309

Модуль 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей.

Текстові завдання

1. Який із варіантів патогенетичної терапії найбільш доцільний при змішаній формі хронічного гломерулонефриту:

1. *поєднання преднізолону, гепарину, курантілу та цитостатика

2. монотерапія преднізолоном

3. поєднання преднізолону та цитостатика

4. поєднання преднізолону та гепарину

5. поєднання преднізолону, гепарину та курантілу

2. Яке із наведених положень невірне відносно лікування нефротичного синдрому:

1. * всім хворим з нефротичним синдромом обов'язково призначаються цитостатики

2. призначається кортикостероїдна терапія

3. доза діуретиків підбирається в залежності від ефекту

4. при вираженому набряковому синдромі та гіперкоагуляції призначається гепарин

5. цитостатики призначаються за показаннями

3. Яке ствердження відносно нефритичного варіанту являється невірним:

1. *основним патогенетичним механізмом набряків являється підвищення гідростатичного тиску

2. набряковий синдром частіше помірно виражений

3. основним патогенетичним механізмом набряків являється порушення судинної проникливості

4. в генезі таких набряків гіпопротеінемія не має суттєвого значення

5. в генезі таких набряків суттєве значення має гіпопротеінемія

4. Для соледефіцитного ексикозу характерним є:

1. *загальмованість

2. гіпертермія

3. нормотермія

4. збудження

5. гіпертензія

5. Вказати препарати, які використовують для регідратації.

1. *5% р-н глюкози

2. ліпофундин

3. желатиноль

4. альвезин

5. реополіглюкін

6. У якоий період рахіту визначається найвищий рівень кальцію в крові:

1. *в період залишкових явищ

2. в період розпалу

3. в початковому періоді

4. в період реконвалесценції

5. постійно

7. Основний шлях проникнення інфекції при пневмонії:

1. *бронхогенний

2. B. гематогенний

3. лімфогенний

4. змішаний

5. все вірно

8. При неревматичних кардитах у дітей найчастіше уражається:

1. всі оболонки серця;

2. *міокард

3. ендокард

4. перикард

5. ендо- та перикард

9. До ранніх вроджених кардитів належить:

1. гострий міокардит

2. хронічний міокардит

3. кардіосклероз

4. *фіброеластоз

5. панкардит

10. Ранні вроджені кардити формуються в терміни гестації:

1. 1 – 3 місяці

2. *4 – 6 місяців

3. 7 – 9 місяців

4. після народження

5. 10 – 12 міс.

11. Вроджені вади серця формуються в терміни гестації:

1. *1 – 3 місяці

2. 4 – 6 місяців

3. 7 – 9 місяців

4. після народження

5. 10 – 12 міс.

12. Пізні вродженні кардити формуються в терміні гестації:

1. 1 – 3 місяці

2. 4 – 6 місяців

3. *7 – 9 місяців

4. після народження

5. 10 – 12 міс.

13. В основі фіброеластозу лежить:

1. гостра інфекція у дитини

2. гостра інфекція у матері

3. гостра інфекція в першому триместрі вагітності

4. *гостра інфекція в другому триместрі вагітності

5. гостра інфекція в третьому триместрі вагітності

14. В основі вроджених вад серця лежить:

1. Гостра інфекція у дитини

2. гостра інфекція у матері

3. *гостра інфекція в першому триместрі вагітності

4. гостра інфекція в другому триместрі вагітності

5. гостра інфекція в третьому триместрі вагітності

15. Фіброеластоз у дитини можна запідозрити коли є:

1. *стійка, рефрактерна до терапії, тахікардія

2. грубий систолічний шум в V точці

3. стійка брадиаритмія.

4. часта екстрасистолія

5. грубий систолічний шум на верхівці серця

16. Для екстракардіальних змін при фіброеластозі не характерно:

1. “серцевий горб”

2. затримка фізичного розвитку

3. гепатомегалія

4. *судоми

5. набряки на кінцівках

17. Фіброеластоз у дитини можна запідозрити коли є:

1. *“Серцевий горб”

2. кіфосколіоз

3. воронкоподібна грудна клітка

4. лівобічний лордоз

5. килеподібна грудна клітка

18. Фіброеластоз у дитини хаоактеризується:

1. *задишкою при смоктанні грудей

2. грубим систолічним шумом в V точці

3. стійкою брадиаритмією

4. частою екстрасистолією

5. грубим систолічним шумом над аротою

19. При фіброеластозі нехарактерно:

1. *послаблення тонів серця

2. підсилення тонів серця

3. стійка тахікардія

4. фунціональний систолічний шум

5. зниження АТ

20. Для фіброеластозу нетипово:

1. Стійка тахікардія

2. функціональний систолічний шум

3. зниження АТ

4. *брадиаритмія

5. підсилення тонів серця

21. Для фіброеластозу не є характерно:

1. *кілевидна грудина

2. “серцевий горб”

3. “барабанні палички”

4. “годинникові скельця”

5. все вірно

22. В етіології пневмонії домінують:

1. *пневмококи

2. клебсієли

3. патогенні гриби

4. стафілококи

5. вірус грипу

23. У дітей раннього віку пневмонія начастіше буває:

1. *дрібновогнищевою

2. крупозною

3. інтерстиціальною

4. сегмантарною

5. лобарною

24. Типовими фізикальними даними при пневмонії є:

1. * ослаблене дихання

2. локальні вологі дрібнопухирчаті хрипи

3. дифузні вологі дрібнопухирчаті хрипи

4. дифузні сухі хрипи

5. все вірно

25. Тривалість гострого перебігу пневмонії становить:

1. *до 8 – ми тижнів

2. до 6 – ти тижнів

3. до 10 – ти тижнів

4. до 12 – ти тижнів

5. до 3-х місяців

26. При тяжкій пневмонії об'єм годування грудної дитини в перші дні становить:

1. *1/2 від норми

2. 1/4 від норми

3. 1/3 від норми

4. 1/5 від норми

5. відповідно віку

27. Найчастіше позаліканяну пневмонію у дітей від 6 місяців до 6 років викликає:

1. *пневмокок

2. мікоплазма

3. хламідія

4. стафілокок

5. кишкова палочка

28. Пневмонія, яка викликана паличкою синьозеленого гною, не властива при:

1. *рахіті

2. вадах розвитку легень

3. дефектах імунітету

4. муковісцидозі

5. все невірно

29. При дихальній недостатності ІІ ступеню парціальне напруження кисню в артеріальній крові становить:

1. *65 – 54 м рт.ст

2. 80 – 65 мм рт.ст

3. 95 – 80 мм рт.ст

4. 51 – 31 мм рт.ст

5. все невірно

30. Олігурія спостерігається при:

1. *ДН ІІІ ступеню

2. ДН І ступеню

3. ДН ІІ ступеню

4. ДН 0

5. все вірно

31. Артеріальна гіпертензія спостерігається при:

1. *Дн іі ступеню

2. ДН І ступеню

3. ДН 0

4. ДН ІІІ ступеню

5. все вірно

32. Бронхіт більше розповсюджений в:

1. *великих містах

2. містечках

3. селищах

4. хуторах

5. все невірно

33. До середників, які розріджують харкотиння, не належить:

1. *кларитин

2. бромгексин

3. амброгексал

4. ацетилцистеїн

5. все вірно

34. Клінічна картина рецидивуючого бронхіту залежить від:

1. *періоду захворювання

2. віку дитини

3. статі дитини

4. кліматичних умов

5. все вірно

35. При загостренні обструктивного бронхіту аускультація виявляє:

1. *сухі хрипи, середньоміхурові хрипи на вдиху, видих подовжений

2. ослаблене дихання

3. подовжений видих

4. дрібноміхурцеві хрипи дифузно

5. все вірно

36. Тривалість загострення рецидивуючого бронхіту:

1. *3 – 4 тижні

2. 5 – 7 днів

3. 1 – 2 тижні

4. 3 – 5 днів

5. 1 – 2 місяці

37. Тривалість курсу антибіотикотерапії при загостренні рецидивуючого бронхіту становить:

A. *7 днів

B. 14 днів

C. 21 дня

D. 28 днів

E. все вірно

38. Що в основному, призводить д опорушення з боку всіз органів і систем при хронічному бронхіті у дітей?

1. *гіпоксія

2. сурфактатна недостатність

3. порушення гемодинаміки

4. зниження імунітету

5. все невірно

39. Який найефективніший шлях введення антибактеріальних препаратів при хронічній пневмонії?

1. *внутрішньоорганний електрофорез

2. внутрішньовенний

3. ендобронхіальний

4. внутрішньом'язевий

5. все невірно

40. Атопічний статус хворого на бронхіальну астму не визначається:

1. *лімфоцитозом крові

2. спадковою схильністю до атопії

3. харчовою алергією в ранньому дитинстві

4. гіперпродукцією імуноглобуліну Е

5. наявністю бронхіальної астми у батьків

41. При астматичному статусі І ступені глюкокортикоїди призначають із розрахунку:

1. *1 – 2 мг/кг/добу

2. 2 – 3 мг/кг/добу

3. 6 – 8 мг/кг/добу

4. 3 – 5 мг/кг/добу

5. 0,5 – 1 мг/кг/добу

42. В лікуванні бронхіальної астми використовують інгалятори:

1. *сальбутамол

2. еуфілін

3. інгаліпт

4. амертон

5. інстаріл

43. Де є найнебезпечнішою є локалізація набряку Квінкеі:

1. *гортані

2. губ

3. статевих органів

4. язика

5. кінцівок

44. Атопічний дерматит не диференціюють з:

1. *дитячою екземою

2. псоріазом

3. чесоткою

4. себорейним дерматитом

5. контактним дерматитом

45. бронхіальна астма – це:

1. *хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою (спонтанно чи під дією лікування) обструкцією бронхів і феноменом гіперреактивності бронхів

2. хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується незворотньою обструкцією бронхів

3. хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується частково зворотньою (під впливом лікування) обструкцією бронхів.

4. хронічне не запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується незворотньою обструкцією бронхів.

5. хронічне незапальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується гіперреактивністю бронхів

46. В якому віці частіше розпочинається бронхіальна астма?

1. *до 7 років

2. до 7 місяців

3. до 17 років

4. 27 років

5. до 37 років

47. Бронхіальну астму спричинюють:

1. *все, згадане вище

2. хімічні речовини

3. віруси і вакцини

4. медкаменти

5. харчові алергени

48. Для інтермітуючої бронхіальної астми характерне все, крім:

1. *симптоми астми виникають 2-3 рази на тиждень

2. симптоми астми виникають епізодично (рідше 1 разу на тиждень)

3. нічні симптоми виникають 2 рази на місяць або рідше

4. відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями

5. пікова швидкість видиху більше 80 % від належної

49. Для тяжкої персистуючої астми характерне все, крім:

1. *пікова швидкість видиху від 60 % до 80 % від належної

2. постійні симптоми хвороби

3. часті загострення

4. часті нічні симптоми

5. пікова швидкість видиху від 40 % до 60 % від належної

50. При легкій персистуючій бронхіальній астмі пікова швидкість видиху становить:

1. *більше 80 % від належної

2. більше 100 % від належної

3. більше 60 % від належної

4. більше 40 % від належної

5. більше 20 % від належної

51. До критеріїв бронхіальної астми відноситься все, за винятком:

1. *психічний розвиток

2. частота нападів ядухи

3. клінічна характеристика нападів

4. фізичний розвиток

5. спосіб ліквідації нападу

52. Перша стадія астматичного статусу (відносної компенсації) характеризується наступним, за винятком:

1. *відповідність між інтенсивністю дистантних хрипів та хрипів при аускультації

2. експіраторна задишка

3. здуття грудної клітки

4. стійка до серцевих глікозидів тахікардія

5. ослаблене дихання

53. При середньотяжкому нападі бронхіальної астми спостерігається наступне, за винятком:

1. *збережена фізична активність

2. розмовна мова обмежена (промовляє окремі фрази)

3. збудження

4. експіраторна задишка

5. виражене свистяче дихання

54. Діагностика бронхіальної астми грунтується на наступному, за винятком:

1. *епідеміологічний анамнез

2. дані анамнезу

3. клінічні прояви

4. результати дослідження функції зовнішнього дихання в момент загострення

5. результати дослідження функції зовнішнього дихання в періоді ремісії

55. Додаткові обстеження хворого на бронхіальну атсму не потребують проведення:

1. *УЗД внутрішніх органів

2. ЕКГ

3. рентгенографії органів грудної клітки

4. дослідження загального і специфічного ІgЕ

5. визначення еозинофілії крові і харкотиння

56. У дітей раннього віку появі типових нападів бронхіальної астми передує наступне, за винятком:

1. *повторні гострі кишкові інфекції

2. атопічний дерматит

3. гострі алергічні реакції на харчові продукти, ліки

4. повторні еспіраторні захворювання, які перебігають без гіпертермії

5. респіраторні захворювання, які перебігають з вираженими катаральними проявами

57. До характеристики астматичного статусу не належить:

1. *тахікардія

2. тахіпное

3. “німа легеня”

4. гіпоксична кома

5. торако-абдомінальне дихання

58. Серетид – це препарат:

1. В2 – агоністи короткої дії

2. *комбінація інгаляційного ГКС і пролонгованого ?2 – агоніста

3. антилейкотрієновий препарат

4. пролонгованого ?2 – агоніст

5. інгаляційний ГКС

59. Серед показів до призначення системних ГКС при загостренні бронхіальної астми немає:

1. *тривала гіпертермія

2. недостатній ефект 2 – агоністи короткої дії

3. тяжке загострення хвороби

4. наявність у пацієнта гормон-залежної бронхіальної астми

5. застосування ГКС в минулому для ліквідації загострення

60. Перебіг рахіту не буває:

1. *хронічним

2. підгострим

3. гострим

4. рецидивуючим

5. все вказане невірно

61. Не буває наступного періоду рахіту:

1. *інкубаційного

2. початкового

3. розпалу

4. реконвалесценції

5. залишкових явищ

62. Лабораторні зміни в періоді розпалу рахіту натупні:

1. *підвищення лужної фосфатози

2. гіперкальціємія

3. гіперфосфатемія

4. алкалоз

5. зниження лужної фосфатази

63. Специфічна антенатальна профілактика здоровим вагітним:

1. *проводиться з 28 – 32 тижнів

2. проводиться з 24 – 28 тижнів

3. не проводиться

4. проводиться протягом всієї вагітності

5. перед пологами

64. До симптомів гіпоплазії кісткової тканини не відносяться:

1. *вкорочення кінцівок

2. затримка росту

3. пізнє прорізування зубів

4. пізнє закриття тім'ячок

5. деформація кінцівок

65. Спазмофілія частіше зустрічається у дітей віком:

1. 6- 18 місяці

2. 3 – 9 місяці

3. 6 – 12 місяців

4. 0 – 1 місяців

5. 1 – 3 місяці

66. Лабораторним критерієм спазмофілії є:

1. *гіпокальціємія

2. гіпонатріємія

3. гіпокаліємія

4. гіпофосфатемія

5. гіпернатріємія

67. Для появи судом при спазмофілії потрібно поєднання факторів, за винятком:

1. *метаболічного ацидозу

2. гіпокальціємії

3. гіперфосфатемії

4. метаболічного алкалозу

5. гіперкалієиії

68. Передуючим фактором спазмофілії не є:

1. діарея

2. *одночасне призначення вітаміну D та УФО

3. збагачена кальцієм дієта

4. інтенсивне лікування вітаміном D

5. збіднена кальцієм дієта

69. Ларингоспазм супроводжується наступними симптомами, за винятком:

1. * почервоніння шкіри

2. затруднений хрипкий вдих

3. короткочасна втрата свідомості

4. переляк

5. акроціаноз

70. Найбільш небезпечним проявом карпопедального спазму є:

1. *спазм серцевого м’яза

2. скорочення м’язів кистей

3. спазм гладкої мускулатури

4. спазм жувальних м’язів

5. спазм дихальних м’язів

71. Для пренатальної гіпотрофії ІІ ст масо-ростовий коефіцієнт складає:

1. *51 – 55

2. 56 – 59

3. 61 – 65

4. <50

5. <60

72. Серед ускладнень при гіпотрофії частіше виникає:

1. *рахіт

2. спазмофілія

3. кардит

4. гломерулонефрит

5. ревматизм

73. Принципи харчування при гіпотрофії:

1. *дієта з урахуванням толерантності хворих до їжі та омолодження їжі

2. дієта з урахуванням супутньої патології та причини гіпотрофії

3. дієта з урахуванням віку дітей та причини гіпотрофії

4. дієта з використанням адаптованих сумішей та віку дитини

5. максимального годування

74. Синдроми ексикозу включає

1. *втрату маси тіла

2. поліурію

3. набряки

4. напруження великого тімячка

5. все вірно

75. Зневоднення може бути за видом, крім:

1. *все вірно

2. ізотонічного

3. вододефіцитного

4. соледефіцитного

5. гіпертонічного