19. Проаналізуйте повість і.Я.Франка «Перехресні стежки» як твір про пошуки українською інтелігенцією шляхів національного, соціального та духовного визволення народу.

Соціально-психологічна повість "Перехресні стежки" змальовує важке становище селян Галичини та постійні визискування, викликані їх недостатньою поінформованістю про свої права. Адвокат Євгеній Рафалович — представник нової інтелігенції, яка намагається просвітити селянські маси, запалити в них бажання боротися за свої права, свою людську гідність. Намагання Рафаловича не завжди приносять свої плоди, бо селяни не розуміють його й не хочуть підтримувати.  Рафаловичу протистоять представники влади, судові чиновники, які користуються неграмотністю селян та за рахунок цього збагачуються. 

20. Обгрунтуйте вольовий характер ліричного героя творів Євгена Маланюка.

Вольовий характер ліричного героя особливо яскраво виявляється в триптиху «Б;пт-рафія». Іншого напрямку, як «проти течії», він не знає, усвідомлюючи, що йому доведеться просуватися до обраної мети «без шляху, без батька…», покладатися лише на власні сили. Навіть приречений на нерозуміння, «на самоту», на забуття, спромагається «Все чути. Всім палать. Єдиним бути…», перетворитися на суцільний згусток волі. Ліричний герой (а відтак і автор) має загострене почуття відповідальності за постійно нівечену долю «страждальної землі» і готовий «випити келих до краю» – його недаремно називають оголеним, чесним сумлінням нації.

21. Схарактеризуйте утвердження прагнення людини до любові, добра в оповіданні Бориса Грінченка «Каторжна»

У своєму оповіданні "Каторжна" письменник розкриває беззахистність та вразливість людської душі: напівсирота Докія після того, як у дім увійшла мачуха, ураз і до кінця свого короткого життя замкнулася у собі, перетворилася на "каторжну". Це була реакція на відсутність ласки, доброти, причому сама Докія могла б наділити цими якостями багатьох. 

22. Проаналізуйте засоби художнього втілення проблеми українізації в комедії «Мина Мазайло»Миколи Куліша.

1. Бути чи не бути українській нації... (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії "Мина Мазайло").  2. Втілення проблеми українізації в образах п'єси:  а)зрікання свого національного "я", спроба "влитися" у російську культуру

б) бажання Мини змінити своє українське прізвище на російське в) погляд дядька Тараса на українізацію г) малорос і дядько Тарас — як втілення проблеми українізації д) образ тьоті Моті ( "...українська мова — це просто австріяцька видумка);  е) розв'язка гострого конфлікту (виявляється зовсім несподівано. Мину, який вважає своє українське прізвище перепоною на його шляху до блискучої кар'єри, звільняють з роботи за "систематичний опір українізації").  3. Актуальність проблеми національної самосвідомості українців (створивши блискучу комедію, Куліш поставив гостру проблему, яка залишається важливою і сьогодні. Твір сприяє самозбереженню нації, спонукає кожного до роздумів. Великий український поет писав: "Учітеся, читайте, й чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Цього заповіту слід дотримуватися усім нам).