Висновки

У роботі зроблено аналіз наявних тенденцій використання студентською молоддю вільного часу. За результатами наукової розвідки можна зробити наступні висновки.

1. Існують конструктивні та деструктивні шляхи використання вільного часу студентською молоддю. Конструктивний шлях використання дозвілля — види дозвіллєвої діяльності, що сприяють розвитку особистості та формуванню високої дозвіллєвої культури. Конструктивні форми проведення вільного часу завжди раціональні. Основні такі форми — відвідування студентською молоддю кіно, театрів, музеїв, концертів, клубів, туризм (активний відпочинок) а також включення у діяльність різних культурних, освітніх, суспільно-політичних інститутів.

Деструктивні шляхи використання вільного часу навпаки, не сприяють розвитку особистості, не мають культурної спрямованості та часто несуть в себе асоціальну поведінку та супроводжуються різного роду психічними залежностями. Використання вільного часу за таких шляхів завжди нераціональне.

Окрім традиційних деструктивних шляхів дозвілля студентів (кафе, бари, дискотеки, блукання по місту та ін.) останнім часом серед українського студентства поширюються різні "манії" (наркоманія, гемблінг, стритрейсерство, шоппінг).

Зі структури дозвіллєвої студентської молоді поступово ідуть продуктивні і змістовні форми дозвілля. На їхнє місце приходять види діяльності, орієнтовані на спільне проведення вільного часу, конформізм, демонстративність поводження, агресивність. Пріоритетними в сфері дозвілля студентів стають інфантильність, одержання задоволення, приємне часопроводження, розвага, що нерідко суперечить нормам моральності, естетики, культури справді людського спілкування. Усе більш широке поширення одержують (особливо в зв'язку з телебаченням і комп'ютерними іграми) пасивні види відпочинку, що негативно впливають на фізичну підготовленість людини.

2. Охарактеризовано особливості колективного та індивідуального проведення вільного часу студентів. Колективне дозвілля передбачає спільність відчуттів його учасників. Головною особливістю колективного дозвілля виступає спілкування.

За формою колективного дозвілля відрізняють дифузні студентські групи (більш поширений тип) та міжособистісне спілкування (менш поширений). Також колективні форми дозвілля підрозділяються на масові, групові і дрібногрупові.

Основні колективні форми — клубна діяльність; дискотеки; гуртки та об’єднання за інтересами; бібліотеки.

В структурі вільного часу студентської молоді переважають індивідуальні форми. Основні індивідуальні форми: творчість (вдома або у спеціальному місці; ігри; комп’ютер; індивідуальне заняття спортом, туризмом; самостійна навчальна робота в позааудиторний час та ін.

У сучасних умовах спостерігається переважання домашніх форм індивідуального дозвілля, де лідерами є Інтернет, телебачення та інші ЗМІ. Індивідуальні форми дозвілля, як правило, більш продуктивніші за колективні.

3. Обґрунтовано програму емпирічного дослідження вільного часу та дозвілля студентської молоді. Програма передбачає опитування 399 студентів м. Львова різних курсів. Завданнями дослідження є: опис ставлення студентів до проблеми вільного часу та дозвілля; окреслення труднощів та проблем використання вільного часу; аналіз найбільш популярних видів дозвілля студентства; розрахунок частки культурного проводження часу та корисного для здоров’я, навчання; виявлення відмінностей дозвілля у короткий (позааудиторний час) та довгий (канікули) вільний час; виокремлення схильностей щодо проведення незапланованого вільного часу; виявлення побажань студентської молоді щодо змін у своєму дозвіллі.

Складено анкету-опитувальник з 18 питань із 2-5 варіантами відповідей.

Результати дослідження, за умов їх масштабності, можуть бути використаними для: звернення уваги на культурно-дозвілеву практику студентської молоді; отримання позитивних результатів навчально-виховного процесу у ВНЗ; допомоги студентам в створенні умов для підтримки індивідуальної мотивації до якісного навчання; вироблення діючих механізмів регулювання вільного часу молоді.

Напрямками використання результатів дослідження можуть бути: публікації наукового характеру; вироблення більш ефективної молодіжної політики; пропозиції щодо внесення змін та доповнень до концепції проекту загальнодержавно-цільової соціальної програми "Формування здорового способу життя молоді України на 2013-2017 роки" та ін.