктивна кардіоміопатія

кардіомегалія

дилатація лівого шлуночка

Для хронічного неревматичного кардиту нехарактерно:

гіпертрофія міокарду лівого шлуночка

*рестриктивна кардіоміопатія

спленомегалія

кардіомегалія

дилатація лівого шлуночка

Для хронічного неревматичного кардиту нехарактерно:

напади серцевої астми

застійні хрипи в легенях

*напади експіраторної задишки

гепатомегалія

збільшення правого шлуночка

Для хронічного неревматичного кардиту нехарактерно:

напади серцевої астми

застійні хрипи в легенях

гепатомегалія

*зменшення лівого шлуночка

збільшення правого шлуночка

Серцева астма свідчить про:

сухий перикардит

*лівошлуночкову недостатність

правошлуночкову недостатність

гепатомегалію

дихальну недостатність

Панкардит це:

*ураження всіх оболонок серця

ураження епікарду

ураження перикарду

ураження ендокарду

все вірно

Для панкардиту характерно:

посилення серцевих тонів

послаблення серцевих тонів

*виражена глухість серцевих тонів

підвищення артеріального тиску

шум тертя плеври

Для панкардиту є визначальним:

*шум тертя перикарду

послаблення серцевих тонів

значне посилення серцевих тонів

підвищення артеріального тиску

шум тертя плеври

Для панкардиту нехарактерно:

шум тертя перикарду

тахікардія

значне послаблення серцевих тонів

зниження артеріального тиску

*шум тертя плеври

Панкардит нехарактеризується:

шумом тертя перикарду

*підвищенням артеріального тиску

тахікардією

значним послабленням серцевих тонів

зниженням артеріального тиску

При панкардиті нехарактерно:

*спленомегалія

шум тертя перикарду

тахікардія

значне послаблення серцевих тонів

зниження артеріального тиску

При панкардиті типовим є:

*зниження вольтажу зубців на ЕКГ

підвищення вольтажу зубців на ЕКГ

брадикардія

артеріальна гіпертонія

все вірно

При інфекційному ендокардиті типовою є:

кардіомегалія

зменшення розмірів серця

*виражена інтоксикація

спленомегалія

артеріальна гіпертензія

При інфекційному ендокардиті характерним є:

*гепатомегалія

зменшення розмірів серця

кардіомегалія

спленомегалія

артеріальна гіпертензія

При інфекційному ендокардиті типовим є ураження:

аортального клапана

мі трального клапана

трікуспідального клапана

*клапанів легеневої артеріі

мітрального і аортального клапанів

Для інфекційного ендокардиту визначальними є наявність:

ревматичних вузликів

ревматоїдних вузликів

*вузликів Ослера

кропивниці

анулярної висипки

Вузлики Ослера це:

*болючі шкірні вузлики на пальцях

неболючі підшкірні вузли на пальцях

підшкірні вузли навколо суглобів

підшкірні вузли по ходу сухожилків

підшкірні вузли вздовж хребта

При інфекційному ендокардиті основою лікування є:

гормони

*антибіотики

протизапальні

бактерійні

хінолінові похідні

Яке ускладнення найбільш часто виникає при тетраді Фалло?

ревматизм

ендокардит

*тромбоз судин

кровотечі

панкардит

Яке ускладнення найбільш часто виникає при тетраді Фалло?

*задишково-ціанотичні напади

епіприпадки

тонічні судоми

тоніко-клонічні судоми

абсанси

Хвороба Толочинова-Роже це:

транспозиція магістральних судин

аортальний стеноз

відкрита артеріальна протока

стеноз легеневої артерії

*дефект міжшлуночкової перетинки менше 1 см в діаметрі

Хворобу Толочинова-Роже називають:

*багато шуму з нічого

синя вада

бліда вада

тяжка вада

відсутність вади

Артеріальна гіпотонія характерна для:

стенозу клапанів легеневої артерії

*стенозу аортального клапану

коарктації аорти

тетради Фалло

транспозиції магістральних судин

Для якої вади серця характерно відсутність шумів у серці:

тетрада Фалло

коарктація аорти

*транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

стеноз аортального клапану

Для якої вади серця характерно два незалежних кола кровообігу:

коарктація аорти

*транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

стеноз аортального клапану

тетрада Фалло

Для якої вади серця характерний високий пульсовий тиск:

*відкрита артеріальна протока

коарктація аорти

транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

стеноз аортального клапану

Для якої вади серця характерний низький діастолічний тиск:

*відкрита артеріальна протока

коарктація аорти

транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

стеноз аортального клапану

До критичних вад серця відносяться:

відкрита артеріальна протока

коарктація аорти

*транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

дефект міжшлуночкової перетинки

Критичною вадою серця є:

відкрита артеріальна протока

коарктація аорти

дефект міжшлуночкової перетинки

стеноз клапанів легеневої артерії

*стеноз аортального клапану менше 1 см

До критичних вад серця належить:

відкрита артеріальна протока

коарктація аорти

*тотальний аномальний дренаж легеневих вен

дефект міжшлуночкової перетинки

стеноз клапанів легеневої артерії

Для критичних вад серця характерно:

*стійкий ранній ціаноз

звичайний колір шкіри

набряки при народженні

зригування

мала маса тіла при народженні

Критичні вади серця супрводжують:

*рання серцева недостатність

звичайний колір шкіри

набряки при народженні

зригування

мала маса тіла при народженні

Прогностично неблагоприємною є вада:

відкрита артеріальна протока

*гіпоплазія лівого шлуночка

тотальний аномальний дренаж легеневих вен

дефект міжшлуночкової перетинки

стеноз клапанів легеневої артерії

Прогностично неблагоприємною є вада:

*атріовентрикулярна комунікація

відкрита артеріальна протока

тотальний аномальний дренаж легеневих вен

дефект міжшлуночкової перетинки

стеноз клапанів легеневої артерії

“ Барабанні палочки” свідчать про:

*тривалу гіпоксію

гостру гіпоксію

гіпотонію

гіпертензію

все вірно

Колінно-ліктьові пози займають діти, хворі на:

коарктація аорти

транспозиція магістральних судин

стеноз клапанів легеневої артерії

стеноз аортального клапану

*тетрада Фалло

При задишково-ціанотичних нападах необхідно призначити:

дігоксин

строфантин

*промедол

еналаприл

кордарон

Основним ускладненням фіброеластозу є:

*серцева недостатність

ниркова недостатність

печінкова недостатність

шлуночкова екстрасистолія

артеріальна гіпертензія

Прогноз при фіброеластозі:

благоприємний

повне одужання

стійка ремісія

*неблагоприємний

все вірно

Для хвороби Фалло характерно:

*все невірно

систоло-діастолічний шум на легеневій артерії

послаблення 2-го тону над аортою

ніжний систолічний шум над верхівкою

грубий систолічний шум на легеневій артерії

Рентгенологічною ознакою, патогномонічною для пневмонії, є:

*наявність інфільтративних тіней

посилення легеневого малюнка

емфізематозне здуття легень

розширення коренів легень

все вірно

При визначенні тяжкості бронхіальної астми не враховують:

*вік і стать хворого

пікову швидкість видиху в період загострень

характеристику періодів ремісії

наявність нічних нападів

переносимість фізичних навантажень

Для покращення реологічних властивостей крові та мікроциркуляціх при лікуванні пневмонії не використовують наступні препарати:

*дроперидол

гепарин

трентал

реополіглюкін

все вірно

В більшості випадків пневмонія у дітей раннього віку розвивається внаслідок:

*ГРВІ

переохолодження

порушення режиму

перегрівання

все вірно

До патогенетичних ланок пневмонії не відносяться:

*алкалоз

гіпоксемія

ацидоз

гіпоксія

все невірно

Бронхопневмонії не властиві наступні лібораторні зміни:

*ретикулоцитоз

лейкоцитоз

нейротрофільоз

прискорене ШОЕ

все невірно

Клінічні прояви пневмонії у дітей раннього віку не залежать від наступного:

*національність

стать

преморбідний стан

вік

все невірно

Клінічні перкуторні зміни в легенях не характерні для:

*бронхопневмонії

сегментарної пневмонії

лобарної пневмонії

плевропневмонії

крупозної

До критерії діагнозу пневмонії не відносять:

*епіданамнез

інтоксикація

локальні фізикальні зміни

респіраторний ацидоз

задишка

Співвідношення пульсу і дихання 2 – 1,5:1 властиве:

*ДН ІІІ ст.

ДН І ст.

ДН ІІ ст.

ДН 0 ст.

все невірно

Кисневе насичення крові 90 % властиве:

*ДН І ст.

ДН 0 ст.

ДН ІІ ст.

ДН ІІІ ст.

все невірно

Непостійний периоральний ціаноз властивий:

*ДН І ст.

ДН 0 ст.

ДН ІІ ст.

ДН ІІІ ст.

все невірно

Рівень Р СО2 40 мм.рт.ст. властивий:

*ДН ІІІ ст.

ДН І ст.

ДН ІІ ст.

ДН 0 ст.

все вірно

Найчастіше деструктивну пневмонію викликає:

*стафілокок

пневмокок

клебсієла

протей

все вірно

Який вид оксигенотерапії найкращий для дитини з ДН ІІІ ст.:

*подача кисню через інтубаційну трубку

подача кисню в кисневій палатці

подача кисню через інтраназальний катетер

подача кисню через кисневу подушку

все невірно

Який вид оксигенотерапії найкращий для дитини з ДН ІІ ст.:

*подача кисню в кисневій палатці

подача кисню через кисневу подушку

подача кисню через інтраназальний катетер

подача кисню через інтубаційну трубку

все невірно

Яка група антибіотиків не використовується для лікування пневмонії у дітей раннього віку:

*тетрацикліни

пеніциліни

аміноглікозиди

цефалоспорини

макроліди

До критеріїв деструктивної пневмонії не відносять:

*кашель

виражена інтоксикація

дихальна недостатність

пневматоцеле

все вірно

При легкому перебігу пневмонії антибакретіальна терапія орієнтовно триває:

*5 – 7 днів

3 – 5 днів

7 – 10 днів

10 – 14 днів

1 – 3 дні

На рентгенограмі при абсцедуючій формі деструктивної пневмонії буде:

*на фоні інфільтрату поява округлого утвору високого ступеня затемнення, згодом – х рівнем рідини

на фоні інфільтрації поява округлих повітряних утворів

пристінкове затемнення та в ділянці синусів поряд з легеневою інфільтрацією

тотальне гомогенне затемне

зміщення органів середостіння в протилежний бік

При середньоважкому перебігу пневмонії антибактеріальна терапія орієнтовано триває:

*10 - 14 день

7 - 10 днів

5 - 7 днів

14 - 20 днів

20 – 25 днів

При тяжкому перебігу пневмонії антибактеріальна терапія орієнтовно триває:

*14 – 21 день

10 – 14 днів

7 – 10 днів

21 – 28 днів

все вірно

Для лікування легкого перебігу пневмонії напівсинтетичні пеніциліни призначають в дозі:

*50 – 80 мг/кг/добу

30 – 50 мг/кг/добу

80 – 100 мг/кг/добу

100 – 150 мг/кг/добу

150 – 200 мг/кг/добу

Для лікування тяжкого перебігу пневмонії напівсинтетичні пеніциліни призначають в дозі:

*100 – 150 мг/кг/добу

50 – 80 мг/кг/добу

80 – 100 мг/кг/добу

30 – 50 мг/кг/добу

150 – 200 мг/кг/добу

Для лікування середньотяжкого перебігу пневмонії напівсинтетичні пеніциліни призначають в дозі:

*80 – 100 мг/кг/добу

50 – 80 мг/кг/добу

30 – 50 мг/кг/добу

100 – 150 мг/кг/добу

150 – 200 мг/кг/добу

У визначенні пневмонії відсутнє наступне положення:

*це гостре неінфекційне захворювання легеневої паренхіми

пневмонія діагностується при наявності синдрому дихальних розладів

пневмонія діагносутється при наявності фізикальних даних

пневмонія діагностується при наявності інфільтрованих змін на рентгенограмі

все вірно

Серед форм пневмонії відсутня:

*пневмонія підлітків

шпитальна

позалікарняна

вентилятор – асоційована

все невірно

Згідно класифікації пневмонії за формою, відсутня наступна:

*позашкільна

вентилятор - асоційована

пневмонія новонароджених

пневмонія у дітей з імунодефіцитом

все вірно

Серед пневмоній у новонароджених відсутня:

*позалікарняна

перинатальна

внутрішньоутробна

шпитальна

все невірно

Під шпитальною пневмонією розуіють ту, що розвинулась:

*протягом 48 годин перебування в стаціонарі

протягом 12 годин перебування в стаціонарі

протягом 24 годин перебування в стаціонарі

протягом 6 годин перебування в стаціонарі

все вірно

Шпитальна пневмонія – це та, що розвинулась:

*все вірно

протягом 48 годин пісял виписки з лікарні

протятом 12 годин після виписки з лікарні

протягом 24 годин після виписки з лікарні

проятгом 8 годин після виписки з лікарні

Внутрішньоутробна – пневмонія пневмонія, яка розвинулась:

*в перші 5 діб життя дитини

в перші 6 доби життя дитини

в перші 6 діб життя дитини

в перші 10 діб життя дитини

в перші 15 діб життя дитини

До легеневих ускладнень пневмонії не відносять:

*септичний шок

пневмоторакс

пневмомоторакс

плеврит

емпієма плеври

У новонароджених до пневмоній, які переважають, не відноситься:

*позалікарняна

антенатальна

інтранатальна

шпитальна

все невірно

До найчастіших етіологічних чинників внутрішньоутробної пневмонії не відноситься:

*стрептокок

ешеріхія колі

золотистий стафілокок

мікоплазма

пневмоциста

Найчастіше збудниками типової позалікарняної пневмонії у дітей до 6 місяців є наступні, крім:

*стафілокок

РВ - вірус

кишкова паличка

пневмокок

мікоплазма

Найчастіше збудником позалікарняної пневмонії у дітей 7 – 15 років є:

*пневмокок

хламідія

стрептокок

паличка інфлюенци

легіонела

До характеристики шпитальних пневмоній не відноситься:

*низька летальність

резистентність збудника до антибіотиків

часті ускладнення

тяжкі усладнення

затяжний перебіг

До найчастіших збудників шпитальної пневмонії не відноситься:

*пневмокок

кишкова паличка

протей

ентеробактер

клебсієла

До чотирьох діб перебування на ШВЛ вентилятор – асоційовані пневмонії, зазвичай, обумовлені:

*пневмококом

синьогнійною паличкою

клебсієлою

ентеробактером

стрептококом

Після чотирьох діб перебування на ШВЛ вентилятор – асоційована пневмонія не викликається:

*пневмококом

ентеробактером

синьогнійною паличкою

клебсієлою

все невірно

Пневмококи повністю стійкі до:

*аміноглікозидів

пеніцилінів

макролізів

цефалоспоринів

фторхінолонів

Препаратом вибору при лікуванні типових позалікарняних пневмоній є:

*амінопеніциліни

карбапенеми

фторхінолони

препарати інших груп

аміноглікозиди

До антибіотиків першого вибору при лікуванні позалікаряної пневмонії не належать:

*амоксицилін

макроліди

фторхінолони

інгібітор – захищені пеніциліни

цефалоспорини

При лікуванні тяжких позалікарняних пневмоній переваги не мають:

*макроліди

цефалоспорини другого покоління а комбінації з аміноглікозидами

напівсинтетичні та інгібітор – захищені пеніциліни

цефалоспорини третього покоління

респіраторні аміноглікозиди

Повним ефектом від лікування пневмонії антибіотиком є все, кірм:

*збільшення задишки

зниження температури нижче 38 С через 24 – 48 годин від початку лікування

покращення загального стану

рентгенологічні зміни не зростають чи навіть зменшуються

все вірно

Відсутністю ефекту від лікування пневмонії антибіотиком є все, крім:

*покращення стану хворого

збереження лихоманки

наростання патологічних змін в легенях

зростання задишки і гіпоксемії

зростання гіпоксемії

Клініка вогнищевої пневмонії у дошкільнят і школярів складається з наступного, за винятком:

*локальні фізикальні зміни

ознаки серцевої недостатності

ознаки дихальної недостатності

симптоми інтоксикації

все вірно

Для вогнищевої пневмонії характерні наступні перкуторні дані:

*коробковий звук над всією поверхнею легень

ясний легеневий звук над всією поверхнею легень;

вкорочення перкуторного звука під кутом лопатки

вкорочення перкуторного звука під пахвою

все вірно

При вогнищевої пневмонії на перший план не виступають:

*локальні фізикальні дані

ознаки дихальної недостатності

ознаки інтоксикації

ознаки здуття легень

все вірно

Вкорочення перкуторного звука над ураженнями ділянками у дітей раннього віку з вонищевою пневмонією виникає:

*на 5 – 10 день хвороби

на 3 – 5 день хвороби

в перший день захворювання

на 10 – 15 день хвороби

на 2 – 3 день хвороби

Крупозна (дольова) пневмонія непочинається:

*з явищ ГРВІ

поступово

гостро

підгостро

з перохолдження

Для початку крупозної пневмонії не є властивим:

*сплутаність свідомості

нормальна температура чи субфебрилітет

головний біль

кашель з «іржавим» харкотинням

все невірно

Часом початок крупозної пневмонії нагадує:

*апендицит

ревматизм

напад бронхіальної астми

пієлонефрит

сепсис

Діти з крупозною пневмонією надають перевагу лежанню:

*на «хворому» боці

на животі

на спині

на «здоровому» боці

сидіти

Типовою ознакою огляду хворого з крупозною пневмонією є:

*рум'янець, частіше на боці ураження

жовтушність шкіри

«метелик»

землянистий колір шкіри

все вірно

При крупозній пневмонії огляд виявляє:

*відставання в акті дихання «хворої» половини грудної клітки головин грудної клітки

синхронні рухи обох

відставання в акті дихання «здорової» половини грудної клітки

судомні посмикування рук і ніг

все невірно

Для пневмококової пневмонії не властиві:

*больовий синдром (біль в животі, в боці)

поступовий початок

вкорочення перкуторного звука над ділянкою ураження

змінене дихання при відсутності хрипів

все вірно

До типових ускладнень пневмококової пневмонії не відноситься:

*гайморит

отит

серозно – фірбринозний плеврит

менінгіт

піоторакс

Стафілококова пневмонія розвивається переважно у дітей:

*школярів

підлітків

дошкільнят

першого року життя

все вірно

До характерних ознак стафілококовї пневмонії не відносяться:

*гіпотермія

збільшення печінки і селезінки

наростаючий токсикоз

шлунково – кишкові розлади

анемія

До ускладнень стафілококової пневмонії не відносяться:

*стенозуючий ларинготрахеїт

абсцеси

були

піопневмоторакс

емпієма плеври

Для пневмонії,яка викликана паличкою синьозеленого гною, не властиве:

*відсутність дихальної недостатності

виражена інтоксикація

рясне слизово – гнійне харкотиння

схильність до утворення вогнищ деструкції

затяжний перебіг

Основними ускладненнями пневмонії є, за винятком:

*ексикоз

токсикоз

серцева недостатність

судинна недостатність

ацидоз

Аналіз крові дітей із пневмонією, викликаною паличкою синьозеленого гною, не показує:

*прискореної ШОЕ

вираженого паличкоядерного зсуву

нормальної ШОЕ

тенденції до лейкпенії

анемії

Серед ступенів дихальної недостатності не вирізняють:

*ДН ІУ ступені

все вірно

ДН ІІ ступені

ДН ІІІ ступені

ДН І ступені

До загальних принципів лікування дихальної недостатності не відноситься:

*дезінтоксикація

ліквідація порушень кислотно – лужної рівноваги

аеротерапія

оксигенотерапія

ентеросорбція

Загальні принципи терапії дихальної недостатності не включають:

*дегідратаційні заходи

покращення функції тканинного дихання

підтримку прохідності дихальних шляхів

покращення гемодинаміки, мікроциркуляції

все невірно

Оксигенотерапія при лікуванні дихальної недостатності проводиться такими шляхями, за винятком:

*подача кисню через назофарінгеальний катетер

використання кисневої подушки

використання кисневої палатки

подача кисню через носовий катетер

все невірно

При лікуванні дихальної недостатності для покращення дренажної функції бронхів не використовують:

*антигістамінні препарати

муколітичні препарати

бронхорошируючі середники

відхаркувальні середники

аеротерапію

До причин, які викликають дихальну недостатність, не належать:

*захворювання травного тракту

захворювання паренхіми легень

захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів.

травми грудної клітки

все вірно

До дихальної недостатності не призводять:

*травми кінцівок

травми центральної нервової системи

м'язеві дистрофії

захворювання центральної нервової системи

травми грудної клітки

Обструктивна дихальна недостатність зумовлена:

*розвитком набряку слизової оболонки дихальних шляхів

ураженням альвеол

порушенням нейром'язевого керування зовнішнім диханям

пораженням капілярного русла малого кола кровообігу

все вірно

Паренхіматизна дихальна недостатність зумовлена:

*ураженням альвеол і капілярного русла малого кола кровообігу

змінами дихальної мускулатури

здавленням дихальних шляхів ззовні

пригніченням діяльності дихального центру

все вірно

Вентиляційна дихальна недостатність зумовлена:

*порушенням нейром'язевого керування зовнішнім диханням

наявністю бронхоспазму

аспірацією стороннього тіла

запальними захворюваннями легень

все вірно

До основних наслідків дихальної недостатності не відноситься:

*гіпокапнія

гіпоксемія

гіпоксія

порушення кислотно – лужної рівноваги

все вірно

Яке парціальне напруження кисню при дихальній недостатності І ступеню в артеріальній крові становить:

80 – 65 мм рт.ст

*80 – 95 мм рт.ст

65 – 54 м рт.ст

51 – 31 мм рт.ст

все невірно

При дихальній недостатності ІІІ ступеню парціальне нвсичення кисню в артеріальній крові становить:

*менше 51 мм рт.ст

менше 80 мм рт.ст

менше 65 м рт.ст

менше 95 мм рт.ст

все вірно

Лікування дихальної недостатності передбачає оксигенотерапію, концентрація кисню не повинна перевищувати:

*60 %

80 %

70 %

90 %

все вірно

Покази до переходу на штучну вентиляцію легень не включають:

*парціальне напруження кисню в артеріальній крові більше 60 мм рт.ст

патологічні ритми дихання

повна відсутність самостійного дихання

значні порушення газообміну

все вірно

Характеристика дихальної недостатності І ступеню не включає:

*задишка в спокої

непостійний пероральний ціаноз

тахікардія

поведінка дитини без змін

блідість носогубного трикутника

Характеристика дихальної недостатності ІІ ступеню не включає:

*задишка виникає при навантаженні

участь в диханні допоміжних м'язів

постійний пероральний ціаноз

підвищення артеріального тиску

тахікардія

Характеристика дихальної недостатності ІІІ ступеню не включає:

*ціаноз щезає при диханні 40 – 50 % киснем

втягнення поступливих місць грудної клітки

тахікардія

генералізована блідість шкіри

акроціаноз

Характеристика дихальної недостатності ІІІ ступеню не включає :

*ціаноз шкіри щезає периферичний

брадиаритмія

виражена задишка

парадоксальне дихання

все вірно

Відсутність дихальних шумів на вдиху властива:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

Брадипное властиве:

*ДН ІІІ ступеню

ДН 0

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

все вірно

Мармуровість шкіри спостерігається при:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

Судоми спостерігаються при:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

Співвідношення пульсу до дихання 3,5 – 2,5 : 1 спостерігається при:

*ДН ІІ сутпеню

ДН І ступеню

ДН 0

ДН ІІІ ступеню

все вірно

Співвідношення пульсу до дихання 2,5 – 2 : 1 спостергіається при:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

Загальмованість у дитини спостерігається при:

*ДН ІІІ ступеню

ДН І ступеню

ДН ІІ ступеню

ДН 0

все вірно

При лікуванні дихальної недостатності в плані боротьби з обструкцією дихальних шляхів не використовують:

*дегідратаційну терапію

зволоження повітря

розрідження харкотиння

протеолітичні ферменти

бета-агоністи

При лікуванні дихальної недостатності аерозольну терапію не поєднують з:

*масажем живота

постуральним дренажем

вібраційним масажем

дихальною гімнастикою

все невірно

Найчастіше бронхіт викликають:

*віруси

грибки

бактерії

паразити

все вірно

До факторів, які передують бронхіту, не належать:

*одноманітне харчування

забруднення повітря

пасивне паління

переохолодження

все вірно

РС-інфекція частіше викликає бронхіт у:

*дітей першого року життя

дошкільнят

дітей раннього віку

підлітків

все вірно

Паразитарна інфекція частіше є причиною бронхіту у:

*дошкільнят

дітей раннього віку

дітей першого року життя

підлітків

все вірно

Згідно класифікації, до видів бронхіту не належить:

*латентний

гострий

рецидивуючий

хронічний

все вірно

Основними симптомами гострого бронхіту є :

*кашель

біль у горлі

нежить

задишка

все невірно

Появі ознак гострого бронхіту не передує:

*нудота

нежить

підвищення температури

явища фарингіту

все невірно

До клінічних ознак простого бронхіту не відноситься:

*експіраторна задишка

субфебрилітет

кашель

жорстке дихання при аускультації

все вірно

До характеристики хрипів при гострому бронхіті не відноситься:

*локальні

симетричні

розсіяні

зменшуються чи щезають після кашлю

все вірно

До аускультативних даних при гострому бронхіті не відноситься:

*ослаблене дихання

жорстке дихання

сухі хрипи на вдиху і початку видиху

вологі хрипи на вдиху і початку видиху

все вірно

Характерною аускультативною ознакою гострого бронхіту є:

*жорстке дихання

ослаблене везикулярне дихання

пуерильне дихання

підсилене везикулярне дихання

все невірно

На бронхіт частіше хворіють діти такого віку:

*дошкільнята

«грудні»

новонароджені

школярі

все вірно

Характерною перкуторною ознакою гострого бронхіту є:

*ясний легеневий звук, часто з коробковим відтінком

ясний легеневий звук

вкорочення легеневого звуку в нижніх відділах легень

вкорочення легеневого звуку над всіма легенями

все вірно

При гострому бронхіті частіше дихальна недостатність є:

*ДН 0ст

ДН1ст

ДН11ст

ДН111ст

все вірно

Рентгенологічною ознакою гострого бронхіту є:

*симетричне посилення легеневого малюнка

симетричне ослаблення легеневого малюнка

симетричне посилення легеневого малюнка і дрібновогнищева інфільтрація прикоренево

симетричне посилення легеневого малюнка в прикореневих і нижньомедіальних зонах

все невірно

При клінічному аналізі крові у хворих на гострий бронхіт знаходять:

*лейкопенію, лімфоцитоз

значну лейкопенію

помірний лейкоцитоз, анемію

значний лейкоцитоз, прискорену ШОЕ

все невірно

При лікуванні гострого бронхіту ліжковий режим триває:

*не призначається

протягом всього захворювання

на період лихоманки плюс 2 – 3 дні

протягом 2 – 3 тижнів

все вірно

Специфічна терапія ГРВІ при гострому бронхіті є ефективною:

*в перших 2 дні хвороби

ефект відсутній

протягом 5-7 днів

протягом усієї хвороби

все вірно

Тривалість гострого бронхіту становить:

*5 – 7 днів

7 – 14 днів

10 – 20 днів

14 – 24 дні

все вірно

Показом для призначення антибіотиків при гострому бронхіті є:

*етіологічний чинник

соціальний статус дитини

стать дитини

пора року

все невірно

В комплекс лікування гострого бронхіту не входять:

*антацидні засоби

відволікаючі засоби

відхаркувальні засоби

засоби, які розріджують харкотиння

все вірно

До критеріїв ВООЗ щодо призначення антибіотиків при респіраторних інфекціях не належить:

*число дихання більше 50 за 1 хв. для дітей до 1 року

втягнення міжреберних проміжків

нежить

кашель

все вірно

Ефективність відхаркувальних середників при гострому бронхіті залежить від:

*достатнього пиття

призначення противірусних препаратів

призначення антигістамінних засобів

призначення вітамінів

все вірно

При обструктивному бронхіті звуження дихальних шляхів в меньшій мірі зумовлене:

*порушенням мукоциліарного кліренсу

секретом в просвіті бронхів

спазмом бронхіальної мускулатури

набряком слизової оболонки

все вірно

Бронхообструктивний синдром клінічно проявляється:

* шумним диханням із свистячим видихом

переривчастим диханням

шумним вдихом

тихим переривчастим диханням

все невірно

При обструктивному бронхіті участь допоміжної мускулатури в акті дихання не проявляється:

*напруженням литкових м'язів

втягненням епігастрія

втягненням міжреберних проміжків

роздуванням крил носа

все вірно

При огляді дитини з обструктивним бронхітом не виявляють:

* симптомів подразнення очеревини

неспокою

перорального ціанозу

вимушеного сидячого положення

. все невірно

Рецидивуючим є бронхіт, який:

*виникає 2 – 3 рази на рік

виникає 1 раз на рік

виникає 1 раз в 2 – 3 роки

триває більше 3 місяців

все вірно

Епізоди рецидивуючого бронхіту тривають:

*10 – 15 днів

5 -10 днів

3 – 5 днів

15 – 21 день

все вірно

Частіше причиною загострення рецидивуючого бронхіту є:

*вірусно – бактеріальна флора

паразити

грибково – вірусна флора

бактеріально – грибкова флора

все вірно

Серед передуючих факторів первинного рецидивуючого бронхіту немає:

*етно – національних факторів

генетичних факторів та імунологічної реактивності

віку дітей

екзогенних впливів

все вірно

Розрізняють наступні періоди рецидивуючого бронхіту, крім:

*інкубаційний

загострення

неповна ремісія

повна ремісія

все вірно

У великої групи дітей рецидивуючий бронхіт перебігає на тлі, за винятком:

*порушень харчування

сторонніх тіл в дихальних шляхах

спадкових імунодефіцитів

аномалій розвитку бронхолегеневої системи

все вірно

Як правило, загострення рецидивуючого бронхіту відсутні:

*влітку

весною

взимку

восени

все вірно

Рецидив бронхіту починається:

*явищами ГРВІ

алергічною висипкою

інспіраторною задишкою

нападом ядухи

все вірно

В клініці загострення рецидивуючого бронхіту домінує:

*кашель

інтоксикація

задишка

нежить

все вірно

Кашель при загостренні рецидивуючого бронхіту сильніший:

*зранку

вночі

вдень

ввечері

все вірно

У хворих із загостренням рецидивуючого бронхіту перкусія виявляє:

*коробковий звук

ясний легеневий звук

вкорочення звуку в нижніх відділах

ясний звук з вкороченим тимпанітом між лопатками

все вірно

У пацієнта при стиханні загострення рецидивуючого бронхіту першим зникає з клінічної картини:

*хрипи

кашель

жорстке дихання

нежить

все вірно

При загостренні рецидивуючого бронхіту рентгенологічно знаходять:

*посилення легеневого малюнка, особливо в ділянці коренів, розширення коренів

послаблення легеневого малюнка, особливо в ділянці коренів

посилення легеневого малюнка, особливо в ділянці коренів

ослаблення легеневого малюнка

все вірно

Бронхоскопія при загостренні рецидивуючого бронхіту проводиться з метою:

*лікувально - діагностичною

лікувальною

діагностичною

непроводиться

все невірно

При бронхоскопії в період загострення рецидивуючого бронхіту знаходять:

*дифузні зміни у вигляді гіперемії слизової, потовщення стінок бронхів і слизовий секрет

дифузні зміни у вигляді атрофії слизової

C дифузні зміни у вигляді гіперемії слизової

локальні зміни

все вірно

При бронхоскопії в період ремісії рецидивуючого бронхіту знаходять:

*грануляції на слизовій оболонці бронхів

гіперемію слизової оболонки бронхів

атрофію слизової оболонки бронхів

нормальну слизову оболонку бронхів

все вірно

При лікуванні загострення рецидивуючого бронхіту антибіотики призначають:

*як правило

обов'язково

зрідка

не призначають

все вірно

Основним в лікуванні рецидивуючого бронхіту є:

*відновлення прохідності бронхів

боротьба з токсикозом

боротьба з вірусами

боротьба із зневодненням

все вірно

При лікуванні загострення рецидивуючого бронхіту постуральний дренаж найкраще проводити:

*зразу після пробудження

після сніданку

після обіду

перед сном

все невірно

Рецидивуючий бронхіт, який триває більше 5 років, є передвісником:

*хронічного бронхіту

бронхіальної астми

сколіозу

полігіповітамінозу

все невірно

Для зниження частоти загострень рецидивуючого бронхіту призначають:

*рибомуніл

настоянку елеутерокока

індуктотермію

кларитроміцин

все невірно

Хронічний бронхіт вважається самостійним захворюванняи при виключенні наступного, крім:

*неврологічних порушень

вад розвитку бронхолегеневої системи

бронхоектазій

спадково – обумовлених хвороб бронхолегеневої системи

все вірно

Вторинний хронічний бронхіт вважається симптомом при таких станах, за винятком:

*ендокринопатії

імунодефіцити

вроджені хвороби легень

спадкові хвороби легень

все вірно

До критеріїв хронічного бронхіту не відноситься:

*інспіраторна задишка

постійні різнокаліберні вологі хрипи

хрипи протягом трьох і більше місяців на рік

продуктивний кашель

все вірно

При хронізації запального процесу в бронхах не грає ролі:

*ендокринний дисбаланс

зниження місцевого імунітету

порушення мукоцифілічного кліренсу

дестабілізація епітелію

все невірно

Основним симпотомом хронічного бронхіту є:

*впертий кашель

нежить

підвищення температури тіла

задишка

все вірно

Наступні положення визначають хронічний бронхіт, за винятком:

*тривале, частіше локальне ураження бронхів

незворотнє ураження бронхів

запальні і склеротичні зміни в бронхіальній стінці

наявність гіпер – і дискринії

все невірно

У формуванні хронічного бронхіту не грає значної ролі:

*полівітамінози

часті респіраторні захворювання

наявність у повітрі домішок (пил, гази, тютюновий дим)

затяжні респіраторні захворювання в поєднанні із забрудненим довкіллям

все невірно

При аускультації хворих з хронічним бронхітом не вислуховується:

сухі хрипи

*ослаблене дихання

жорстке дихання

різнокаліберні вологі хрипи

все невірно

В період ремісії хронічного бронхіту на рентгенограмі органів грудної клітки не буває:

*нормальна рентгенологічна картина

деформація легеневого малюнка

розширення і ущільнення коренів легень

посилення легеневого малюнка з обох боків

все вірно

При лікуванні хронічного бронхіту не призначають:

*антацидні засоби

відхаркувальні засоби

постуральний дренаж

актибактеріальні препарати

все вірно

До критеріїв хронічного бронхіту належить:

*дифузні непостійні хрипи в легенях

стабільні локалізовані хрипи в легенях

вологий кашель

періодині загострення

все вірно

До витоків формування хронічного бронхіту не належать:

*спадкові ферментопатії

спадкові імунодефіцити

вади розвитку легень

все невірно

часті респіраторні захворювання

Тяжкість перебігу хронічного бронхіту визначається наступним, крім:

*успішність в навчанні

обсяг і характер уражень легень

частота і тривалість загострень

D наявність ускладнень

все невірно

Аускультативні дані при загостренні хронічного бронхіту характеризуютья наступним, крім:

*локальні дрібноміхурцеві хрипи

дифузні різнокаліберні хрипи

дифузні середньоміхурцеві хрипи

дифузні сухі хрипи

жорстке дихання

Найтиповіша ознака бронхоектазів:

*кашель із харкотинням

задишка інспіраторна

задишка експіраторна

сухий надсадний кашель

все вірно

Діагнозноз бронхоектазів остаточно встановлюють за допомогою:

*бронхографії

спірографії

бронхоскопії

рентгенографії органів грудної клітки

все невірно

При хронічному бронхіті вражаються:

*усі структури бронхолегеневої системи

бронхи

паренхіма легень

альвеоли

все невірно

Грудна клітка у дітей з х ронічним бронхітом:

*асиметрична

не змінена

все вірно

циліндрична

конусоподібна

Котрий із симптомів говорить про тривалу гіпоксемію?

*деформація пальців у вигляді «барабанних паличок» і нігтів, у вигляді «годинникових скелець»

вологий кашель, більше вранці

гіпергідроз

ціаноз носогубного трикутника

все невірно

Яка із аускультативних ознак свідчить про хронічну бронхолегеневу патологію?

*постійне розмаїття хрипів

розмаїття сухих та вологих хрипів

локальні дрібноміхурцеві хрипи

«амфоричне» дихання

все вірно

Вторинна хронічна пневмонія розвивається:

*на фоні системних та спадкових захворювань з ураженням легень

при наявності «стороннього тіла» бронхів

через 1 місяць гострої пневмонії

на грунті зниженого імунітету

все вірно

Що є провідною ланкою комплексного лікування хронічної бронхолегеневої патології у дітей:

*відновлення дренажної функції бронхів

антибактеріальна терапія

загально- стимулююча терапія

лікувальне харчування

все вірно

Яка доза антибіотиків пеніцілінового ряду застосовується дітям при хронічній бронхолегеневій патології?

*100 – 150 тис. ОД/кг/добу

50 – 100 тис. ОД/кг/добу

100 – 200 тис. ОД/кг/добу

300 – 500 тис. ОД/кг/добу

10 – 25 тис.ОД /кг/добу

Тривалість курсу антибактеріальної терапії при хронічній бронхолегеневій патології у дітей?

*14 – 21 день

2 місяці

7 – 14 днів

1 місяць

все вірно

Яка доза гепарину застосовується для проведення внутрішньоорганного електрофорезу дітям?

*100 ОД/кг

50 ОД/кг

150 ОД/кг

200 ОД/кг

500 ОЛ/кг

Яка доза еуфіліну застосовується для проведення внутрішньооганного електрофорезу дітям?

*5 – 7 мг/кг

3 – 5 мг/кг

2 – 3 мг/кг

9 – 11 мг/кг

15 - 20 мг/кг

Яка вимога до антибактеріальних препаратів, що використовуються для інгаляції при хронічній бронхолегеневій патології у дітей?

*добре розчинення у воді

мінімальна сенсибілізація для дітей

широкий спектр дії

вибіркова дія на грампозитивну флору

все невірно

Який із перечислених препаратів можна застосовувати як імуномодулятор при хронічній бронхолегеневій патології у дітей?

*дібазол

новоіманін

тималін

етоній

кларитин

Через скільки часу після загострення хронічної бронхолегеневій патології дітей можна направляти на санітарно – курортне лікування?

*через 3 місяці

через 1 місяць

відразу на другий етап

через 6 місяців

через 3 тижні

У визначенні хронічної бронхолегеневої патології відсутнє наступне:

*зворотні морфологічні зміни

деформація бронхів

пневмосклероз

рецидиви запалення в легеневій тканині і бронхах

все вірно

При аускультації легень у дітей з бронхоектатичним варіантом хронічної бронхолегеневої патології не відмічають:

*ділянок жорсткого дихання

різнокаліберних вологих хрипів

постійної локалізації хрипів

стійкості хрипів при відкашлюванні

все невірно

Специфічна терапія ГРВІ при гострому бронхіті є ефективною:

*в перших 2 дні хвороби

B ефект відсутній

протягом 5-7 днів

протягом усієї хвороби

все вірно

Дихальна недостатність при хронічній бронхолегеневої патології розвивається:

*протягом кількох днів

блискавично

гостро

поступово

ніколи

Ефективність відхаркувальних середників при гострому бронхіті залежить від:

*достатнього пиття

призначення противірусних препаратів

призначення антигістамінних засобів

призначення вітамінів

все невірно

Яке із проведених обстежень є обов'язковим при хронічній бронхолегеневій патології ?

*бронхографія

рентгеноскопія органів грудної клітки

спірометрія

флюорографія

все невірно

Які рентгенологічні зміни характерні для хронічної бронхолегеневої патології у дітей?

*посилення та деформація легеневого малюнка

інфільтрація легеневої тканини в прикореневих зонах

інфільтрація легеневої тканини на верхівках легень

навність «бул»

все вірно

Найдостовірніше про етіологічний чинник загострення хронічної бронхолегеневої патології свідчить дослідження:

*вмісту бронхів

мазка із зіву

харкотиння

мазка з носа

все вірно

Круп – це запалення слизової оболонки гортані, яке не супроводжується:

*гіпотермію

«гавкаючим» кашлем

затрудненням дихання на вдиху

хрипом

все вірно

Основною причиною крупу є:

*вірусні інфекції

бактеріальні інфекції

грибкові ураження

паразитарні ураження

все вірно

Серед вірусів, які спричиняють круп, перше місце займає:

*вірус парагрипу

аденовірус

вірус грипу

РС – вірус

все невірно

Найчастіше круп виникає при такій дитячій інфекції:

*кір

скарлатина

епідпаротит

вітряна оспа

все вірно

До розвитку гострого стенозуючого ларинготрахеїту не сприяють:

*гіпотрофія

атонічна аномалія конституції

С. лімфатико – гіпоплатична аномалія конституції

паратрофія

все невірно

Частіше круп розвивається:

ввечері

*вночі

в обід

зранку

все вірно

Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт І ступені – це:

*компенсований круп

не повністю компенсований круп

декомпенсований круп

асфіксія

все вірно

При аускультації легень у дітей з бронхоектатичним варіантом хронічного бронхіту не відмічають:

*ділянок жорсткого дихання

різнокаліберних вологих хрипів

постійної локалізації хрипів

стійкості хрипів при відкашлюванні

локального вкорочення легеневого звуку

Специфічна терапія ГРВІ при гострому бронхіті є ефективною:

*в перших 2 дні хвороби

ефект відсутній

протягом 5-7 днів

протягом усієї хвороби

після хвороби

Дихальна недостатність при хронічному бронхіті розвивається:

*поступово

протягом кількох днів

гостро

блискавично

ніколи

Ефективність відхаркувальних середників при гострому бронхіті залежить від:

*достатнього пиття

обмеження пиття

призначення противірусних препаратів

призначення антигістамінних засобів

призначення вітамінів

Яке із проведених обстежень є обов'язковим при хронічному бронхіті?

*бронхографія

рентгеноскопія органів грудної клітки

спірометрія

флюорографія

бронхоскопія

Які рентгенологічні зміни характерні для хронічного бронхіту у дітей?

*посилення та деформація легеневого малюнка

інфільтрація легеневої тканини в прикореневих зонах

інфільтрація легеневої тканини на верхівках легень

навність «бул»

відсутність змін

Найдостовірніше про етіологічний чинник загострення хронічного бронхіту свідчить дослідження:

*вмісту бронхів

мазка із зіву

харкотиння

мазка з носа

бакпосів крові

Найчастішою причиною бронхіальної астми є

*домашній пил

лікарські препарати

продукти харчування

бактеріальні алергени

хімічні середники

Головним джерелом антигенів в домашньому пилу є:

кліщі домашнього пилу

*сухий корм для акваріумних рибок

шерсть і лупа тварин

волосся і лупа людей

все невірно

Найбільше кліщів домашнього пилу міститься в:

*килимах

м'яких іграшках

м'яких меблях

постелі

подушках

Кардинальним симптомом бронхіальної астми є:

*напад ядухи

свербіж носа

постійне чхання

сухий, нав'язливий кашель

нежить

Частіше напад ядухи виникає:

*вночі

досвіта

зранку

вдень

під час їжі

До критеріїв лекого перебігу бронхіальної астми не відноситься:

*нічні напади ядухи часті

напади ядухи швидко минають

тривалість періодів ремісії три і більше місяців

напади ядухи не частіше один раз на місяць

напади купуються легко

До аукультативної характеристики нападу ядухи не входить:

*хрипи локальні

велика кількість хрипів

хрипи сухі

хрипи свистячі

різнокаліберні хрипи

До критеріїв середньотяжкого перебігу бронхіальної астми не відноситься:

*нічні напади ядухи щоночі

напади ядухи 3 – 4 рази на місяць

фізичний розвиток не порушується

напади перебігають із порушенням функції зовнішнього дихання

напади купуються медикаментами

До критеріїв тяжкого перебігу бронхіальної астми не відноситься:

*напади ядухи декілька разів на тиждень

астматичні стани

нічні напади ядухи майже щоночі

повна клініко – функціональна ремісія

напади купуються тривало

До характеристики легкого нападу бронхіальної астми не відноситься:

*дитина говорить окремими фразами

частота дихання у спокої в нормі

участь допоміжних м'язів в акті диханя відсутня

забарвлення шкіри звичайне

напади купуються швидко

До характеристики нападу бронхіальної астми середньої тяжкості не відноситься:

*говорить окремими фразами

частота дихання збільшена на 30 % від середньої

свідомість нормальна

втягнення міжреберних проміжків при диханні

тахікардія більше на 15% від норми

До характеристики тяжкого нападу бронхіальної астми не відноситься:

*говорить окремими реченнями

частота дихання збільшена більше 50 % від середньої

напруження крил носа

ціаноз шкіри

астматичний стан

В якості базисної протизапальної терапії при легкому перебігу бронхіальної астми використовують:

*кромоглікат натрію

оральні кортикостероїди

в/в кортикостероїди

нестероїдні протизапальні препарати

метилксантини

В якості базисної протизапальної терапії бронхіальної астми не використовують:

*ацетилсаліцилову кислоту

кромоглікат натрію

недокромія натрію

фліксотид

серевент

Бронхіальна астма характеризується запаленням слизової оболонки:

*алергічного характеру

інфекційного характеру

інфекційно - алергічного

змішаного

все невірно

Який тип задишки при бронхіальній астмі:

*експіраторна

інспіраторна

змішана

Шіка

Кусмауля

При бронхіальній астмі у периферичній крові виявляють:

*еозинофілію

анемію

лейкоцитоз

лімфоцитоз

моноцитоз

Під час приступу бронхіальної астми перкуторно виявляють:

*коробковий звук над легенями

розширення меж серця

ясний легеневий звук

локальне вкорочення звуку

мозаїчність змін

Астматичним статусом є некупований приступ тривалістю:

*більше 6 годин

24 години

2 години

5 годин

10 годин

При легкому приступі бронхіальної астми еуфілін призначають із розрахунку:

*4 мг/кг

1 – 2 мг/кг

10 – 12 мг/кг

24 мг/кг

0,5 – 1 мг/кг

При бронхіальній астмі використовують такі десенсибілізуючі засоби:

*кларитин

дімедрол

глюконат кальцію

алергодил

все вірно

Добова доза еуфіліну при астматичному статусі становить:

*24 мг/кг/добу

15 – 16 мг/кг/добу

40 мг/кг/добу

10 мг/кг/добу

5 – 7 мг/кг/добу

Згідно класифікації виділяють таку форму бронхіальної астми:

*персистуюча

алергічна

неатопічна

інфекційна

рецидивуюча

При приступі бронхіальної астми у дітей раннього віку переважає :

*набряк слизової дихальних шляхів

спазм бронхів

повнокрів'я легень

емфізема

легенева кровотеча

Провідним патогенентичним механізмом прступу бронхіальної астми у школярів є:

*переважання бронхоспазму

переважання набряку слизової

порушення зовнішнього дихання

алергічне запалення

повнокрів’я легень

Разова доза еуфіліну при приступі бронхіальної астми середньої тяжкості:

*5 – 7 мг/кг

10 мг/кг

15 мг/кг

3 мг/кг

1 – 2 мг/кг

В період ремісії бронхіальної астми дітям рекомендовано:

*протизапальна терапія

десинсибілізуюча терапія

антибактеріальна терапія

бронхолітична терапія

нічого

Протизапальна терапія бронхіальної астми проводиться:

*інтал

кетотіфен

ібупрофен

аспірин

еуфілін

Тяжкий перебіг бронхіальної астми потребує призначення:

*глюкокортикоїдів

еуфіліну

інталу

адреналіну

ефедрину

Специфічна надшкірна алергодіагностика проводиться:

*в ремісії

в період загострення

під час лікування

в після приступному періоді

ніколи

Діти з бронхіальною астмою потребують щоденної:

*пікфлоуметрії

спірографії

ЕКГ

алергодіагностики

рентгенографії

Специфічна алергодіагностика бронхіальної астми представлена:

*шкірними алергопробами

інгаляційними тестами

визначенням кількості еозинофілів в крові

алергологічним анамнезом

туберкулінодіагностикою

Маркером атопії у дітей є:

*підвищений рівень імуноглобуліну Е

підвищений рівень імуноглобуліну А

лейкопенія

еозинофілія

моноцитоз

Лікування бронхіальної астми перевагу надають застосуванню бронхолітиків:

*у дозованих інгаляторах

перорально

парентерально

в інгаляціях

при електрофорезі

Базисна протизапальна терапія бронхіальної астми проводиться:

*не менше двох місяців

6 місяців

2 тижні

1 рік

пожиттєво

При наданні першої допомоги при приступі бронхіальної астми використовують:

*преднізолон

еуфілін

кетотіфен

інтал

дімедрол

Діти із бронхіальною астмою перебувають на диспансерному обліку:

*алерголога

педіатра

імунолога

пульмонолога

все невірно

Протизапальна терапія при астмі показана

*тривало

кілька днів

кілька годин

роками

ніколи

Одним із критеріїв астматичного статусу є:

*порушення дрнеажної функції бронхів

некупований приступ більше 10 годин

гостра надниркова недостатність

серцева недостатність

хронічне легеневе серце

Діти із бронхіальною астмою в період ремісії потребують:

*виключення елементів змагання

звичайного рухового режиму

організації шкільних занять вдома

ліжкового режиму

все вірно

З метою профілактики виникнення бронхіальної астми у дитини рекомендується:

*гіпоалергенна дієта

застосування інталу

проведення пікфлоуметрії

відмова від щеплень

зміна місця проживання

Санаторно – курортне лікування бронхіальної астми проводиться:

*в Алушті

в Трускавці

в Моршині

в Миргороді

в Медоборах

Котрий із симптомів говорить про тривалу гіпокемію?

*деформація пальців у вигляді «барабанних паличок» і нігтів, у вигляді «годинникових скелець»

ціаноз носогубного трикутника

вологий кашель, більше вранці

гіпергідроз

задишка при навантаженні

Що в основному, призводить до порушення з боку всіх органів і систем при астмі у дітей?

*гіпоксія

сурфактатна недостатність

порушення гемодинаміки

зниження імунітету

анемія

Через скільки часу після загострення астми дітей можна направляти на санітарно – курортне лікування?

*через 3 місяці

відразу на другий етап

через 1 місяць

через 6 місяців

через 12 місяців

Перше місце серед алергенів, які викликають кропив’янку, посідають:

*продукти харчування

пилок рослин

епідермальні алергени

медикаменти

фізичні фактори

При кропив’янці відбувається наступне:

*підвищення проникності судин мікроциркуляторного русла

ураження підшкірного шару дерми

ураження підслизового шару дерми

ураження підшкірної клітковини

ураження в сполучній тканині внутрішніх органів

При гострій алергічній кропив’янці висипка виникає після контакту з алергеном через:

*декілька хвилин

декілька секунд

декілька годин

декілька днів

декілька тижнів

При набряку Квінке уражаються глибокі шари шкіри в наступних місцях, за винятком:

*бокові поверхні тулуба

обличчя

голова

шия

статеві органи

Елементи кропив’янки частіше мають колір:

*блідо-рожевий

синюшний

жовтяничний

яскраво-червоний

темно-коричневий

Елементи кропив’янки після появи зберігаються протягом:

*1-6 годин

20-30 секунд

5-6 хвилин

2-3 доби

1-2 тижні

Висипка при кропив’янці супроводжується наступним, крім:

*сухий кашель

підвищення температури тіла

болі в животі

блювота

болі в суглобах

Набряк Квінке може зберігатись:

*до 2-3 діб

до 10-20 секунд

до 30-40 хвилин

до 1-2 годин

до 1-2 тижнів

Первинним елементом висипки при гострій кропив’янці є:

*везикула

папула

пустула

пляма

Кірочка

Базисна симптоматична терапія кропив’янки полягає в застосуванні:

*антигестамінних препаратів

антибактеріальних прпепаратів

протизапальних препаратів

седативних препаратів

дезінтоксикаційних препаратів

Дієта при лікуванні гострої кропив’янки є наступною:

*гіпоалергенною

безсолевою

гіполактозною

гіпервітамінною

гіпопротеїновою

Прикладанням шматочка льоду на передпліччя протягом 4 хв діагностують кропив’янку:

*холодову

аквагенну

вібраційну

аутоімунну

холінергічну

При набряку Квінке колір шкіри:

*незмінений

блідий

синюшний

землистий

жовтушний

До синонімів атопічного дерматиту не належить:

*герпетичний дерматит

нейродрейт

атопічна екзема

конституційна екзема

алергійний дерматит

В перебігу атопічного дерматиту виділяють:

*три вікові періоди

один віковий період

два вікові періоди

чотири вікові періоди

п’ять вікових періодів

Стосовно розповсюдженості атопічного дерматиту, невірним є наступне:

*захворюваність вища в сільській місцевості

у дітей він є ведучим в структурі алергічних захворювань

частіше хворіють дівчатка

спостерігається ріст захворюваності у світі

частота захворюваності у дітей становить 10-20 %

Дитяча екзема маніфестує у віці до 6 міс.:

*в 60 % випадків

в 10 % випадків

в 20 % випадків

в 40 % випадків

в 100 % випадків

Здебільшого дитяча екзема локалізується на:

*щоках

ступнях

ліктях

животі

колінах

При дитячій екземі висипка відсутня на:

*спині

щоках

лобі

завушних ділянках

волосисттій частині голови

При дитячій екземі на шкірі присутні наступні елементи висипки, за винятком:

*пустули

яскрава еритема

серозні папули

мікровезикули

ерозії

Процеси ексудації, які переважають в клінічній картині дитячої екземи у немовлят, характеризуються наступним, за винятком:

*лущення

яскрава гіперемія.

набряклість

мокнуття

нашарування серозних кірочок

У більшості дітей, які мають дитячу екзему, шкірний процес зменшується до:

*18 иісяців

4 місяців

6 иісяців

9 місяців

12 місяців

У більшості дітей, які мають дитячу екзему, шкірний процес щезає до:

*5 років

1 року

2 років

3 років

4 років

Перший віковий період в перебігу атопічного дерматиту триває до:

*24 місяців життя

6 місяців життя

9 місяців життя

12 місяців життя

18 місяців життя

Другий віковий період в перебігу атопічного дерматиту триває:

*від 2 років до статевого дозрівання

від 6 до 9 місяців життя

від 9 до 12 місяців життя

від 12 до 18 місяців життя

від 1 до 2 років життя

В другому віковому періоді атопічного дерматиту висипка не локалізується:

*на щоках

в ліктьових і підколінних складках

на задній поверхні шиї

на згинальних поверхнях гомілковоступеневих суглобів

в завушних ділянках

В другому віковому періоді атопічного дерматиту шкіра хворого характеризується наступним, за винятком:

*підвищена вологість

інфільтрована

дрібне лущення

має ознаки дисхромії

вкрита розчухами

При атопічному дерматиті ексудативні зміни шкіри властиві наступній віковій групі:

*до 2 років

2-4 роки

4-6 років

6-8 років

8-15 років

Останнім часом в перебігу атопічного дерматиту відмічаються наступні тенденції, за винятком:

*зменшення кількості поширених форм хвороби

приєднання вторинного інфікування

збільшення кількості хворих з торпідним перебігом хвороби

формування інвалідизуючих форм

велика кількість загострень протягом року

Перше місце серед супутньої патології при атопічному дерматиті займає ураження:

*травного тракту

нервової системи

органів дихання

ендокринної системи

сечостатевої системи

До основних критеріїв атопічного дерматиту не належить:

*відсутність шкірного свербіжу

типова локалізація в різні вікові періоди

алергічна спадковість

поява висипань в ранньому віці

рецидивуючий перебіг

Додатковими критеріями атопічного дерматиту є:

*все згадане

сухість шкіри

іхтіоз

фолікулярний кератоз

хейліт

Типова локалізація атопічного дерматиту в ранньому дитячому віці:

*все згадане

обличчя

шия

волосисте частина голови

нічого із згаданого

Типова локалізація атопічного дерматиту в дитячому віці:

*все згадане

розгинальні поверхні кінцівок

кисті

стопи

нічого згаданого

В імунограмі у дітей з атопічним дерматитом підвищений:

*Ig E

Ig A

Ig G

Ig M

Т-клітини

Для встановлення діагнозу атопічного дерматиту необхідна наявність не меньше:

*3 основних і 3 додаткових критеріїв

1 основного і 1 додаткового критерія

2 основних і 2 додаткових критеріїв

4 основних і 4 додаткових критеріїв

5 основних і 5 додаткових критеріїв

До несприятливих прогностичних ознак атопічного дерматиту не відносяться:

*пізній початок хвороби

обтяжена алергічна спадковість

супутні інші алергічні захворювання

іхтіоз

інфекції

До найхарактерніших рис атопічного дерматиту не належить:

*мономорфізм шкірної висипки

сильний свербіж

характерне розміщення вогнищ ураження

наявність екзематичного і ліхеноїдного синдромів

поєднання з гастроінтестінальними і респіраторними проявами алергії

Медикаментозна терапія атопічного дерматиту не включає:

*антибіотики

антигістамінні препарати

кромони

ферменти підшлункової залози

пробіотики

Дієта при атопічному дерматиті може бути:

*все із названого

елімінаційною

емпіричною

низьколактозною

нічого із названого

До першого покоління антигістамінних препаратів не належить:

*алергодил

димедрол

діазолін

супрастин

тавегіл

До другого покоління антигістамінних препаратів не належить:

*фенкарол

телераст

цетрин

кларитин

лоратидин

До переваг антигістамінних засобів 2-го покоління не належить:

*седативні властивості

непроникність через гематоенцефалічний бар’єр

швидкий початок дії

відсутність звикання

достатня (до 24 год) тривалість загальної дії

При атопічному дерматиті використовують пробіотики, до яких не належить:

*еріус

лінекс

хілак форте

біфідумбактерин

лактовіт

Метою зовнішнього лікування атопічного дерматиту є наступне, за винятком:

*зменшення вологості шкіри

протизапальний і розсмоктувальний ефект

елімінація ексудату з поверхні шкіри

профілактика вторинного інфікування та його усунення

відновлення ушкодженого епітелію

Назвати фактори, які схиляють до розвитку бронхіальної астми:

*атопія і обтяжена спадковість

хімічні речовини

часті респіраторні захворювання

куріння

фізичні навантаження

Назвати причинні фактори розвитку бронхіальної астми:

*алергени

холодне повітря

жарке сухе повітря

емоційне навантаження

надлишок вуглеводів у раціоні

До причинних (сенсибілізуючих) факторів бронхіальної астми відносяться:

*всі, згадані вище

побутові алергени

епідермальні алергени тварин, птахів

грибкові алергени

пилкові алергени

До факторів, які сприяють виникненню бронхіальної астми, не відноситься:

*вік батьків

вірусні інфекції

ускладнений перебіг вагітності у матері хворого

нераціональне вигодовування дитини

атопічний дерматит у дитини

Які фактори, які викликають загострення бронхіальної астми (тригерів) відносяться:

*все згадане

вірусні респіраторні інфекції

фізичне та психоемоційне навантаження

зміна метеоситуації

непереносимі продукти

До особливостей перебігу бронхіальної астми у дітей раннього віку невідносять:

*типові напади ядухи

відсутність типового приступного перебігу

періодичний нічний кашель

прояви обструктивного бронхіту

прояви бронхіоліту

До екзогенних етіологічних факторів бронхіальної астми відносять все, крім:

*вроджені біологічні дефекти

побутові алергени

пилкові алергени

медикаменти

алергени тарганів та інших комах

До ендогенних етіологічних факторів бронхіальної астми відносять все, крім:

*харчові алергени

спадкова схильність (атопія)

високий синтез реагінів

гіперреактивність бронхів

стан бета-адренорецепторів бронхів

Запалення при бронхіальній астмі є переважно:

*еозинофільним

бактеріальним

вірусним

нейтрофільним

грибковим

Перше місце серед причинно значущих факторів при бронхіальній астмі посідають:

*побутові алергени

пилок рослин

епідермальні алергени

харчові алергени

грибкові алергени

При бронхіальній астмі “стартову сенсибілізацію” спричинює:

*харчова алергія

пилкова алергія

медикаментозна алергія

хімічна алергія

грибкова алергія

Назвати основні клітини-мішені при бронхіальній астмі:

*всі перераховані

еозинофіли

опасисті клітини

Т-лімфоцити

макрофаги

Виробіток яких антитіл відбувається у відповідь на потрапляння аллергена при атопічній бронхіальній астмі?

*Іg Е

Іg А

Іg М

Іg G

Іg D

Напад бронхіальної астми пов’язаний з:

*наявністю всіх перерахованих механізмів

спазмом гладкої мускулатури дрібних бронхів

набряком слизової оболонки дрібних бронхів

закупоркою дрібних бронхів мокротою

відсутністю при цьому спазму гладкої мускулатури

До ускладнень бронхіальної астми належать:

*все перераховане

пневмоторакс

ателектаз легень

підшкірна емфізема

нічого із перерахованого

Для атопічної бронхіальної астми характерне все, крім:

*напади ядухи виникають на тлі хронічних захворювань легень

початок захворювання в дитячому віці

наявність атопічного діатезу

висока ефективність в приступному періоді бронхоспазмолітиків

позитивні результати алергологічного обстеження

Для астми фізичного напруження характерно:

*розвиток нападу ядухи через 5-10 хв після фізичного навантаження

розвиток нападу ядухи після прийому їжі

розвиток нападу ядухи після прийому аспірину

розвиток нападу ядухи при зміні температури повітря

все перераховане

При аспіриновій астмі варто уникати прийому:

*всього перерахованого

анальгіну

аспірину

ортофену

ібупрофену

Класифікація бронхіальної астми за ступенем тяжкості не включає:

персистуючої тяжкої

*персистуючої гіпертяжкої

інтермітуючої

персистуючої легкої

персистуючої середньотяжкої

Для легкої персистуючої астми характерне все, крім:

*симптоми астми 1 раз на два тижні

симптоми астми 1 або більше разів на тиждень

симптоми астми 1 раз на добу

нічні симптоми астми частіше 2 разів на місяць

загострення хвороби порушують активність і сон

При інтермітуючій астмі добова варіабельність пікової швидкості видиху становить:

*до 20 %

до 10 %

20 % - 30 %

30 % - 40 %

40 % - 60 %

Для середньотяжкої персистуючої астми характерне все, крім:

*симптоми астми 1 раз на тиждень

загострення хвороби порушують активність і сон

щоденні симптоми астми

нічні симптоми астми виникають частіше 1разу на тиждень

пікова швидкість видиху від 60 % до 80 % від належної

При легкій персистуючій бронхіальній астмі добова варіабельність пікової швидкості видиху становить:

*20 % -30 %

10 % - 20 %

30 % - 40 %

40 % - 50 %

50 % - 60 %

При середньотяжкій персистуючій бронхіальній астмі добова варіабельність пікової швидкості видиху становить:

*більше 30 %

до 10 %

до 15 %

до 20 %

до 30 %

При тяжкій персистуючій бронхіальній астмі добова варіабельність пікової швидкості видиху становить:

*більше 30 %

до 10 %

більше10 %

до 20 %

до 30 %

При інтермітуючій бронхіальній астмі пікова швидкість видиху становить:

*більше 80 % від належної

більше 20 % від належної

більше 40 % від належної

більше 60 % від належної

більше 100 % від належної

При середньотяжкій персистуючій бронхіальній астмі пікова швидкість видиху становить:

*40-60 % від належної

10-20 % від належної

20-40 % від належної

60-80 % від належної

80-100 % від належної

При тяжкій персистуючій бронхіальній астмі пікова швидкість видиху становить:

*менше 60 % від належної

менше 100 % від належної

менше 80 % від належної

менше 40 % від належної

менше 20 % від належної

В класифікації бронхіальної астми відсутній:

*період інкубації

період загострення

період нестабільної ремісії

період ремісї

період стабільної ремісї

До ускладнень бронхіальної астми не відноситься:

*хронічне легеневе серце

ателектаз легень

пневмоторакс

підшкірна емфізема

медіастинальна емфізема

До симптомів нападу бронхіальної астми відноситься наступне, за винятком:

*зниження артеріального тиску

неспокій

головний біль

тахікардія

шумне дихання

Об’єктивне обстеження дитини в момент нападу ядухи виявляє наступне, за винятком:

*напруження м’язів передньої черевної стінки

вип’ячування міжреберних проміжків

розширення грудної клітки в передньозадньому напрямку

периоральний ціаноз

фіксація плечового поясу

При нападі бронхіальної астми не спостерігають:

*виражений лордоз

виражений кіфоз

частий сухий кашель

втягування міжреберних проміжків

підвищення артеріального тиску

Обстеження дитини під час нападу ядухи виявляє наступне, за винятком:

*розширення меж відносної серцевої тупості

коробковий відтінок перкуторного звука

низьке стояння меж легень

звуження меж відносної серцевої тіпості

розсіяні сухі хрипи

При аускультації легень в момент нападу ядухи виявляють наступне, за винятком:

*локальну крепітацію

росзіяні сухі хрипи

велика кількість різної висоти сухих хрипів

велька кількість хрипів на видосі

вологі хрипи на вдиху і видиху

Астматичний статус – це некупований напад астми тривалістю:

*6 год і більше

1 год і більше

3 год і більше

12 год і більше

24 год і більше

Астматичний статус має:

*три стадії

дві стадії

чотири стадії

п’ять стадій

шість стадій

Третя стадія астматичного статусу – це:

*гіпоксемічна кома

гіпоглікемічна кома

гіперглікемічна кома

гіпоксична кома

кетоацидотична кома

При другій стадії астматичного статусу виявляють наступне, за винятком:

*значна тахікардія

периоральний і акроціаноз

збільшення печінки

набряки

відсутність хрипів при аускультації

При третій стадії астматичного статусу виявляють наступне, за винятком:

*зростання артеріального тиску

генералізований ціаноз

зростання тахікардії та задишки

набухання шийних вен

збільшення печінки

“Німа легеня”при астматичному статусі визначається:

*в другій і третій стадії

в першій стадії

в другій стадії

в першій і третій стадії

в першій, другій і третій стадії

До критеріїв оцінки тяжкості нападу бронхіальної астми відносять наступне, за винятком:

*температура тіла

фізична активність

розмовна мова

стан свідомості

частота дихання

Тяжкість нападу бронхіальної астми оцінюють за наступними ознаками, за винятком:

*показники артеріального тиску

пікова швидкість видиху

частота пульсу

свистяче дихання

участь допоміжної мускулатури в акті дихання

При легкому нападі бронхіальної астми не спостерігається:

*брадикардія

збережена фізична активність

збережена розмовна мова

почащене дихання

свистяче дихання в кінці виходу

При тяжкому нападі бронхіальної астми не спостерігається:

*загальмованість

затруднена розмовна мова (промовляє окремі слова)

значна експіраторна задишка

значне втягнення яремної ямки

тахікардія

Бронхіальну астму найчастіше диференціюють з наступними хворобами, крім:

*серцева астма

гострий обструктивний бронхіт

рецидивуючий обструктивний бронхіт

бронхіоліт

стороннні тіла бронхів

Бронхіальну астму можна припустити на підставі наступних анамнестичних даних, за винятком:

*загроза переривання вагітності

спадкова схильність

ознаки атопічної аномалії конституції

повторюваність типових нападів бронхообструкції

несприятливі зовнішні екофактори

Основні цілі терапії бронхіальної астми наступні, за винятком:ліквідація чи пом’ягшення клінічних проявів хвороби

*збільшення потреби в бронхолітичній терапії

зменшення частоти і вираженості загострень

попередження станів, які загрожують життю

відновлення і підтримання життєздатності

збільшення частоти і вираженості загострень

Виділяють наступні групи ускладнень бронхіальної астми, за винятком:

*ниркові

дихальні

серцеві

шлунково-кишкові

метаболічні

Метаболічні ускладнення бронхіальної астми викликаються прийомом:

*глюкокортикостероїдів

β2 - агоністів

метилксантинів

протизапальних препаратів

муколітиків

До основних скарг при бронхіальній астмі не належить:

*підвищення температури тіла

кашель, переважно вночі

повторні епізоди свистячого дихання

повторні епізоди затрудненого дихання

повторні відчуття закладення в грудях

До групи препаратів з надання екстренної допомоги хворому на бронхіальну астму не належать:

*протизапальні препарати

β2– агоністи короткої дії

антихолінергічні препарати

системні глюкокортикостероїди

теофіліни короткої дії

До профілактичних препаратів для правильного контролю бронхіальної астми не належать:

теофілі*β2 – агоністи короткої дії

інгаляційні глюкокортикостероїди

кромони

β2 – агоністи тривалої дії

ни пролонгованої дії

Якому способу введення препаратів надають перевагу при лікуванні бронхіальної астми:

*інгаляційний

підшкірний

внутрі м’язевий

підшкірний

внутривенний

Перевагою інгаляційної терапії бронхіальної астми є:

*все перераховане

простота використання

доступність використання

мінімум системних побічних ефектів

доставка препарата безпосередньо в “шоковий орган”

До β2 агоністів короткої дії не відносяться:

*сальметерол

сальбутамол

тербуталін

вентолін

беротек

До антилейкотрієнових препаратів належить:

*сингуляр

беротек

бриканіл

серевент

симбікорт

До інгаляційних кортикостероїдів не належить:

*тайлед

фліксотид

альдецин

флутиказон

будесонід

Серед наведених тверджень невірним є:

*в ранньому і дошкільному віці бронхіальна астма зустрічається частіше у дівчаток

в ранньому і дошкільному віці бронхіальна астма зустрічається частіше у хлопчиків

після 10 років різниця в частоті бронхіальної астми між хлопчиками і дівчатками зменшується

з настанням періоду статевого дозрівання і далі бронхіальна астма зустрічається у дівчаток частіше

у дівчат з ожирінням бронхіальна астма зустрічається частіше

У дітей грудного віку бронхіальну астму найчастіше викликають:

*харчові алергени

побутові алергени

епідермальні алергени

бактеріальні алергени

грибкові алергени

До особливостей бронхіальної астми у дітей раннього віку належить:

*велика кількість вологих хрипів у легенях

задишка інспіратирного характеру

задишка іекспіраторного характеру

задишка змішаного характеру

велика кількість сухих хрипів у легенях

До ведучих механізмів патогенезу бронхіальної астми у дітей раннього віку не належить:

*бронхоспазм

запалення слизової оболонки

запалення слизової оболонки та її набряк

гіперсекреція слизу

запалення слизової оболонки, її набряк, гіперсекреція слизу

В характеристиці бронхіальної астми у дітей раннього віку невірним є наступне:

*відсутність алергічних реакцій на продукти харчування

значна спадкова обтяженість алергічними захворюваннями

значні шкірні алергічні прояви

бурхливий перебіг бронхобструктивного синдрому з раннім початком під час ГРЗ

чіткий ефект бронхолітичної терапії

“Кліщова” бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

*зміна місця проживання, перебування не впливає на частоту нападів

напади бронхіальної астми виникають переважно вдома

зменшення частоти нападів викликає усунення старих меблів, килимів

регулярнее вологе прибирання, використання порохотяга зменшує частоту нападів бронхіальної астми

виникнення нападів затрудненного дихання в нічний час

Грибкова бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

*легкий перебіг хвороби, короткі загострення

напади астми виникають при проживанні дитини у вогкій квартирі

напади астми виникають після вживання грибів, сиру

напади ядухи провокуються споживанням виробів із дріжджового тіста

призначення антибіотиків пеніцилінового ряду викликає загострення бронхіальної астми

Пилкова бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

*почащення нападів ядухи трапляється при вологій дощовій погоді

загострення хвороби стається в розпал цвітіння рослин

бронхіальна астма розвивається на тлі існуючого сезонного алергічного риніту

почащення нападів ядухи стається у сухі вітряні дні

загострення бронхіальної астми спричиняє вживання яблук, горіхів, хліба, олії

При бронхіальній астмі у більшості хворих стан погіршується вночі з наступних причин, за винятком:

*зростає концентрація кортизолу в крові

зростає концентрація гістаміну в сироватці крові

зростає чутливість бронхів до гістаміну

підвищується тонус парасимпатичної нервової системи

знижується конценртрація катехоламінів у крові

При обстеженні хворого на бронхіальну астму не проводять:

*бронхоскопію

оцінку функції зовнішнього дихання

пікфлоуметрію

шкірні проб з алергенами

визначення алергоспецифічних ІgЕ

Тактику лікування бронхіальної астми визначає:

*тяжкість перебігу захворювання

вік хворого

стать хворого

тривалість захворювання

соціальний статус пацієнта

У визначенні нападу бронхіальної астми вірні всі положення, за винятком:

*різке підвищення показника пікової швидкості видиху

гострий епізод експіраторної задухи

гострий епізод затрудненного дихання

гострий епізод свистячого дихання

гострий епізод спастичного кашлю

До засобів базисної терапії бронхіальної астми відносяться наступні, за винятком:

β2 – агоністи короткої дії

глюкокортикостероїди (інгаляційні і системні)

антагоністи лейкотрієнових рецепторів

кромони

пролонговані теофіліни

Базисна терапія бронхіальної астми не включає:

*препарати теофіліну короткої дії

алергенспецифічну імунотерапію

антитіла до ІgЕ

кромони

пролонговані β2 – агоністи

За допомогою ступеневого підходу лікується наступне, за винятком:

*астматичний статус

тяжка бронхіальна астма

середньотяжка бронхіальна астма

легка персистуюча бронхіальна астма

легка інтермінуюча бронхіальна астма

До лікування легкої інтермітуючої бронхіальної астми не входить:

*інгаляційні глюкокортикотероїди

кромони

антагоністи лейкотрієнових рецептоів

інгаляційні М-холінолітики

β2 – агоністи короткої дії

При лікуванні тяжкої бронхіальної астми не використовують:

*комбінація кромонів і антагоністів лейкотрієнових рецепторів

системні глюкокортикотероїди

інгаляційні глюкокортикотероїди

комбінація ІГКС і бета-2 – агоністи тривалої дії

комбінація ІГКС і агоністів лейкотрієнових рецепторів

При лікуванні легкої персистуючої бронхіальної астми не використовують:

*інгаляційні глюкокортикотероїди

антагоністи лейкотрієнових рецепторів

кромони

β2– агоністи швидкої дії

пролонговані теофіліни

При лікуванні середньотяжкої бронхіальної астми не використовують:

*пролонговані теофіліни

антагоністи лейкотрієнових рецепторів

кромони

інгаляційні глюкокортикотероїди

β2 – агоністи тривалої дії

Кромони (кромоглікат натрію і недокроміл натрію) належить до наступної групи ліків:

β2– агоністи

*стабілізатори мембран опасистих клітин

інгаляційні глюкокортикотероїди

системні глюкокортикотероїди

бронходилятатори

Пікфлоуметрія призначається для:

*добового моніторингу за піковою швидкістю видиху

визначення ФЖЕЛ

визначення об’єму форсованого видиху

визначення життєвої ємкості легень

визначення пікової об’ємної швидкості повітря

Специфічну імунотерапію призначають в наступних випадках, за винятком:

*полівалентна сенсибілізація

респіраторний алергоз (поліноз)

атопічна бронхіальна астма

моновалентна сенсибілізація

легка бронхіальна астма

Використання спейсера дозволяє:

*все перераховане

застосовувати дозовані інгалятори у дітей раннього віку

звести до мінімуму відкладення препарату в ротовій порожнині

зменшити вірогідність розвитку кандидозу ротової порожнини при використанні ІГКС

сприяти більш глибокому проникненню препарату в бронхи

В дозованих інгаляторах випускають все, крім:

*метилксантини

глюкокортикотероїди

β2– агоністи

М-холінолітики

кромони

При хронічній кропив’янці у дітей найчастіше виявляють патологію:

*серцево-судинної системи

дихальної системи

травної системи

нервової системи

опорно-рухової системи

При атопічному дерматиті еритематозно-сквамозні зміни шкіри властиві наступній

віковій групі:

*0-3 місяці

3-9 місяців

9-18 місяців

12-24 місяці

2-15 років

При атопічному дерматиті додатковими критеріями є, за винятком:

*складчастість долонь і підошов

еритема обличчя

білуваті плями на шкірі обличчя, верхньої частини тулуба

часті інфекційні ураження шкіри

відсутність залежності клінічного перебігу від емоцій

Додатковими критеріями атопічного дерматиту є, за винятком:

*складки на передній поверхні шиї

позитивні шкірні проби з неінфекційними антигенами

підвищений рівень загального ІgE

рецидивуючий кон’юктивіт

червоний дермоградізм

Алгоритм діагностики атопічного дерматиту не включає:

*рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

збір анамнезу

огляд хворого

шкірні і лабораторні тести з неінфекційним антигеном

об’єктивне обстеження хворого

При тяжкій бронхіальній астмі доза інгаляційного ГКС становить:

*200-400 мкг/добу

400-600 мкг/добу

400-800 мкг/добу

800-1000 мкг/добу

>1000мкг/добу

Безпосередньо причиною рахіту є гіповітаміноз:

*вітаміну D

вітаміну А

вітаміну С

вітаміну К

вітаміну В₁

Рахітом найчастіше хворіють діти:

*першого року життя

перших двох років життя

перших трьох років життя

перших чотирьох років життя

все життя

Патогенетичною ланкою рахіту не є:

*алкалоз

ацидоз

гіпокальціємія

гіпофосфатемія

гіпомагніємія

Порушення остеогенезу при рахіті включають все, крім:

*остеосклерозу

остеомаляції

остеопорозу

остеоїдної гіперплазії

все вказане невірно

Самовиліковування рахіту відбувається:

*влітку

навесні

взимку

восени

ніколи

Не буває такої ступені тяжкості рахіту:

*гіпертоксичного

середьотяжкого

тяжкого

легкого

все вказане вірно

Початковий період рахіту здебільшого діагностується на:

*1 місяці життя

2-3 місяці життя

3-5 місяці життя

5-7 місяці життя

після року

До змін нервової системи при початковому періоді рахіту не відноситься:

*розумова відсталість

втрата набутих статитичних функцій

неспокій, здригання у сні

підвищене потовиділення

білий дермографізм

При початковому періоді рахіту дослідження нервової системи виявляє:

*гіпотонію м’язів

гіпертонус м'язів

м'язеву атрофію

зниження м'язевої сили

болі у м'язах

При початковому періоді рахіту лабораторне дослідження виявляє:

*гіпокальціємію

гіперфосфатемію

алкалоз

зниження лужної фосфатази

гіперкаліємію

При гострому перебігові рахіту дослідження кісткової системи не виявляють наступні зміни:

*реберні «вервиці»

сплощення потилиці

Гаррісонову борозну

краніотабес

сідловидний ніс

Для підгострого перебігу рахіту не властиві наступні зміни кісткової системи:

*сплощення потилиці

лобні горби

реберні «вервиці»

рахітичні «бралети»

нитки перлів

Період реконвалесценції рахіту не характеризується:

*зникненням деформацій скелету

покращенням загального стану дитини

нормалізацією неврологічних зрушень

нормалізацією рівня фосфору в крові

зниженням рівня білків у крові

В період реконвалесценції рахіту не буває:

*алкалоз

нормокальціємія

ацидоз

нормофосфатемія

все вірно

Для рахіту першого ступеня не властиві наступні прояви:

*зміни внутрішніх органів

зміни м’язевої системи

зміни остеоутворення

зміни нервової системи

все вірно

Для рахіту ІІ ступеня не властиві наступні прояви:

*зміни остеоутворення

зміни м'язевої системи

зміни нервової системи

зміни внутрішніх органів

все вірно

Вибір дози вітаміну D при лікуванні рахіту залежить від:

*ступеня тяжкості хвороби

маси тіла

площі поверхні тіла

віку дитини

все вірно

Тривалість лікування рахіту становить:

*30 – 45 днів

15 – 30 днів

10 – 15 днів

45 – 60 днів

5 – 7 днів

Щоденна лікувальна доза вітаміну D3 становить:

*2000 – 5000 МО

1000 – 2000 МО

500 – 100 МО

5000 – 10000 МО

50 – 100 МО

Добова доза вітаміну D3 для антенатальної профілактики рахіту для здорових вагітних cтановить:

*1000 МО

200 МО

500 МО

100 МО

2000 МО

Для профі лактики та лікування рахіту найкраще застосування:

*0,125 % розчин холекальциферолу

0,5 % розчин ергокалициферолу

0,0625 % розчин ергокальциферолу

0,125 % розчин ергокалиферолу

0,5 % розчин холекальциферолу

Специфічна профілактика рахіту доношеним дітям починається:

*на другому місяці життя

з народження

на шостому місяці життя

на десятому місяці життя

на третьому місяці життя

Щоденна доза вітаміну D для доношених дітей (метод «дрібних доз») становить:

*500 МО

100 МО

1000 МО

2000 МО

5000 МО

Розвиток рахіту зумовлений нестачею:

*солей кальцію

солей кадмію

солей натрію

солей цинку

солей заліза

Розвиток рахіту зумовлений нестачею:

*солей фосфору

солей кобальту

солей літію

солей заліза

солей міді

Основною ланкою патогенезу рахіту є:

*гіпокальціємія

гіпопротеїнемія

гіпоглікемія

гіпохлоремія

гіпонатріємія

Передуючим фактором рахіту є годування з перевантаженням:

*вуглеводів

жирів

білків

вітамінів

мінералів

Кислотно - лужна рівновага при рахіті:

*зміщена в бік ацидозу

зміщена в бік алкалозу

не змінена

все невірно

все вірно

Вітамін D3 збільшує в ниркових канальцях:

*реабсорбію кальцію і фосфору

реабсорбію хлору

реабсорбію натрію

реабсорбію глюкози

реабсорбцію води

Вітамін D3 стимулює всмоктування в кишківнику:

*кальцію

глюкози

заліза

ліпідів

білків

Типовою і постійною ланквою патогенезу рахіту є:

*гіперпаратіреоїдизм

гіпертіреоїдизм

гіперкортицизм

гіперінсулінізм

все вірно

До варінтів перебігу класичного рахіту не належить:

*сидеропенічний

кальційпенічний

фосфоепічний

без змін концентрації кальцію і фосфору в кров

все невірно

Тривалість початкового періоду рахіту становить:

*1 – 4 тижні

1 – 4 дні

1 – 4 місяці

1 – 4 роки

1 – 4 години

При початковому періоді рахіту вологість шкіри:

*підвищена

знижена

не змінена

землиста

гіпергідроз

До симптомів остеомаляції не відносяться:

*лобні і тім’яні горби

підатливість кісток черепа

краніотабес

деформація ключиць

сідловидний ніс

Діти з рахітом починають тримати голову:

*після 3 місяців

після 3 тижнів

після 1 місяця

після 1 тижня

після 6 місяців

До симптомів остеоїдної гіперплазії не відносяться:

*краніотабес

реберні «вервиці»

лобні і тім'яні горби

«браслети» на передпліччях

потовщення пальців кистей рук

При початковому періоді рахіту активність лужної фосфатази:

*підвищена

нормальна

понижена

незмінена

все невірно

При рахіті кістки черепа уражаються в:

*1 –3 місяці

3 – 6 місяці

6 – 9 місяці

9 – 12 місяці

0 – 1 місяць

При рахіті деформація грудної клітки виникає в:

*3 – 6 місяці

1 -3 місяці

6 – 9 місяці

9 – 12 місяців

0 – 1 місяць

При рахіті деформація нижніх кінцівок виникає в:

*9 – 12 місяці

3 – 6 місяці

6 - 9 місяці

1 – 3 місяці

0 – 1 місяць

До перших ознак рахіту не належить:

*глибокий сон

здригання

неспокій

збудливість

все вірно

В періоді залишкових явищ рахіту не спостерігається:

*остеомаляції

розбовтаності суглобів

розбовтаності зв'язок

деформації кінцівок

деформації грудної клітки

При рахіті рівень кальцію в крові є нормальним в такий період:

*залишкових явищ

розпалу

реконвалесценції

початковий

постійно

При рахіті найнижчий рівень кальцію в крові спостерігається:

*в період реконвалесценції

в період розпалу

в початковому періоді

в період залишкових явищ

постійно

Нормальний рівень фосфору в крові спостерігається в такому періоді рахіту:

*залишкових явищ

розпалу

реконвалесценції

початковий

постійно

Найнижчий рівень фосфору в крові має місце у хворих на рахіт:

*в період розпалу

початковому періоді

в період реконвалесценції

в період залишкових явищ

постійно

Найвищий рівень фосфору в крові має місце у хворих на рахіт:

*в період реконвалесценції

в період розпалу

в початковому періоді

в період залишкових явищ

постійно

Алкалоз при рахіті спостерігється в:

*період реконвалесценції

період розпалу

період початковий

період залишкових явищ

постійно

Гострий перебіг рахіту не властивий дітям:

*тих, що погано набирають масу

тих, що швидко ростуть

на вуглеводному вигодовуванні

тих, що добре набирають масу

малорухливих

Підгострий перебіг рахіту не властивий дітям:

*з непроведеною специфічною профілактикою

з гіпотрофією

з проведеною специфічною профілактикою

які знаходяться на природному годуванні

усім дітям

Рецидивуючий перебіг рахіту спостерігається:

*у хворіючих дітей

при сприятливих умовах життя

при несприятливих умовах життя

достатньому догляді

правильному годуванні

Співвідношення рівнів кальцію і фосфору в період розпалу становить:

*3 : 1

1 : 2

1 : 3

2 : 1

1 : 1

Критерієм закінчення курсу лікування рахіту вітаміном D:

*нормалізація біохімічних змін

підвищення м'язевого тонусу

нормалізація сну

закриття великого тім'ячка

все вірно

Спазмофілія частіше маніфестує:

*навесні

взимку

влітку

восени

круглорічно

Спазмофілія проявляється на фоні рахіту в періоді:

*реконвалесценції

розпалу

початковому

залишкових явищ

будь якому

Симптом Хвостека це:

*скорочення лицевої мускулатури при постукуванні в ділянці розповсюдження гілок лицевого нерва

швидке відведення ступні при ударі нижче голівки малогомілкової кістки

судомне зведення пальців руки при стискуванні плеча

зупинка дихання на висоті вдиху при легкому уколі шкіри

все вірно

Симптом Труссо це:

*судомне зведення пальців руки при стискуванні плеча

швидке відведення ступні при ударі нижче голівки малогомілкової кістки

скорочення лицевої мускулатури при простукуванні в ділянці розповсюдження гілок лицевого нерва

зупинка дихання на висоті вдиху при легкому уколі шкіри

все вірно

Феномен Люста це:

*швидке відведення ступні при ударі нижче голівки малогомілкової кістки

скорочення лицевої мускулатури при простукуванні в ділянці розповсюдження гілок лицевого нерва

судомне зведення пальців руки при стискуванні плеча

зупинка дихання на висоті вдиху при легкому уколі шкіри

все невірно

Явна форма спазмофілії не може проявлятися у вигляді наступних форм:

*феномен Люста

ларингоспазм

еклампсія

карпопедальний спазм

все вірно

До симптомів латентної форми спазмофілії не відноситься:

*симптом Грефе

симптом Хвостека

симптом Труссо

симптом Ерба

симптом Маслова

Однією з ланок патогенезу спазмофілії є:

*гіпопаратіреоідизм

гіпотіреоідизм

гіпокортицизм

гіпогонадизм

гіпоглікемія

При лікуванні маніфестної спазмофілії дитині в першу чергу призначають:

*протисудомні

серцеві глікозиди

глюкокортикоїди

антипіретики

вітамін Д

Для лікування спазмофілії використовують все, крім:

*антипіретиків

препаратів кальцію

протисудомних

вітаміну D

бромідів

Безпосередньою причиною спазмофілії є:

*гіпокальціємія

гіпоглікемія

гіпофосфатемія

гіпопротеїнемія

гіпоглікемія

Спазмофілія патогенетично пов’язана з:

*рахітом

недоношеністю

гіпотрофією

анемією

пневмонією

Спазмофілія – це захворювання, яке характеризується схильністю дитини до:

*судом

брохоспазму

колапсу

енурезу

шоку

При спазмофілії одним з механізмів розвитку гіпокальціємії є:

*гіпопаратіреоїдизм

гіперпаратіреоїдизм

гіпертіреоїдизм

гіпотіреїдизм

гіпогонадизм

Розрізняють наступні форми спазмофілії, за винятком:

*хвилеподібна

маніфестна

латентна

явна

все вірно

Явна спазмофілія не проявляється:

*пілороспазмом

ларингспазмом

карпопедпльним спазмом

еклампсією

все вірно

Симптом Маслова при спазмофілії – це:

*зупинка дихання на висоті вдиху при легкому уколі шкіри

швидке відведення ступні при ударі нижче голівки малогомілкової кістки

скорочення лицевої мускулатури при постукуванні в ділянці розповсюдження гілок лицевого нерва

судомне зведення пальців руки при стискуванні плеча

все невірно

Карпопедальний спазм – це:

*тонічне скорочення м’язів кистей і ступнів

клонічне скорочення м’язів кистей і ступнів

тонічне скорочення м’язів обличчя

тонічне скорочення голосової щілини

судоми

Судомну готовність при спазмофілії зумовлюють наступні фактори, за винятком:

*гіперкальціємії

гіперкаліємії

алкалозу

гіпокальціємії

гіпопаратіреоїдизм

Карпопедальний спазм виглядає наступним чином, за винятком:

*долонне розгинання

кінцівки зігнуті у великих суглобах

пальці зібрані в кулак

«рука акушера»

все невірно

Найбезпечнішим проявом спазмофілії є:

*еклампсія

карпопедальний спазм

ларингоспазм

феномен Люста

феномен Маслова

Загрозливим життю дитини при еклампсії є:

*зупинка серця чи дихання

карпопедальний спазм

мимовільні сечопуск і дефекація

ригідність потиличних м’язів

посмикування мімічних м’язів

Лабораторними критеріями спазмофілії є наступні, за винятком:

*гіпофосфатемія

алкалоз

гіпокальціємія

гіперфосфатемія

гіперкаліємія

Первинна профілактика спазмофілії полягає в профілактиці і лікуванні:

*рахіту

анемії

партрофії

діареї

пневмонії

Вторинна профілактика спазмофілії полягає у виявленні і лікуванні:

*латентної спазмофілії

рахіту

анемії

діареї

пневмонії

Перша допомога при ларингоспазмі полягає в наступному, за винятком:

*подразнення вестибулярного аналізатора

подразнення шкіри

подразнення слизової оболонки носа

введення проти судомних препаратів

похлопування по сідницях

Вигодовування дітей із спазмофілією передбачає обмеження:

*коров’ячого молока

грудного молока

овочевого пюре

круп’яних страв

яєць

Для ліквідації алкалозу дітям із спазмофілією призначають:

*амонію хлорид

кальцію хлорид

натрію хлорид

калію хлорид

фізрозчину

Вітамін D хворим на спазмофілію призначають після судом через:

*3 – 4 дні

1 – 2 дні

3 – 4 тижні

3 – 4 місяці

все невірно

Протисудомна терапія призначається при спазмофілії одночасно з:

*препаратами кальцію

вітаміном D

дезінтоксикаційною терапією

регідратаційною терапією

антипіретиками

Швидке внутрішньовенне введення препаратів кальцію може викликати:

*бронхоспазм

брадикардію

зупинку дихання

тахікардію

аритмію

До причин гіпервітамінозу D не відноситься:

*грудне вигодовування

поєднання препарату з УФО

передозування препарату

прийом вітаміну D в період значної інсоляції

все вірно

Для лікування спазмофілії кальцію глюконакт приймають всередину в такій концентрації:

*5- 10% розчин

1 – 2 % розчин

0,1 – 0,2 % розчин

10 – 20 % розчин

3 – 5 % розчин

При гіпервітамінозі D не буває:

*гіпокальціємії

гіперфосфатемії

гіпоглікемії

метаболічного ацидозу

гіперкальціємії

Дефіцит маси 10 – 20% характерний для:

*гіпотрофії І ст

гіпотрофії П ст

гіпотрофії Ш ст

ейтрофії

все невірно

Дефіцит маси 21 – 30% характерний для:

*гіпотрофії ІІ ст

гіпотрофії І ст

гіпотрофії Ш ст

ейтрофії

все невірно

Дефіцит маси більше 30% характерний для:

*гіпотрофії ІІІ ст

гіпотрофії П ст

гіпотрофії І ст

ейтрофії

все вірно

Пренатальна гіпотрофія характеризується:

*зниженням масо-ростового коефіцієнта

підвищенням масо-ростового коефіцієнта

підвищенням індексу вгодованості

відємний індекс трофіки

все невірно

Для пренатальної гіпотрофії ІП ст масо-ростовий коефіцієнт складає:

*<50

56 – 59

51 – 55

60 – 65

>60

Для пренатальної гіпотрофії І ст масо-ростовий коефіцієнт складає:

<60

*56 – 59

60 – 65

51 – 55

<50

Основною ознакою гіпотрофії недоношених є:

*зміна індекса трофіки

підвищенням масо-ростового коефіцієнта

підвищенням індексу вгодованості

зниженням масо-ростового коефіцієнта

все невірно

Індекс трофіки це:

*довжина стегна – окружність стегна

довжина плеча – окружність плеча

довжина стегна + окружність стегна

зріст - довжина стегна

все вірно

Клінічно паратрофія проявляється:

*збільшенням маси тіла,пропорційно зросту

зменшенням маси тіла пропорційно зросту

збільшення маси тіла при затримці росту

зменшення маси при прискореному рості

все вірно

При паратрофії спостерігається:

*збільшення підшкірно-жирової клітковини

зменшення підшкірно-жирової клітковини

зниження еластичності шкіри

підвищення тургору мяких тканин

все вірно

Лабораторні зміни при гіпотрофії:

*анемія

тромбоцитопенія

тромбоцитоз

лейкоцитоз

все вірно

Характер анемії при гіпотрофії:

*дефіцитна

гемолітична

постгеморагічна

гіпопластична

все вірно

В біохімічному аналізі крові при гіпотрофії спостерігається:

*гіпопротеїнемія

гіперглікемія

гіперальбумінемія

гіперкальціємія

все вірно

В копрограмі при гіпотрофії виявляють ознаки:

*гіпоферментопатії

гіперферментопатії

запалення слизової

глистяної інвазії

еритроцити

Основна причина гіпотрофії:

*голодування організму

ферментопатії

пневмонії

рахіт

дизбактеріоз

До ускладнень гіпотрофії не відносять:

*кардит

рахіт

анемію

дизбактеріоз

діарею

До замісної терапії при гіпотрофії належить:

*креон

пентоксил

метилурацил

тіотріазолін

імуноглобулін

Серед ускладнень при гіпотрофії частіше виникає:

*залізодефіцитна анемія

спазмофілія

тромбоцитопенія

гіпопластична анемія

все вірно

Серед ускладнень при гіпотрофії частіше виникає:

*сепсис

менінгіт

кардит

лейкоз

спазмофілія

Супутня патологія при гіпотрофії:

*дисбактеріоз

спазмофілія

ревматизм

трихоцефальоз

пневмонія

Серед ускладнень при паратрофії частіше виникає:

пневмонія

*ожиріння

спазмофілія

гіпотіриоз

тіриотоксикоз

Серед ускладнень при паратрофії частіше виникає:

*цукровий діабет

гіпогонадизм

гіпотіриоз

тіриотоксикоз

гіпотрофія

Основне у лікуванні гіпотрофії:

*усунути спричиняючий чинник

зільшити обєм їжі

водно-чайна пауза

голод

максимальне харчування

Шкірна складка на рівні пупка при гіпотрофії ІІІ ступеня складає:

*відсутня

0,5 см

1,0 см

0,2 см

1,5 см

Температура тіла у дітей з гіпотрофією ІІІ ступеня:

*знижена

підвищена

нормальна

субфебрильна

гектична

Для гіпотрофії ІІІ ступеня характерне:

*“Вольтерівське обличчя”

масо- ростовий коефіцієнт 60

індекс трофіки 0

різке збудження дитини

зниження маси тіла на 10-20%

Який принцип лікувального харчування дітей з гіпотрофією?

*дієта з врахуванням толерантності хворих до їжі

дієта з врахуванням супутньої патології

дієта з врахуванням віку дітей

дієта з використанням адаптованих сумішей

дієта з використання неадаптованих сумішей

Який принцип лікувального харчування дітей з гіпотрофією?

*омолодження їжі

дієта з врахуванням віку дітей;

дієта з врахуванням супутньої патології;

дієта з використання адаптованих сумішей

дієта з використання неадаптованих сумішей

Скільки днів триває період з”ясування толерантності до їжі при гіпотрофії І ступеня?

*1 – 3 дні

1 – 5 днів

7 днів

10 днів

все вірно

Скільки триває період з’ясування толерантності до їжі при гіпотрофії Ш ступеня?

*2 тижні

1 тиждень

3 тижні

4 тижні

5 тижнів

У зв’язку з чим неможна призначати повний об’єм харчування при гіпотрофії?

*з гіпоферментопатією

з гіперфернотопатією

з диспанкреатизмом

з поганим апетитом

все невірно

Що включає принцип двохфазного харчування?

*визначення толерантності до їжі та оптимального годування

визначення толерантності до їжі та максимального годування

визначення толерантності до їжі та мінімального годування

визначення толерантності до їжі та грудного годування

максимального годування

Що відноситься до замісної терапії при гіпотрофії :

*ферменти

альбуміни

гормони

антибіотики

все вірно

Вживання ферментів доцільно:

*під час прийому їжі

за 1 год до прийому їжі

після прийому їжі

через 1 год після їжі

перед сном

Що відноситься до замісної терапії?

*панкреатин

пентоксил

апілак

тіотріазолін

глюкоза

Особливостями харчування дітей з паратрофією є:

*обмеження вуглеводів

обмеження білків

обмеження вітамінів

збільшення жирів

все невірно

З якою метою призначають бактерійні препарати?

*для корекції мікрофлори в кишківнику

для корекції мікрофлори в в ротовій порожнині

для корекції мікрофлори в бронхах

для боротьби з інфекцією

все вірно

До бактерійних середників належить:

*лактовіт

панкретин

кларитроміцин

пентоксил

все вірно

Яка оптимальна тривалість парентерального харчування при гіпотрофії?

*5 – 7 дні

2 – 5 днів

10 – 14 днів

20 днів

до появи позитивної динаміки маси тіла

Бактерійні препарати дітям з гіпотрофією:

*призначають тривалими курсами

не призначають

призначають коротким курсом

призначають разом з антибіотиками

призначають до 7 днів

Діарея часто виникає у дітей на фоні:

*пневмонії

ревматизму

гломерулонефриту

спазмофілії

рахіту

Основні клінічні синдроми при діареї:

*диспепсії, ексикозу, ендотоксикозу

диспепсії, ексикозу, кровотечі

диспесії, ендотоксикозу, портальної гіпертензії

закрепи, ендотоксикозу, ексикоз

все вірно

Диспепсичний синдром включає:

*проноси, метеоризм, блювання

закрепи, метеоризм, блювання, біль

проноси, блювання, жовтяницю

блювання, закрепи, жовтяницю

все вірно

До клінічних синдромів ферментопатії належить:

*ексикоз

гепатоспленомегалія

набряк головного мозку

ниркова недостатність

все вірно

Проявами дегідратації при ексикозі є:

*олігурія

пастозність м”яких тканин

гепатомегалія

напруження великого тім’ячка

все невірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*гіпертермія

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

все невірно

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*збудження

гіпотермія

загальмованість

нормотермія

все невірно

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

нормотермія

збудження

*загальмованість

гіпертермія

все вірно

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*виражена спрага

анурія

брадикардія

загальмованість

кома

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*гіпертермія

нормотермія

гіпотермія

загальмованість

все вірно

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*поліурія

анурія

брадикардія

загальмованість

гіпотермія

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*підвищення АТ

анурія

брадикардія

загальмованість

кома

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*збудження

нормотермія

гіпотермія

загальмованість

кома

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*тахікардія

нормотермія

гіпотермія

загальмованість

все невірно

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*гіпотермія

гіпертермія

судоми

спрага

все вірно

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*гіпотермія

гіпертермія

судоми

спрага

збудження

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*набряки

гіпертермія

судоми

спрага

збудження

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*поліурія

гіпертермія

судоми

спрага

все вірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

*гіпортермія

все вірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*судоми

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

все вірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*кома

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

все вірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*підвищення АТ

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

все невірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*анурія

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

невиражена спрага

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є:

*підвищення гематокриту

рівень натрію в нормі

гіпохлоремія

гіперкальціємія

все вірно

Для ексикозу нехарактерно:

*зниження густини сечі

підвищення гематокриту

підвищення густини сечі

зниженя об”єму циркулюючої крові.

зниження гематокриту

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є:

*підвищення густини сечі

рівень натрію в нормі

гіпохлоремія

знижений гематокрит

зниження густини сечі

Лікування ферментопатій не потребує:

*гормональної терапії

замісної терапії

дієтотерапії

бактерійних препаратів.

все вірно

Показами для призначення антибактеріальної терапії при діареях є:

*патологічні домішки в калі

задишка

судоми

гіпертермія

блювання

Потреба в рідині на 1 кг маси тіла на добу складає для дитини раннього віку:

*130 – 150 мл

60 – 100 мл

110 – 120 мл

150 – 200 мл

все вірно

Потреба в рідині на 1 кг маси тіла на добу при тяжкому ексикозі для дитини 6 місяців є:

*200 – 220 мл

150 – 160 мл

170 – 180 мл

100 – 120 мл

50 – 100 мл

При соледефіцитному ексикозі співвідношення солевих і водних розчинів повинно складати:

*2 : 1

1: 1

5: 1

4 : 1

все вірно

При ізотонічному ексикозі співвідношення солевих і водних розчинів повинно складати:

2 : 1

*1 : 1

4 : 1

5 : 1

все вірно

Назвати препарати, які використовують для дезінтоксикації.

*реосорбілакт

альвезин

ацесоль

ліпофундин

хлорид калію

При нез’ясованому типі зневоднення яким повинно бути співвідношення іж сольовими і водними розчинами?

*1 : 1

1 : 2

2 : 1

3 : 1

все вірно

Найбільш важливим моментом в профілактиці ферментопатії є:

*грудне вигодовування

лікування адаптованими сумішами

ретельний догляд

введення пригодовувань

все невірно

При діареях доцільно призначити:

*ентеросорбенти

глюкокортикоїди

мембраностабілізатори

вітаміни

антибіотики

Ципрофлоксацин відноситься до:

*фторхінолонів

макролідів

цефалоспоринів

аміноглікозидів

пеніцилінів

Доза ципрофлоксацину складає:

*10 – 15 мг/кг

5 – 10 мг/кг

15 – 20 мг/кг

20 – 25 мг/кг

30 - 40 мг/кг

Доза цефалоспоринів складає:

*50 – 100 мг/кг

100 – 150 мг/кг

150 – 200 мг/кг

200 – 250 мг/кг

10 – 30 мг/кг

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

*дисбактеріоз кишківника

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

низька активність ферментів

все вірно

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

нераціональне харчування *

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

низька активність ферментів

все вірно

Спричинюючими факторами ферментопатії у дітей є все крім:

*низької активності ферментів

порушення режиму харчування;

порушення обміну речовин;

зниження опірності організму;

все вірно

Спричинюючими факторами ферментопатії у дітей є все крім:

*напруження обміну речовин

порушення режиму харчування

порушення обміну речовин

зниження опірності організму

все вірно

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

*кишкових інфекцій

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

низька активність ферментів

все вірно

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

*спадкові ферментопатії

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

низька активність ферментів

все вірно

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

*вади розвитку травного тракту

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

низька активність ферментів

все вірно

Спричинюючими факторами ферментопатії у дітей є все крім:

*зниження опірності організму

порушення режиму харчування

порушення обміну речовин

низької активності ферментів

все вірно

Передумовлюючими факторами ферментопатії є все, крім:

вади розвитку травного тракту *

низька активність ферментів

порушення регуляції обміну речовин

напруження обмінних процесів

все невірно

До клінічних синдромів ферментопатії належить:

*ексикоз

гепатоспленомегалія

набряк головного мозку

ниркова недостатність

спленоменалія

Диспепсичний синдром при ферментопатіях проявляється всім, крім:

*закрепами

блюванням

метеоризмом

проносами

все невірно

Проявами дегідратації при ексикозі є:

*олігурія

напруження великого тім”ячка

пастозність м”яких тканин

гепатомегалія

поліурія

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*гіпертермія

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

гіпотермія

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*збудження

гіпотермія

нормотермія

загальмованість

кома

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*виражена спрага

загальмованість

анурія

брадикардія

гіпертензія

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*гіпертермія

загальмованість

анурія

брадикардія

гіпотонія

Для соледефіцитного ексикозу не характерно:

*втрата маси тіла до 5%

загальмованість

анурія

брадикардія

втрата маси тіла більше 10%

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

*гіпертермія

сопор

збудження

поліурія

втрата маси тіла до 5%

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

*втрата маси більше 10%

гіпертермія

нормотермія

збудження

втрата маси тіла до 5%

Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

*склерема

гіпертермія

нормотермія

збудження

поліурія

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*фебрильна температура тіла

гіпотермія

нормотермія

судоми

поліурія

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*втрата маси 5 – 10%

гіпотермія

нормотермія

загальмованість

зниження АТ

Для вододефіцитного ексикозу характерним є:

*тахікардія

гіпотермія

зниження м’язевого тонусу

нормотермія

загальмованість

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*артеріальна гіпотензія

гіпертермія

судоми

спрага

поліурія

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*гіпотермія

гіпертермія

артеріальна гіпертензія

спрага

втрата маси 5 – 10%

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*брадикардія

гіпертермія

олігурія

судоми

спрага

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*набряки

гіпертермія

судоми

спрага

втрата маси 5 – 10%

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*поліурія

гіпертермія

артеріальна гіпертензія

олігурія

все вірно

Для вододефіцитного ексикозу не є характерним :

*втрата маси понад 20 %

гіпертермія

судоми

спрага

олігурія

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*гіпортермія

нормотермія

втрата маси до 5%

збереження еластичності шкіри

все вірно

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*судоми

нормотермія;

втрата маси до 5%

збереження еластичності шкіри

відсутність спраги

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*кома

нормотермія

нормальний АТ

відсутність спраги

збереження еластичності шкіри

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*підвищення АТ

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

нормальний АТ.

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*анурія

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

збережений тургор тканин

Для ізотонічного ексикозу не характерно:

*втрата маси до 10%

збережений тургор тканин

нормотермія

втрата маси 5%

збереження еластичності шкіри

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є:

*Гіпернатріємія

рівень калію в нормі

гіпокальціємія

гіперхлоремія

гіпонатріємія

Лабораторними критеріями соледефіцитного ексикозу є:

*гіпохлоремія

підвищення гематокриту

рівень натрію в нормі

гіпокальціємія

гіперхлоремія

Для ексикозу нехарактерно:

*зниження густини сечі

підвищення гематокриту

підвищення густини сечі

зниженя об’єму циркулюючої крові

западіння великого тім’ячка

Для гіпокаліємії нехарактерно:

*конвульсії

м’язова гіпотонія

парез кишок

аритмії

ортостатична гіпотоні

Втрата маси тіла при воднодефіцитному ексикозі складає:

*5– 10%

3 – 5%

10 – 13%

13 – 15%

18 – 20%

Для гіпокаліємії нехарактерно:

*підвищення АТ

м’язова гіпотонія

парез кишок

аритмії

ортостатична гіпотонія

Для гіпокаліємії характерно:

*парез кишок

м’язевий гіпертонус

конвульсії

підвищення АТ

брадикардія

Для гіпокаліємії на ЕКГ нехарактерно:

*вкорочення інтервалу GRS

зниження вольтажу зубця Т

подовження інтервалу G-T

тахіаритмія

розширення комплексу GRS

Лабораторними критеріями соледефіцитного ексикозу є все,крім

*гіперкаліємії

підвищення гематокриту

зниження натрію в крові

гіпохлоремії

гіпонатріємії

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є:

*підвищення густини сечі

зниження густини сечі

рівень натрію в нормі

гіпохлоремія

гіперкальціємія

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є все,крім :

*зниження густини сечі

підвищення гематокриту

гіпернатріємія

гіперхлоремії

підвищення густини сечі

Лабораторними критеріями вододефіцитного ексикозу є все,крім

*рівень натрію в нормі

підвищення гематокриту

гіперхлоремія

підвищення густини сечі

рівень калію знижений

Лабораторними критеріями ізотонічного ексикозу є:

*рівень калію в нормі

підвищення гематокриту

гіпернатріємія

підвищення густини сечі

зниження густини сечі

Лабораторними критеріями ізотонічного ексикозу є:

*рівень гематокриту в нормі

підвищення гематокриту

зниження гематокриту

гіпернатріємія

гіпонатріємія

Лабораторними критеріями соледефіцитного ексикозу є:

*зниження натрію в крові

гіперхлоремія

гіперкаліємія

гіпернатріємія

зниження гематокриту

Лікування ферментопатій не потребує:

*гормональної терапії

дієтотерапії

замісної терапії

бактерійних препаратів

прокінетиків

Показами для призначення антибактеріальної терапії при діареях є:

*патологічні домішки в калі

гіпотермія

гіпертермія

задишка

судоми

Антибіотиком вибору при діареї є:

*амікацин

пеніцилін

цефазолін

макропен

оксацилін

Потреба в рідині на 1 кг маси тіла на добу складає для дитини раннього віку при легкому зневодненні:

*150 – 160 мл

30 – 50 мл

60 – 100 мл

50 – 100 мл

200 – 300 мл

Потреба в рідині на 1 кг маси тіла на добу при середньотяжкому ексикозі для дитини 6 місяців є:

*170 – 180 мл

100 – 130 мл

130 – 140 мл

150 – 160 мл

200 – 220 мл

Добовий обєм рідини 130 – 150 мл /кг маси тіла потрібний при

*для здорової дитини

при середньоважкому ексикозі

при тяжкому ексикозі

при легкому ексикозі

все невірно

Добовий обєм рідини 160 – 180 мл /кг маси тіла потрібний при:

*при середньоважкому ексикозі

для здорової дитини

при тяжкому ексикозі

при легкому ексикозі

все невірно

Добовий обєм рідини 200 – 223 мл /кг маси тіла потрібний при:

*при тяжкому ексикозі

для здорової дитини

при середньоважкому ексикозі

при легкому ексикозі

все вірно

Вказати препарати, які використовують для регідратації:

*ацесоль

альвезин

ліпофундин

желатиноль

альбуміни

Назвати препарати, які використовують для дезінтоксикації:

*альбумін

ацесоль

альвезин

ліпофундин

цільна кров

Вказати препарати, які використовують для оральної регідратації:

*регідрон

ентеросгель

ліпофундин

активоване вугілля

10 % р-н глюкози

Назвати препарати, які використовують для оральної дезінтоксикації:

*ентеросгель

ліпофундин

відвар звіробою

5 % р-н глюкози

регідрон

До препаратів замісної терапії не належить:

*трипсин

фестал

панзинорм

панкреатин

креон

Препаратом вибору при ферментопатії є:

*сімбітер

стафілококовий бактеріофаг

імуноглобулін

інтерферон

преднізолон

До бактерійних середників належить:

*лактовіт

панкретин

кларитроміцин

пентоксил

ампіцилін

Антибіотиком вибору при діареї є група:

*аміноглікозиди

природних пеніцилінів

цефалоспорини І покоління

все вірно

макроліди

Антибіотиком вибору при діареї є:

*цефаласпорини П –Ш пок.

природні пеніциліни

цефалоспорини І покоління

макроліди

все вірно

При діареях доцільно призначити:

*ентеросорбенти

глюкокортикоїди

мембраностабілізатори

вітаміни

інсуліни

При спадковій ферментопатії недоцільно проводити:

*водно-чайну паузу

призначення бактерійних препаратів

спеціальну дієту

ферменти

парентеральне харчування

Індекс трофіки при гіпотрофії І ст складає:

*1 см

0 см

2 см

3 см

4 см

Індекс трофіки при гіпотрофії ІІ ст складає:

0 см

1 см

*2 см

3 см

4 см

Для квашиоркору характерно:

*депігментація шкіри і волосся

гіперпігментація шкіри

гіперемія шкіри

мармуровість шкіри

акроціаноз

Серед ускладнень при гіпотрофії частіше виникає:

*сепсис

менінгіт

кардит

лейкоз

ревматизм

Серед ускладнень при паратрофії частіше виникає:

*все вірно

цукровий діабет

гіпогонадизм

гіпотіриоз

все невірно

Респіраторні інфекції у дітей з паратрофією ускладнюються

*обструктивним синдромом

діареєю

несправжнім крупом

ацетонемічним блюванням

анемією

Серед ускладнень квашиоркору характерний

*набряковий синдром

ожиріння

геморагічний синдром

портальна гіпертензія

артеріальна гіпертензія

Основне у лікуванні гіпотрофії

*усунути спричиняючий чинник

збільшити обєм їжі

водно-чайна пауза

голод

все вірно

При гіпотрофії І ступеня шкірна складка на рівні пупка складає:

*0,8 – 1 см

0,1 – 0,2 см

0,2 – 0,3 см

1 – 2 см

0,5 – 1 см

Шкірна складка на рівні пупка при гіпотрофії ІІІ ступеня складає:

*відсутня

1 см

0,5 см

0,2 см

2 см

Температура тіла у дітей з гіпотрофією ІІІ ступеня:

*знижена

підвищена

нормальна

субфебрильна

гектична

Скільки днів триває період з”ясування толерантності до їжі при гіпотрофії І ступеня?

*1 – 3 дні

1 – 5 днів

5 - 7 днів

5 - 10 днів

немає потреби

Для гіпотрофії ІІІ ступеня характерне:

*“Вольтерівське обличчя”

різке збудження дитини;

масо- ростовий коефіцієнт 60

індекс трофіки 0

зниження маси тіла на 10-20%

Який принцип лікувального харчування дітей з гіпотрофією?

*омолодження їжі

все вірно

дієта з врахуванням віку дітей

дієта з врахуванням супутньої патології

дієта з використанням неадаптованих сумішей

В перший день лікування дитині з гіпотрофією І ступеня призначають:

*1/2 - 2/3 добового об’єму їжі

1/3 об”єму їжі + 20%

по 10 мл, кратністю у 10 годувань

повний об”єм їжі

голодування

Скільки триває період з”ясування толерантності до їжі при гіпотрофії ІІ ступеня?

*3 тижні

1 тиждень

3 дні

2 тижні

4 тижні

Ідеальне харчування при гіпотрофії:

*грудне молоко

адаптовані суміші

кисло-молочні неадаптовані суміші

кисло-молочні адаптовані суміші

змішане годування

Альтернативне харчування при гіпотрофії:

адаптовані суміші

*кисло-молочні адаптовані суміші

неадаптовані суміші

кисло-молочні неадаптовані суміші

все вірно

Дозування ферментів, дітям 1-го року життя:

*1/2 - 1/3 таб на прийом

1 – 2 таб на прийом

1 таб на кг маси

1 таб на рік життя

все невірно

До комбінованих ферментів належить:

*панзинорм

шлунковий сік

панкреатин

пепсидил

фестал

Особливостями харчування дітей з квашиоркор є:

*збільшення білків

обмеження білків

обмеження вітамінів

збільшення жирів

обмеження вуглеводів

Парентеральне харчування це:

*в/в введення нутрієнтів

в/в введення мікроелементів

в/в введення сорбентів

ректальне введення нутрієнтів

оральне введення нутрієнтів

З приведених нижче білкових препаратів найдоцільніше призначити для парентерального харчування дитині з гіпотрофією?

*альвезин “Новий”

плазма крові

10% розчин альбуміну

гідролізат казеїну

білковий енпіт

В якій дозі призначають амінокислотні суміші для парентерального харчування дітям з гіпотрофією?

*20 мл/кг

10 мл/кг

5 мл/кг

1 мл/кг

50 мл/кг

Об”єм їжі призначають дитині з гіпотрофією ІІ ступеня у перший тиждень лікування?

*1/2добового об’єму

1/3

2/3

3/4

повний

Секреторна діарея часто супроводжує:

*вірусні інфекції

бактерійні інфекції

дизентерію

стафілококову інфекцію

шигельозну інфекцію

Інвазивна діарея пов’язана з:

*шигельозною інфекцією

гельмінтозами

ротавірусною інфекцією

лямбліозом

все вірно

Інвазивна діарея пов’язана з:

*стафілококовою інфекцією

ротавірусною інфекцією

лямбліозом

все вірно

гельмінтозами

Ревматизм частіше пов’язаний з:

*скарлатиною

грипом

гайморитом

кором

мононуклеозом

Етіологія ревматизму:

*стрептокок

пневмокок

вірус грипу

грибки

стафілокок

Стрептококову етіологію ревматизму підтверджує:

*зв’язок з перенесеною ангіною

зв’язок з грипом

зв’язок з сепсисом

зв’язок з кором

зв’язок з пневмонією

Доказом стрептококової етіології ревматизму є:

*підвищення рівня антистрептолізину О

підвищення рівня серомукоїду

підвищення рівня сіалових кислот

підвищення рівня ЛДГ

позитивна формолова проба

Доказом стрептококової етіології ревматизму є:

*підвищення рівня антистрептокінази

підвищення рівня серомукоїду

підвищення рівня сіалових кислот

підвищення рівня ЛДГ

позитивна формолова проба

Доказом стрептококової етіології ревматизму є:

*ефективність протизапальної терапії

ефективність імуносупресивної терапії

ефективність вітамінотерапії

ефективність бактерійної терапії

ефективність противірусної терапії

В основі патогенезу ревматизму ведуча роль належить:

*імунокомплексним реакціям

бактеріальному запаленню

асептичному запаленню

алергічним реакціям

все вірно

Патогенетичною ланкою ревматизму є:

*первинна стрептококова сенсибілізація

внутріклітинна сенсибілізація

постійна персистенція стрептокока в крові

персистенція стрептокока в сполучній тканині

все невірно

Морфологічні зміни при ревматизмі протікають переважно у:

*сполучній тканині

лімфі

крові

м’язах

шкірі

Морфологічна стадія ревматичного запалення характеризується:

*мукоїдним набряканням

міжклітинним набряком

дегідратація

набряк легень

набряк м’язів

Для морфологічічної стадії ревматичного запалення характерно:

*гранульоматоз

міжклітинний набряк

дегідратація

кальциноз

набряк м’язів

Морфологічна стадія ревматичного запалення включає:

*склерозування

склерема

дегідратація

набряк легень

кальциноз

Для фази мукоїдного набрякання характерно:

*ексудація

дегідратація

склерема

кальциноз

некроз

Для фази фібриноїдного набрякання характерно:

*дезорганізація сполучної тканини

дегідратація

склерема

кальциноз

некроз

Які оболонки серця частіше уражаються при ревматизмі у дітей?

*ендокард

ендоміокард

міокард

всі

все невірно

Яка вада серця найбільш часто формується на фоні ревматизму?

*недостатність мітрального клапану

стеноз клапанів аорти

недостатність аортальних клапанів

недостатність трікуспідального клапану

недостатність клапанів легеневої артерії

До особливостей ревматизму у дітей не належить:

*латентний перебіг

хорея

носові кровотечі

болі в животі

лихоманка

Особливостями ревматизму у дітей є:

*виражений ексудативний компонент

затяжний перебіг

моноартрит

латентний перебіг

артралгії

Особливостями ревматизму у дітей є:

*хорея

тільки поліартрит

затяжний перебіг

латентний перебіг

артралгії

До особливостей ревматизму у дітей не належить:

*поліартрит

хорея

носові кровотечі

болі в животі

кардит

До особливостей ревматизму у дітей належить:

*болі в животі

тільки поліартрит

тільки вузлики

латентний перебіг

артралгії

До особливостей ревматизму у дітей належить:

*носові кровотечі

тільки поліартрит

тільки вузлики

латентний перебіг

затяжний перебіг

До особливостей ревматизму у дітей не належить:

*ревматичні вузлики

хорея

носові кровотечі

болі в животі

кардит

Якими є основніими критерії ревматизму:

*кардит

гепатит

нефрит

пневмонія

менінгіт

Основними критеріями ревматизму є:

*хорея

енцефаліт

нефрит

пневмонія

менінігіт

Основними критеріями ревматизму є:

*поліартрит

гепатит

дерматит

пневмонія

менінгіт

Основними критеріями ревматизму є:

*вузлики

дерматит

нефрит

пневмонія

менінгіт

Основними критеріями ревматизму є:

*анулярна еритема

кропивниця

геморагії

пневмонія

кровотечі

До основних критеріїв ревматизму неналежить:

*пневмонія

кардит

хорея

поліартрит

вузлики

Додатковими критеріями ревматизму є:

*носові кровотечі

крововиливи у суглоби

гематоми

точкові геморагії

хорея

Додатковими критеріями ревматизму є:

артрити

*абдомінальний симптом

цефалгії

болі в попереку

болі у м’язах

Додатковими критеріями ревматизму є:

*артралгії

болі у мязах

болі у спині

головні болі

артрити

Додатковими критеріями ревматизму є:

*кардіалгії

міалгії

цефалгії

гепаталгії

кардит

Критеріями кардиту є:

*ураження міокарду та ендокарду

кардіалгії

ураження епікарду

тільки перикардит

тільки міокардит

Нерідко ревматизм протікає з:

*панкардитом

тільки артритом

тільки перикардитом

з артритом і хореєю

тільки з ендокардитом

Для міокардиту характерно:

*розширення меж серця

зменшення розмірів серця

посилення тонів серця

синдром WPW

синдром CLC

Які суглоби часто уражаються при ревматизмі?

*колінні

міжфалангові

нижньощелепні

шийний відділ хребта

поперековий відділ хребта

Для малої хореї не характерно:

*гіпертонус м’язів

порушення координації

гіперкінези

лабільність поведінки

гіпотонія м’язів

Для ревматичного поліартриту характерна:

*леткість ураження суглобів

ранкова скутість

стійкі деформації суглобів;

ураження хребта

контрактури

Для малої хореї характерно:

*підвищення сухожильних рефлексів

порушення свідомості

центральні паралічі

ураженням черепно-мозкових нервів

зниження сухожильних рефлексів

Для малої хореї характерно:

*порушення координації

порушення свідомості

центральні паралічі

ураження черепно-мозкових нервів

зниження сухожильних рефлексів

Для малої хореї характерно:

*гіперкінези мімічної мускулатури

центральні паралічі

порушення свідомості

ураження черепно-мозкових нервів

зниження сухожильних рефлексів

Для ревматичного ендокардиту нехарактерний:

*систолічний шум над легеневою артерією

грубий систолічний шум на верхівці

акцент ІІ тону над легеневою артерією

систолічний шум над аортою

діастолічний шум над аортою

Для ревматичного панкардиту не характерно:

*артеріальна гіпертензія

кардіомегалія

глухість серцевих тонів

тахіаритмія

артеріальна гіпотонія

Для ревматичного панкардиту характерно:

*значна кардіомегалія

підсилення серцевих тонів

підвищення АТ

зменшення розмірів серця

акцент ІІ тону над аортою

На ЕКГ для ревматизму характерно:

*подовження інтервалу PQ

подовження інтервалу QT

деформація комплексу QRS

підвищення вольтажу зубців

синдром CLC

Додатковими критеріями ревматизму є:

*тривалий субфебрилітет

еритема

артрит

хорея

кардит

Антибіотиком вибору при ревматизмі є:

*пеніцилін

ампіцилін

гентаміцин

кефзол

цефтріаксон

Доза пеніциліну при ревматизмі на кг маси:

*30-50 тис. ОД

200-250 тис. ОД

100-150 тис. ОД

10-20 тис. ОД

250 – 350 тис.ОД

Додатковими критеріями ревматизму є:

*кардіалгія

кардит

анулярна висипка

м’язева гіпотонія

артрит

При затяжному перебігу ревматизму доцільно призначити:

*плаквеніл

ібупрофен

вольтарен

ібупрофен

парацетамол

До додаткових критеріїв ревматизму не належать:

*болі в попереку

болі в животі

болі в серці

болі в суглобах

головні болі

При безперервно-рецидивуючому перебігу ревматизму призначають:

*хінолінові похідні

антибіотики

сульфаніламіди

глюкокортикоїди

вітаміни

Активність ревматичної атаки не визначається:

*ступенем диспротеїнемії

величиною ШОЕ

тривалістю хвороби

вираженістю клініки

протеїнурією

Для круглорічної профілактики ревматизму використовують:

*пеніцилін

ібупрофен

біцилін

делагіл

ампіцилін

Якою є доза біциліну-1 для школярів:

200 тис. ОД 1 раз на місяць

600 тис. ОД 2 рази на місяць

600 тис ОД 1 раз на місяць

*1200 тис. ОД 2 рази на місяць

все вірно

Доза біциліну-5 для дошкільнят складає:

*750 тис. ОД 2 рази на місяць

750 тис ОД 1 раз на місяць

1 500 тис. ОД 2 рази на місяць

1500 тис. ОД 1 раз на місяць

все невірно

Доза біциліну-5 для школярів складає:

*1500 тис. ОД 1 раз на місяць

7500 тис. ОД 2 рази на місяць

750 тис ОД 1 раз на місяць

1 500 тис. ОД 2 рази на місяць

все вірно

Ускладненнями при ревматизмі є:

* недостатність мітрального клапана

недостатність трікуспідального клапана

стеноз клапанів легеневої артерії

недостатність клапанів легеневої артерії

стеноз трікуспідального клапана

Тривалість диспансерного спостереження при ускладненому ревматизмі:

*5 років

2 роки

3 роки

4 роки

1 рік

Ускладненнями при ревматизмі є:

*міокардіосклероз

інфаркт міокарда

гіпертонічна хвороба

міокардіодистрофія

Все вірно

Для міокардіосклерозу характерно:

*аритмія

гіпотонія

гіпертонія

брадіпное

Все невірно

Доза еритроміцину складає на кілограм маси:

*20-30мг

10-20мг

30-40мг

40-50 мг

50 – 100 мг

Доза плаквенілу на кг маси складає:

*8мг

3мг

5мг

10мг

1 мг

До видів вторинної профілактики при ревматизмі неналежить:

*щоденна

круглорічна

сезонна

поточна

все невірно

Який із перечислених факторів найбільш вірогідно може бути пусковим при ревматоїдному артриті?

*гіперінсоляція

рахіт, перенесений у ранньому віці

іонізуюча радіація

травма суглоба

гіпермобільність суглоба

В основі патогенезу при ревматоїдному артриті лежать:

*аутоімунні процеси в сполучній тканині

остеомаляція кісткової тканини

порушення обмінний процесів в кістках

гостре інфекційне запалення суглобів

системна дисплазія сполучної тканини

Для ревматоїдного артриту характерним є:

*звуження суглобової щілини

відсутність змін кісток та суглобових поверхонь

наявність гемартрозів

відсутність випоту в порожнині суглобу

розширення суглобової щілини

Ураження серця при ревматоїдному артриті найчастіше проявляється:

*гіпертрофією лівого шлуночка

формування мітрального стенозу

розвитком міокардиту

порушенням коронарного кровообігу

розвитком гострої ССН.

Які із суглобів найчастіше вражається при ревматоїдному артриті?

*колінний

гомілково-ступневі

грудинно-реберні

плечові

кульшові

В першій фазі захворювання на ревматоїдний артрит зміни в суглобі зумовлені:

*проліферативним компонентом

ексудативним компонентом

оcтеопорозом

розростанням пануса

передчасним зникненням епіфізарного хряща.

Що із перечисленого характерне для клініки ревматоїдного артриту у дітей (навідміну від дорослих)?

*часті ураження шийного відділу хребта

часте ураження дрібних суглобів кистей

деформація суглобів

симетричність ураження суглобів

рідше розвиваються моно- і олігоартрити

Який із суглобів при ЮРА деформується у кулеподібний?

*колінний

ліктьовий

променево-зап’ястний

плечовий

кульшовий

Який із суглобів при ЮРА деформується у веретеноподібний?

*ліктьовий

колінний

променево-зап’ястний

плечовий

кульшовий

Ураження шийного відділу хребта при ЮРА найчастіше відбувається на рівні:

*V- VІ хребців

І хребця

ІІ-ІІІ хребців

ІV хребця

VІІ хребця

Порушення росту кісток при ЮРА відбувається:

*у зонах, що межують з ураженими суглобами

у всьому скелеті

у нижніх кінцівках

переважно у пласких кістках

у віддалених від ураження зонах

Яка із форм відсутня в класифікації ЮРА?

*системна

олігосуглобова

моносуглобова

полісуглобова

генералізована

Синдром Стілла це:

*системна форма ревматоїдного артриту

полісуглобова форма ревматоїдного артриту

стерта форма ревматоїдного артриту

ураження хребта при ревматоїдного артриту

ураження очей при ревматоїдному артриту

Яким із перечислених симптомів прявляється синдром Стілла?

*атрофією м’яззів

шкірними висипаннями

гемартрозами

наявністю анкілозів

патологічними переломами.

Збільшення об’єму суглобів при ЮРА не зумовлене:

*спазмом м’язів в ділянці ураженого суглоба

випотом в порожнину суглобів

потовщенням синовіальної оболонки

периартикулярним набряком

гіперплазією епіфізів кісток

Провідними симптомами при синдромі Стілла є:

*гарячка і висипання

ураження очей

нирковий синдром

кардит і васкуліт

ураження хребта

Для серонегативної полісуглобової форми ЮРА характерним є:

*неблагоприємний прогноз

благоприємний прогноз

раннє виникнення деструкції

ураження 10 і більше суглобів

швидкопрогресуючий пербіг

Для системної форми ЮРА найчастіше характерний:

*полісерозит

менінгіт

нирковий синдром

абдомінальний синдром

пневмонія

При ЮРА ураження очей проявляється переважно:

*іридоциклітом

конюнктивітом

ретинопатією

дегенерацією сітківки

катарактою

Який із перечислених симптомів не є клінічним критерієм ЮРА?

*різка болючість ураженого суглоба

артрит одного суглоба, тривалістю більше 3 місяців

симетричність ураження дрібних суглобів

ранкова скутість

ураження шийного відділу хребта

Лабораторним діагностичним критерієм ЮРА є:

*позитивний ревматоїдний фактор

лейкоцитоз і прискорення ШОЕ

підвищення рівня СРБ, серомукоїду

підвищення рівня АСЛ-О

анемія, лейкоцитоз

Яка клінічна тріада найчастіше супроводжує системні форми ЮРА?

*інтермітуюча гарячка, висипання на висоті гарячки, артралгіі

артралгія, хорея, ранкова скутість

артрит, ураження очей, кардит

висипання в ділянці ураженого суглоба, гарячка, ураження серця

стійкий суглобовий синдром, кардит, гарячка

Що із перчисленого є клінічним діагностичним критерієм ЮРА:

*м’язева атрофія

кардит

хорея

ревматичні вузлики

анулярна еритема

Як називаються гранульоми при ревматизмі?

*Ашоф-Талалаєвські

Сокольського-Буйо

Кисіля- Джонсона

Адіса –Каковського

Несторова

Тривалість активного процесу при ревматизмі складає:

*6 - 8 міс.

1 – 2 міс.

3 – 4 міс.

5 – 6 міс.

9 - 10 міс.

Тривалість 1-ої фази ревматичного процесу:

*20 – 30 днів

10 – 20 днів

30 – 40 днів

40 – 50 днів

50 – 60 днів

Тривалість 2-ої фази ревматичного процесу:

*20 – 30 днів

5 – 10 днів

10 –20 днів

30 – 40 днів

40 –50 днів

3-тя фаза ревматичного процесу це:

*гранульоматоз

мукоїдне набрякання

склерозування

фібриноїдне набрякання

бактеріальне запалення

Які фази ревматичного процесу є зворотніми?

*мукоїдне та фібриноїдне набрякання

мукоїдне набрякання та склерозування

фібриноїдне набрякання та склерозування

гранульоматоз та склерозування

все невірно

До основних критеріїв ревматизму неналежить:

*кропивниця

кардит

хорея

поліартрит

болі в животі

До основних критеріїв ревматизму неналежить:

*енцефаліт

кардит

хорея

поліартрит

еритема

Додатковими критеріями ревматизму є:

*температурна реакція

артрит

кардіомегалія

гепатомегалія

гіпотермія

До додаткових критеріїв ревматизму неналежить:

*кардит

болі в животі

артралгії

носові кровотечі

кардіалгії

До додаткових критеріїв ревматизму неналежить:

*артрит

артралгії

кардіалгії

болі у животі

температурна реакція

До додаткових критеріїв ревматизму неналежить:

*гепатит

кардіалгії

артралгії

абдомінальний симптом

носові кровотечі

До додаткових критеріїв ревматизму неналежить:

*цефалгія

носові кровотечі

кардіалгії

артралгії

абдомінальний симптом

Додатковими критеріями ревматизму є:

*підвищена втомлюваність

гектична гарячка

артрит

пневмонія

хорея

З якого терміну ембріогенезу починається утворення відділів травного тракту:

*з 4 тижня

з 1 тижня

з 1 тижня

з 1 тижня

з 1 місяця

Який орган травної системи формується з передньої кишки внутріутробного розвитку:

*стравохід

12-пала кишка

тонкий кишечник

товстий кишечник

шлунок

Який орган травної системи формується з середньої кишки внутріутробного розвитку:

*тонкий кишечник

стравохід

шлунок

товстий кишечник

12-пала кишка

Який орган травної системи формується з задньої кишки внутріутробного розвитку:

*товстий кишечник

стравохід

шлунок

тонкий кишечник

глотка

Фізіологічна ємкість шлунка в кінці першого року життя:

*200 мл

50 мл

100 мл

150 мл

300 мл

Етіологія хронічного гастродуоденіту:

*Helicobacter pylori

стрептокок

стафілокок

coli

Candida

Фактори агресії слизової оболонки шлунка:

*соляна кислота

слизоутворення

простагландин Е2

бікарбонати

все невірно

Регулятором виділення соляної кислоти є:

*гастрин

сомастатин

глюкагон

інсулін

трипсин

До факторів захисту слизової оболонки шлунка належить:

*слизоутворення

пепсин

соляна кислота

гастрин

трипсин

До факторів захисту слизової оболонки шлунка належить:

пепсин

*бікарбонати

соляна кислота

гастрин

глюкагон

До факторів захисту слизової оболонки шлунка належить:

*секреторний Іg А

соляна кислота

пепсин

гастрин

все вірно

Патогенез розвитку гастриту:

зниження секреції соляної кислоти

*підвищення секреції соляної кислоти

підвищення слизоутворення

підвищення секреції бікарбонатів

фізіологічний кровотік в слизовій оболонці

Обкладкові клітини слизової шлунка виділяють:

*соляну кислоту

бікарбонати

слиз

ендорфіни

жовч

Helicobacter pylori сприяє розвитку:

*гастриту

езофагіту

коліту

панкреатиту

гепатиту

Helicobacter pylori заселяє:

*антральний

кардіальний відділ шлунка

фундальний

пілоричний

все вірно

Helicobacter pylori продукує фермент:

*уреазу

лактазу

пептидазу

ліпазу

амілазу

Продукти утворення гідролізації сечовини шлункового соку:

*аміак

кисень

азот

хлор

фтор

Що нейтралізує аміак в шлунковому соці:

*соляну кислоту

пепсин

бікарбонати

слиз

жовч

При підвищеній секреції у хворих з гастритом більш виражений синдром:

*больовий

диспепсичний

інтоксикаційний

дизуричний

геморагічний

При підвищеній секреції у хворих з гастритом біль:

*інтенсивний

слабо виражений

тупий

помірний

немає

При зниженій секреції у хворих з гастритом біль:

*слабо виражений

інтенсивний

гострий

відсутній

все невірно

У хворих з гастритом біль виникає через:

*15-30 хв. після їди

45-60 хв. після їди

1-1,5 год. після їди

все невірно

30-45 хв. після їди

Біль натще характерний для хворих з кислотоутворюючою функцією:

*підвищеною

нормальною

зниженою

ахлоргідрією

Все вірно

Переважання больового над диспепсичним синдромом характерно для гастродуоденіту з кислотоутворюючою функцією:

*підвищеною

нормальною

зниженою

все вірно

ахлоргідрією

Відчуття тяжкості в епігастрії характерно для хворих з гастритом з кислотоутворюючою функцією:

*зниженою

підвищеною

нормальною

збереженою

все невірно

Переважання диспепсичного над больовим синдромом характерно для гастродуоденіту з кислотоутворюючою функцією:

*зниженою

підвищеною

нормальною

збереженою

все невірно

Відрижка тухлим характерно для хворих з гастритом з кислотоутворюючою функцією:

*зниженою

підвищеною

нормальною

збереженою

все невірно

Закрепи характерні для хворих з гастритом з кислотоутворюючою функцією:

*підвищеною

нормальною

зниженою

збереженою

все невірно

Вираженість диспепсичних проявів при хронічному гастродуоденіті у дітей залежить від:

*секреторної функції

віку дитини

особливостей харчування

інтервалів між прийомами їжі

збалансованості інгредієнтів їжі

При підвищеній кислотності шлункового соку не характерні:

*проноси

закрепи

біль в епігастрії

відрижка

нудота

Яка секреторна функція є найбільш характерною в дитячому віці?

*підвищена і збережена

понижена

понижена і збережена

підвищена

збережена

Який із приведених методів дослідження є найбільш вагомим для діагностики хронічного гастродуоденіту?

*ЕФГДС

рН-метрія

фракційне дослідження шлункового вмісту

ацидотест

рентгенографічний

Який із методів діагностики гелікобактеріозу відноситься до інвазивних?

*бактеріологічне дослідження біоптату слизової шлунка

дослідження фекалій та слини за допомогою полімеразної реакції

дихальні тести

визначення імуноглобулінів

“аеротест”

Який із методів діагностики гелікобактеріозу відноситься до неінвазивних?

*“аеротест”

уреазний тест

де-нол-тести

вивчення складу нуклеїнових кислот

біопсія слизової шлунка чи дванадцятипалої кишки

Лікування дітей з хронічним гастродуоденітом повинне бути:

*комплексним та етапним

тривалим

постійним

стаціонарним

амбулаторним

Чим визначається тривалість ліжкового режиму при лікуванні хронічного гастродуоденіту у дітей?

*тяжкістю больового синдрому

Тяжкістю диспепсичних проявів

величиною секреції

віком дитини

ендоскопічними змінами

Яку дієту призначають при загостренні хронічного гастродуоденіту?

*№ 1а, 1б

№ 1

№ 5

№ 10

№ 9

Який із антацидних препаратів найдоцільніше призначати дітям?

*маалокс

Натрію гідрокарбонат

кальцію карбонат

палену магнезію

вуглекислоту

Яку дозу альмагелю А призначають дітям до 10 років?

*1 чайну ложку 4 рази на день

1/4 столової ложки 3 рази на день

1/2 чайної ложки 4 рази на день

1 столову ложку 3 рази на день

1 десертну ложку 3 рази на день

Який із приведених препаратів відноситься до блокаторів Н2-рецепторів гістаміну?

*циметидин

маалокс

вікалін

метацин

гастрофарм

Яку добову дозу циметидину застосовують у лікуванні хронічного гастродуоденіту у дітей?

*10 мг/кг

1 мг/кг

3 мг/кг

5 мг/кг

20 мг/кг

Показом до призначення мотіліуму є:

*виражений диспепсичний синдром

підвищення секреції

виражений больовий синдром

понижена секреція

наявність “голодного” болю

Який із препаратів відноситься до репарантів?

*гастрофарм

панзинорм

ренегаст

беласпон

ранітідин

Який із перелічених препаратів відносять до антигелікобактерних?

*Де-нол

маалокс

гастрофарм

циметидин

пеніцилін

Через який час після загострення хронічного гастродуоденіту дітям показане санаторно-курортне лікування?

*3 місяці

1 місяць

6 місяців

9 місяців

1 рік

Який із курортів не показаний дітям з хронічним гастродуоденітом?

*Микулинці

Миргород

Трускавець

Поляна квасова

Моршин

Яка із мінеральних вод показана дітям з підвищеною кислотністю?

*Лужанська

Єсентуки № 4

Єсентуки № 17

Миргородська

Трускавецька

Яка із груп крові є фактором ризику виразкової хвороби?

*перша

перша резус негативна

друга

третя резус позитивна

четверта

Послідовність симптомів при Мойніганівському ритмі наступна:

*голод – біль – прийом їжі – полегшення

прийом їжі – біль – голод – полегшення і т.д.

біль – голод – прийом їжі – полегшення

голод – полегшення – прийом їжі – біль

прийом їжі - полегшення – біль – голод

Яка основна характеристика болю в І-й стадії виразки?

*натще або пізній

ранній

ниючий

при глибокій пальпації

пізній біль, більше вдень

До ускладнень виразкової хвороби не відноситься:

*кишкова непрохідність

пенетрація

перфорація

стеноз пілоруса

перивісцерит

Яка особливість перебігу виразкової хвороби у дітей?

*як правило, тяжкий перебіг

легкий перебіг

латентний перебіг

в’ялий перебіг

хронічний перебіг

При легкому перебігу виразкової хвороби:

*термін загоєння виразки до 1 місяця, ремісія більше року

термін загоєння виразки до 2-х тижнів, ремісія до 6 місяців

термін загоєння виразки до 2-х місяців, ремісія менше 1 року

термін загоєння виразки 1 місяць, рецидиви до 2-х разів на рік

термін загоєння виразки до 2-х місяців, рецидив 1 на рік

При середньотяжкому перебігу виразкової хвороби:

*термін загоєння виразки до 2-х місяців, ремісія менше 1 року

термін загоєння виразки до 1 місяця, ремісія більше року

термін загоєння виразки до 2-х тижнів, ремісія до 6 місяців

термін загоєння виразки 1 місяць, рецидиви до 2-х разів на рік

термін загоєння виразки до 2-х місяців, рецидив 1 на рік

При тяжкому перебігу виразкової хвороби:

*термін загоєння виразки 1 місяць, рецидиви до 2-х разів на рік

термін загоєння виразки до 1 місяця, ремісія більше року

термін загоєння виразки до 2-х тижнів, ремісія до 6 місяців

термін загоєння виразки до 2-х місяців, ремісія менше 1 року

термін загоєння виразки до 2-х місяців, рецидив 1 на рік

Препаратом вибору по відношенню до Helikobakter pуlori є:

*метронідазол

пеніцилін

гентаміцин

цефазолін

еритроміцин

Найбільш частим ускладненням виразкової хвороби у дітей є:

*кровотеча

стеноз пілоруса

пенетрація

перфорація

перивісцерит

Апетит при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки:

*підвищений

знижений

не змінений

спотворення смаку

відсутній

Больовий синдром при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки не характеризується:

*біль відразу після їжі

“голодний” біль

нічний біль

пізній біль

біль після фізичного навантаження

Диспепсичні прояви в ІІІ стадії виразки:

*відсутні

незначно виражені

виражені

може спостерігатись нудота та печія

метеоризм, відрижка “кислим”

Рентгенологічною ознакою виразки шлунка є:

*наявність “ніші” з запальним валом

радіальна конвергенція стінок шлунка

потовщення стінок

потовщення складок слизової

згладження складок слизової

Який із препаратів відноситься до цитопротекторів?

*смекта

спіруліна

циметидин

ренегаст

мотіліум

Який із препаратів є репарантом?

*Спіруліна

циметидин

ренегаст

смекта

мотіліум

При порушеннях моторики доцільно призначити:

*мотіліум

но-шпу

смекту

гастрофарм

альмагель

Який із препаратів-антацидів доцільно призначати дітям після 12 років?

*ранітідин

фамотідин

маалокс

гастроцепін

гавіскон

Як дозують но-шпу при виразковій хворобі у дітей?

*1 – 1,5 мг/кг/добу

0,5 – 1 мг/кг/добу

1,5 – 2 мг/кг/добу

2 – 2,5 мг/кг/добу

2,5 – 3 мг/кг/добу

На який із курортів недоцільно направляти дітей із виразковою хворобою?

*Куяльник

Моршин

Трускавець

Березовські мінеральні води

Рай-Еланівка

Яка добова доза мотіліуму призначається дітям?

*0,25 – 1 мг/кг

0,025 – 0,01 мг/кг

0,1 – 0,2 мг/кг

1 – 2 мг/кг

3 – 5 мг/кг

До функціональних розладів шлунка відноситься:

*дуоденогастральний рефлюкс

хронічний езофагіт

хронічний гастрит

виразкова хвороба шлунка

хронічний дуоденіт

Гастроезофагальний рефлюкс відноситься до:

*функціональний розлад шлунка моторним типом

функціональний розлад шлунка за секреторним типом

хронічний гастрит

дискінезія жовчевивідних шляхів

хронічний дуоденіт

Що є в основі функціонального розладу шлунка за моторним типом (гастроезофального розладу):

*гіпертонія кардіального відділу

гіпотонія кардіального відділу

гіпотонія пілоричного відділу

гіпертонія пілоричного відділу

пілоростеноз

Основною патогномонічною ознакою при гастроезофагальній рефлюксній хворобі є:

*печія

біль за грудиною

блювота

метеоризм

нудота

Оля. 9 років, хворіє на функціональний розлад шлунка за моторним типом. Який препарат для корекції нейровегетативних порушень треба призначити:

*фітосед

гастрофарм

квамател

смекта

алмагель

Назвіть основний метод діагностики гастроезофагальної рефлюксної хвороби:

*Рh-метрія стравоходу

ЕФГДС

УЗД

Ro-графія стравоходу

дуоденальне зондування

Призначте препарат при гастроезофагальному рефлюксі з метою покращення моторики шлунка:

*мотіліум

алмагель

гастронорм

квамател

но-шпа

Призначте корекцію секреторних порушень при рефлюкс-езофагіті:

*квамател

мотіліум

но-шпа

гастроформ

смекта

Назвіть найбільш інформативний інструментальний метод діагностики функціональних розладів шлунка:

*ЕФГДС

рентгенологічний

УЗД

Рh-метрія

дуоденальне зондування

Класифікація хронічного гастродуоденіту по локалізації процесу:

*антральний і фундальний

поверхневий і ерозивний

первинний і вторинний

гострий і хронічний

обмежений, поширений

Класифікація хронічного гастродуоденіту по тривалості захворювання:

*гострий і хронічний

поверхневий і ерозивний

первинний і вторинний

антральний і фундальний

обмежений, поширений

Ендоскопічна характеристика гастродуоденіту:

*поверхневий і ерозивний

первинний і вторинний

гострий і хронічний

антральний і фундальний

обмежений, поширений

Ендоскопічна характеристика гастродуоденіту:

*гіпертрофічний і геморагічний

обмежений, поширений

первинний і вторинний

гострий і хронічний

антральний і фундальний

Ендоскопічна характеристика гастродуоденіту:

*гіпертрофічний і геморагічний

обмежений, поширений

первинний і вторинний

гострий і хронічний

антральний і фундальний

Гістологічна класифікація гастродуоденіту

*поверхневий і дифузний

обмежений, поширений

первинний і вторинний

гострий і хронічний

антральний і фундальний

Середня тривалість застосування Н2-блокаторів гістаміну при лікуванні виразкової хвороби 12 п.к.:

*4-6 тиж

1-2 тиж

2-3 тиж

3-4 тиж

6-8тиж

До Н2-блокаторів гістаміну належить:

*ранітидин

смекта

алмагель

омепразол

мотіліум

Фамотідин відноситься до групи:

*Н2-блокаторів гістаміну

антацидів

блокаторів водневої помпи

репарантів

цитопротекторів

Ранітидин призначають хворим з хронічним гастродуоденітом з:

*гіперацидністю

нормоацидністю

гіпоацидністю

супутнім дуодено-гастральним рефлюксом

ахалазією стравоходу

Який нерв подразнюється при рефлекторній нудоті:

*блукаючий

окоруховий

лицевий

трійчастий

симпатичний

Які найчастіші причини дисфагій у новонароджених:

*вади розвитку гортані і стравоходу

запальні процеси гортані і стравоходу

психогенні порушення

пухлини стравоходу і середостіння

пухлини шлунку і кишечника

Які найчастіші причини дисфагії у дітей старшого віку:

*запальні процеси, травми гортані, стравоходу

вади розвитку порожнини рота і гортані

вади розвитку стравоходу

неврогенні порушення (внутрічерепні крововиливи)

пухлини шлунку і кишечника

Кислий запах блювотних мас вказує на виверження їх з:

*шлунка

ротової порожнини

гортані

стравоходу

кишечника

Домішки жовчі в блювотних масах вказує на локалізацію їх:

*середнього відділу 12 палої кишки

з стравоходу

шлунка

товстого кишечника

тонкого кишечника

Які основні симптоми халазії:

*регургітація та блювання

біль і печія за грудиною

нудота

закрепи іноді проноси

біль при жуванні

Яка основна діагностика халазії:

ЕФГДС

*УЗД

ядерно-магнітний резонанс

томографія

сцинтіграфія

Які методи обстеження використовують для діагностики халазії:

*контрастна рентгенографія стравоходу

УЗД органів черевної порожнини

комп’ютерна томографія

ядерно-магнітний резонанс

сцинтіграфія

Які рентгенологічні ознаки халазії:

*зворотня течія барієвої суміші у стравохід зі шлунка

зворотня течія барієвої суміші з 12 палої кишки в шлунок

конічне звуження в дистальному відділі стравоходу і зона розширення під ним

звуження всього відділу стравоходу

розширення всього відділу стравоходу

Які препарати призначають при лікуванні халазії:

*мотіліум

апаверин

анальгін

аспірин

пеніцилін

Що таке ахалазія:

*зміни кардії, за яких утруднюється її прохідність

недостатність шлунково-стравохідного сфінктера

звуження пілоруса

недостатність пілоруса

розширення всього відділу стравоходу

Основні клінічні прояви ахалазії:

*дисфагія і регургітація

біль і печія в епігастрії

тривала нудота, гіркота в роті

проноси, іноді закрепи

біль в правому підребер'ї

Провідним в діагностиці ахалазії є:

*контрастне рентгенологічне дослідження стравоходу

ЕФГДС

УЗД внутрішніх органів

комп’ютерна томографія

ядерно-магнітний резонанс

Яка основна рентгенологічна ознака ахалазії:

*конічне звуження у дистальному відділі стравоходу та зону розширення під ним

зворотня течія барієвої суміші у стравохід зі шлунка

зворотня течія барієвої суміші з 12 палої кишки в шлунок

розширення всього відділу стравоходу

звуження всього відділу стравоходу

Лікування ахалазії:

*папаверин

преднізолон

індометацин

ранітідин

омепразол

Що таке шлунково-стравохідний рефлюкс:

*це мимовільне затікання шлункового вмісту в стравохід

це мимовільне затікання кишкового вмісту в шлунок

це мимовільне затікання шлункового вмісту в ротову порожнину

це недостатність пілоричного відділу шлунка

це недостатність фундального відділу шлунка

Клінічні симптоми шлунково-стравохідного рефлюкса:

*біль за грудиною, печія, нудота

головний біль, дисфагія

біль в правому підребер’ї

нудота, біль в лівому підребер’ї, пронос

біль в лівому підребер'ї, пронос

Золотий стандарт в діагностиці шлунково-стравохідного рефлюкса:

ЕФГДС

*добова внутрішньо стравохідна рН-метрія

рентгенологічне дослідження з барієм

УЗД органів черевної порожнини

Ехо-КС

Головним критерієм рентгенологічного дослідження шлунково-стравохідного рефлюкса:

*ретроградне попадання барію з шлунку в стравохід в горизонтальному положенні

ретроградне попадання барію з 12палої кишки в шлунок

тотальне звуження стравоходу

конусоподібне звуження стравоходу

конусоподібне розширення стравоходу

Які групи препаратів застосовують для лікування гастроезофагального рефлюкса:

*антациди, прокінетики, антисекреторні засоби

анальгетики, спазмолітики

антибіотики, антациди

обволікаючі засоби, репаранти

анальгетики, спазмолітики, прокінетики

До якої групи відносять фосфалюгель:

*антациди

прокінетики

Н2-гістаміноблокатори

спазмолітики

цитопротектори

Які препарати відносяться до Н2-гістаміноблокатори:

*фамотідин

церукал

альмагель

денол

омепразол

До якої групи препаратів відноситься церукал:

*прокінетики

антациди

Н2-гістаміноблокатори

спазмолітики

цитопротектори

До якої групи препаратів відноситься солкосерил:

*репаранти

антациди

прокінетики

Н2-гістаміноблокатори

цитопротектори

До групи препаратів репарантів відноситься:

*актовегін

маалокс

мотіліум

смекта

омепразол

Який препарат,як репарант, використовують при виразковій хворобі шлунка:

*обліпихова олія

маалокс

мотіліум

смекта

омепразол

Патогенетична терапія гастроезофагальної рефлюксної хвороби без езофагіту:

*антациди, прокінетики

спазмолітики, антациди

прокінетики, блокатори Н2-рецепторів гістаміну

антациди, репаранти

анальгетики, спазмолітики

Патогенетична терапія гастроезофагальної рефлюксної хвороби з рефлюкс-езофагітом І-ІІст.:

*антациди, прокінетики, блокатори Н2-рецепторів гістаміну

репаранти, антациди

антациди, прокінетики, антибіотики

блокатори Н2-рецепторів гістаміну, препарати вісмуту

анальгетики, спазмолітики

Патогенетична терапія гастроезофагальної рефлюксної хвороби з рефлюкс-езофагітом ІІІ-ІVст.:

інгібітори протонної помпи, цитопротектори

*антациди, прокінетики

антибіотики, спазмолітики

антациди, блокатори Н2-рецепторів гістаміну

анальгетики, спазмолітики

Які препарати відносять до інгібіторів протонної помпи:

*омепразол

фосфалюгель

но-шпа

де-нол

солкосерил

Які препарати відносять до цитопротекторів:

*сукральфат

де-нол

омепразол

фамотідин

маалокс

Які препарати знижують тонус нижнього стравохідного отвору:

*бета-блокатори

антибіотики

анальгетики

гормони

цитопротектори

Яке положення в ліжку повинен займати хворий з гастроезофагальним рефлюксом під час сну:

*з піднятою не менш ніж 15см головою

горизонтальне

з опущеним головним кінцем

з піднятим ножним кінцем

сидячи

Перед вживанням їжі хворим з гострим езофагітом доцільно давати:

*0,5% р-н новокаїну per os

50% р-н анальгіну в/м

1% р-н морфіну в/м

2% р-н папаверину в/м

0.2% р-н платифіліну в/м

В якому положенні необхідно приймати ліки хворим з гострим езофагітом:

*лежачи

стоячи

сидячи

напівсидячи

напівлежачи

Які з препаратів призначають при гострому езофагіті:

*вікалін

аспірин

преднізолон

лазікс

ранітидин

У разі тяжкого ушкодження слизової стравоходу з вираженим болем призначають харчування:

*парентеральне

ентеральне

з ложечки

дробне

з пляшки

З метою епітелізації виразок та ерозій стравоходу призначають:

*обліпихову олію

альмагель

активоване вугілля

преднізолон

фамотідин

Масивна антибактеріальна терапія при виразковій хворобі вимагає використання:

*пробіотиків

анальгетиків

антипіретиків

гормонів

цитостатиків

При виразковій хворобі шлунка використовують такі препарати:

*Денол

анальгін

есенціале

преднізолон

аспірин

До пробіотиків для лікування хронічного гастродуоденіту відносять:

*лінекс

аевіт

смекта

метронідазол

обліпихова олія

З метою контролю ефективності антихелікобактерної терапії призначають:

*дихальний уреазний тест

УЗД органів черевної порожнини

ЕФГДС

рН-метрію

загальний аналіз крові

Ендоскопічний гемостаз проводять з допомогою введення:

*амінокапронової кислоти

глюкози

новокаїну

гепарину

папаверину

Який метод НР-діагностики проводять під час ендоскопічного обстеження:

*уреазний тест з біоптатом

дихальний уреазний тест

серологічну діагностику

мікробіологічне обстеження біоптату

все вірно

Назвіть форми хронічного гепатиту у дітей:

*вірусний, аутоімунний, медикаментозно-індукований, токсичний

персистуючий, активний, аутоімунний

медикаментозний, аутоімунний, алкогольний

криптогенний, вірусний, токсичний

криптогенний, аутоімунний, токсичний, алкогольний

Фази активності хронічного гепатиту:

*активна (мінімальна, помірна, виражена і неактивна

активна (мінімальна, помірна, вираженА .

активна (легка, середня, тяжка і неактивна

активна, неповна клініко-лабораторна ремісія, повна клініко-лабораторна ремісія

неповна клініко-лабораторна ремісія, повна клініко-лабораторна ремісія

Про мінімальну активність хронічного гепатиту свідчать:

*АЛТ до 3 разів перевищує норму

нормальні показники АЛТ

АЛТ до 5 разів перевищує норму

АЛТ в 5-10 разів перевищує норму

АЛТ перевищує норму більше як в 10 разів

При хронічному гепатиті з помірною активністю АЛТ перевищує норму в:

*4-10 разів

до 3 разів

3-5 разів

10-20 разів

понад 20 разів

При хронічному гепатиті з вираженою активністю АЛТ перевищує норму в:

*понад 10 разів

2-3 рази

3-5 разів

5-10 разів

відповідає нормі

Нульовій стадії хронічного гепатиту відповідає:

*відсутність фіброзу

слабко виражений перипортальний фіброз

помірний фіброз з порто-портальними септами

виражений фіброз порто-центральними септами

цироз печінки

При першій стадії хронічного гепатиту:

*слабко виражений перипортальний фіброз

фіброз відсутній

помірний фіброз з порто-портальними септами

виражений фіброз порто-центральними септами

цироз печінки

При другій стадії хронічного гепатиту фіброз:

*помірний

виражений

слабко виражений

відсутній

розвивається цироз печінки

При третій стадії хронічного гепатиту фіброз:

*виражений

відсутній

помірний

слабко виражений

розвивається цироз печінки

При четвертій стадії хронічного гепатиту розвивається:

*цироз

помірний фіброз

слабко виражений фіброз

виражений фіброз

некроз

Больовий синдром при хронічному гепатиті проявляється болем в:

*болем в правому підребер’ї при фізичному навантаженні епігастрії, що виникає натще

нічним болем в епігастрії

оперізуючим болем через 1-2 години після їди

болем в лівому підребер’ї при фізичному навантаженні

болем в лівому підребер’ї після їди

Назвіть основні клінічні прояви синдрому холестазу:

*жовтяниця, свербіння шкіри

жовтяниця, гепатоспленомегалія

блідість, жовтяниця, гепатоспленомегалія

болі в животі, жовтяниця

блідість, свербіння шкіри

Для мезенхімально-запального синдрому характерно:

*диспротеїнемія

підвищення рівня АСТ, АЛТ

зниження рівня протромбіну

підвищення рівня лужної фосфатази

підвищення рівня непрямого білірубіну

Маркерами хронічного гепатиту В є:

*HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Маркерами хронічного гепатиту С є:

*HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Маркерами хронічного гепатиту D є:

*HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Маркерами хронічного гепатиту G є:

*HGV-PНК, анти-E2 HGV

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

Печінка, жовчевий міхур, жовчовивідні шляхи розвиваються з печінкового дивертикула на:

*4-му тижні внутрішньоутробного розвитку

2-му тижні внутрішньоутробного розвитку

3-му тижні внутрішньоутробного розвитку

6-му тижні внутрішньоутробного розвитку

10-му тижні внутрішньоутробного розвитку

У дітей перших трьох років нижній край печінки по середньо ключичній лінії з підребер’я:

*виступає до 2-3 см

не виступає

виступає до 0,5-1 см

виступає до 1-2 см

виступає на 3-5 см

У здорових дітей якого віку не пропальповується нижній край печінки по середньо ключичній лінії?

*з 7-ми років

з 1-го року

з 3-х років

з 5-ти років

з 10 років

Який колір випорожнень при вірусному гепатиті?

*кольору глини

насичено-жовтий

темно-коричневий

кольору баговиння

чорний

Який препарат відноситься до групи інтерферонів?

*інтрон А

ессенціале

холензим

карсіл

силібор

Віферон – це препарат групи:

*інтерферону

глюкокортикоїдів

антибіотиків

протизапальних

десенсибілізуючих засобів

Основним напрямком лікування при автоімунному гепатиті є:

*імуносупресивна терапія

противірусна терапія

атибіотикотерапія

імуностимулююча

протизапальна

Посилюють скорочення жовчевого міхура:

*холецистокінетики

глюкагон

кальцитонін

тиреоїдин

соматотропін

З метою імуносупресії для лікування хронічного гепатиту використовують:

*преднізолон

вольтарен

циклоферон

ессенціале

ібупрофен

До імуносупресивної терапії хронічного гепатиту відносять:

*азатіоприн

індометацин

пеніцилін

холензим

ессенціале

Первинні дискінезії жовчовивідних шляхів пов’язані з:

*розладом нейрогуморальної регуляції

патологією шлунка

патологією 12-палої кишки

патологією товстого кишечника

патологією підшлункової залози

Вторинні дискінезії жовчовивідних шляхів пов’язані з:

*патологією шлунка і 12-палої кишки

розладом нейрогуморальної регуляції

розладом тонусу вегетативної нервової системи

патологією гіпофіза

патологією товстого кишечника

Гальмують скорочення жовчевого міхура:

*глюкагон

холецистокінетики

гастрин

секретин

соматотропін

Ознаки гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при дуоденальному зондуванні:

*збільшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції А

більшення об’єму порції С

зменшення об’єму порції В

зменшення об’єму порції С

Ознаки гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при дуоденальному зондуванні:

*зменшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції А

збільшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції С

зменшення об’єму порції С

Ознаки гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при УЗД:

*збільшений жовчний міхур

збільшення печінки

зменшений жовчний міхур

зменшення печінки

звичайний жовчний міхур

Ознаки гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при УЗД:

*зменшений в розмірах жовчний міхур

збільшення печінки

зменшення печінки

збільшений в розмірах жовчний міхур

звичайний жовчний міхур

В лікуванні гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів застосовують:

*холеретики і холекінетики

анальгетики

спазмолітики

гепатопротектори

седативні

Фізіотерапія гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів:

*електрофорез з МgSO4

електрофорез з СаСІ2

індуктотермія

озокеритові аплікації

СМХ

В лікуванні гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів застосовують:

*спазмолітики і седативні засоби

анальгетики

антибіотики

гепатопротектори

холекінетики

Фізіотерапія гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів:

*індуктотермія

електрофорез з МgSO4

електрофорез з прозерином

електростимуляція діафрагмального нерва

СМХ

Збудник хронічного холецистохолангіту:

*кишкова паличка

стрептокок

віруси

мікоплазми

грибки

В якому терміні внутрішньоутробного розвитку розвивається печінка?

*на 4-му тижні

на 1-му тижні

на 2-му тижні

на 3-му тижні

на 5-му тижні

З вентрального відділу ентодерми первинної середньої кишки розвивається:

печінка

стравохід

*шлунок

12-пала кишка

апендикс

Хронічний холецистохолангіт – це хронічне запальне ураження:

*жовчного міхура і жовчних протоків

шлунка і 12-палої кишки

шлунка і жовчного міхура

жовчного міхура і підшлункової залози

функціональні розлади жовчного міхура і жовчних протоків

Провідні синдроми в клініці хронічного холецистохолангіту:

*больовий, диспепсичний

больовий, дизуричний

інтоксикаційний, геморагічний

диспепсичний, дизуричний

диспепсичний, геморагічний

Біль в здухвинній ділянці у хворих на хронічний холецистохолангіт пов’язаний з:

*наявністю спастичного коліту

наявністю гастриту

наявністю дуоденіту

наявністю апендициту

наявністю панкреатиту

Наявність судинних зірочок характерна для:

*дискінезії жовчовивідних шляхів

гастриту

дуоденіту

гастроентероколіту

панкреатиту

Інтоксикаційний синдром більш характерний для:

*холецистохолангіту

дискінезії жовчовивідних шляхів

гастриту

дуоденіту

панкреатиту

Збільшення печінки характерно для:

*холецистохолангіту

дискінезії жовчовивідних шляхів

гастриту

панкреатиту

панкреатиту

Позитивний синдром Ортнера характерний для:

*холецистохолангіту

гастриту

панкреатиту

дуоденіту

ентериту

Позитивна тимолова проба характерна для:

*холецистохолангіту

гастриту

панкреатиту

дуоденіту

ентериту

Від чого залежить біль при холецистохолангіті?

*від типу дискінезії

від віку

від статі

від стану центральної нервової системи

від тривалості захворювання

Розширення внутрішньошкірних капілярів на спині характерне для:

*холецистохолангіту

дискінезії жовчовивідних шляхів гастриту

дуоденіту

панкреатиту

Причини первинного хронічного панкреатиту?

*вірусно-бактеріальні інфекції

патологія шлунка

патологія 12-палої кишки

патологія печінки

патологія кишківника

Локалізація болю при хронічному панкреатиті?

*в лівому підребер’ї

в правому підребер’ї

в епігастрії

в лівій здухвинній ділянці

в правій здухвинній ділянці

Типові больові точки при хронічному панкреатиті:

*Мейо-Робсона

Менделя

Кера

Ортнера

Мюссе-Георгієвського

При хронічному панкреатиті позитивний симптом:

*Шоффара

Менделя

Ортнера

Мюссе-Георгієвського

Пастернацького

Рівень амілази в сироватці крові в нормі:

*16-32 г/год*л

10-15 г/год*л

33-45 г/год*л

46-60 г/год*л

5 – 10 г/год*л

Випорожнення при хронічному панкреатиті:

*кашкоподібні чи рідкі

тверді

густі

замазкоподібні

з домішками крові

Для хронічного панкреатиту характерна:

*гіперамілаземія

гіпербілірубінемія

гіпоамілаземія

гіперхолестеринемія

гіпохолестеринемія

Стеаторея характерна для:

*панкреатиту

гастриту

коліту

дуоденіту

гепатиту

Діастазурія характерна для:

*панкреатиту

гепатиту

холециститу

коліту

дуоденіту

Дієта в перші дні при приступі панкреатиту:

*голод

стіл № 1

стіл № 5

стіл № 7

стіл № 9

Для ліквідації болю хворому з панкреатитом призначають:

*баралгін

аспірин

індометацин

кофеїн

преднізолону

Для лікування гострого нападу панкреатиту застосовують:

*контрикал

пеніцилін

гепарин

вікасол

вольтарен

Для медикаментозного пригнічення функції підшлункової залози використовують:

*креон

ранітідин

альмагель

Лінекс

квамател

При тяжкому перебігу загострення хронічного панкреатиту, наявності хронічних вогнищ інфекції, лейкоцитозі призначають:

*антибіотики

кортикостероїди

вітаміни

цитостатики

сорбенти

Фізіотерапія при загостренні хронічного панкреатиту:

*електрофорез з гордоксом

озокеритові аплікації

індуктотермія

УВЧ

СМХ

Ведучим етіологічним чинником хронічного гепатиту є:

*віруси

бактерії

паразити

грибки

найпростіші

Ведучим етіологічним чинником хронічного холецистохолангіту є:

*дискінезія жовчовивідних шляхів

характер харчування

аномалія розвитку печінки

генетична схильність

вроджені вади розвитку

Для патології жовчовивідних шляхів характерно:

*біль в животі після фізичного навантаження

біль в животі відразу після прийому їжі

біль в животі після сну

біль в животі під час сечопуску

все вірно

Для диспепсичного синдрому при патології жовчовивідних шляхів характерно:

*періодичні закрепи

проноси після вживання молока

проноси часті, профузні

стійкі закрепи від народження

все вірно

При дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпертонічному типу характерно:

*інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

Важкість, дискомфорт в правому підребер’ї

голодний, нічний біль в ділянці пупка

розпираючий біль в навколопупковій ділянці

інтенсивні нічні болі

Для хронічного панкреатиту є характерними:

*“оперізуючий” біль в животі, анемія, проноси

гепатомегалія, жовтяниця, періодичні закрепи

спленомегалія, жовтяниця, проноси

локальний біль в пілородуоденальній зоні, анемія, закрепи

інтенсивні нічні болі

Для цирозу печінки характерними є:

*гепатоспленомегалія, анемія, жовтяниця

спленомегалія, анемія, геморагії

спленомегалія, анемія, жовтяниця

гепатоспленомегалія, анемія, геморагії

гіпоспленізм

До необхідних біохімічних досліджень при гепатобіліарній патології належать:

*загальний білок і фракції, трансамінази, білірубін, холестерин

загальний білок, СРБ, серомукоїд, білірубін

загальний білок і фракції, сечовина, креатинін, холестерин

загальний білок і фракції, СРБ, серомукоїд, сечовина

загальний білок і фракції, серомукоїд, білірубін

Синдром “цитолізу” включає:

*підвищення рівня АсАТ, АлАТ, ЛДГ, заліза, білірубіну

підвищення рівня холестерину, прямого білурубіну, заліза, ЛДГ

зниження рівня альбумінів, холестерину, білірубіну, СРБ

зниження рівня заліза, СРБ, залишкового азоту, АсАТ, АлАТ

зниження рівня заліза, СРБ, підвищення АсАТ, АлАТ

При зниженні синтетичної функції печінки спостерігається:

*гіпоальбумінемія, зниження рівнів фібриногену і протромбіну

гіпербілірубінемія, зниження рівнів фібриногену і протромбіну

гіпоальбумінемія, гіперхолестеринемія, гіперазотемія

гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіперазотемія

зниження рівня заліза, СРБ, підвищення АсАТ, АлАТ

Про зниження детоксичної функції печінки свідчить:

*гіперазотемія, гіперфенолемія, гіпераміакемія

гіпербілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпоазотемія

гіпербілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпофенолемія

гіперазотемія, гіпофенолемія, гіпераміакемія

гіпобілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпофенолемія

Для гіперспленізму при цирозі печінки характерно:

*лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія

синдром “цитолізу”, анемія, тромбоцитопенія

синдром “цитолізу”, лейкоцитоз, анемія

лейкоцитоз, гіпербілірубінемія, тромбоцитопенія

синдром “цитолізу”, анемія, тромбоцитоз

При УЗД про наявність холецистохолангіту свідчать:

*потовщення стінок міхура

збільшення розмірів печінки

деформація жовчного міхура

наявність осаду в міхурі

гіпотонія жовчного міхура

При УЗД на наявність гепатиту вказує:

*дифузне ущільнення структури печінки

деформація жовчних ходів

ущільнення стінок жовчних ходів

поодинокі крупні чітко контуровані включення

зменшення розмірів печінки

На який день від початку лікування призначають холекінетики при дуоденогастральному рефлюксі?

*7-й

20-й

14-й

10-й

2 -й

Що слід застосувати для електрофорезу при дуоденогастральному рефлюксі?

*прозерин

новокаїн

магнію сульфат

папаверин

но-шпу

Препаратом вибору при синдромі “цитолізу” є:

*есенціале

холензим

гепабене

но-шпа

креон

Препаратом вибору при низькій синтетичній функції печінки є:

*карсил

есенціале,

холензим

інтерферон

гепабене

При дискінезії жовчовидільних шляхів по гіпертонічному типу слід призначити:

*но-шпу

холензим

карсил

конвофлавін

мотиліум

Препаратом вибору при хронічному вірусному гепатиті є:

*інтерферон

преднізолон;

есенціале;

хол ензим

карсил.

Препаратом вибору при лямбліозі кишківника є:

*фуразолідон

гентаміцин

пеніцилін

аспірин

пірантел

При хронічному гепатиті з помірною активністю АЛТ перевищує норму в:

*4-10 разів

до 3 разів

3-5 разів

10-20 разів

понад 20 разів

При хронічному гепатиті з вираженою активністю АЛТ перевищує норму в:

*понад 10 разів

2-3 рази

3-5 разів

5-10 разів

відповідає нормі

Нульовій стадії хронічного гепатиту відповідає:

*відсутність фіброзу

слабко виражений перипортальний фіброз

помірний фіброз з порто-портальними септами

виражений фіброз порто-центральними септами

цироз печінки

При першій стадії хронічного гепатиту:

*слабко виражений перипортальний фіброз

фіброз відсутній

помірний фіброз з порто-портальними септами

виражений фіброз порто-центральними септами

цироз печінки

При другій стадії хронічного гепатиту фіброз:

*помірний

виражений

слабко виражений

відсутній

розвивається цироз печінки

При третій стадії хронічного гепатиту фіброз:

*виражений

відсутній

помірний

слабко виражений

розвивається цироз печінки

При четвертій стадії хронічного гепатиту розвивається:

*цироз

помірний фіброз

слабко виражений фіброз

виражений фіброз

Некроз

Больовий синдром при хронічному гепатиті проявляється болем в:

*болем в правому підребер’ї при фізичному навантаженні

епігастрії, що виникає натще

нічним болем в епігастрії

оперізуючим болем через 1-2 години після їди

болем в лівому підребер’ї при фізичному навантаженні

Назвіть основні клінічні прояви синдрому холестазу:

*жовтяниця, свербіння шкіри

жовтяниця, гепатоспленомегалія

блідість, жовтяниця, гепатоспленомегалія

болі в животі, жовтяниця

блідість, свербіння шкіри

Маркерами хронічного гепатиту В є:

*HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Маркерами хронічного гепатиту D є:

*HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HGV-PНК, анти-E2 HGV

Маркерами хронічного гепатиту G є:

*HGV-PНК, анти-E2 HGV

HBe Ag, HBs Ag, HBV-ДНК, анти-HBe Ig G, анти-HBs Ig G

HAV-РНК, анти-HAV Ig M, анти-HAV Ig G

HСV-РНК, анти-HСV Ig M

HBs Ag, HDV-PНК, анти-HDV Ig M, анти-HBe Ig M

У дітей перших трьох років нижній край печінки по середньо ключичній лінії з підребер’я:

*виступає до 2-3 см

не виступає

виступає до 0,5-1 см

виступає до 1-2 см

виступає на 3-5 см

Який колір випорожнень при вірусному гепатиті?

*кольору глини

насичено-жовтий

темно-коричневий

кольору баговиння

чорний

З метою імуносупресії для лікування хронічного гепатиту використовують:

вольтарен

*преднізолон

циклоферон

уссенціале

індометацин

Який препарат відноситься до групи інтерферонів?

*інтрон А

ессенціале

холензим

карсіл

преднізолон

До імуносупресивної терапії хронічного гепатиту відносять:

*азатіоприн

індометацин

пеніцилін

холензим

віферон

Вторинні дискінезії жовчовивідних шляхів пов’язані з:

*патологією шлунка і 12-палої кишки

розладом нейрогуморальної регуляції

розладом тонусу вегетативної нервової системи

патологією гіпофіза

патологією підшлункової залози

Посилюють скорочення жовчевого міхура:

глюкагон

*холецистокінетики

кальцитонін

тиреоїдин

інсулін

Гальмують скорочення жовчевого міхура:

глюкагон

*холецистокінетики

секретин

інсулін

гастрин

Ознаки гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів при дуоденальному зондуванні:

*зменшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції А

збільшення об’єму порції В

збільшення об’єму порції С

зменшення об’єму порції С

Фізіотерапія гіпертонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів:

*індуктотермія

електрофорез з МgSO4

УВЧ- терапія

електрофорез з прозерином

електростимуляція діафрагмального нерва

В лікуванні гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів застосовують:

*холеретики і холекінетики

анальгетики

спазмолітики

гепатопротектори

антибіотики

Фізіотерапія гіпотонічної форми дискінезії жовчовивідних шляхів:

*електрофорез з МgSO4

електрофорез з СаСІ2

індуктотермія

озокеритові аплікації

УВЧ- терапія

Збудник хронічного холецистохолангіту:

*кишкова паличка

стрептокок

віруси

мікоплазми

хламідії

В якому терміні внутрішньоутробного розвитку розвивається печінка?

*на 4-му тижні

на 1-му тижні

на 2-му тижні

на 3-му тижні

на 5-му тижні

Хронічний холецистохолангіт – це хронічне запальне ураження:

*жовчевого міхура і жовчевих протоків

шлунка і 12-палої кишки

шлунка і жовчевого міхура

жовчевого міхура і підшлункової залози

печінки і шлунка

Наявність судинних зірочок характерна для:

*холецистохолангіту

гастриту

дуоденіту

дискінезії жовчовивідних шляхів

панкреатиту

Позитивна тимолова проба характерна для:

*холецистохолангіту

гастриту

панкреатиту

дуоденіту

коліту

Розширення внутрішньо- шкірних капілярів на спині характерне для:

*холецистохолангіту

дискінезії жовчовивідних шляхів

гастриту

дуоденіту

панкреатиту

Причини первинного хронічного панкреатиту?

*вірусно-бактеріальні інфекції

патологія шлунка

патологія 12-палої кишки

патологія печінки

патологія кишечника

Стеаторея характерна для:

гастриту

*панкреатиту

гепатиту

коліту

апендициту

Креаторея характерна для:

панкреатиту

*гастриту

гепатиту

коліту

апендициту

Рівень амілази в сироватці крові в нормі:

*16-32 г/год*л

10-15 г/год*л

33-45 г/год*л

46-60 г/год*л

80-90 г/год*л

Діастазурія характерна для:

*панкреатиту

гепатиту

холециститу

коліту

дисфункції біліарного тракту

Дієта в перші дні при приступі панкреатиту:

*голод

стіл № 1

стіл № 5

стіл № 7

стіл № 8

Для ліквідації болю хворому з панкреатитом призначають:

*баралгін

аспірин

індометацин

кофеїн

броміди

Для лікування гострого нападу панкреатиту застосовують:

контрикал

*пеніцилін

гепарин

вікасол

вольтарен

Для медикаментозного пригнічення функції підшлункової залози використовують:

*креон

ранітідин

альмагель

лінекс

аспірин

При тяжкому перебігу загострення хронічного панкреатиту, наявності хронічних вогнищ інфекції, лейкоцитозі призначають:

*антибіотики

кортикостероїди

вітаміни

цитостатики

десенсибілізуючі

Для корекції ендотоксичного шоку хворим з панкреатитом вводять:

*реополіглюкін

альбумін

кріопреципітат

гемодез

гепарин

Для пригнічення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози показані:

*атропін

трамадол

тавегіл

но-шпа

анальгін

Ведучим етіологічним чинником хронічного холецистохолангіту є:

характер харчування

*дискінезія жовчовивідних шляхів

аномалія розвитку печінки

генетична схильність

аутоімунні процеси

Для хронічного гепатиту характерний синдромокомплекс:

*біль в животі, гепатоспленомегалія, геморагії

біль в животі, геморагії, артрити

біль в животі, проноси, інтоксикація

біль в животі, спленомегалія, жовтяниця

нудота, блювота,проноси

При дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпертонічному типу характерно:

*інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

важкість, дискомфорт в правому підребер’ї

голодний, нічний біль в ділянці пупка

розпираючий біль в навколопупковій ділянці

стійкі проноси від народження

Для хронічного панкреатиту є характерними:

*“оперізуючий” біль в животі, анемія, проноси

гепатомегалія, жовтяниця, періодичні закрепи

спленомегалія, жовтяниця, проноси

локальний біль в пілородуоденальній зоні, анемія, закрепи

розпираючий біль в навколопупковій ділянці

Для цирозу печінки характерними є:

*гепатоспленомегалія, анемія, жовтяниця

спленомегалія, анемія, геморагії

спленомегалія, анемія, жовтяниця

гепатоспленомегалія, анемія, геморагії

анемія, жовтяниця, спленомегалія

Для жовчнокам’яної хвороби характерний:

*інтенсивний, переймоподібний біль в правому підребер’ї

розпираючий, постійний біль в животі

тупий, ниючий біль в правому підребер’ї

голодний біль в правому підребер’ї

голодний біль в лівому підребер’ї

Який комплекс обстежень необхідний при захворюваннях гепатобіліарної системи?

*УЗД, лапароскопія, дуоденальне зондування.

РH-метрія, УЗД, дуоденальне зондування;

РH-метрія, ЕФГДС, УЗД

ЕФГДС, УЗД, лапароскопія

лапороскопія, в\в орографія

До необхідних біохімічних досліджень при гепатобіліарній патології належать:

*загальний білок і фракції, трансамінази, білірубін, холестерин

загальний білок, СРБ, серомукоїд, білірубін

загальний білок і фракції, сечовина, креатинін, холестерин

загальний білок і фракції, СРБ, серомукоїд, сечовина

загальний білок і фракції, СРБ, серомукоїд, креатинін

Синдром “цитолізу” включає:

*підвищення рівня АсАТ, АлАТ, ЛДГ, заліза, білірубіну

підвищення рівня холестерину, прямого білурубіну, заліза, ЛДГ

зниження рівня альбумінів, холестерину, білірубіну, СРБ

зниження рівня заліза, СРБ, залишкового азоту, АсАТ, АлАТ

збільшення рівня заліза, СРБ, залишкового азоту, АсАТ, АлАТ

Синдром холестазу включає підвищення рівнів:

*холестерину, прямого білірубіну, лужної фосфатази

АсАТ, АлАТ, заліза, загального білірубіну

холестерину, непрямого білірубіну, ЛФ

заліза, загального білірубін, залишкового азоту

сечовини, креатиніну, білка

При зниженні синтетичної функції печінки спостерігається:

*гіпоальбумінемія, зниження рівнів фібриногену і протромбіну

гіпербілірубінемія, зниження рівнів фібриногену і протромбіну

гіпоальбумінемія, гіперхолестеринемія, гіперазотемія

гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіперазотемія

гіперальбумінемія, гіпохолестеринемія, гіперазотемія

Про зниження детоксичної функції печінки свідчить:

*гіперазотемія, гіперфенолемія, гіпераміакемія

гіпербілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпоазотемія

гіпербілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпофенолемія

гіперазотемія, гіпофенолемія, гіпераміакемія

гіперальбумінемія, гіпохолестеринемія, гіперазотемія

Для синдрому поліклональної гамапатії характерно:

*гіперпротеїнемія, гіперімуноглобулінемія, позитивні осадові проби

гіперпротеїнемія, гіпоімуноглобулінемія, позитивні осадові проби

гіпопротеїнемія, гіпоімуноглобулінемія, гіпербілірубінемія

гіпопротеїнемія, гіперімуноглобулінемія, гіпербілірубінемія

гіперальбумінемія, гіпохолестеринемія, гіперазотемія

Для гіперспленізму при цирозі печінки характерно:

*лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія

синдром “цитолізу”, анемія, тромбоцитопенія

синдром “цитолізу”, лейкоцитоз, анемія

лейкоцитоз, гіпербілірубінемія, тромбоцитопенія

лейкоцитоз, анемія, тромбоцитоз

При УЗД про наявність холецистохолангіту свідчать:

*потовщення стінок міхура

збільшення розмірів печінки

деформація жовчного міхура

наявність осаду в міхурі

зменшення розмірів печінки

При УЗД на наявність гепатиту вказує:

*дифузне ущільнення структури печінки

деформація жовчних ходів

ущільнення стінок жовчних ходів

поодинокі крупні чітко контуровані включення

деформація жовчевого міхура

Дієтотерапія при патології гепатобіліарної системи:

хімічно, механічно щадна їжа

термічно, механічно щадна їжа

*хімічно щадна їжа

термічно, механічно і хімічно щадна їжа

повний голод на 1-2 доби

На який день від початку лікування призначають холекінетики при дуоденогастральному рефлюксі?

*7-й

20-й

14-й

10-й

3-й

Що слід застосувати для електрофорезу при дуоденогастральному рефлюксі?

*прозерин

новокаїн

магнію сульфат

папаверин

анальгін

Препаратом вибору при синдромі “цитолізу” є:

*ессенціале

холензим

інтерферон

но-шпа

холосас

Препаратом вибору при холестазі є:

*холензим

есенціале

карсил

но-шпа

інтерферон

Препаратом вибору при низькій синтетичній функції печінки є:

*карсил

есенціале

холензим

інтерферон

холосас

При дискінезії жовчовидільних шляхів по гіпертонічному типу слід призначити:

*но-шпу

холензим

карсил

конвофлавін

анальгін

При дискінезії жовчовидільних шляхів по гіпотонічному типу слід призначити:

*холензим

но-шпу

карсил

есенціале

інтерферон

Препаратом вибору при хронічному вірусному гепатиті є:

*інтерферон

преднізолон

есенціале

холензим

холосас

Яке із тверджень від_носно вродженого нефротичного синдрому являється невірним:

* захворювання зустрічається виключно в регіонах Європи та Азії

захворювання проявляється в перші тижні життя

перебіг захворювання завжди прогресуючий

виражені ознаки повного нефротичного синдрому

в основі захворювання лежить мікрокістоз нирок

Яка із наведених ознак не характерна для змішаної форми гломерулонефриту:

*відсутність гіпопротеїнемії з диспротеїнемією

стійка артеріальна гіпертензія

набряковий синдром різного ступеня

сечовий синдром змішаного характеру

гіпопротеїнемія та диспротеїнемія

Порушення азотвидільної функції нирок в дебюті гломерулонефриту характерно для:

*змішаного синдрому

ізольованого сечового синдрому

нефритичного синдрому

нефротичного синдрому

все вірно 

Екскреторна урографія дозволяє оцінити (вкажіть найбільш повну відповідь):

*все вірно

анатомічний стан сечовидільних шляхів та уродинаміку

стан чашково-мисочкової системи

функціональну здатність сечовидільних шляхів

розміри нирок

Які антибактеріальні препарати абсолютно протипоказані при олігоануричній стадії гострої ниркової недостатності:

*тетрацикліни

напівсинтетичні пеніциліни

макроліди

сульфаніламіди

нітрофурани

Головні особливості ниркових набряків:

*з'являються ранком, теплі, бліді

з'являються у другій половині дня

щільні, ціанотичні, холодні

розташовуються переважно на ногах, статевих органах

рожеві, гарячі, болючі

При гіпостенурії коливання питомої ваги сечі складають:

*1002-1010

1008-1012

1012-1018

1005-1020

1025-1017

Через який час після загострення хронічного гломерулонефриту можливе санаторно-курортне лікування:

*6 міс

3 міс

12 міс

не проводиться

5 років

Який препарат використовується для базизної терапії гострого гломерулонефриту з нефротичним синдромом?

*преднізолон

курантил

пеніцилін

супрастін

аскорутин

Які структури нирок переважно вражаються при гломерулонефриті?

*ниркові клубочки

ниркові канальці

інтерстицій

чашково-мискова система

паренхіма нирок

В якому віці у дітей найчастіше виникає гломерулонефрит?

*5 –12 років

на першому році життя

в перші три роки життя

в 3 – 6 років

10 – 14 років

Який із факторів є найбільш вагомим в етіології гломерулонефриту?

*стрептокок

стафілокок;

Е. Соlі

вірус грипу

вірус гепатиту А

Який із наведених симптомів не характерний для гострого гломерулонефриту?

біль при сечопуску

*біль в попереку

підвищення АТ

набряки

олігурія

Для нефротичного варіанту гострого гломерулонефриту характерна:

*гіперліпідемія

гіпоглікемія

гіпербілірубінемія

азотемія

гіпокальціємія

Для нефритичного варіанту гострого гломерулонефриту характерна:

*гематурія

висока протеїнурія

гіперфосфатурія

лейкоцитурія

бактеріурія

Яка величина протеїнурії є критерієм нефротичного варіанту гострого гломерулонефриту?

*більше 3 г/л

більше 2 г/добу

більше 1 г/добу

до 1 г/л

менше 1 г/добу

Для ізольованого сечового синдрому характерна:

*протеїнурія до 1 г/л

протеїнурія до 2 г/л

виражена лейкоцитурія

виражені набряки

артеріальна гіпертензія

За допомогою якого із перечислених досліджень можна судити про стан концентраційної функції нирок?

*проба за Зимницьким

загальний аналіз сечі

аналіз сечі за Нечипоренком

УЗД

екскреторна урографія

Критерієм переходу гострого гломерулонефриту у хронічну форму є збереження клініко-лабораторних ознак понад:

*6 місяців

3 місяці

1 рік

6 тижнів

9 місяців

Який із перечислених лабораторних показників є ознакою порушення функції нирок?

*гіперазотемія

гіпопротеїнемія

протеїнурія

гіперліпідемія

гіпеглікемія

Провідним критерієм гематуричної форми хронічного гломерулонефриту є:

*гематурія

артеріальна гіпертензія

протеїнурія

циліндрурія

лейкоцитурія

Виражений набряковий синдром є найбільш характерним для:

*нефротичного синдрому

ізольованого сечового синдрому

нефритичного варіанту гострого гломерулонефриту

змішаної форми хронічного гломерулонефриту

гематуричної форми хронічного гломерулонефриту

З чим пов”язані болі в нирках при гострого гломерулонефриту?

*з розтягненням капсули нирок

із запальними змінами

із застоєм сечі в ЧМС

із “зморщенням” нирок

з фізичним навантаженням

Яка із сонографічних ознак є характерною для гострого гломерулонефриту?

*тяжистість структури нирок

збільшення розмірів нирок

розширення чашечок і пірамідок

дистопія нирок

наявність кристалів солей в ЧМС нирок

Прогностично несприятливою ознакою переходу гострого гломерулонефриту у хронічну форму є:

*лейкоцитурія

висока протеїнурія

олігурія

виражені симетричні болі в попереку

поява циліндрурії

Який із засобів відносять до патогенетичної терапії гематуричної форми хронічного гломерулонефриту?

*делагіл

лейкеран

преднізолон

хлорбутин

імуран

Показом до призначення імуносупресорів при гострого гломерулонефриту є:

*відсутність ефекту від проведеного лікування глюкокортикоїдами протягом 3-4 тижнів у дітей з нефротичним варіантом гострого гломерулонефриту

раптовий, бурхливий початок захворювання

наявність вираженої протеїнурії

відсутність ефекту від лікування нестероїдними протизапальними протягом 3-4 тижнів при нефритичному варіанті гострого гломерулонефриту

порушення функції нирок на початку захворювання

Які показники характеризують видільну здатність нирки

*кліренс по ендогенному креатиніну

аналізу сечі за Нечипоренко

аналізу сечі за Зимницьким

ступенем бактерурії

рівнем гематурії

Які із перечислених продуктів виключаються в дієті 7?

*м'ясо, риба

рисова чи гречана каша з варенням та цукром

овочеве пюре, овочевий суп,

рослинне та вершкове масло

фруктово-цукрові сиропи

Яке із захворювань найчастіше може привести до розвитку хронічної ниркової недостатності:

*хронічний гломерулонефрит

дизметаболічна нефропатія

інтерстиціальний нефрит

хронічний пієлонефрит

вроджена та спадкова патологія нирок

При лікуванні делагілом або плаквенілом спостерігається:

*повільний терапевтичний ефект (після 3-4 місяців безперервного лікування)

швидкий терапевтичний ефект (в перші 2-3 дні)

помірно швидкий терапевтичний ефект (на протязі 2-3 тижнів).

все вірно

все невірно

При нефротичній формі гострого гломерулонефриту преднізолон призначається в максимальній терапевтичній дозі не менше:

*3-4 тижнів

2-3 днів

5-7 днів

2-3 тижнів

6-8 тижнів

Синдром виражених набряків найбільш характерний для:

*гломерулонефрит

міокардит

пієлонефрит

нирково-камяна хвороба

уретрит

Вкажіть антибіотик найбільш показаний при гломерулонефриті:

*бензилпеніцилін

цефтріаксон

гентаміцин

клацид

тетрациклін

Які структури нирок переважно вражаються при гломерулонефриті?

*ниркові клубочки

ниркові канальці

інтерстицій

чашково-мискова система

паренхіма нирок

Ознакою одужання при гострого гломерулонефриту є наявність повної клінічної і лабораторної ремісії протягом:

*5 років

1 року

3 років

1,5 років

2 років

Яка тривалість набряків найчастіше спостерігається при гострому гломерулонефриті?

*до 1 тижня

1–2 дні

1–2 тижні

1–2 місяці

протягом усього захворювання

Яку дієту по Певзнеру призначають хворим на гострий гломерулонефрит?

*стіл № 7

стіл № 5

стіл № 1

стіл № 2

стіл № 9

У перші дні захворювання дітям з гострим гломерулонефритом призначають дієту:

*цукрово-фруктову

картопляно-капустяну

білкову із зменшенням рідини

молочну із зменшенням солі

овочеву із збільшенням рідини

Який із препаратів входить до складу патогенетичної терапії нефротичного варіанту гострого гломерулонефриту?

*преднізолон

резерпін

лазикс

тавегіл

делагіл

Яку дозу індометацину призначають дітям, хворим на нефритичний варіант гострого гломерулонефриту?

*2,5–3 мг/кг/добу

1–2 мг/кг/добу

3–5 мг/кг/добу

0,5–1 мг/кг/добу

0,8–1 мг/кг/добу

Яку дозу гепарину застосовують в лікуванні гострого гломерулонефриту у дітей?

*100-150 ОД/кг/добу

50-100 ОД/кг/добу

150-200 ОД/кг/добу

100-300 ОД/кг/добу

50-500 ОД/кг/добу

Яку дозу курантилу призначають дітям, хворим на гострий гломерулонефрит?

*3–5 мг/кг/добу

1-2 мг/кг/добу

10-15 мг/кг/добу

20-50 мг/кг/добу

50-100 мг/кг/добу

Що із перечисленого не зустрічається при пієлонефриті:

*гематурія

лейкоцитоз

лейкоцитурія нейтрофільного типу

незначна протеїнурія

лейкоцитурія лімфоцитарного типу

Який із наведених патологічних станів не може стати причиною вторинного пієлонефриту:

*спадковий нефрит

сечокам'яна хвороба

обструктивні уропатії та дисплазії

вроджений гідронефроз

гіпотонія сечоводів

Пієлонефрит від цистіту відрізняється:

*все вірно

ступенем бактерійурії

ступенем лейкоцитурії

наявістю інтоксикації

стійкою лейкоцитурєю

Що із наведеного не застосовується при лікуванні пієлонефриту:

*гормони

антибіотики

уросептики

виключення із харчування гострих страв

дезінтоксикаційна терапія

Який із перечислених антибактеріальних препаратів неефективний при лікуванні пієлонефриту:

*азитроміцин

ампіцилін

невіграмон

бісептол

левоміцетин

Клітинний склад сечі найбільш характерний для пієлонефриту:

*нейтрофільні гранулоцити

еозинофільні гранулоцити

лімфоцити

еритроцити

моноцити

Біль в нижній частині живота (над лобком) з іррадіацією в промежину, посилення болю під кінець акту сечопуску чи після нього, характерні для:

*циститу

гломерулонефриту

пієлонефриту

сечокам’яної хвороби

все вірно

Який із наведених симптомів не характерний для пієлонефриту:

*макрогематурія

інтоксикація,

лейкоцитурія

патологічна бактерійурія

болі в животі, попереку

В якій послідовності повинні бути проведені діагностичні методи дослідження у хворого з лейкоцитурією та гематурією:

*ультразвукове дослідження — екскреторна урографія — цистографія

екскреторна урографія — ультразвукове дослідження — цистографія

цистографія — екскреторна урографія — ультразвукове дослідження

ультразвукове дослідження — цистографія - екскреторна урографія

екскреторна урографія — цистографія - ультразвукове дослідження

При первинному пієлонефриті безперервна анибактеріальна терапія після нормалізації аналізу сечі проводиться на протязі:

*14 днів-1 місяця

1,5-3 міс.

3-6 міс

1 року

6 міс

Виберіть лікарський препарат для лікування пієлонефриту викликаного клебсієлою:

*фуразолідон

пеніцилін

невіграмон

амікацин

грамурин

Яке із перчислених захворювань із числа тубулопатій не відноситься до рахітоподібних:

*ниркова глюкозурія

нирковий тубулярний ацидоз

фосфат-діабет

хвороба Де Тоні-Дебре-Фанконі

вітамін-Д-залежний рахіт

Яке із наведених положень відносно уратних нефропатій є невірним:

*в їх основі лежить підвищений синтез та ниркова екскреція солей щавелевої кислоти

частіше зустрічаються у дітей шкільного віку, серед міських дітей

найбільш частими клінічними проявами являються: дизурія, абдомінальний синдром, мінімальний сечовий синдром, артралгії

виражена уратурія (в 1,5 –2 рази вище норми)

в їх основі лежать порушення пуринового обміну

Яка із дієтичних рекомендацій невірна при уратній нефропатії:

*обмеження питного режиму

підвищення питного режиму

вживати більше овочів та фруктів

обмеження вживання мясних продуктів

виключення консервів рибних та мясних

Який із принципів дієтотерапії невірний при гіпероксалатурії:

*обмеження рідини

виключення продуктів, що багаті на кальцій (молоко)

включення продуктів, що багаті на магній та вітаміни групи В (гречана, вівсяна, пшеничні крупи, курага).

обмеження продуктів із яких утворюються оксалати (щавель, шпинат, цитросові, шоколад, чорна смородина).

виключення консервів рибних та мясних

Що із наведеного не являється критерієм інфекції нижніх сечових шляхів:

*порушення функцій нирок

транзиторна бактерурія

незначна лейкоцитурія

швидка нормалізація аналізів сечі (протягом 3-4 днів)

все вірно

Що із наведеного характерно для ознак нефролітіазу у дітей:

*гематурія

періодичні болі в животі

дизурія

лейкоцитурія, частіше транзиторна

гепатолієнальний синдром

Що із наведеного відноситься до аномалій положень та форми нирок:

*дистопія нирки, підковоподібна нирка

полікістоз, мультикістозна нирка

подвоєння нирок

додаткова нирка

дисплазія

Найбільш багаті оксалатами наступні харчові продукти:

*листяні овочі, міцний чай, морква, помідори, цикорій, цибуля

сардини в маслі, печінка, шпроти,

молоко, сир, яєчний жовток, кетова ікра

ізюм, курага, печена картопля, чорнослив

нирки, горіхи, гриби

Найбільш багаті пуринами наступні харчові продукти:

*сардини в маслі, печінка, шпроти, нирки, горіхи, гриби

листяні овочі, міцний чай, морква, помідори, цикорій, цибуля

молоко, сир, яєчний жовток, кетова ікра

ізюм, печена картопля, курага, чорнослив

все вірно

Найбільш багаті кальцієм:

*молоко, сир, яєчний жовток, кетова ікра

листяні овочі, міцний чай, морква, помідори, цикорій, цибуля

сардини в маслі, печінка, шпроти, нирки, горіхи, гриби

ізюм, курага, печена картопля, чорнослив

нирки, горіхи, гриби

Найбільш багаті калієм:

*ізюм, курага, печена картопля, чорнослив

листяні овочі, міцний чай, морква, помідори, цикорій, цибуля

сардини в маслі, печінка, шпроти, нирки, горіхи, гриби

молоко, сир, яєчний жовток, кетова ікра

все вірно

Що із наведеного невірно стосовно розмірів нирок у дітей в нормі:

*довжина нирки не перевищує тіл чотирьох поперекових хребців

різниця в довжині правої чи лівої нирки не виходить за межі 1 см.

ширина нирки складає біля 50% від її довжини

довжина нирки перевищує висоту тіл чотирьох поперекових хребців

все вірно

При якій нирковій патології найбільша інформативність ультразвукового дослідження:

*пухлина, конкременти нирок

гідронефротична трансформація нирок

гломерулонефрит,

тазова дисплазія нирок

пієлонефрит

Що характеризує гіперстенурію:

*підвищення відносної щільністі сечі (1030-1035) без виражених коливань

зниження концентраційної функції нирок з відносною щільністю сечі, яка рівна такій плазми крові (1008-1010)

виражене зниження відносної щільністі сечі (нижче ніж плазми крові) із зменшенням діапазону коливань на протязі доби

все вірно

все невірно

Характерний колір сечі при оксалатурії:

*сірувато-молочний

цегляно-червонуватий

м’ясних помиїв

колір пива

безбарвна

Характерний колір сечі при фосфатурії та уратурії:

*цегляно-червонуватий

сірувато-молочний

м’ясних помиїв

колір пива

безбарвна

Які препарати чи продукти харчування змінюють колір сечі:

*фурагін

тріампур

дімедрол

оксацилін

яблука

Який із наведених симптомів не характерний для пієлонефриту:

*макрогематурія

інтоксикаційний

болі в животі

бактерурія

болі в попереку

Яка тактика лікаря при виявленні лейкоцитурії у дівчаток:

*обстеження на гельмінти, виключення вульвовагініту

призначення антибактеріальної терапії

призначення уриносептиків

призначення сечогінних

все невірно

Якій антибактеріальній терапії слід надати перевагу при лікуванні пієлонефриту:

*комбінованій (антибіотик та уросептик)

монотерапії антибіотиками

монотерапії уросептиками

сечогінні

все невірно

Які продукти не слід рекомендувати при гіпероксалурії:

*щавель, шпинат, бобові

варені мясо, риба

яблука, виноград, груші, абрикоси

картопля, капуста, свіжі огірки

гречана, вівсяна, та пшенична крупа

Який основний механізм дії салуретиків:

*збільшують виведення іонів натрію та калію, виявляють досить виражену діуретичну дію

збільшують виведення іонів натрію, зменшують виведення іонів калію, виявляють не досить виражену діуретичну дію

все вірно

підвищують осмотичний тиск плазми крові, знижують ребсорбцію води, збільшують виведення натрію та водний діурез

підвищують осмотичний тиск плазми крові, збільшують ребсорбцію води, зменшують виведення натрію та водний діурез

Які структури нирок найчастіше вражаються при пієлонефриті?

*ниркові канальці

ниркові клубочки

слизова оболонка сечоводів

капсула нирок

капіляри гломерул

Вирішальне значення в етіології пієлонефриту мають:

*бактерії

віруси

мікоплазми

грибки

асептичне запалення

Вторинний пієлонефрит у дітей найчастіше виникає на фоні:

*аномалій сечовидільних шляхів

гломерулонефриту

ГРВІ

системного червоного вівчака

ангіни

Найчастіше пієлонефрит викликається:

*кишковою паличкою

клебсієлою

стафілококом

стрептококом

протеєм

Яка особливість болей в попереку при пієлонефриті?

*однобічні

розлиті

двобічні

іррадіюють в крижову ділянку

приступоподібні

Який із синдромів має вирішальне значення для діагностики пієлонефриту?

*сечовий

інтоксикаційний

больовий

дизуричний

астено-вегетативний

Який рівень протеїнурії характерний при пієлонефриті?

*до 1 г/л; до 0,5 г/л

до 2 г/л

до 3 г/добу

до 1 г/добу

Діагностичним критерієм пієлонефритк в загальному аналізі сечі є:

*лейкоцитурія

кристалурія

гематурія

циліндрурія

глюкозурія

Яка величина мікробного числа (кількості бактерій в 1 мл сечі) є критерієм пієлонефриту ?

*10 000 і більше

1 000 000 і більше

5 000 000 і більше

50 000 і більше

1 000 і більше

У загальному аналізі крові дітей, хворих на гострий пієлонефрит спостерігається:

*лейкоцитоз

анемія

лейкопенія

лімфоцитоз

еозинофілія

При УЗД нирок у дітей з первинним пієлонефритом найчастіше виявляється:

*наявність пієлоектазій

зменшення розмірів нирок

наявність кристалів солей

тяжистість структури нирок

нерівномірне стоншення паренхіми

Яке дослідження є найбільш інформативним для діагностики аномалії сечових шляхів?

*екскреторна урографія

УЗД

цистоскопія

цистографія

термографія

Яку дієту доцільно призначити при пієлонефриті?

*стіл № 5

стіл № 2

стіл № 1

стіл № 7

стіл № 9

Сіль і рідину дітям з пієлонефритом обмежують:

*тільки при умові наявності порушення функції нирок

з перших днів захворювання

до зникнення клінічних проявів

протягом першого тижня захворювання

обмежують завжди

У дітей першого року життя пієлонефрит має початок:

*гострий з вираженими загальними симптомами

підгострий з помірною інтоксикацією

латентний

гострий з вираженим больовим синдромом

в’ялий, супроводжується розладами стільця

Який клінічний симптом позитивний при пієлонефриті:

*Пастернацького

Щоткіна-Блюмберга

Воскресенського

Бабінського

Ортнера

Сечовий синдром при гломерулонефриті включає в себе:

*протеїнурію, гематурію, циліндрурію

протеїнурію, гематурію, лейкоцитурію

лейкоцитурію, протеїнурію, циліндрурію

бактерурію, протеїнурію, циліндрурію

бактерурію, протеїнурію, гематурію

Видільна функція нирок визначається з допомогою:

*аналізу сечі за Зимницьким

аналізу сечі за Нечипоренко

загального аналізу сечі

мікроскопії сечі

бактеріологічного дослідження сечі

Дезінтоксикаційна функція нирок визначається з допомогою:

*біохімічного аналізу крові

аналізу сечі за Нечипоренко

загального аналізу сечі

мікроскопії сечі

бактеріологічного дослідження сечі

Показниками, які визначають дезінтоксикаційну функцію нирок є:

*креатинін, сечовина

білок

АСТ, АЛТ

еритроцити, лейкоцити

ШОЕ

Видільна функція нирок визначається з допомогою:

*добового діурезу

аналізу сечі за Нечипоренко

загального аналізу сечі

мікроскопії сечі

бактеріологічного дослідження сечі

Рівень креатиніну є показником:

*дезінтоксикаційної функції нирок

видільної функції нирок

реабсорбційної функції нирок

всмоктувальної функції нирок

всіх перекислених

Рівень креатиніну є показником норми при:

*до 0,1 ммол/л

1-2 ммол/л

0,5-1 ммол/л

1-3 ммол/л

до 5 ммол/л

Рівень сечовини є показником норми при:

*до 8 ммол/л

1-2 ммол/л

0,5-1 ммол/л

1-3 ммол/л

до 15 ммол/л

Рівень сечовини є показником:

*дезінтоксикаційної функції нирок

видільної функції нирок

реабсорбційної функції нирок

всмоктувальної функції нирок

всіх перекислених

Рівень білка в сечі більше 3 г/л є критерієм:

*нефротичного синдрому

нефритичного синдрому

Змішаного синдрому

нефритичного з артеріальною гіпертензією

гематуричного синдрому

Ознакою високої протеїнурії є:

*рівень білка в сечі більше 3 г/л

рівень білка в сечі більше 5 г/л

рівень білка в сечі більше 1 г/л

рівень білка в сечі більше 1-3 г/л

рівень білка в сечі більше 1-5 г/л

Сліди білка в сечі:

*потребують додаткових аналізів

є варіантом норми

характерні для певних вікових періодів

є ознакою сечового синдрому

є ознакою протеїнурії

Для нефритичного синдрому є характерним:

*помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки

виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

набряки, масивна протеїнурія, гіперхолестеринемія

гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л

набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

Для нефротичного синдрому є характерним:

*виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки

набряки, масивна протеїнурія, гіперхолестеринемія

гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л

набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

Для нефротичної форми хронічного гломерулонефриту є характерним:

*виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіперхолестеринемія

помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки

набряки, масивна протеїнурія, гіперхолестеринемія

гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л

набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

Для гематуричної форми хронічного гломерулонефриту є характерним:

*гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л

виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіперхолестеринемія

помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки

набряки, масивна протеїнурія, гіперхолестеринемія

набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

Для змішаної форми хронічного гломерулонефриту є характерним:

*набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія

виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіперхолестеринемія

помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки

набряки, масивна протеїнурія, гіперхолестеринемія

гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л

Помірна протеїнурія, гематурія, артеріальна гіпертензія, набряки характеризують:

*нефритичний синдром

нефротичний синдром

змішану форму хронічного гломерулонефриту

гематуричну форму хронічного гломерулонефриту

нефротичну форму хронічного гломерулонефриту

Набряки, артеріальна гіпертензія, протеїнурія, гематурія, гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія характеризують:

*змішану форму хронічного гломерулонефриту

нефритичний синдром

нефротичний синдром

гематуричну форму хронічного гломерулонефриту

нефротичну форму хронічного гломерулонефриту

Гематурія, циліндрурія, протеїнурія до 1 г/л характеризують:

*гематуричну форму хронічного гломерулонефриту

змішану форму хронічного гломерулонефриту

нефритичний синдром

нефротичний синдром

нефротичну форму хронічного гломерулонефриту

Виражені набряки, білок в сечі більше 3 г/л, гіперхолестеринемія характеризують:

*нефротичний синдром

змішану форму хронічного гломерулонефриту

нефритичний синдром

гематуричну форму хронічного гломерулонефриту

нефротичну форму хронічного гломерулонефриту

Найчастіше гломерулонефрит викликається:

*бета гемолітичним стрептококом групи А

стафілококом

блідою трепонемою

вірусами

грибками

Доза цефалоспоринів при гломерулонефриті парантерально складає в межах:

*100 мг/кг/добу

30 мг/кг/добу

50 мг/кг/добу

5 мг/кг/добу

1 мг/кг/добу

Доза антибіотиків групи пеніцилінів при гломерулонефриті парантерально складає в межах:

*100 мг/кг/добу

30 мг/кг/добу

50 мг/кг/добу

5 мг/кг/добу

1 мг/кг/добу

Доза антибіотиків групи аміноглікозидів при пієлонефриті парантерально складає в межах:

*10-15 мг/кг/добу

30 мг/кг/добу

50 мг/кг/добу

5 мг/кг/добу

1 мг/кг/добу

В нормі в загальному аналізі сечі норма білка:

*не повинно бути

сліди

до 1 г/л

до 0,5 г/л

до 0,1 г/л

В нормі в загальному аналізі сечі норма лейкоцитів:

*до 5-8 в полі зору

не повинно бути

до 1-2 в полі зору

до 25 в полі зору

до 15 в полі зору

В нормі в загальному аналізі сечі норма еритроцитів:

*не повинно бути

до 1-2 в полі зору

до 5 в полі зору

до 15 в полі зору

до 10 в полі зору

Гострий постстрептококовий гломерулонефрит – це все крім:

захворювання з циклічним перебігом

захворювання, зумовлене 3-м типом імунопатологічних реакцій (імунні комплекси)

інфекційно-алергічне захворювання нирок

захворювання, що характеризується гематурією, набряками, гіпертинзією

*бактеріальне захворювання нирок

Початку гострого гломерулонефриту передує все крім:

фарингіт

тонзиліт

скарлатина

*ГРВІ

ревматизм

В характеристиці нефротичного синдрому при гострому гломерулонефриті невірним є:

значні набряки

*невеликі набряки

гіпопротеїнемія

гіперхолестеринемія

гіпопротеїнемія

До сечового синдрому при гострому гломерулонефриті не відноситься:

еритроцитурія

протеїнурія

*лейкоцитурія

гематурія

циліндрурія

Дефіцит маси 10 – 20% характерний для:

*гіпотрофії І ст

гіпотрофії П ст

гіпотрофії Ш ст

нормотрофії

все невірно

Дефіцит маси 21 – 30% характерний для:

*гіпотрофії ІІ ст

гіпотрофії І ст

гіпотрофії Ш ст

все невірно

нормотрофії

Дефіцит маси більше 30% характерний для:

*гіпотрофії ІІІ ст

гіпотрофії П ст

гіпотрофії І ст

все вірно

нормотрофії

В біохімічному аналізі крові при гіпотрофії спостерігається:

*гіпопротеїнемія з диспротеїнемією

гіперглікемія

гіперкальціємія

гіперальбумінемія

все вірно

До ускладнень гіпотрофії не відносять:

*ваду серця

рахіт

анемію

дизбактеріоз

діарею

До замісної терапії при гіпотрофії належить:

*дігестін

пентоксил

метилурацил

тіотріазолін

імуноглобулін

Який перший принцип лікувального харчування дітей з гіпотрофією?

*омолодження їжі

дієта з врахуванням віку дітей

дієта з врахуванням супутньої патології

дієта з використання надаптованих сумішей

все вірно

Який другий принцип лікувального харчування дітей з гіпотрофією?

*вироблення толерантності до їжі

дієта з врахуванням віку дітей

дієта з врахуванням супутньої патології

дієта з використання надаптованих сумішей

все вірно

З приведених нижче білкових препаратів найдоцільніше призначити для парентерального харчування дитині з гіпотрофією?

*плазма крові

10% розчин альбуміну

гідролізат казеїну

білковий енпіт

інфезол

В якій дозі призначають амінокислотні суміші для парентерального харчування дітям з гіпотрофією?

*7 мл/кг

5 мл/кг

10 мл/кг

1 мл/кг

50 мл/кг

Білково-енергетична недостатність це стан малюка, який пов’язаний з

порушенням засвоєння нутрієнтів

надмірним надходженням нутрієнтів у організм

надмірним вживанням вітамінів

недостатнім вживанням вітамінів

*недостатнім вживанням мікроелементів

1523. Білково-енергетична недостатність це стан малюка, який пов’язаний з

*порушенням засвоєння нутрієнтів

надмірним надходженням нутрієнтів у організм

надмірним вживанням вітамінів

недостатнім вживанням вітамінів

недостатнім вживанням мікроелементів

1524.Білково-енергетична недостатність це стан малюка, який пов’язаний з

*недостатнім надходженням нутрієнтів

надмірним надходженням нутрієнтів у організм

надмірним вживанням вітамінів

недостатнім вживанням вітамінів

недостатнім вживанням мікроелементів

1525.Білково-енергетична недостатність це стан малюка, який пов’язаний з

*порушенням всмоктування нутрієнтів

надмірним надходженням нутрієнтів у організм

надмірним вживанням вітамінів

недостатнім вживанням вітамінів

недостатнім вживанням мікроелементів

1526 Білково-енергетична недостатність це стан малюка, який пов’язаний з

*надмірною витратою енергетичних запасів при тяжких хворобах

надмірним надходженням нутрієнтів у організм

надмірним вживанням вітамінів

недостатнім вживанням вітамінів

недостатнім вживанням мікроелементів

1527. Критеріями діагностики білково-енергетичної недостатності є

*затримка в прибавці маси малюком

надмірна прибавка в масі

задовільна прибавка в масі

швидкий ріст малюка

все вірно

1528. Критеріями діагностики білково-енергетичної недостатності є

*зниження опірності малюка

надмірна прибавка в масі

задовільна прибавка в масі

підвищена опірність малюка

все вірно

1529. Білково-енергетична недостатність розвивається у дітей при наявності у них

*вродженої ферментопатії

рахіту

спазмофілії

пієлонефриту

функціональної діареї

1530. Білково-енергетична недостатність розвивається у дітей при наявності у них

*пілоростенозу

рахіту

спазмофілії

пілороспазму

функціональної діареї

1531. Білково-енергетична недостатність розвивається у дітей при наявності у них

*муковісцидозу

рахіту

функціональної регургітаціїї

пієлонефриту

функціональної діареї

1532. Білково-енергетична недостатність розвивається у дітей при наявності у них

*тяжкого сепсису

гострого бронхіту

функціональної регургітаціїї

пілороспазму

функціональної діареї

1533. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*рахітом

муковісцидозом

целіакією

гіполактазією

пілоростенозом

1534. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*гострим бронхітом

муковісцидозом

целіакією

гіполактазією

пілоростенозом

1535.Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*гострою пневмонією

тяжким сепсисом

целіакією

гіполактазією

пілоростенозом

1536. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*дизентерією

муковісцидозом

целіакією

тяжким сепсисом

пілоростенозом

1537. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*пілороспазмом

муковісцидозом

целіакією

гіполактазією

пілоростенозом

1538. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*функціональною регургітацією

муковісцидозом

целіакією

гіполактацією у матері

пілоростенозом

1539. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*функціональною діареєю

муковісцидозом

гіполактацією у матері-годувальниці

тяжким сепсисом

пілоростенозом

1540. Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*дисбактеріозом кишківника

вродженою гідроцефалією

целіакією

гіполактазією

тяжким сепсисом

1541.Білково-енергетична недостатність у дітей непов’язана з

*раціональним штучним вигодовуванням

муковісцидозом

целіакією

гіполактазією

пілоростенозом

1542. Білково-енергетична недостатність розвивається у дітей при наявності у них

*вродженої гідроцефалії

гострого бронхіту

функціональної регургітаціїї

пілороспазму

функціональної діареї

1543. Функціональна диспепсія це клінічний стан, для якого характерно

*відсутність структурних змін у слизовій шлунку

наявність структурних змін у слизовій шлунку

наявність біохімічних порушень

анатомічні зміни слизової шлунку

запальні зміни слизової шлунку

1544. Функціональна диспепсія це клінічний стан, для якого характерно

* відсутність біохімічних порушень у слизовій шлунку

наявність структурних змін у слизовій шлунку

наявність біохімічних порушень

анатомічні зміни слизової шлунку

запальні зміни слизової шлунку

1545. Функціональна диспепсія це клінічний стан, який непов’язаний

*з структурними змінами у слизовій шлунку

з відсутністю біохімічних порушень у слизовій шлунку

з відсутністю структурних змін у слизовій шлунку

з стресовими ситуаціями

з відсутністю анатомічних змін слизової шлунку

1546. Функціональна диспепсія це клінічний стан, який непов’язаний

*з анатомічними змінами слизової шлунку

з вегетативними розладами у слизовій шлунку

з відсутністю біохімічних порушень у слизовій шлунку

з відсутністю структурних змін у слизовій шлунку

з стресовими ситуаціями

1547. Функціональна диспепсія це клінічний стан, який непов’язаний

*з морфологічними змінами слизової шлунку

з вегетативними розладами у слизовій шлунку

з відсутністю біохімічних порушень у слизовій шлунку

з відсутністю структурних змін у слизовій шлунку

з стресовими ситуаціями

1548. Механізми виникнення функціональної диспепсії пов’язані

*з анатомо-фізіологічними особливостями у ранньому дитячому віці

з морфологічними розладами у слизовій шлунку

з біохімічними порушенями у слизовій шлунку

з структурними змінами у слизовій шлунку

з анатомічними змінами у шлунку

1549. Механізми виникнення функціональної диспепсії пов’язані

*з вегетативними дисфункціями у ранньому дитячому віці

з морфологічними розладами у слизовій шлунку

з біохімічними порушенями у слизовій шлунку

з структурними змінами у слизовій шлунку

з анатомічними змінами у шлунку

1550. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*зригування

пілоростеноз

муковісцидоз

ексикоз

гастрит

1551. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*пілороспазм

пілоростеноз

муковісцидоз

ексикоз

гастрит

1552. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*гастроезофагеальний рефлюкс

пілоростеноз

муковісцидоз

ексикоз

гастрит

1553. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*синдром подразненого кушечника

стійкий енкопрез

доліхосигма

муковісцидоз

коліт

1554. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*функціональна диспепсія

стійкий енкопрез

ентероколіт

муковісцидоз

коліт

1555. До функціональних порушень травлення у дітей раннього віку відноситься

*функціональний закреп

стійкий енкопрез

доліхосигма

муковісцидоз

коліт

1556. Функціональне зригування характеризується частотою

*1 – 3 в добу

2 – 5 в добу

3 – 5 в добу

5 – 7 в добу

жодного разу

1557. Функціональне зригування характеризується

*фізіологічною прибавкою маси

затримкою прибавки маси

втратою маси тіла

розвитком ексикозу

розвитком токсикозу

1558. Функціональне зригування характеризується

*регургітацією невеликої кількості з’їдженої їжі

затримкою прибавки маси

втратою великого об’єму їжі

розвитком ексикозу

розвитком токсикозу

1559. Для функціонального зригування характерно

*невеликі, 1 -2 рази в добу, регургітаціїі

невеликі, 5 – 7 разів в добу, регургітації

втрата великого об’єму їжі

розвиток ексикозу

розвиток токсикозу

1560. Для функціонального зригування нехарактерно

*втрата великого об’єму їжі при регургітації

невеликі, рідкі регургітаціїі

відсутність ексикозу

відсутність токсикозу

нормотермія

1561. Для функціонального зригування нехарактерно

*затримка в прибавці маси тіла

невеликі, 1 -2 рази в добу, регургітаціїі

відсутність ексикозу

відсутність токсикозу

нормотермія

1562. Для функціонального зригування нехарактерно

*розвиток ексикозу

невеликі регургітаціїі

фізіологічна прибавка маси тіла

відсутність токсикозу

збереження апетиту

1563. Для функціонального зригування нехарактерно

*втрата маси тіла

нечасті регургітаціїі

відсутність спраги

фізіологічна прибавка маси тіла

хороший апетит

1564. До факторів розвитку регургітації належить

*порушення правил вигодовування немовляти

перегодовування неякісною їжею

недогодовування маляти

вигодовування їжею, що невідповідає віку

все вірно

1565. До факторів розвитку регургітації неналежить

*недогодовування маляти

порушення правил вигодовування немовляти

анатомо-фізіологічні особливості маляти

аерофагія

все вірно

1566. До факторів розвитку регургітації неналежить

*аномалії розвитку стравохода

порушення правил вигодовування немовляти

анатомо-фізіологічні особливості маляти

аерофагія

перегодовування малюка

1567. Факторами розвитку регургітації можуть бути

*аерофагія під час годування

перегодовування неякісною їжею

вади розвитку шлунка

все вірно

недогодовування маляти

1568. Функціональна регургітація зустрічається у віці

*1 – 6 місяців

при першому годуванні грудьми

при першому годування з соски

6 - 12 місяців

6 – 18 місяців

1569. Функціональне зригування несупроводжується

*періодами апное

розвитком ексикозу

розвитком токсикозу

добрим фізичним розвитком

все вірно

1570. Функціональне зригування несупроводжується

*все вірно

періодами апное

періодично аспірацією

частими блюваннями

втратою маси тіла

1571. Для функціональної регургітації не є характерними

*розвиток гіпотрофії

розвиток ексикозу

розвиток токсикозу

добрий фізичний розвиток

все вірно

1572. Для функціональної регургітації не є характерними

*швидка втрата маси тіла

розвиток ексикозу

розвиток токсикозу

хороший апетит

відсутність спраги

1573. Для функціональної регургітації є характерним

*все вірно

відсутність ексикозу

відсутність токсикозу

хороший апетит

відсутність спраги

1574. Функціональна регургітація проявляється

*все невірно

частим блюванням

розвитком токсикозу

зниженням апетиту

вираженою спрагою

1575. Функціональна регургітація непроявляється

*все вірно

частим блюванням

розвитком токсикозу

зниженням апетиту

вираженою спрагою

ANSWER: A

1576. Для функціональної регургітації є характерним

*все невірно

відсутність ексикозу

відсутність токсикозу

хороший апетит

відсутність спраги

1577. Для функціональної регургітації є характерним

*все невірно

часті апное

періодична аспірація

виражена спрага

гідроцефальний синдром

1578. Для корекції функціональної регургітації доцільно

*після годування надати малюку вертикальне положення

після годування надати малюку горизонтальне положення

після годування положити на лівий бік

припинити годування дитини

все вірно

1579. Для корекції функціональної регургітації доцільно

*все вірно

годувати малими порціями

після годування надати малюку вертикальне положення

збільшити частоту годувань

використовувати антирефлюксні суміші при штучному вигодовуванні

ANSWER: A

1580. Пілороспазм – це прояв

*вегетовісцеральних розладів воротаря

звуження нисхідної частини стравоходу

звуження цибулини 12-палої кишки

розширення кардіального відділу шлунку

аномалія розвитку воротаря

1581. Пілороспазмом називають

*уповільнення спорожнення шлунку без анатомічних дефектів

уповільнення спорожнення шлунку внаслідок анатомічних дефектів

звуження нисхідної частини стравоходу

звуження цибулини 12-палої кишки

розширення кардіального відділу шлунку

1582. В клініці пілороспазму домінує

*часте зригування

зригування 1-2 рази в добу

стійкі закрепи

часте блювання

часті проноси

1583. Для пілороспазму характерно

*задовільна прибавка в масі

швидка втрата маси тіла

недостатня прибавка в масі

часте блювання

часті проноси

1584. Для клініки пілороспазму характерно

*все вірно

часте зригування

періодичні закрепи

періодичне блювання

задовільна прибавка в масі

1585. Для клініки пілороспазму не характерно

*погана прибавка в масі

часте зригування

періодичні закрепи

періодичне блювання

задовільна прибавка в масі

1586. Для клініки пілороспазму нетипово

*все невірно

часте зригування

періодичні закрепи

періодичне блювання

задовільна прибавка в масі

1587. Для клініки пілороспазму не характерно

*часті проноси

часте зригування

періодичні закрепи

періодичне блювання

задовільна прибавка в масі

ANSWER: A

1588. До критеріїв діагнозу пілороспазму належить

*відсутність рентгенологічних змін шлунку

виражені рентгенологічні зміни шлунку

значне розширення шлунку

зменшення шлунку

прискорена евакуація з шлунку

1589. До критеріїв діагнозу пілороспазму належить

*звужений, але прохідний воротар

значне розширення шлунку

звужений, але непрохідний воротар

зменшення об’єму шлунку

прискорена евакуація з шлунку

1590. До критеріїв діагнозу пілороспазму належить

*сповільнена евакуація з шлунку

значне розширення шлунку

звужений, але непрохідний воротар

зменшення об’єму шлунку

прискорена евакуація з шлунку

1591. До критеріїв діагнозу пілороспазму невідноситься

*непрохідний воротар

віковий об’єм шлунку

звужений, але прохідний воротар

відсутність рентгенологічних змін шлунку

сповільнена евакуація з шлунку

1592. Пілоростеноз - це

*уповільнення спорожнення шлунку внаслідок анатомічних дефектів

звуження нисхідної частини стравоходу

уповільнення спорожнення шлунку без анатомічних дефектів

звуження цибулини 12-палої кишки

розширення кардіального відділу шлунку

1593. Пілоростеноз – це прояв

*аномалії розвитку воротаря

вегетовісцеральних розладів воротаря

звуження нисхідної частини стравоходу

звуження цибулини 12-палої кишки

розширення кардіального відділу шлунку

1594. Для клініки пілоростенозу характерно

*погана прибавка в масі

часті проноси

періодичне зригування

об’єм блювотних мас незначний

задовільна прибавка в масі

1595. Для клініки пілоростенозу характерно

*об’єм блювотних мас перевищує об’єм їжі на одне годування

часті проноси

періодичне зригування

об’єм блювотних мас незначний

задовільна прибавка в масі

1596. Корекція пілоростенозу полягає у призначенні

*спазмолітиків

антидепресантів

хірургічної корекції

седативних

антирефлюксних сумішей

1597. Абдомінальний біль у дітей першого року життя характеризується

*тривалим плачем та криком маляти

проносами

підвищенням т-ри тіла

зневодненням

блюванням

1598. До лікувальних заходів при абдомінальному болю відносяться

*спазмолітини

антидепресанти

антибіотики

антирефлюксі суміші

пробіотики

1599. До лікувальних заходів при абдомінальному болю відносяться

*ентеросорбенти

антидепресанти

антибіотики

антирефлюксі суміші

вітаміни

1600. Спазмолітиками є

*дуспаталін

кордіамін

новокаїн

смекта

поліфепан

1601. Функціональна діарея характеризується

*почащенням стільця понад тричі на добу

почащенням стільця понад двічі на добу

почащенням стільця понад сім на добу

частотою стільця через день

частотою стільця тричі в тиждень

1602. Для функціональної діареї характерно

*неоформлені випорожнення

«овечий» кал

домішки крові в калі

багато слизу в калі

« плювки» слизу

1603. Для функціональної діареї нехарактерно

*«овечий» кал

неоформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

1604. Для функціональної діареї нехарактерно

*оформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

нормальна т-ра тіла

1605. Для функціональної діареї нехарактерно

*висока т-ра тіла

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

нормальна т-ра тіла

1606. Для функціональної діареї нехарактерно

*« плювки» слизу

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

нормальна т-ра тіла

1607. Для функціональної діареї нехарактерно

*домішки крові в калі

неоформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

1608. Для функціональної діареї нехарактерно

* розвиток ексикозу

неоформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

1609. Для функціональної діареї нехарактерно

* ознаки ендотоксикозу

неоформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

відсутність ексикозу

1610. Для функціональної діареї нехарактерно

*затримка прибавки маси тіла

неоформлені випорожнення

відсутність домішок крові в калі

залишки неперетравленої їжі

водянисті виділення

1610. В копрограмі при функціональній діареї визначають

*залишки неперетравленої їжі

патогенні штами бактерій

багато лейкоцитів

еритроцити

гельмінти

1611. Вроджена лактазна недостатність характеризується

*гіпоглікемією після навантаження лактозою

гіперглікемією після навантаження лактозою

незмінною кривою після навантаження лактозою

гіперглікемією натще

все вірно

1612. Для корекції функціональної діареї призначають

*пробіотики

антибіотики

водно-чайну дієту

безлактозну дієту

спазмолітини

1613. Для корекції функціональної діареї призначають

*ентеросорбенти

антибіотики

водно-чайну дієту

безлактозну дієту

спазмолітики

1614. Для корекції функціональної діареї призначають

*ферментні середники

антибіотики

водно-чайну дієту

безлактозну дієту

спазмолітики

1615. Функціональний закреп це стан, при якому

*збільшуються інтервали між актами дефекації

зменшуються інтервали між актами дефекації

змінюється характер випорожнень

відходження надмірної кількості калу регулярно

відходження малої кількості калу регулярно

1616. Функціональний закреп переважно зумовлений

*морфофункціональною незрілістю травного каналу

анатомічними дефектами травного каналу

вродженою ферментною недостатністю

перегодовуванням маляти

перевагою кисломолочних продуктів харчування

1617. Функціональний закреп переважно зумовлений

*перевагою густої жирної їжі

анатомічними дефектами травного каналу

вродженою ферментною недостатністю

перегодовуванням маляти

перевагою кисломолочних продуктів харчування

1618. Функціональний закреп переважно зумовлений

*перевагою в раціоні матері-годувальниці рафінованих продуктів

анатомічними дефектами травного каналу

вродженою ферментною недостатністю

перегодовуванням маляти

перевагою кисломолочних продуктів харчування

1619. Функціональний закреп непов’язаний з

*анатомічними дефектами травного каналу

перевагою в раціоні матері-годувальниці рафінованих продуктів

морфофункціональною незрілістю травного каналу

перевагою густої жирної їжі

психоемоційними ситуаціями

1620. Для корекції функціонального закрепу доцільно проводити

*корекцію моторики

ферменти

безлактозні суміші

солодкі суміші

антирефлюксні суміші

1621. Для корекції моторики доцільно призначити

*спазмолітини

пробіотики

ферменти

ентеросорбенти

антиоксиданти

Ситуаційні задачі

До лікаря звернулась мати 4-місячної дитини зі скаргами на зниження апетиту, зригування, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Відомо, що з 2-го місяця життя дитина з профілактичною метою отримує вітамін Д₃ /500 МЕ щодня/, з 3-го місяця життя в зв'язку з появою неспокою і пітливості було призначене загальне УФО. При огляді: велике тім'ячко закрите, шкіра бліда, периоральний ціаноз. За результатами обстеження: проба Сулковича ++, сироватковий кальцій - 3,5 ммоль/л. Назвати найбільш вірогідний діагноз:

Рахіт

Спазмофілія

*Гіпервітаміноз Д

Індивідуальна непереносимість вітаміну Д

Гіповітаміноз Д

Педіатром оглянута 6-місячна дитина: шкіра бліда, тонус м'язів знижений, є лобні та тім'яні горби, розміри великого тім'ячка 1х1 см, краї щільні, горбисті, пальпуються реберні "вервиці". Діагностовано рахіт. Про який перебіг цього захворювання можна думати?

Гострий

Хронічний

*Підгострий

Персистуючий

Рецидивуючий

Дільничий педіатр оглянув 1-місячну дитину, яка народилась від І фізіологічної вагітності, нормальних пологів, масою 3400г. Період новонародженності перебігав без патологічних відхилень. Знаходиться на природньому вигодовувані, за 1-й місяць набрала 750г. Призначено специфічну профілактику рахіту. Який вітамінний препарат найкращий для цього?

3,44% розчин ретинолу ацетату

0,125% розчин ергокальциферолу

0,5% розчин ергокальциферолу

0,0625% розчин ергокальциферолу

*0,125% розчин холекальциферолу

Дитині 1 місяць, народилась від І доношеної вагітності, нормальних пологів. Знаходиться на природньому вигодовуванні. Дільничий педіатр з профілактичною метою призначив приймати вітамін Д₃ протягом 1-го року життя. Вказати добову дозу препарата:

100 МЕ

200 МЕ

*500 МЕ

1000 МЕ

2000 МЕ

На стаціонарному лікуванні з приводу гострої пневмонії знаходиться 9-місячна дитина. Аналіз скарг, анамнезу, даних об'єктивного обстеження дозволили припустити наявність супутнього захворювання - рахіту. Визначено рівень сироватного фосфору. Який його рівень буде свідчити про наявність рахіту?

1,6 ммоль/л

2,6 ммоль/л

3,6 ммоль/л

4,6 ммоль/л

*0,6 ммоль/л

Дільничний педіатр оглянув 1-місячну дитину, яка народилась від І фізіологічної вагітності, нормальних пологів. У віці 3 тижні із-за гіпогалактії мати перевела дитину на вигодовування коров'ячим молоком у розведенні 2:1. На свіжому повітрі дитина не буває. Профілактику якого захворювання повинен провести лікар в першу чергу?

Анемія

Гіпотрофія

*Рахіт

Спазмофілія

Діарея

Дільничий педіатр оглянув 3-місячну дитину, яка народилась від І вагітності, що перебігала з токсикозом І половини. Дитина з 1-місячного віку знаходиться на штучному вигодовуванні коров'ячим молоком, мало буває на вулиці. Лікар запідозрив початковий період рахіту. Які зміни м'язевої системи будуть при цьому?

*Гіпотонія м'язів